Особливості господарської діяльності казенних підприємств

 
6. Казенне підприємство одержує  кредити для виконання статутних  завдань під гарантію органу, до сфери управління якого входить підприємство.  
 
7. Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.  
 
8. Порядок розподілу та використання прибутку (доходу) казенного підприємства визначається фінансовим планом, який затверджується у порядку, встановленому статтею 75 цього Кодексу для державних комерційних підприємств.  
 
9. Інші особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами.

      Таким чином, напрям господарської діяльності казенного підприємства визначає орган державного управління. Підприємство не вільне при виборі сфери своєї діяльності. Адже держава створює казенне підприємство спеціально для виробництва визначеної продукції або надання певних послуг. Виробнича програма казенного підприємства складається відповідно до завдань органу, до сфери управління якого воно входить. Завдання доводяться у формі планових актів, які підприємство зобов’язано виконати.

      Керівник  казенного підприємства організує  у відповідності з доведеним завданням виробництво продукції або надання послуг. При цьому забезпечення матеріально-технічними ресурсами може здійснюватись централізовано або децентралізовано. Ціни на продукцію казенного підприємства може встановлювати як Кабінет Міністрів України, так і підприємство самостійно. Ціна повинна враховувати витрати на виробництво одиниці продукції (на надання послуг). У разі якщо Кабінет Міністрів України встановлює ціну нижчу за собівартість, він компенсує різницю між ціною та собівартістю.

      Майно казенного підприємства має специфічний  правовий режим. Як уже зазначалося, це майно може використовуватись  для виробництва продукції, яка  відповідно до статті 178 Цивільного кодексу  України вилучена з цивільного обігу  або обмежена в обігу. Частина майна казенного підприємства не може бути відчужена іншим, крім казенних підприємств, суб’єктам господарювання, воно може бути лише списано та утилізовано. Інше майно може використовуватись як державними суб’єктами господарювання, так і суб’єктами, що не належать до державної власності.

      Операції  по розпорядженню основними фондами, закріпленими за казенними підприємствами, може здійснювати як державний орган, що управляє казенним підприємством (міністерство, відомство України), так і саме підприємство з дозволу цього органу. Цей же орган аналізує ефективність використання державного майна, закріпленого за казенним підприємством, і має право вилучити майно, яке не використовується або використовується не за призначенням, передати його іншим суб’єктам, що належать до сфери управління цього органу.

      Частина 5 статті 77 перелічує джерела формування майна казенного підприємства, з  яких особливо виділяються цільові  кошти, що надаються з Державного бюджету України. Наявність цього  джерела підкреслює важливість для держави казенних підприємств.

      Однією  з особливостей, що відрізняє казенне  підприємство від інших суб’єктів  господарської діяльності, є те, що воно отримує кредити для виконання  статутних завдань під гарантію органу, до сфери управління якого  входить. Така гарантія, проте, може бути дана не під будь-яку господарську операцію, а лише під ту, що виконується на замовлення державного органу. Обумовлюється це тим, що деякі казенні підприємства, як зазначалось вище, можуть виконувати, крім державних замовлень та завдань, і звичайні господарські договори, тобто діяти як підприємці. І звичайно, видавати гарантії під таку діяльність держава не може. Державний орган може видати гарантію лише у разі, якщо для цього у нього є право і кошти, заплановані у державному бюджеті на ці цілі.

      Визнанням важливості для держави казенних підприємств є норма, закріплена у частині 7 цієї статті, яка встановлює субсидіарну відповідальність органу, уповноваженого управляти таким  підприємством. Зазначені вище особливості гарантій державного органу у випадку із субсидіарною відповідальністю також актуальні. Казенне підприємство є різновидом державного підприємства, і на нього у повному обсязі поширюються описані у коментарі до статті 75 цього Кодексу правила розподілу прибутку з урахуванням особливостей, передбачених у статуті.

      Розподіл  і використання прибутку підприємства є однією з найважливіших функцій, яка впливає на формування фондів підприємства, матеріальне стимулювання його робітників. Разом з іншими положеннями цей порядок повинен відображатися у статуті підприємства. Останній має довгостроковий характер і повинен забезпечувати оптимальне співвідношення інтересів держави і трудового колективу. Органи, уповноважені на управління казенними підприємствами, при закріпленні у статуті підприємства питань розподілу і використання прибутку повинні керуватися нормативними актами Кабінету Міністрів України відносно цього.

      Окрім перелічених у статті 77 особливостей господарської діяльності казенних підприємств, існують норми цього  Кодексу, інших законодавчих актів, обов’язкові для виконання як органами управління, так і підприємствами.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок:

Казенне підприємство — це таке унітарне підприємство, яке  діє на базі відокремленої частини державної власності, що не підлягає приватизації, без поділу її на частки, створюється шляхом перетворення з державного підприємства (за наявності визначених законом умов) за рішенням Кабінету Міністрів України і входить до сфери управління органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном. Основні риси казенного підприємства: 1) господарська організація унітарного типу; 2) функціонує на базі державного майна, що не підлягає приватизації; 3) створюється за рішенням Кабінету Міністрів України шляхом реорганізації у формі перетворення державних підприємств у разі, якщо останні відповідають одній із нижченаведених умов: - здійснюють діяльність, що становить монополію держави; - є природними монополістами; - основним споживачем (понад 50 відсотків) продукції державного підприємства є держава; 4) функції власника майна (органу, уповноваженого управляти державним майном) щодо казенного підприємства виконує галузеве міністерство (відомство): затверджує статут казенного підприємства, призначає його керівника, здійснює контроль за додержанням положень статуту та ефективністю використання закріпленого за казенним підприємством державного майна; здійснює планування та фінансовий контроль за господарською діяльністю казенного підприємства, затверджує фінансовий план та план розвитку казенного підприємства; укладає з ним державні контракти на поставку продукції (виконання робіт, надання послуг) для державних потреб; визначає порядок використання чистого прибутку казенного підприємства шляхом встановлення обов'язкових нормативів розподілу такого прибутку; затверджує умови та фонд оплати праці з урахуванням умов, передбачених галузевою угодою; 5) діє на підставі статуту, що розробляється на основі затвердженого Кабінетом Міністрів України Типового статуту казенного підприємства, і має включати, крім загальних положень, положення про обов'язкову звітність казенного підприємства за встановленою Кабінетом Міністрів формою та відповідальність керівника підприємства за результати його господарської діяльності; 6) належить до підприємств-невласників: функціонує на базі державного майна, що закріплюється за казенним підприємством на праві оперативного управління, яке передбачає необхідність цільового (насамперед для виконання державного замовлення) використання майна із значним обмеженням повноважень щодо його розпорядження (казенне підприємство вправі розпоряджатися лише майном, що не належить до основних фондів), а також субсидіарну відповідальність держави за зобов'язаннями казенного підприємства (ця обставина виключає можливість визнання казенного підприємства банкрутом).