Шпаргалка по "Истории культуры"

1. Коли виникло мистецтво. Його найдавніші памятки, найдені на території України

 
Мистецтво — одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично-художніми закономірностями, естетично-художніми поглядами, ідеалами й традиціями. Палеоліт — це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом у пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні звязки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду. Види образотворчого мистецтва палеоліту досить різноманітні: петрогліфи зображення тварин і людей, виконані на камені, гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і камяні скульптури. Більшість вчених повязує появу у людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких належить до того самого часу. Питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва є складною науковою проблемою. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер їх називають макарони і відбитки рук. Інші ж доводять, що найдавнішим було натуральне мистецтво — виготовлення опудал тварин, на цій основі виникла скульптура, а вже потім — рельєф, гравюра, малюнок.Найдавніші памятки мистецтва передісторичної людини на території України відносяться до доби пізнього палеоліту епохи: оріньякська -солютрейська — мадленська — 25-15 тис. років тому. Так, розкопки біляс. Мізинь над р. Десною Чернігівська обл., с. Добраничівка Черкаськаобл. та в с. Гінці Полтавська обл. відкрили нам життя стародавніх мисливців, їхні житла, подібні до наметів, були споруджені із дерева й кісток мамонта. Тут знайдено кремяні знаряддя, що відзначалися різноманітністю і доволі майстерною обробкою.Серед творів мистецтва найбільшої уваги заслуговують стародавні скульптури у вигляді невеликих статуеток, які мали б відображати образ матері в родовій громаді і зберігались у так званих родових святилищах. Особливістю мізинських статуеток є відсутність окресленої голови або ж обличчя. Крім жіночих статуеток, зустрічаються фігури тварин і людиноподібних зображень з кістки і каменю.Серед мізинських знахідок трапляються прикраси зі слонової кістки.

2. Причини та  суть неолітичної літератури. Аргументуйте фактами з археологічних памяток України,що свідчить про удосконалення знарядь праці та перхід до нових технологій.

Новий камяний вік неоліт був надзвичайно динамічним, переломним в історії людства. Англійський археолог Г. Чайлд назвав цей період неолітичною революцією.

 
Суть її полягає в переході від  традиційного присвоюючого господарства мисливство, збиральництво, рибальство до відтворюючого землеробство і скотарство. Завдяки цьому люди не тільки досягли помітного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливіші умови життя: їжа стала різноманітнішою, її добування — стабільним, зявилися харчові запаси. 
Життя первісної людини змінювалося дуже поволі. Минали тисячоліття, а людство жило так само, як і раніш. Якась невелика зміна у техніці камяних знарядь вважається археологами за дату та ознаку еволюції культури. Не тільки техніка камяних знарядь дає підстави відокремити нову добу від попередньої. Зміни полягали в зовнішніх умовах життя. Змінився клімат, льодовики відступили на північ, підсоння на Україні стало мякше, тепліше. Північна флора наблизилася до сучасної. Змінилася й фавна. Мамугів, тригонтеріїв, печерних левів, бізонів замінили ведмеді, вовки, лисиці, олені, тури, дикі коні, дикі кабани, кози, зайці, ховрахи. У звязку з зміною зовнішніх умов змінився побут людини. Вона не мала потреби, як раніш, ховатися в печерах. Зявляються наземні будівлі — халупи. Здебільшого вони не стояли окремо, а з них складалися села. Головними ознаками в галузі виробництва з каменю бути: пиляння, шліфування та свердління. Ці винаходи дали можливість людині значно збільшити асортимент знарядь. Зявляються різного типу сокири, мотики, оскарди, молоти, тесла, долота, ножі, наконечники списів. Біля 6-7 тисяч років тому людина почала виробляти посуд з глини. Спочатку посуд робили з грубими стінками. Згодом посудові надають гарних форм, прикрашають орнаментами. На вогких ще стінках посуду паличками, кістками, навіть пальцями виводять різні орнаменти: смужки, ялинки, хрести. Ганчарство внесло велике полегшення в побут людини. Вона могла варити їжу, зберігати воду.

3.Трипільська  культура. Її місце та роль  у світовій культурі.

З часів трипільців залишилися печери, коридори, а їхній побут — хати і села — дуже нагадують нам пізніший український побут. Трипільські поселення складалися з десятків і навіть сотень жител, розміщених по колу. Населення в них досягало кількості навіть десяти тисяч. Серед поселень трипільського типу були вражаючі своїм гігантським розміром, площею 200-400 га. Жили трипільців спорудах чотирикутної форми. Будуючи оселю, забиваїи в землю палі, поміж якими закладали стіни з плетеного хмизу, обмазаного глиною. Дах був вкритий соломою або очеретом. Долівка глиняна, посередині хати — піч, навголо неї — лежанки з випаленої цегли. Велика увага приділялася прикрасам у вигляді розмальовування — розмальовували печі, стіни всередені та зовні. Фарби використовували здебільшого червоного й білого кольорів, а також жовтого й брунатного тонів. V мистецтві Трипілля панував культ сонця, торжества світла і древа життя, яскравих кольорів-символів. Трипільці вели астрологічні спостереження, мали свій календар, буквенно-звукове письмо. Найбільш прикметною знахідкою у трипільців була орнаментальна кераміка. Так, її виріб, як і стиль прикрас, знаходилися на дуже високому рівні. Орнамент накладався відповідно двома способами: розмальовуванням і заглибленим рисунком, розпис вони робили чорним або червоним, білим і червоно-брунатним кольорами. На малюнках були овали й півовали із зображенням сонця, води Збереглися також фігурки свійських тварин. Окрему групу створюють жіночі фігурки, повязані з культом родючості і шануванням духів предків, які мали культове призначення.

4.Дайте оцінку  розвитку культури кіммерійців,скіфів, сарматів та їх роль в історії укр. народу.

Близько 1500 років до н. е. на території  України зявилися кочові племена. Одним  з них були кіммерійці IX-VII ст. до н. е., про яких залишилася згадка у  писемних джерелах. Про уславлених кобилодойців повідомляє не тільки Гомер  в Одіссеї, а й такі відомі античні автори, як Геродот, Каллімах, Страбон. Ассирійські клинописні джерела згадують про цей народ під назвою гамірра. Кіммерійці займали значну територію між Дністром і Доном, а також Кримський півострів де вони мали укріпленні городища. Їхнім головним заняттям були військові походи. Ці люди одні з перших освоїли технологію виготовлення заліза. Вважається, що кіммерійці є гілкою давньоіранського кочового народу, генетично близького до скіфів. Скіфи, іраномовний народ з Центральної Азії, у VII ст. до н. е. завоювали кіммерійців і витіснили їх з українських степів. У Криму Скіфи мирно асимілювалися з таврами, які жили тут з I тис. н. е. Таври займалися скотарством, рільництвом та рибальством. Скіфи утворили централізовану державу і контролювали регіон приблизно до 200 року до н. е. Розрізняють скіфів-орачів та скіфів-скотарів, з останніх виділяють царських скіфів, які панували над іншими, збираючи з них данину. У IV ст. до н. е. у скіфів утворюється перше державне обєднання, відоме під назвою царство Атея. Скіфи мали досить тісний звязок з грецькими колоніями в Північному Причорноморї. Скіфів підбили групи кочівників, яких називали Сармати, у III ст. до н. е. Це був союз споріднених племен, які часто ворогували поміж собою. Значну роль у житті сарматів відігравали жінки. Вони займалися скотарством й торгівлею. Досить довго сармати воювали з Римом. Сармати-це загальна назва споріднених зі скіфами кочових іраномовних племен скотарів, що вживалася еллінськими й римськими істориками. Поділялися на:роксоланів або Білі Аляни — мешкали у Північному Причорноморї; сираків Прикубання;аорсів на схід від Дону;язигів; зі середини І століття н. е. до них додалися алани.

Історія сарматського світу посідає важливе місце в давній історії нашої держави. Навіть період з III ст. до н. е. по IV ст. н. е. в історії України має назву сарматська доба. Український археолог Симоненко О. В. окреслив дати ранньосарматського періоду на землях сучасної України в межах II-I ст. до н. е., середньосарматського — I ст. до н. е. — середини II ст. н. е., пізньосарматського — другої половини II-IV ст. н. е. В рамках цього тому ми розглянемо лише перші два періоди. Формування племен сарматів починається від такої ж глибокої давнини, як і походження скіфів. Перший етап історичного розвитку сарматів повязаний з савроматами давньоіран. saoromant — той, хто носить меч, сусідами скіфів на сході, і за часом збігається з розквітом скіфської культури в Північному Причорноморї. Археологічні памятки савроматів є досить близькими до скіфських. Тому не відразу вдалося виділити їх з великої групи памяток, які довгий час обєднувалися під загальним поняттям скіфської старовини. Сарматські памятки на території України .Савроматів вперше згадує Геродот бл. 484-425 рр. до н. е

5. Визначте місце  і роль античних держав-полісів  Північного Причорноморя в історії укр.. культури.

 
Давньогрецькі міста Північного Причорноморя — міста-держави, засновані греками в період VII — V століть до н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної території України. Головною причиною давньогрецької колонізації була переважно примусова еміграція частини вільного населення з рабовласницьких полісів самої Греції. Найбільше переселялося сюди греків з Мілета та інших малоазійських грецьких міст. Пізніше відбувалося переселення з деяких острівних міст та з метрополії, зокрема з Афін. Північне Причорноморя вабило греків своїми хлібними, рибними та іншими багатствами. В розвитку торгівлі була зацікавлена також місцева знать, яка одержувала предмети розкоші, зброю, вино, оливкову олію, тканини, розписну кераміку та інше. Найдавнішим на території України було грецьке поселення на острові Березань, засноване в VII столітті до н. е. Найбільшими грецькими колоніями в Причорноморї були Тіра на місці сучасного Білгорода-Дністровського, Ольвія біля села Парутиного, на правому березі Бузького лиману, Керкінітида на місці сучасної Євпаторії, Херсонес на території сучасного Севастополя, Феодосія, Пантікапей на місці сучасної Керчі. Виникнувши як колонії грецьких міст-метрополій, античні міста невдовзі стали самостійними рабовласницькими містами-державами. Ольвія, Тіра, Херсонес і деякі інші впродовж свого існування були самоврядними містами — полісами. Міста, засновані на узбережжі Керченської протоки, в V ст. до н. е. ввійшли до складу Боспорського царства, яке утворилось 480 р. до н. е.

6. Феномен усної  народної творчості та її роль  у культурі України.

 
Українська усна народна творчість  дуже давня, надзвичайно багата і  має першорядне значення для вивчення історії культури. Існувало декілька видів пісень: обрядові та билини. Обрядові пісні складалися ще в дохристиянські часи. До цих пісень, що повязані з порами року належать колядки, щедрівки, веснянки, купальні та русальні пісні. Також існували ще обрядові та похоронні пісні. В колядках оспівується звеличення давніх богів та сил природи. В інших піснях можна побачити звеличення господаря та його рідних. Найдавнішими билинами є билини про Святогора та Миколу Селяниновича. Улюбленими героями билин є славнозвісні богатирі: Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович та інші. Близькі за характером до билин є перекази, які передавались в усній формі, в яких розповідалось про подвиги богатирів Руських. В Київській Русі ще в дохристиянський період існувало велика скарбниця казок, пісень, балад, переказів, замовлянь, приповідок, деякі з яких і досі вражають нас своєю красою.

7. Назвіть пантеон язичницьких богів та охарактеризуйте вірування і звичаї східних словян

 
Древні словянські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні  сил природи. Все життя словян пронизувала віра у втручання  надприродних сил, залежність людей  від богів і духів. Головним богом  був Род, творець усього живого. Він  є всеохоплюючим, утримує в собі все, образом його немає кінця. Ще одним верховним богом був Перун — бог блискавки і грому, який, як і всі інші боги, втілював у собі добрий і злий початок. Не менш сильними і грізними були Сварог — бог вогню; Стрибог — бог вітрів, який втілює стріли і війну; Даждьбог — бог сонця; Хорс — бог місяця, Ярила — бог кохання. Східнословянська язичницька поховальна обрядовість становила собою складний багаторівневий комплекс звичаїв та обрядів, спрямованих як на вшанування памяті небіжчика, так і на захист живих членів громади від небезпечного впливу мерця. Одночасно вона складала перший і головний етап загальної ініціації переходу небіжчика до потойбічного світу. Перехід мерця до вічного притулку й перебування у царстві мертвих був детермінований чіткім визначенням всіх обрядів, які виконували близькі до небіжчика люди.

8.Причини прийняття  християнства та його роль  для культурного розвитку Київської  Русі.

 
Безсумнівно, християнство принесло на Русь просвітництво, грамотність, поширення  писемності в державних структурах. Для правильного ведення державного господарства оподаткування, торгівля були потрібні грамотні люди, була потрібна писемність, грамотність. Надзвичайно  потрібно в той час було підвищити авторитет Київської Русі.

Християнство було тією силою, яка  допомогла цьому процесу. Високий  злет культури Київської Русі був  зумовлений суттєвим зрушенням у  різних сферах суспільного життя — розвитком феодальних відносин, становленням давньоруської державності, відокремленням ремесла від сільського господарства, виникненням міст, пожвавленням торгівлі… Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних памяток літератури. Під його впливом розвивався живопис, камяна архітектура, музичне мистецтво, розширювались і зміцнювались культурні звязки з Візантією, Болгарією, країнами західної Європи. Церква стала своєрідним центром, у якому органічно синтезувалися твори майстрів різних сфер — музики, скульптури, архітектури, живопису, літератури. Відбувалося запозичення та творче переосмислення візантійських традицій, знань, канонів.

9.Доведіть, що  за Князів Володимира Великого  та Ярослава Мудрого Київська  Русь досягла найвищого культурного  розвитку.