Економічні закони та характер їхньої дії на фоні природних законів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2013 в 18:23, реферат

Описание

А оскільки це так, то люди не можуть створювати або скасовувати економічні закони (як, наприклад, вони поступають з юридичними законами). Але це не означає, що економічні закони проявляються, діють самі по собі, поза господарською діяльністю людей (як, наприклад, закони природи). Економічні закони можуть проявлятися, реалізовуватися лише через господарську діяльність людей, через їхні економічні стосунки (відносини) між собою. Тобто виробничі (економічні) відносини між людьми є тим середовищем (умовами), в якому виникають і діють економічні закони. Поза цим середовищем немає і його законів. Отже, економічні закони незалежні від свідомості, бажання людей, але не від їхньої діяльності.

Работа состоит из  1 файл

Економічні закони та характер їх дії.docx

— 60.13 Кб (Скачать документ)

Розглянуте дозволяє зробити дуже важливий у теоретичному й практичному  відношенні висновок. А саме: одна й  та ж сутність (закон) проявляє себе в реальному житті неоднозначно. А це означає, що немає й не може бути єдиної, придатної на всі випадки життя, раз і назавжди даної системи форм прояву економічних законів. Наприклад, форм оплати праці, цін і т.д. Вони повинні застосовуватися й змінюватися з урахуванням конкретних соціально-економічних умов. Але не довільно, реагуючи лише на чисто зовнішні фактори, а виходячи з вимог об'єктивних економічних законів, тобто з їхньої суті.

Нарешті, розмаїття конкретних форм прояву економічних законів породжує складну проблему вибору в господарській діяльності різних рівнів. Це одне з найвідповідальніших і складних завдань економічної політики, бо саме форми прояву економічних законів і є основними інструментами управління економікою.

Вище мова йшла про те, що вивчаючи вимоги й механізм дії економічних  законів, люди можуть використовувати їх у своїх інтересах, тобто будувати свою господарську діяльність у руслі вимог цих законів і тим самим забезпечувати високу ефективність своєї праці в суспільному виробництві як основному джерелі багатства.

Конкретно це здійснюється, про що говорилося в першій темі, шляхом проведення певної економічної політики, побудованої на вимогах економічних законів. Вищою глобальною метою економічної політики на будь-якому рівні (держави, фірми, окремого підприємця) повинно бути досягнення високої ефективності діяльності, яка забезпечує: зростання добробуту всіх членів суспільства та всебічний розвиток особистості, якщо мова йде про макрорівень, а на мікрорівні - високі прибутки фірмі й підприємцям. Розробка ефективної економічної політики вимагає певної суми знань.

 

10. Висновок

 

З вищенаведеного можна зробити  наступний висновок:

Закон — це, передусім, об'єктивність, те, що не залежить від волі і бажання  людини, від її  свідомості. Звичайно, мова не йде про юридичні закони, які сьогодні приймаються, а завтра  — скасовуються. Якщо, наприклад, ми ведемо мову про закони збереження енергії та  речовини чи про закон  всесвітнього тяжіння, то було б безглуздям стверджувати, що ми  зможемо їх скасувати  чи свідомо загальмувати їхню дію. Це стосується також і об'єктивних  законів розвитку суспільства, таких, зокрема, як залежність суспільної свідомості від  суспільного буття, чи основного  соціологічного закону про вирішальну роль способу  виробництва у суспільному  житті. Отже, найсуттєвішою ознакою  закону буде те, що він  відображає об'єктивний стан речей, об'єктивні зв'язки між  речами, предметами, явищами.

Іншою важливою ознакою закону є необхідність такого зв'язку, що неминуче виявляється в  процесі розвитку того чи іншого явища. Якщо виникає  щось нове, то воно обов'язково  пов'язане  із старим, стоїть на його "плечах", не відкидає старого цілком, а з  необхідністю  "знімає" потрібне для подальшого розвитку. Цей зв'язок є необхідним і загальним, тобто  він  є постійним, внутрішнім і  таким, що неминуче повторюється, якщо виникають умови для дії  такого зв'язку. Суспільне життя підпорядковане певним об'єктивним законам, їх системі. Однак ці закони не  рівнозначні. Одні діють завжди і скрізь, інші — лише в певний час і на певній стадії розвитку.  Тому у філософії  і розрізняють закони розвитку і  закони функціонування суспільства.

Економічні закони виражають внутрішні, типові, тривалі, необхідні (в т.ч. причинно-наслідкові) зв'язки й залежності, які характеризують головний магістральний напрям розвитку тієї чи іншої сфери економіки.

Економічні закони, як і закони природознавства, мають об'єктивний характер, тобто вони виражають реальний зв'язок економічних явищ і процесів, які відбуваються незалежно від  волі й свідомості людей.

Економічні закони можуть проявлятися, реалізовуватися лише через господарську діяльність людей, через їхні економічні стосунки (відносини) між собою. Тобто виробничі (економічні) відносини між людьми є тим середовищем (умовами), в якому виникають і діють економічні закони. Поза цим середовищем немає і його законів. Отже, економічні закони незалежні від свідомості, бажання людей, але не від їхньої діяльності.


Информация о работе Економічні закони та характер їхньої дії на фоні природних законів