Аналіз беззбитковості підприємства на підставі вартісної структури виробництва продукції

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6

ОБСЯГ  РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРУ І ВИТРАТИ  ПІДПРИЄМСТВА

 

Обсяг реалізації Qi , тис. од.	Ціна P, грн	Валовий доход,  ТRi , тис. грн	Валові витрати ТС i, тис. грн	Прибуток TPR i , тис. грн
0	110	0	800	-800
10	102	1020	2881	-1861
20	94	1880	8576	-6696
30	86	2580	16775	-14195
40	78	3120	26109	-22989
50	70	3500	35100	-31600
60	62	3720	42315	-38595
70	54	3780	46523	-42743
80	46	3680	46844	-43164
90	38	3420	42907	-39487
100	30	3000	35000	-32000

 

 

 

 

Рис. 2.3. Зіставлення валових  показників в умовах монополії

 

 

Оскільки в курсовій роботі постійні витрати припускаються  незмінними, покажемо обчислення величини покриття та визначення прибутку при різних показниках ціни і обсягу реалізації продукції.

При дослідженні методом  зіставлення граничних показників характеристик виробництва і  реалізації продукції підприємства використаємо заплановані для товару підприємства показники обсягу реалізації і витрат, наведені в табл. 2.6, дамо визначення і розкриємо суть  показників M_R ,  M_C , збуту D і граничного прибутку підприємства.

Розрахуємо і занесемо в табл. 2.7 відповідні значення показників валової виручки T_R, валових витрат T_С , граничного доходу M_R , граничних витрат M_C  і граничного прибутку M_PR.

На підставі розрахованих даних (табл. 2.7) зробимо висновок про оптимальну ціну реалізації товару і відповідний обсяг виробництва при оптимальній ціні.

Далі визначимо інтервал зміни M_R і M_C в межах яких забезпечується позитивне значення граничного прибутку; дослідимо розраховані значення граничного прибутку в різних інтервалах. Використовуючи дані, наведені в табл. 2.7, побудуємо криві M_R , M_C , збуту D і точку монополії (рис. 2.4). Цей графік ілюструє  можливість застосування методу зіставлення граничних показників. Для того, щоб побудувати графік нам достатньо даних таблиці 2.7. в інтервалі від 0 до 30 одиниць.

Уважається, що зниження ціни і збільшення обсягу виробництва  ефективне, якщо крива граничного доходу M_R розміщується вище кривої граничних витрат M_C , а оптимальна ціна реалізації товару при певному обсязі виробництва обчислюється за тою точкою на кривій збуту D з координатами (22;2068), яка знаходиться на вертикалі над точкою перетину кривих M_R і M_C .

Точка на кривій збуту D , яка фактично є кривою попиту на продукцію підприємства-монополіста, визначає його оптимальну ціну реалізації товару, називається точкою монополії.

 

 

 

Таблиця 2.7

ЗІСТАВЛЕННЯ ГРАНИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Обсяг реалізації Qi , тис. од.	Ціна P, грн	TR, тис. грн	TC, тис. грн	MR , тис. грн	MC , грн	MPR, грн
0	110	0	800	102	208	-106
10	102	1020	2881	86	569	-483
20	94	1880	8576	70	820	-750
30	86	2580	16775	54	933	-879
40	78	3120	26109	38	899	-861
50	70	3500	35100	22	722	-700
60	62	3720	42315	6	421	-415
70	54	3780	46523	-10	32	-42
80	46	3680	46844	-26	-394	368
90	38	3420	42907	-42	-791	749

 

 

Рис. 2.4. Зіставлення граничних показників в умовах монополії

 

 

 

 

   ВИСНОВКИ

 

Проведені розрахунки дозволяють зробити певні висновки і прийняти відповідні рішення щодо наближення підприємства-монополіста до точки монополії на ринку. Зіставлення валових показників показало, що підприємство – монополіст працює не дуже ефективно, тому що граничні витрати перевищують граничний дохід, а точка монополії знаходиться на осі абсциси. Тобто, підприємству потрібна нова стратегія розвитку, яка б допомогла йому залишатися монополістом на ринку, отримуючи непоганий прибуток.

 

 

 

3. УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ПОСТАЧАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

 

Основною функцією управління процесом постачання матеріальних ресурсів виробничого підприємства є забезпечення наявності необхідних матеріалів (сировини, металу, паливно-мастильних матеріалів, тари і т.д.) у проміжок часу, коли в них згідно з планом виробництва і реалізації продукції виникає потреба.

У реальному промисловому виробництві практично неможливо  забезпечити такий ступінь координації  постачальницьких, виробничих і збутових планів, щоб матеріали, сировина та комплектуючі вироби  надходили виключно в той момент, коли вони включаються в процес виробництва, а виробничий цикл закінчувався саме тоді, коли згідно з контрактом готова продукція повинна бути відправлена замовнику. Тому необхідно своєчасно планувати створення запасів сировини і матеріалів, комплектуючих виробів (виробничий запас)  і запасу готової продукції.

При визначенні менеджерами  підприємства оптимальної величини  партії матеріальних ресурсів, що закуповуються, використовують показник середньорічного  виробничого запасу, що розраховують за формулою

 

Z = ((R + R_O) / 2) / n,

 

де Z – середньорічний виробничий запас ресурсу; R – планова величина ресурсу, яку підприємство повинно закупити у наступному році; R_O – обсяг запасу ресурсу, що залишився на початок наступного року; n – кількість партій ресурсу у році (n = 1, якщо закуповується одна партія ресурсу).

У розрахунках потрібно умовно  вважати, що  запас матеріального  ресурсу на підприємстві в кінці  року  дорівнює нулю, тобто  R_O  = 0.

При розрахунку витрат уважається, що більш великій партії матеріальних ресурсів, що закуповується, відповідатиме більший  середньорічний запас і відповідно будуть більш великі витрати підприємства на складування. Вихідні дані по варіантах закупівлі ресурсів підприємством наведено в табл. 3.1.

Якщо підприємство не має великих витрат, пов'язаних з  розміщенням замовлення на поставки ресурсів і доставкою партії, що закупляється, то економічно ефективно  закупляти матеріальні ресурси  дрібними партіями, щоб мінімізувати витрати на складування ресурсів. На практиці підприємству доводиться зазнавати витрати, пов'язані з розміщенням замовлення, транспортуванням та прийманням ресурсів, що закупляються, контролем за проходженням рахунків і т.д. Сума подібних витрат на обслуговування закупівель з розрахунку за одну партію буває приблизно однаковою. Це стимулює підприємство закупляти ресурси більш крупними партіями.

Таблиця 3.1

ВАРІАНТИ ЗАКУПІВЕЛЬ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

 

Перша буква прізвища студента	Остання цифра залікової книжки	Обсяг ресурсу, кг	Ціна франко-склад покупця, Ц , грн	Витрати на складування  ресурсу за рік, %	Витрати на обслуговування закупівель  партії  ресурсу, грн
Л - С	6	17000	40	36	1400

 

 

Під час управління виробничим постачанням вирішимо задачу визначення величини партії ресурсів, що закупляється, і кількості партій, що закупляються в розрахунковий період часу, при яких сума витрат на складування і обслуговування закупівель матеріальних ресурсів виявилася б найменшою. На підставі даних табл. 3.1 складемо табл. 3.2 і розрахуємо показники, що визначають річні витрати на складування і обслуговування однієї партії ресурсу, що закупляється, за рік.

При збільшенні кількості  партій витрати на складування ресурсу  поступово скорочуються,  а витрати  на обслуговування закупівель зростають. Розрахунок витрат на складування ресурсу здійснюється на підставі величини витрат на складування, заданої у вигляді відсотка (частки одиниці) від вартості середньорічного  запасу.

Таблиця 3.2

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ  ПАРТІЇ РЕСУРСУ,  ЩО ЗАКУПЛЯЄТЬСЯ ЗА РІК

Показники	Кількість партій, що закупляються за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Величина партії	17000	8500	5667	4250	3400	2833	2429	2125	1889	1700
ресурсу К, кг
Середньорічний запас  ресурсу, кг	850	425	283	213	170	142	121	106	94	85
Вартість середньорічного запасу ресурсу, грн	34000	17000	11333	8500	6800	5667	4857	4250	3778	3400
Витрати на складування  ресурсу РС, грн	12240	6120	4080	3060	2448	2040	1749	1530	1360	1224
Витрати на обслуговування закупівель ресурсу РО, грн	1400	2800	4200	5600	7000	8400	9800	11200	12600	14000
Витрати на складування  і обслуговування закупівель, грн	13640	8920	8280	8660	9448	10440	11549	12730	13960	15224

 

Використовуючи дані табл. 3.2, визначимо оптимальну кількість партій ресурсу, що закупляються, у плановому році. Результати розрахунків проілюструємо за допомогою графіка у координатах “витрати – кількість партій” (рис. 3.1).

На графіку ми бачимо криві, які характеризують витрати на обслуговування закупівель товарів, витрати на складування ресурсу, а також точку, що визначає оптимальне значення кількості партій, що закуповуються, і витрат підприємства. Її значення – 3 партії. При витратах на складування та обслуговування 4080-4200 грн. відповідно. Загальні витрати мають в цій точці мінімальне значення – 8280 грн.

Рис. 1.1. Постачальницькі витрати підприємства

 

Під час визначення оптимальної  величини партії ресурсу Q*, що закуповується, можна використовувати формулу Вільсона:

.

Використовуючи формулу  Вільсона та дані табл. 3.1, розрахуємо оптимальне значення величини партії матеріального ресурсу Q* і кількість партій ресурсу N, що закуповуються за рік, при оптимальній величині партії.

 _{1818,2 од.}

_{Таким чином. оптимальна партія замовлення за формулою Вільсона становить 1818,2 одиниць. При цьому кількість партій замовлення становитиме: 17000/1818,2 = 9,35=9 партій на рік.}

_{Це  не відповідає тим  значенням, що визначені  нами у Табл. 3.2. та за допомогою графіка. Це пояснюється тим, що у формулі Вільсона під значенням К розуміють щомісячний попит на продукцію, а в нашому випадку ми поставили весь річний обсяг товару, тому що щомісячний поит нам не відомий.}

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, використовуючи графічний метод, вдалося визначити  оптимальну кількість і розмір партії. Як показує графік, оптимальною кількістю є 9 партій за рік. Беручи до уваги дані таблиці, можемо сказати, що розмір кожної закупки буде дорівнювати 2125 кг. Для того, щоб підтвердити графічний метод визначення оптимальної партії, ми скористалися формулою Вільсона. У результаті ми отримали розмір оптимальної партії 1818 кг і 9 закупок за рік. Тобто, щоб задовольнити річну потребу в 17000 кг матеріалу при мінімальних затратах на обслуговування закупки і складування матеріалів, нам необхідно здійснити 9 закупок за рік з оптимальним розміром партії 2125 кг.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Іванова Н.Ю. Аналіз беззбитковості виробництва: теорія та практика. – К.: Лібра, 2002. – 72 с.
2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. – К.: Знання, 2005. – 662 с.