Механізм оподаткування водних ресурсів

     1. Податки як основа фінансової бази держави

     Податки, як головне джерело державних  доходів, мають багатовікову історію. Цілісна система оподаткування  в кожній країні сформувалась в результаті тривалого періоду становлення  і розвитку держави.

     Податки є невід'ємною частиною фінансового господарства держави. Вони є найважливішим джерелом формування доходів держави. Встановлення, розподіл, справляння і використання податків становлять одну із основних функцій держави. Протягом всієї історії людства держава прагне обкласти податками всіх громадян країни. При цьому платники податків використовують різні шляхи для того щоб уникнути податків або, принаймні, мінімізувати свої податкові платежі. Суть опору обумовлюється таким фактором як податковий тиск. Високі податки завжди викликають таку реакцію. Висока податкова ставка податку убиває сам податок, тобто виникає реакція щодо обходу законів, еміграції та контрабанди. В Україні податкова система – це найважливіший економічний чинник державного регулювання економіки. Саме від неї залежить ефективне функціонування господарського комплексу в цілому.

     У сучасних умовах розвитку суспільно-економічної  формації проблеми податкової системи  стосуються кожного громадянина, тому важливо розуміти природу податків, механізм їх дії, внутрішню сутність. Взаємоузгодження інтересів громадянина і держави, їх гармонійне поєднання є визначальною умовою формування свідомого громадянського суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграє дієвий і прозорий механізм справедливого оподаткування доходів пересічного громадянина, що забезпечує реалізацію державної політики у всіх сферах життєдіяльності населення. У сучасних економічних відносинах система оподаткування є невід’ємним структурним елементом соціально-економічної політики, тому перебуває у стані постійного удосконалення.

     Податки - це обов'язкові платежі, що стягуються державою з юридичних і фізичних осіб.

В Україні  встановлюються загальнодержавні та місцеві  податки та збори.

     До  загальнодержавних  належать такі податки  та збори:

1. податок на прибуток підприємств;
2. податок на доходи фізичних осіб;
3. податок на додану вартість;
4. акцизний податок;
5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
6. екологічний податок;
7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
9. плата за користування надрами;
10. збір за користування радіочастотним ресурсом України;
11. збір за спеціальне використання води;
12. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
13. фіксований сільськогосподарський податок;
14. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
15. мито;
16. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

     До  місцевих податків належать:

1. на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
2. єдиний податок.

     До  місцевих зборів належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2. збір за місця для паркування транспортних засобів;
3. туристичний збір.

 

     2. Механізм оподаткування водних ресурсів в Україні

     Оподаткування водних ресурсів в Україні здійснюється відповідно до Податкового Кодексу  України ( Збір за спеціальне використання води) та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини  в цій сфері діяльності.

     2. 1. Платники, об’єкт оподаткування збором

     Платниками  збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми  власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи  (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

     Об'єктом  оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

     Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є:

     1. для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається  через турбіни гідроелектростанцій  для вироблення електроенергії;

     2. для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

     Об'єктом  оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

     Збір не справляється:

       1. за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок);

     2. за воду, що використовується для протипожежних потреб;

     3. за воду, що використовується  для потреб зовнішнього благоустрою  територій міст та інших населених пунктів;

     4. за воду, що використовується  для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах;

     5. за воду, що забирається науково-дослідними  установами, перелік яких затверджується  Кабінетом Міністрів України,  для проведення наукових досліджень  у галузі рисосіяння та для  виробництва елітного насіння рису;

     6. за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;

     7. за підземну воду, що вилучається  з надр для усунення шкідливої  дії вод (підтоплення, засолення,  заболочення, зсуву, забруднення  тощо), крім кар'єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами;

     8. за воду, що забирається для  забезпечення випуску молоді  цінних промислових видів риби  та інших водних живих ресурсів у водні об'єкти;

     9. за морську воду, крім води з лиманів;

     10. за воду, що використовується  садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами);

     11. за воду, що забирається для  реабілітації, лікування та оздоровлення  реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для інвалідів та дітей-інвалідів, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів відповідно до закону.

     Збір  за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики не справляється з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями.

     Збір  за спеціальне використання води для потреб водного  транспорту не справляється:

     1. з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);

     2. під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю.

     2. 2. Ставки збору

     Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод 

 

     Ставки  збору за спеціальне використання підземних  вод 

 

     Ставка  збору за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики становить 5,24 гривні за 10000 куб. метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

     Ставки  збору за спеціальне використання поверхневих  вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять:

     1. для вантажного самохідного і  несамохідного флоту, що експлуатується, - 0,09 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;

     2. для пасажирського флоту, що  експлуатується, - 0,01 гривні за 1 місце-добу експлуатації.

     Ставки  збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять:

     1. 27,52 гривні за 10000 куб. метрів поверхневої води;

     2. 33,09 гривні за 10000 куб. метрів підземної води.

     Ставки  збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:

     1. 25,60 гривні за 1 куб. метр поверхневої води;

     2. 29,86 гривні за 1 куб. метр підземної води.

     Ставка  збору за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної води становить 5,93 гривні за 100 куб. метрів води.

     Для теплоелектростанцій з прямоточною  системою водопостачання збір за фактичний  обсяг води, що пропускається через  конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,005.

     До  ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

     За  умови використання води з лиманів  платниками збору застосовується ставка збору, встановлена за спеціальне використання поверхневих вод відповідно до показника "Інші водні об'єкти

     За  умови використання води з каналів  платниками збору застосовуються ставки збору, встановлені за спеціальне використання води водного об'єкта, з якого забирається вода в канал.

     За  умови використання води із змішаних джерел водопостачання застосовуються ставки збору, встановлені для джерел, з яких формуються (наповнюються) змішані  джерела.

     2. 3. Порядок обчислення  збору

     Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.