Контрольна робота з «БЖД. Цивільна оборона»

Міністерство  освіти та науки України

Полтавський національний технічний  університет 

Імені Юрія Кондратюка 

Кафедра охорони праці 
 
 
 
 
 

Контрольна робота 

З дисципліни

«БЖД. Цивільна оборона» 
 
 
 
 

                                                                                                                   

                                                                 Виконав:

                                                                                                  студент групи 4 ЕФ

                                                                           Щербань Д.Ю.

                                                                        № з.к. 07527                                                                                                                                                           

                                                                      Перевірив :

                                                                       Дикань С.А.                                           
 
 
 
 

      Полтава

   2010

   

Зміст

 

1. Вступ
2. Надзвичайні ситуації природного характеру: спричинені небезпечними геологічними, метеорологічними, гідрологічними явищами, неспровокованими пожежами лісових та торф'яних масивів, масовими інфекційними захворюваннями людей, тварин і рослин. (6)
3. Розвідка як невід'ємна складова частина оперативного (аварійного) прогнозування при реагуванні на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. (10)
4. Задача. Провести довгострокове і аварійне прогнозування хімічної обстановки у м. Полтаві
5. Висновок
6. Список використаної літератури
7. Додатки

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Вступ

   Відповідно  до Закону України, прийнятого в лютому 1993 року, і Положення про Цивільну оборону, Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року і Додаткових Протоколів від 8 червня 1977 року громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків катастроф, стихійних лих і можуть вимагати від уряду України, інших органів державної виконавчої влади гарантій щодо забезпечення його реалізації.

   Держава як гарант цього права утворює  систему органів управління, сил  і заходів, способів і дій, об'єднаних  і визначених як Цивільна оборона  України.

   До  комплексу дій держави і суб'єктів  щодо попередження надзвичайних ситуацій належать виявлення передумов і вплив можливих подій на їх розвиток, а в разі виникнення надзвичайної ситуації збір, опрацювання, аналіз і передача у встановленому порядку інформації, підготування проектів і прийняття відповідних невідкладних рішень, термінові дії з локалізації і ліквідації надзвичайної ситуації; ослаблення й ліквідація наслідків надзвичайної ситуації; організація компенсації втрат населенню.

   Для вирішення цих завдань створена Постійна урядова комісія з питань техногенно-екологічної безпеки  і надзвичайних ситуацій.

   Для оперативного реагування на надзвичайні  ситуації або їх загрозу відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України діє оперативна мобільна група (ОМГ).

   - запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження, проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під час аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

   - оповіщення населення про загрозу  і виникнення надзвичайних ситуацій  в мирний і воєнний час та  інформування його про наявну  обстановку;

   - захист населення від наслідків  аварій, катастроф, великих пожеж,  стихійного лиха та застосування  засобів ураження;

   - організація життєзабезпечення  населення під час аварій, катастроф,  стихійного лиха у воєнний  час;

   - організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;

   - створення систем аналізу і  прогнозування управління, оповіщення  і зв'язку спостереження і контролю  за радіоактивним, хімічним і  бактеріологічним зараженням, підтримання  їх готовності для сталого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;

   - підготовка і перепідготовка  керівного складу цивільної оборони,  її органів управління та сил,  навчання населення вмінню застосовувати  засоби індивідуального захисту  і діяти в надзвичайних ситуаціях.

2. Надзвичайні ситуації природного характеру: спричинені небезпечними геологічними, метеорологічними, гідрологічними явищами, неспровокованими пожежами лісових та торф'яних масивів, масовими інфекційними захворюваннями людей, тварин і рослин.

    Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка  призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

   Розглянемо  надзвичайні ситуації та їх короткі  характеристики. 
Геологічні небезпечні явища:

   Землетруси - коливання земної кори, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Підземний удар викликає пружні коливання (сейсмічні хвилі), що поширюються по землі у всіх напрямках. Область землі, із якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану на поверхні землі ділянку — епіцентром землетрусу. Звичайно коливання земної кори спостерігаються у вигляді поштовхів, їхня кількість і проміжки часу між ними можуть бути різноманітними і мало передбаченими. Інтенсивність землетрусу вимірюється в балах за шкалою Ріхтера, а в останні роки наша країна та ряд європейських держав використовують 12-бальну міжнародну шкалу MSK-64.

   Вулканізм — сукупність явищ, зумовлених проникненням магми з глибини землі на її поверхню. Матеріальні втрати від вивержень вулканів досить значні знищення будівель, селищ тощо. Активні вулкани виділяють пари ртуті, вміст якої в атмосферному повітрі під час виверження зростає на 1-2 порядки. Це призводить до виникнення геохімічних аномалій, шкідливих для здоров'я людини, отруєння газами при вулканічних виверженнях; ураження людей і руйнування будівель уламками вулканічних гірських порід; ураження людей і виникнення осередків пожеж у населених пунктах від вулканічної лави.

   Лавини - швидкий, раптовий зсув вниз снігу та (або) льоду стрімкими 
схилами гір, який загрожує життю і здоров'ю людей, завдає шкоди об'єктам економіки та довкіллю. (Внаслідок перевантаження схилів снігом відбувається послаблення структурних зв'язків у середині снігової товщі або їх спільної дії). Лавини виникають на схилах з крутизною від 15 до 50°. Швидкість — основна характеристика лавини і може досягати 100 м/с. Сила удару лавини досягає 40 т/м2, а при наявності чужорідних включень - до 200 т/м2. Розміри лавин характеризуються масою або об'ємом, який коливається в межах від кількох десятків і до мільйонів кубометрів снігу. Небезпека снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення), знищення лісових масивів. При цьому спостерігається значна кількість травмувань та людських жертв.

   Провалювання  земної поверхні — це просідання ґрунту внаслідок різного роду геологічних процесів. Найбільш розповсюджене в місцях розміщення карстових порід. Посиленню виникнення карстових воронок може сприяти осушення території. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому, характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), при цьому в землі виникають тріщини, в які провалюються будівлі, споруди, транспортні засоби.

   Зсуви - це зміщення вниз по косій під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гірських річок, озерних та морських терас. Зсуви є одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ що може бути викликане як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених і виникають при крутизні схилу 10° і більше. Не глиняних ґрунтах при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні 5-7°.

Гідрологічні надзвичайні ситуації:

   Повінь — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Виникають під час тривалих злив та в результаті танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків. Призводить до руйнування будівль та споруд розташованих у прибережній зоні. Рівні води під час весняних повеней на рівнинних річках зростають більш повільно, але й небезпека негативних наслідків існує довше. Слід пам'ятати, що у зорі затоплення можуть опинитись і хімічно небезпечні об'єкти, що збільшує небезпеку.

   Цунамі - це довгі хвилі, які можуть виникати в результаті підводних землетрусів, а також вулканічних викидів або зсувів на морському дні. Хвиля цунамі може бути непоодинокою, оскільки дуже часто - це серія хвиль з інтервалом в одну і більше годин. Можливі масштаби наслідків цунамі визначаються балами.

   Сель — раптово сформований внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водоймів, а також землетруси та виверження вулканів.

   Затори, зажори. В період льодоходу, зазвичай, спостерігається поява заторів (захаращування русла річки льодом) або зажорів (нагромадження внутріводного льоду, який утворює льодову пробку), які, в свою чергу, викликають додаткове підвищення рівня води та затоплення нової території. Затори найчастіше виникають на річках, що прямують із півдня на північ, оскільки південні ділянки раніше звільняються від льоду і льодохід, який почався, зустрічає на своєму шляху перешкоду у вигляді льодоставу. Зажори виникають в перед-льодоставний період або взимку (при наявності незамерзаючих ділянок річки).

   Підвищення  рівня ґрунтових  вод. Одним із негативних явищ є підвищення ґрунтових вод та підтоплення внаслідок цього значних територій. Розвиток цього процесу на міських територіях залежить від низки причин і факторів: втрати води із водоносних комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або погіршення фільтраційних властивостей грунтів природних дренажних систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням, баражний ефект фундаментів, трас колекторів, тунелів. Однією з найважливіших причин підтоплення земель є гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод.

Метеорологічно  небезпечні явища:

   Зливи. Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Випадання великої кількості опадів призводить до появи інших небезпечних явищ таких, як селі, зсуви, підтоплення територій, повені. В теплий період року сильні дощі можуть супроводжуватися градом, грозою.

   Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми, розміром від 5 до 55 мм і більше. Град наносить велику шкоду сільському господарству, знищуючи посіви та промисловому овочівництву, знищуючи скло у теплицях.