Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій

  Планування вказаних заходів здійснюється органами управління ЦО згідно з вимогами "Типового змісту плану заходів по захисту населення у випадку загальної радіаційної аварії на АЕС".

 Принципи організації медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії на радіаційно небезпечному об'єкті.

Основні заходи при організації  медичної допомоги ураженим включають:

— проведення заходів протирадіаційного  захисту;

—  надання в максимально    короткі строки першої медичної допомоги;

— організація евакуації уражених з забрудненої зони;

— проведення санітарної обробки  уражених та дезактивація їх одягу  та

взуття;

—  максимальне наближення до місця  аварії формувань ЕМД, що надають

першу медичну допомогу;

—  організація спеціалізованої  медичної допомоги; Медичне забезпечення

потерпілих при аварії здійснюється як лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ) об'єкта атомної енергетики, так і силами ЕМД за заздалегідь розробленим планом.

  Згідно з планом захисту населення розробляється "План медичного забезпечення населення у випадку загальної аварії на атомній станції", в якому більш детально висвітлюються завдання місцевих сил цивільної оборони, відповідальність посадових осіб та порядок взаємодії з іншими службами, органами управління ЦО, медично-санітарною частиною, яка забезпечує АЕС.

  У випадку виникнення загальної аварії на АЕС, основними заходами місцевих сил цивільної оборони є :

—  участь в контролі за рівнями  радіації на місцевості;

—  порядок видачі хворим та персоналу медичних закладів ЗІЗ та

використання ПРУ;

—  організація санітарного  нагляду за радіаційною безпекою різних груп

населення, а також осіб,  шо приймають  участь у ліквідації наслідків

аварій на АЕС;

—  організація медичного обстеження населення, яке зазнало дію

іонізуючого випромінювання та диспансерний нагляд за ними;

— загальні санітарно-гігієнічні та протиепідеміологічні заходи. З усіх заходів, які здійснює МСЦО стосовно населення, яке зазнало дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на АЕС, найбільш важливим в початковий період після ЇЇ виникнення є йодна профілактика, яка є достатньо ефективним методом захисту щитовидної залози від дії радіаційних ізотопів, що надходять в організм людини інгаляційним шляхом. Засоби йодної профілактики в таблетках, а через 1,5—2 місяці після аварії для виведення J132, J134 — ферроцин у вигляді порошків.

Якщо випромінювання, що прогнозується:

—  не перевищує нижнього рівня, то не потрібно реалізовувати заходи;

— перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього, то рішення про

заходи захисту   може бути відстрочено  і повинно прийматись з

урахуванням конкретної радіаційної  обстановки та місцевих умов;

— перевищує або досягає верхній  рівень, то проведення заходів. Дозові критерії для заходів ранньої фази аварії відносяться до  дози, яка прогнозується на короткий час (але не менше, ніж тривалість ранньої стадії). Дозові критерії для обмеження споживання забруднених продуктів та питної води відносяться до прогнозованої дози від внутрішнього опромінення радіонуклідами в залежності від кількості води та харчів,

які будуть спожиті протягом 1 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                           Висновок :

 

 На мою думку надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за наступними основними ознаками:

- за сферою виникнення;

- за галузевою ознакою;

- за масштабами можливих наслідків.

 У разі виникнення НС техногенного та природного характеру сили постійної готовності залучаються для термінового реагування. Для ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру відповідно до закону можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій НС техногенного та природного характеру: • планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об’єктів господарювання та довкілля від НС техногенного та природного характеру.

  Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні НС техногенного та природного характеру визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і території від НС техногенного та природного характеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Список використаної літератури :

 

1.Закон Про цивільну оборону України.

2. Основи безпеки життєдіяльності людини. - К., 2002.

3. БЖД. Підручник. - К., 2001.

4. Стихійні лиха та ліквідація стихійних лих. - Львів, 2003.

5. Безпека життєдіяльності / Під ред. Я. Бедрія — Львів: Видавнича фірма «Афіша», 1998.