Надзвичайні ситуації воєнного характеру

 

 

 

Реферат

на тему:

Надзвичайні ситуації воєнного характеру

 

 

 

1. Біологічна зброя.
2. Коротка характеристика осередку біологічного враження.
3. Основна група інфекційних захворювань та їх характеристика.

 

 

Бактеріологічна зброя є засобом масової поразки людей, сільськогосподарських тварин  і рослин. Дія його заснована на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, а також вироблюваних деякими бактеріями токсинів). До бактеріологічної зброї відносяться рецептури хвороботворних організмів і засоби доставки їх до цілі (ракети, авіаційні бомби і контейнери, аерозольні розпилювачі, артилерійські снаряди й ін.).

Бактеріологічна зброя  здатна викликати на великих територіях масові захворювання людей і тварин, вона  вражаюче впливає протягом тривалого часу, має тривалий схований (інкубаційний) період дії.

Мікроби і токсини  важко знайти в зовнішньому середовищі, вони можуть проникати разом з  повітрям у негерметизовані  укриття  і приміщення і заражати в них  людей і тварин.

Ознаками застосування бактеріологічної зброї є:

1. глухий, невластивий звичайним боєприпасам звук розриву снарядів і бомб;
2. наявність у місцях розривів великих осколків і окремих частин боєприпасів;
3. поява крапель чи рідини порошкоподібних речовин на місцевості;
4. незвичайне скупчення комах і кліщів у місцях розриву боєприпасів і падіння контейнерів;
5. масові захворювання людей і тварин.

Застосування бактеріальних  засобів може бути визначене за допомогою  лабораторних досліджень.

 

Характеристика  бактеріальних засобів, способи захисту від них.

 

Як бактеріальні засоби можуть бути використані збудники різних інфекційних захворювань: чуми, сибірської виразки, бруцельозу, сапу, туляремії, холери, жовтого й іншого видів  лихоманки, весняно-літнього енцефаліту, висипного і черевного тифу, грипу, малярії, дизентерії, натуральної віспи й іншими. Крім того, може бути застосований ботулічний токсин, що викликає важкі отруєння організму людини.

Для поразки тварин поряд зі збудниками сибірської виразки і сапу можливе  застосування вірусів ящуру, чуми рогатої худоби і птахів, холери свиней і ін.; для поразки сільськогосподарських рослин – збудників іржі хлібних злаків, фітофторозу, картоплі і деяких інших захворювань.

Зараження людей і тварин відбувається в результаті вдихання зараженого повітря, влучення мікробів і токсинів на слизувату оболонку й ушкоджену шкіру, вживання в їжу заражених продуктів і води, укусів заражених комах і кліщів, зіткнення з зараженим предметом, поранення осколком боєприпасів, споряджених бактеріальними засобами, а також у результаті безпосереднього спілкування з хворими людьми (тваринами). Ряд захворювань швидко передається від хворих людей до здорових і викликає епідемії (чуми, холери, тифу, грипу й ін.).

До основних засобів захисту  населення від бактеріологічної зброї відносяться: вакциносивороткові препарати, антибіотики, сульфаніламідні й інші лікарські речовини, використовувані для спеціальної й екстреної профілактики інфекційних хвороб, засобу індивідуального і колективного захисту, хімічні речовини, застосовувані для знешкодження.

При виявленні ознак застосування бактеріологічної зброї негайно  надягають протигази (респіратори, маски), а також засоби захисту  шкіри і повідомляють про бактеріологічне  зараження.

 

Вогнище бактеріологічного  зараження.

 

 Вогнищем бактеріологічної поразки вважаються населені пункти й об'єкти народного господарства, що були піддані безпосередньому впливу бактеріальних засобів, що створюють джерело поширення інфекційних захворювань. Його межі визначають на основі даних бактеріологічної розвідки, лабораторних досліджень проб з об'єктів зовнішнього середовища, а також виявленням хворих і шляхів поширення виниклих інфекційних захворювань. Навколо вогнища встановлюють збройну охорону, забороняють в'їзд і виїзд, а також вивіз майна.

Обсервація – спеціально організовуване медичне спостереження за населенням у вогнищі бактеріологічної поразки, що включає ряд заходів, спрямованих на своєчасне виявлення й ізоляцію з метою попередження поширення епідемічних захворювань. Одночасно за допомогою антибіотиків проводять екстрену профілактику можливих захворювань, роблять необхідні щеплення, ведуть спостереження за строгим виконанням правил особистої та суспільної гігієни, особливо в харчоблоках  і місцях загального користування. Продовольство і воду використовують тільки після їхнього надійного знезаражування.

Термін обсервації визначається тривалістю максимального інкубаційного періоду  для даного захворювання й обчислюється з моменту ізоляції останнього хворого  і закінчення дезінфекції у вогнищі  поразки.

У випадку застосування збудників  особливо небезпечних інфекцій –  чуми, холери, натуральної віспи  – встановлюється карантин. Карантин – це система найбільш суворих ізоляційно-обмежувальних заходів, що проводяться для попередження поширення інфекційних захворювань з вогнища поразки, а також  і для ліквідації самого вогнища.

Бактеріологічна зброя  використовується у вигляді різних боєприпасів, вражаючою силою яких є деякі види бактерій. Ці бактерії збуджують інфекційні захворювання,  викликають епідемії. Батреріологічна зброя вражає людей, сільськогосподарські рослини та тварин, а також воду і продукти харчування.

• авіаційні бомби
• артилерійські міни та снаряди
• пакети (мішки, коробки, контейнери), які скидають з літаків
• спеціальні апарати, що розсіюють комах з літаків
• диверсійні методи

Диверсійні методи передбачають навмисне ураження людей через предмети обіходу: одяг, продукти, цигарки тощо.

Під час розриву бактеріологічних боєприпасів утворюється бактеріальна хмара, що складається з маленьких  краплинок рідини або твердих частинок. Хмара поступово розсіюється і оісідає на землю, уражуючи місцевість, площа якої залежить від кількості рецептури, її властивостей та швидкості вітру.

Людина, уражена бактеріальними засобами, захворює не відразу, майже  завжди спочатку проходить скритий (інкубаційний) період, під час якого хвороба не виявляє себе зовнішніми ознаками. Деякі захворювання (чума, віспа, холера) здатні передаватися від хворої людини до здорової і можуть викликати епідемії. Встановити факт застосування бактеріальних засобів і визначити вид збуджувача досить складно, бо ні мікроби, ні токсини не мають ні кольору, ні запаху, ні смаку, а ефект їх дії може проявитися через значний проміжок часу. Аби виявити бактеріальні ураження необхідні тривалі лабораторні дослідження, що не дозволяє своєчасно провести відповідні антиепідемічні заходи.

Бактеріальні засоби це хвороботворні мікроби та токсини, які вони виробляють. Для зарядження бактеріологічної зброї використовують збуджувачів таких захворювань: чума, холера, сибірська виразка, ботулізм.

А) Чума - це гостра інфекційна хвороба. Збуджувачем є мікроб, який не здатний  жити поза організмом людини. Проте, в  мокроті людини він життєздатний близько десяти днів. Інкубаційний період триває 1 - 3 доби. Захворювання починається загальною слабкістю, лихоманкою, головним болем, високою температурою та запамороченнями. Найбільш небезпечна легенева форма чуми. Захворіти нею можна, вдихаючи повітря, що містить збуджувач чуми. Ознака захворювання: крім поганого загального стану з’являється біль в грудях, кашель. Хворий швидко втрачає сили, можлива втрата свідомості; смерть настає внаслідок зростаючої серцево-судинної слабкості. Захворювання триває від двох до чотирьох діб.

Б) Холера - гостре інфекційне захворювання, яке швидко поширюється і характеризується тяжким перебігом. Збудник холери - холерний вібріон - нестійкий до зовнішнього середовища, в воді зберігається кілька місяців. Інкубаційний період холери триває від декількох годин до шести діб, в середньому 1 - 3 доби.

Основні ознаки враження холерою: рвота, розлад шлунку, судома; рвотні маси хворого приймають вигляд рисового відвару. Втрачається велика кількість рідини, хворий швидко худне, температура тіла падає до 35⁰. Іноді хворба закінчується смертю.

В) Сибірська виразка - захворювання, що вражає головним чином сільськогосподарських тварин, а від них може передаватися до людей. Збуджувач сибірської виразки попадє до організму через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру. Захворювання настає через 1-3 доби; воно має три форми: легенну, кишкову та нашкірну.

Легенна форма сибірської виразки  це специфічне запалення легень: температура  тіла підвищується, з’являється кашель з виділенням кров’янистої мокроти, сердцева діяльність послаблена. Якщо хворбу не лікувати, через 2-3 дні настає смерть.

Кишкова форма хвороби вражає кишечник виразкою, проявляється гострим болем  у животі, кров’яною рвотою, розладом шлунку; смерть настає за 3-4 дні.

Нашкірна форма сибірської виразки  найчастіше вражає відкриті частини  тіла (руки, ноги, шию, обличчя). На місці попадання мікробів збуджувача з’являється пляма, котра через 12-15 годин перетворюється на пухирець з кров’янистою чи мутною рідиною. Пухирець з часом лопається, утворюючи чорний струп, навколо якого з’являються нові пухирці,які збільшують ролзмір струпу до 9 см у діаметрі (карбункул).

 Якщо карбункул прорветься, можливе зараження крові та  смерть. При сприятливому перебігу  хвороби температура спадає через  5-6 діб, поступово зникають прояви  хвороби.

Г) Ботулізм викликаєся відповідним токсином, що є одним з найсильніших отрут, відомих на сьогодні.

Ураження йде через дихальні шляхи, травну систему, пошкоджену шкіру  та слизової оболонки. Інкубаційний період - від 2 годин до однієї доби.

Токсин ботулізму вражає нервову  систему, викликає нервово-паралітичні  прояви. Спочатку з’являється загальна слабкість, запаморочення, порушення травної системи; потім спостерігаються паралітичні прояви: параліч головних м’язів, м'язів язика, гортані, м'язів обличчя; далі йде параліч м'язів шлунку та кишечника. Температура тіла хворого нижче за нормальну. Іноді смерть настає через кілька годин після початку захворювання внаслідок паралічу дихання.

 

Література

 

1. Багать А.М. Цивільна оборона. М.:  Освіта, 1991. – 64 с.: іл.
2. Демиденко Г.П., Кузьменко Є.П., Орлов П.П., Пролигін В.О., Сидоренко М.О.; Під ред. Демиденка Г.П. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового знищення: Довідник. К.: Вища шк. Головне вид-во, 1989. – 287 с.: іл.