Охорона праці та навколишнього середовища

4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні положення охорони праці

Забезпечення безпеки і збереження здоров'я робітників - складна комплексна програма, яка не може бути вирішена без фундаментальної правової бази. Основним законодавчим документом є закон України „Про охорону праці", прийнятий Верховною Радою України в 1992 році і після внесених змін вийшов в новій редакції в 2002 році [24].

Сучасні технології та техніка, до яких безперечно належать комп'ютери несуть у собі певні потенційні небезпеки та шкідливості. У зв'язку з цим набуває актуальності вивчення виробничих наслідків взаємодії у системі „людина - комп'ютер" та розробка і впровадження заходів щодо нормалізації праці та збереження здоров'я працівників на комп'ютеризованих робочих місцях.

При виконанні бакалаврської  роботи, що присвячена обліку та аналізу використання трудових ресурсів на ВАТ «Південрефтрансфлот», використовувався персональній комп'ютер, який розміщений в економічному відділі підприємства. Тому, в даному розділі, розглядається діяльність користувача електронно-обчислювальної машини.

4.2 Промислова санітарія

Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі. Розміри приміщення: площа: S = 8,3∙6,1 = 50,63 м2 ; об'єм: V = 8,3∙6,1∙3 = 151,89 м3.

Згідно [25], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м2. В приміщенні, що розглядається, сім робітничих місць, на яких розміщені ЕОМ, таким чином необхідна площа: Sнеобх= 7*6 = 42м2. Отже, приміщення відповідає вимогам [25].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які зустрічаються на даному робочому місці, відповідно до ГОСТ 12.0.003-74*ССБТ [26], а також джерела їхнього виникнення надані в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 – Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

4.2.1 Мікроклімат

При роботах операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні відповідно ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ [32]. Енерговитрати складають до 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт –Іа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Іа приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Оптимальні параметри мікроклімату

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми використовуються технічні засоби. В даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, кондиціювання повітря та систему центрального опалювання згідно СНиП 2.04.05-91 [33].

4.2.2 Виробниче освітлення

Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В 2.5-28-2006 [29].

В приміщенні, що вивчається, передбачено природне і штучне освітлення. За як найменшим розміром об'єкту розрізнення 0,3-05мм, встановлюємо розряд зорових робіт – III, підрозряд "в", контраст розрізнення об'єкта з фоном – великий, характеристика фона – світлий. Для III розряду зорових робіт [29] пропонується суміщене освітлення.

Природне освітлення – односторонньо бічне. Здійснюється через світлові прорізі у зовнішніх стінах, які орієнтовані на схід. Нормативне значення для умов м.Севастополь визначаємо за формулою:

                                          eN=eH∙mN %,                                                     (4.1)

де ен – нормований коефіцієнт природної освітленості для Шв розряду зорових робіт;

mN - коефіцієнт світлового клімату (0,8)

N - номер групи забезпеченості природним світлом (N=1)

е1 = 1,2∙0,8 = 0,96 %

Штучне освітлення – загальне рівномірне. Допускається також вживання системи комбінованого освітлення – застосовувати місцеві світильники. Нормативне значення освітленості для ІІІв розряду зорових робіт Еmin складає 400 лк, і здійснюється світильниками типу ЛСП 01. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 80, тому що вони більш економічні та мають склад спектру близький до сонячного. Світильники по світо розділу використані класу П - прямого світла, укомплектовані високочастотними пуско-регулювальними апаратами.

При оцінюванні рівня освітленості враховуються показники, які наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

4.2.3 Шум і вібрація

Джерелами шуму в приміщенні економічного відділу є установки кондиціонування повітря, працюючий принтер, високошвидкісні приводи DVD-RОМ. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83*ССБТ [27] рівень звуку на робочому місті, де проводяться обчислювальні роботи, що вимагають концентрації уваги, не повинен перевищувати 50дБА.

Відповідно з [31] рівень вібрації для категорії 3, тип „в", в умовах „комфорту” не повинен перевищувати 75 дБ, віброприскорення – 33 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби – панелі, мінеральна вата.

4.2.4 Електромагнітне випромінювання

Комп'ютер і в першу чергу монітор персонального комп'ютера є джерелами електростатичного поля, слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц ....400 Гц), рентгенівського випромінювання, ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Напруга електромагнітних полів у діапазоні 1÷12 кГц, 60÷300 кГц по магнітній і електричній складовій повинні відповідати вимогам до ДСанПіН 3.3.2-07-98 [30].

Допустимі параметри електричних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля надані в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Допустимі параметри електричних неіонізуючих випромінювань і електростатичного поля

Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

Для запобігання утворення статичної електрики і захисту від нього забезпечується установкою екранів з електропровідною поверхнею зі спеціального затемненого скла. Крім того, може виконуватися заземлення екрана для стоку статичної електрики.

Повітря зовнішнього середовища містить позитивні та негативні іони. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ надані в таблиці 4.5 [30].

Таблиця 4.5 – Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ