Отруйні рослини та тварини

Отже, йдучи до лісу, потрібно пам’ятати, що тут можна зустріти незнайомих тварин, які для свого захисту мають зуби, кігті, роги. Взагалі, якщо ви доторкнулись до дикої тварини, треба негайно вимити руки, бо в людини і тварини близько 150 спільних хвороб.

Навесні та влітку на кущах дерев, на траві у лісі сидить собачий кліщ. Причепившись до шерсті тварин або до одягу людини, кліщі деякий час повзають по ній, вибираючи місце, щоб присмоктатись. І якщо йому не зашкодити, кліщ може висмоктати велику кількість крові, і його тіло довжиною 1,5-2 мм, тоді роздувається до розмірів виноградини. Наситившись, кліщ відвалюється тепер він готовий до розмноження. В пошуках місця з достатньо тонкою і ніжною шкірою кліщ повзає по одязі і тілу людини близько трьох - чотирьох годин. Тому, якщо вчасно оглянути себе і одяг, можна повністю вберегтися від укусів.

Якщо ж кліщ все-таки вліз у шкіру, не слід його відривати: ротова частина залишиться на шкірі і викличе нагноєння. Краще змазати тіло кліща олією /або лаком для нігтів/: трахейні дихальця його стануть закупореними і через годину він відвалиться сам. Укус сам по собі не загрозливий для життя людини, але кліщі можуть заразити багатьма важкими захворюваннями: енцефалітом, тифом, лихоманкою.

2. Отруйні рослини

У світі відомо більше 500 тисяч видів рослин, з яких багато отруйних для людини, тому що вони містять у великій концентрації біологічно активні речовини – алкалоїди, глікозиди, сапоніни, токсальбуміни, органічні кислоти, смоли та ефіри. Отруйність рослини залежить від фази розвитку, її віку, умов росту – клімату, складу ґрунту. Отруйною є певна частина рослини – квітка, насіння, кора, листя, але є і повністю отруйні рослини. Багато рослинних отрут використовують як ліки, на чому і базується фітотерапія – лікування речовинами рослинного походження. Багато лікарських рослин можуть стати отруйними, якщо їх неправильно вживати, збирати та зберігати. Небезпечними можуть бути у приміщенні навіть великі букети з магнолій, лілій, черемухи, маку. Вони можуть викликати головний біль, нездужання, запаморочення. Треба знати найбільш розповсюджені отруйні рослини, які можуть мати дуже привабливий вигляд і зустрітися у природі, ботанічних садах, дендропарках              .

Сімейство аралієвих: плющ звичайний (розповсюджений в Криму, подекуди на північному узбережжі Чорного, Азовського морів, часто є кімнатною рослиною). Отруйний за рахунок сапоніну гедерину, який міститься у листях та ягодах.

Сімейство жимолостних: бузина вонюча – отруйні ягоди, особливо недозрілі за рахунок амігдаліну, з якого утворюється синильна кислота. Бирючина звичайна– отруйні ягоди за рахунок лагустрину – глікозид.

Сімейство зонтикових: болиголів плямистий. У нього отруйні стебла, насіння, листя за рахунок алкалоїдів – коніїну, метилконіїну, конгідрину, коніцеїну. Борщовик – отруйні стебла і листя, які виділяють ефірні масла і викликають дерматити.

Сімейство кутрових: олеандр звичайний (часто кімнатна рослина) – отруйні квітки, листя, гілки при їх внутрішньому вживанні за рахунок глікозидів – олеандрин, дезацетилоландрин та інші.

Сімейство лілейних: конвалія – отруйна вся наземна частина за рахунок глікозидів конваллотоксину, конваллозиду, конваллотоксолу.

Сімейство лютикових: великі ліаноподібні кущі з запашними білими квітками – отруйні листя, молоді пагони, сік з яких викликає дерматоз.

Сімейство макових: мак снотворний – отруйні недозріле насіння, листя, стебла, що містять алкалоїди морфін, папаверин, кодеїн, тебаїн, які викликають наркотичну залежність.

Сімейство пасльонових: дурман звичайний – отруйні листя, насіння, що містять алкалоїд гіосціамін; пасльон солодко-гіркий – отруйні ягоди, трава; пасльон чорний – отруйні тільки зелені, недозрілі ягоди, трава, бо містять глікоалкалоїд соланін; тютюн – отруйні листя, які містять алкалоїди нікотин, нікотеїн, анабазин та інші, що сприяють розвитку наркотичної залежності, при палінні з них утворюються канцерогенні речовини.

Сімейство хмельових :  хміль звичайний, в якому отруйні жіночі суцвіття, листя за рахунок алкалоїдо подібної речовини хумуліну, ефірних речовин.

Відомо близько 10000 видів рослин, які утворюють і накопичують речовини, що небезпечні для людини. До таких речовин віднесені алкалоїди, глюкозиди, сапоніни, які в певній концентрації використовують як лікарські препарати. Найчастіше отруєння виникає при використанні рослин, схожих на їстівні неотруйні види. Наприклад, листя болиголова, який росте на всій європейський частині СНД, зовні схожий на петрушку, помилково може бути використане як приправа.

Ягоди отруйного воронячого ока схожі на ягоди буяхи та чорниці. У лісах європейської частини СНД росте вовче око, або вовча ягода – чагарник з соковитими яскраво-червоними або червоно-оранжовими ягодами солодко-гіркого смаку, схожими на обліпиху.

Важке отруєння викликають ягоди беладони, схожі на вишню та насіння белени, схоже на мак. При отруєнні – сухість в роті, почуття спраги, розширені зіниці, почервоніння шкіри обличчя, сильне збудження з маренням. Можлива смерть від задухи внаслідок паралічу дихального центру та судинної недостатності.

Такі ж симптоми при отруєнні дурманом звичайним. Отруєння можуть настати при споживанні рослин, які неотруйні. Наприклад, зерна гіркого мигдалю, урюку, вишні, абрикосу та інших кісточкових рослин містять синильну кислоту, яка не розкладається при висушуванні, термічній обробці. Відомі випадки отруєння спиртовими настоянками, варенням, що містили кісточки таких рослин. Не втрачають отруйних властивостей при висушуванні аконіт, рицина, гіркий мигдаль, який особливо небезпечний.

Отруйні позеленілі бульби картоплі з-за вмісту глюкоалкалоїду солоніну, що викликає пронос, сильне серцебиття, задишку, заціпеніння. Такі бульби можна вживати тільки після видалення позеленілої поверхні. При контактуванні з отруйними луговими рослинами – осика, пастернак, тисячолисник, або потраплянні їх соку на шкіру людини, наприклад при відпочинку на траві, розвиваються гострі запалення, екземи, дерматити. Уражаються відкриті частини тіла, на якому виникають смугові висипки. Важкі дерматити викликає борщовик  Сосновського, з товстого стебла якого діти часто вирізають сопілки. Іноді отруєння виникають під дією летючих речовин черемхи, лика, лілеї, якщо їх тримати у зачиненому приміщенні – виникає головний біль, запаморочення.

Однією з найотруйніших трав’янистих рослин є болиголов. В перший рік росту він розвиває пучок прикореневих листків. У цьому стані іноді й плутають його з петрушкою, що дуже небезпечно. Особливо легко помилитися дітям, коли грядка чи рядок з петрушкою розміщені в забур’яненому місці, де часто росте по сусідству і болиголов. Усі частини рослини смердять мишами. Схожий на петрушковий і його корінь. Це все і стає причиною отруєння болиголовом. На другому році росту розвивається галузистий пагін, який на доброму ґрунті сягає 2 м заввишки /звичайно 70-150 см/. Стебло голе, борозенчасте, із синюватим нальотом, вкрите поздовжніми рисочками. Міжвузля стебла дудчасті. Діти іноді роблять з цього свищики та циркавки і беруть у рот, що дуже небезпечно. Плоди, насіння, округло-яйцевидні, ребристі,отруйні. Цвіте болиголов з травня по вересень. У народі знають сильну отруйність усіх частин цієї рослини. Але вона має і лікувальні властивості. Вживати болиголов можна тільки з дозволу лікаря.

Ще одна досить отруйна рослина - блекота. Це дворічна трав’яниста рослина з галузистими, густо вкритими м’якими волосками, пагонами, трохи липкими, заввишки 30-70 см. Листки яйцевидні, загострені. Квітки досить великі, чашечка біля основи клейко-волосиста, віночок п’ятилопатевий, бруднувато-жовтий. Плід - глечикоподібна коробочка з кришечкою, яка розкри­вається при достиганні, наповнена дрібним бурувато-сірим насінням. Цвіте з травня по жовтень. Росте на засмічених місцях, по садах, городах, дворах, пустирях, вулицях, при дорогах, попід сараями і т.д. Треба попереджати дітей, щоб не куштували «маку» з глечиків - тобто насіння блекоти, бо це може мати трагічні наслідки. Незважаючи на отруйність, цю рослину не потрібно знищувати, тому, що вона на межі зникнення. А в медицині її використовують досить широко.

До сильно отруйних однорічних трав’янистих рослин відноситься дурман. Стебло у нього вінчасто-галузисте, гладке. Листки великі, майже лопатеві, загострені. Віночки квіток великі, білі. Плід - велика коробочка, зовні з зеленими колючками. Цвіте з червня по серпень. Росте на пустирях, засмічених місцях, на городах, вздовж сільських вулиць, на старих звалищах. Листки збирають під час цвітіння рослин, а насіння - восени з достиглих потрісканих коробочок, обережно, тобто не торкаючись руками рота, носа, очей. Щороку заготовляють свіжі запаси рослини, старі залишки спалюють. Дуже необхідна ця рослина в медичній практиці, оскільки має лікувальні властивості.

В лісах нашої області зустрічається ще одна дуже отруйна рослина - вовчі ягоди, або вовче лико. Це кущ заввишки 30-150 см., який зацвітає в березні-квітні. Квітки рожеві, запашні - пахнуть вином, сидять невеликими пучками по боках верхівок гілок і з’являються ще до листків. Кора жовтувато-сіра, зморшкувата. Старші гілки голі, молоді - опущені, листки довгасті, до основи звужені. Плід - соковита однонасінна ягода, дозрівають у червні-серпні. Для використання в медицині з цієї рослини навесні збирають кору гілок, восени - стиглі ягоди. При збиранні кори варто захищати рукавичками руки, тому, що можуть з’явитися пухирці і виразки. Навіть пил сухої розім’ятої кори при вдиханні викликає запальні процеси слизової носа, очей. Ягоди менш отруйні. Збирають їх восени стиглими і сушать на папері.

До отруйних рослин належить молочай. Є декілька видів молочаю: сонячний, болотний, кипарисовидний, лозяний. Це рослини з молочним соком. Ростуть на засмічених місцях, біля доріг, на городах, полях, в сухих соснових лісах, на пісках, луках, берегах річок, серед чагарників. Цвіте молочай у червні-серпні. Сама рослина багаторічна, сірувато-зелена або сизувата, гола, заввишки до 175 см. Молочай також має широке застосування в медицині. 

Дуже отруйною вважається і така трав’яниста рослина, як вороняче око. У неї стебло пряме, стояче, заввишки 15-З0 см. У верхній частині стебла яйцевидні, коротко загострені листки. Квітки - по одній у кожної рослини. Плід - сизувато-чорна ягода. Цвіте у травні-червні. Росте в тінистих, переважно листяних лісах, заростях. З цією рослиною треба поводитись дуже обережно під час збирання на ліки.

На забур’янених місцях, біля доріг, житла, на берегах річок росте ще одна отруйна рослина - паслін чорний. Це трав’яниста рослина, заввишки 25-70 см. Листки яйцевидні з зубчастим краєм. У неї дрібні білі квіточки і кулясті чорні ягоди, які часто приваблюють дітей. Та смакувати ними аж ніяк не потрібно, бо вони отруйні. Хоч і не дуже широко, проте ця рослина має застосування в медицині.

Необхідно звернути увагу і на таку, здавалось би знайому рослину, як картопля. Всі ми кожен день споживаємо її у їжу. Але не всі знають, що картоплею можна отруїтися. У всіх частинах цієї рослини міститься отруйна речовина соланін. В дозрілій картоплині цієї речовини небагато, більше в самій шкірці. Не рекомендується вживати позеленілу картоплю, а також при її загниванні і проростанні. Тоді соланіну утворюється набагато більше. Відомі випадки отруєння картоплею як людей, так і тварин.

Що ж треба робити при отруєнні рослинами? Насамперед, необхідно викликати лікаря або самому звернутися в найближчу поліклініку. Та першу допомогу потрібно надати якнайшвидше, не чекаючи приходу лікаря, адже багато отрут діють настільки швидко, що найменша затримка при наданні допомоги потерпілому може призвести до важких наслідків. Перш за все, необхідно промити шлунок теплою водою з сіллю і викликати блювоту. Дуже важливо запобігти можливості всмоктування отрути в шлунку. Тому до приходу лікаря можна приймати суміш 2-3 яєчних білків з 250 грамами води або 0.5 літра молока. Через 20-30хв. після прийому проти отруйної суміші необхідно викликати блювоту. Якщо потерпілий знаходиться без свідомості або схвильований, як це буває при отруєнні блекотою, дурманом і т.д., необхідно добре слідкувати, щоб він не заподіяв собі ніяких травм. Якщо потерпілий торкався до отруйних рослин, які викликають запалення шкіри, то необхідно промити уражені частинки шкіри водою /краще гарячою/ з милом і добре протерти ватним тампоном, змоченим 2% розчином марганцю, в крайньому випадку одеколоном. Для попередження отруєння такими рослинами важливо знати їх особливості, вміння розрізнити отруйні рослини від неотруйних попереджує від отруєнь. Не можна залишати дітей, особливо дошкільного і молодшого шкільного віку без нагляду в місцях, де трапляються отруйні рослини. Навколо житлових будинків, на території дитячих садків, шкіл отруйні рослини потрібно знищувати.

Список використаної літератури

Безпека життєдіяльності людини та суспільства. Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 384 с.

Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.