Поводження з твердими побутовими відходами в країнах що розвиваються

10

ВСТУП

Відходи — залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і вихідні споживчі властивості, що втратили повністю або частково; попутні речовини, що знов утворюються в процесі виробництва, не знаходять вживання. У відходи виробництва включаються вміщаючі та супутні породи, що утворюються при видобутку корисних копалин, побічні і попутні продукти, відходи сільського господарства; вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зносу. До відходів вжитку відносяться і тверді побутові відходи, що утворюються в результаті життєдіяльності людей.

Проблема знешкодження або часткової утилізації твердих побутових відходів актуальна, з точки зору негативного впливу на навколишнє середовище. Тверді побутові відходи це цінне джерело вторинних ресурсів (в том числі чорних, кольорових, рідкісних металів), а також "безкоштовні" енергоносії, тому що побутове сміття може використовуватись як енергетична сировина для паливної енергетики. Важливо, щоб процеси утилізації не порушували екологічну безпеку держави.

Кількість твердих відходів постійно зростає із-за зміни способу життя .

Мета роботи визначається в аналізі проблеми накопичення відходів аналіз складу відходів, методи утилізацізації та переробки відходів та державного і міжнародного підходу до вирішення екологічної проблеми. Вирішення на державному рівні питання, щоб Україна нестала полігоном европейського рівння для накопичення і захоронення відходів.

1 Поводження з відходами і накопичення їх в Україні

Поводження з відходами — дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх

збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

У населених пунктах країни щороку накопичується близько 35 млн. куб. метрів твердих побутових відходів (далі - побутові відходи), які захороняються на 770 полігонах загальною площею майже 3 тис. гектарів та частково утилізуються на сміттєспалювальних заводах. Накопичення побутових відходів значною мірою залежить від погодних умов, сезону року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. У загальному обсязі побутових відходів міститься 10,3 - 26,4 відсотка паперу, 20-40 - харчових відходів, 0,75 - 3,7 - деревини, 0,2 - 8 - текстилю, 1 - 5,8 - металів, 1,1 - 9 - скла, 0,6 - 6 - полімерних відходів та інших речовин.

Майже всі побутові відходи захороняються на полігонах. Переважна їх більшість працює в режимі перевантаження, тобто з порушенням проектних показників щодо обсягів накопичення відходів. Водночас полігони є джерелом інтенсивного забруднення атмосфери та підземних вод. Практично ні на одному з них не знешкоджується фільтрат. Майже усі полігони потребують невідкладної санації та рекультивації. Не вирішуються питання створення нових полігонів. Половина полігонів побутових відходів приймає промислові відходи. Крім того, у багатьох містах триває процес утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів.

Найбільші площі під полігони зайняті в Дніпропетровській - 140 гектарів, Донецькій - 330, Одеській - 195, Запорізькій - 153, Луганській області – 129 гектарів.

З чотирьох сміттєспалювальних заводів (м. Київ, Харків, Севастополь та Дніпропетровськ) працюють лише Київський і Дніпропетровський, обладнання яких застаріле і не відповідає сучасним екологічним вимогам, внаслідок чого вони стають джерелом забруднення довкілля токсичними газами.

У сільських населених пунктах відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами та санкціоновані звалища відходів. Побутові відходи складуються у природних рельєфних утвореннях - балках, ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об'єкти. Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз'єднаність та різнорідність за відсутності взаємодії з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та охорони навколишнього природного середовища не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій, а також збиранням, вивезенням, знешкодженням та захороненням побутових відходів. Ефективне вирішення комплексу питань, пов'язаних з поводженням з побутовими відходами, можливе лише за умови визначення основних напрямів та розв'язання основних завдань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами, визначених Програмою поводження з твердими побутовими відходами в Україні, яка враховує сучасний стан економіки країни, перспективи її соціального розвитку. Для боротьби з побутовими відходами в Україні передбачається система збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів, яка включає послідовність виконання технологічних операцій з вилучення, накопичення і розміщення відходів у спеціально відведених місцях та їх вивезення у пункти знешкодження.

В приватному секторі, із-за відсутності системи збору твердих побутових відходів щорічно виникає 3,3 тис. неконтрольованих звалищ, котрі займають територію біля 400 га.

Розвиток нової моделі поводження з побутовими відходами передбачає застосування ринкових підходів та запровадження сучасних методів і технологій поводження з побутовими відходами на основі впровадження системи роздільного збирання побутових відходів, їх сортування, спалювання та захоронення.

Рисунок 1.1—Нова модель поводження з побутовими відходами

Потужності значної кількості полігонів та звалищ вже вичерпали свій ресурс, майже на всіх відсутні системи утилізації фільтрату, що збільшує техногенну небезпеку цих об’єктів. Незадовільною є виконання робіт по рекультивації сміттєзвалищ, відповідними роботами охоплено лише 20% з тих, що потребують рекультивації. Через відсутність налагодженої системи збору побутових відходів у приватному секторі щорічно з’являються близько 3,3 тис. несанкціонованих звалищ.

Діюча модель поводження з побутовим відходами доволі проста – зібрані побутові відходи захоронюються на 4,5 тис. сміттєзвалищах і полігонах загальною площею 7,6 тис.га.

Рисунок 1.3 — Діюча модель поводження з побутовими відходами

Такий підхід до поводження з побутовими відходами є неможливим у цивілізованій економічно розвинутій державі, оскільки призводить до небезпечного стану навколишнього середовища, що впливає на якість повітря, ґрунту, води, зменшення тривалості життя та зростання рівня захворюваності населення. За оцінкою датських експертів, кількість полігонів в Україні необхідно скоротити у сім разів через їх техногенну небезпеку.

2 ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ В КРАЇНАХ ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

В різні країни світу по-різному ставляться до проблеми сміття. У групу держав, які заховують більше 40% вироблюваного ними сміття, входять США, Австралія, держави Східної Європи, Південна Корея, Гонконг... Країни Західної Європи, Японія. Більшість розвинутих країн переробляють, проводять захоронення свої побутових відходів. У "бідніших" країнах (Єгипет, Індія, ЮАР, Таїланд, Мексика) сміття виробляють також менше – 130-290 кг на рік, проте справляються із сміттєвою проблемою далеко не так успішно, як у "багатших" державах.

Тайвань більше 20% свого сміття спалюють, перетворюючи на енергію. У Мексиці, Туреччині, Марокко і переважній більшості держав "третього світу" надзвичайно серйозна проблема "нелегального сміття" – не менше 30% відходів закінчують свій шлях на "диких" звалищах. Лакост і Чалмен вважають, що сміттєвий ринок середньостатистичної "багатої" країни світу складає $31-47 млрд., а держави з середнім рівнем доходів – $2-4 млрд. У 1960-1980-і роки існувала достатньо розвинена міжнародна торгівля сміттям: відходи "багатих" країн переправляли в "бідні", де заховували (іноді просто скидали в океан) або спалювали. Проте під тиском гуманітарних і екологічних організацій ця практика припинила існування.

Приведемо приклад поводження з твердими побутовими відходами в Сірійській Арабській Республіці.

Сірійська Арабська Республіка – країна, що розвивається, в ній тверді відходи виявляють негативний вплив як на природні сфери і на економічні показники окремих об'єктів, так і на економіко-екологічну ситуацію в країні.

Проведений статистичний аналіз показав, що в Сірійській Арабській Республіці щорічно утворюється в середньому 3,73 млн. тон твердих відходів, при цьому 35 % складають побутові та міські відходи (1,31 млн. тон у рік). Основну масу побутових і міських відходів складає тара разового застосування, будівельне сміття, пластмаса у вигляді різноманітних пакувальних матеріалів. Для САР притаманне зберігання твердих побутових відходів на полігонах. Це призводить до економічних збитків від негативного впливу на природне середовище твердих відходів виникають через необхідність використання великого обсягу земельних угідь під відповідні полігони їхнього зберігання; через погіршення якості літосфери (засолення; забруднення грунту шкідливими речовинами і т. і.); підвищення змісту твердих часток в атмосфері, збільшення завислих речовин у водному середовищі. Все це вимагає додаткових фінансових, трудових і матеріальних витрат на забезпечення необхідної якості природних ресурсів, що використовуються при здійсненні господарської діяльності, для забезпечення нормальних умов життя населення

В Єгипті збільшення викидів сміття становить майже 450 млн. тонн щорічно. Приблизно 64 % цього сміття вважається непотрібним, як і раніше, що може бути використовувати повторно. Зі збільшенням як кількості, і розмаїття сміття зросли вкрай й розміри різних ділянок для знешкодження і остаточного видалення відходів. Тому для цієї країни притаманне зберігання.

ВИСНОВОК

Проблема утилізації відходів погіршується переважно оскільки більшість товарів народного споживання приречена дуже короткочасну служби людині. Вони куплені і викинуті без належного ставлення до їхніх залишкової цінності. Вражають кількість енергії і видатки відновлення довкілля за такої структурі споживання.

Переробка відходів надає суспільству всюди «обдурити» проблему їх утилізації і, отже, з допомогою витрат за переробку полегшити екологічні стреси. Переробка металевих, паперових, скляних, пластмасових і органічних відходів зменшує потреби у енергії і сировину. Так, під час виробництва алюмінію з брухту замість бокситів витрати енергії і забруднення повітря зменшуються на 95 %. Одержання папери з макулатури замість деревини як від вирубки цінні лісу, а й втричі чверті скорочує витрата енергії виробництва 1 т папери, потребує лише половини обсягу води, споживаної під час використання деревного сировини. Витрати енергії і матеріалів, загальне забруднення можуть бути радикально знижено за умови зменшення кількості відходів, у вигляді заохочення повного використання сировини й переробки, шляхом перетворення відходів у нову продукцію.

Завдяки зменшенню витрати енергії, яку за основному з викопного палива, переробка відходів стає однією з ефективних методів стримування концентрації газів, сприяють парниковому ефекту, та скорочення забруднень, що становить яких ведуть до освіті кислотних дощів. Унаслідок забруднювачів, кислотних дощів і продуктів згоряння природного палива вже пошкоджені 19 млн. га лісів у Північній та Центральною Європі, це - територія, яка дорівнює Східній Німеччині та Австрії, разом узятим, і це ж - тисячі мертвих озер на індустріальній Півночі.

Зміна ставлення до споживання і утилізації відходів допоможе також нівелювати жахливі і, можливо навіть безповоротні зміни в біосфері. Широко використовувані продукти - такі, як пінні кошти й аерозольні розпилювачі, містять речовини, які можуть нейтралізувати озон в стратосфері, захищає землю від небезпечних ультрафіолетового проміння. Зменшення озонового шару може викликати безпрецедентне зростання кількості кожно-раковых захворювань.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.А.А. Дрейер, О.Н. Сачків, К.С. Микільський, Ю.І. Маринин, А.В. Миронов, Тверді промислові і побутові відходи, їх властивості і переработка//«Экология міст», 1997 р. 2.

2. У. Ульянов, Про існуючих методах знешкодження твердих побутових відходів // Екологічний бюлетень " Чиста земля " , Володимир, Спец. випуск, №1, 1997