Розділ Охорона праці

Розділ Охорона праці

Вступ

Охорона праці - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієничних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності робітників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, потребуючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексного рішення проблем ергономіки, гігієни й організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

              Даний розділ дипломного проекту присвячений розгляду таких питань,як створення безпечних умов праці оператора ЕОМ. Оператором ЕОМ в данному дипломному проекті виступає керівник планового відділу хлібопекарського підприємства.

1. Умови праці

1.1 Шкідливі та небезпечні виробничі фактори на робочому місці оператора ЕОМ.

Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів проводять згідно з ГОСТ 12.1.003-74. Небезпечними та шкідливими називають фактори, що призводять до раптового погіршення здоров’я людини, або навіть смерті, під час її трудової діяльності.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори які впливають на оператора ЕОМ:

 нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, монотонність праці, емоційні перевантаження);

 фізичне перевантаження;

 невідповідність параметрів мікроклімату робочої зони санітарним нормам;

 недостатня або надмірна освітленість робочої зони;

 підвищений рівень шуму та вібрації;

 Підвищена чи понижена іонізація повітря;

 Наявність електромагнітних випромінювань;

 Небезпека ураження електричним струмом;

 Нераціональна організація робочого місця;

 Пожежна небезпека;

        З метою запобігання або зменшення впливу на персонал шкідливих і небезпечних чинників застосовують засоби колективного та індивідуального захисту.

Засоби захисту працюючих за призначенням поділяються на дві категорії:

засоби колективного захисту;

засоби індивідуального захисту.

Засоби колективного захисту призначені для:

нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, автома тичний контроль і сигналізація);

нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне об ладнання, світлофільтри);

захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лазерних, магнітних та електричних полів (огородження, герметизація, знаки безпеки, автоматичний контроль і сигналізація, дистанційне керування тощо);

Створення на робочому місці сприятливих і безпечних умов праці тісно пов'язане із забезпеченням робітників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

2. Санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення та розміщення комп’ютерної техніки.

При виборі приміщення для розміщення робочих місць ЕОМ (персональні електронні обчислювальні машини) необхідно враховувати, що вікна можуть давати блискість на екранах дисплеїв і викликати значне засліплення тих, хто сидить перед ними, особливо влітку та в сонячні дні.

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора ПЕОМ, можливі короткозорість, швидка втомленість.

Розміщення робочих місць оператора (користувача) повинно відповідати ГОСТ 22269-76 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение злементов рабочего места.».

Не допускається розташування робочих місць ЕОМ в підвальних приміщеннях, а учбових закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.

Кабінет керівника планового відділу знаходиться знаходиться в залізобетонній споруді на другому поверсі .

Схема кабінету приведена на малюнку 1.

Розміри кабінету: довжина – 7м; ширина –5 м; висота – 3 м.

1)Дверний проріз;

2) шафа для одягу(1850х1000мм);

3) резервуар для води;

4) ЕОМ;

5) Робоче крісло (400x700мм);

6) друкуючий пристрій;

7) віконний проріз ;

8) робочий сіл (1500x900мм);

9) кондиціонер;

10)шафа для паперів (1900x800);

11) стільці;

12) вогнегасник.

Характеристика робочого місця оператора ЕОМ:

Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПЕОМ; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).

   Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася на відстані 500 - 600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана. У кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства ця відстань дорівнює 550мм.

       Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей (розмір ВДТ, клавіатури, принтера, ПЕОМ та інше) та характеру його роботи.

        Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680 - 800 мм.У кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства ця відстань дорівнює 750 мм.

         Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін але не менше як 450 мм та на рівні витягнутої ноги - не менше як 650 мм. У кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства ці параметри становлять відповідно 750мм,700мм, 500мм,800мм.

          Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимогам ГОСТ 22889-6 «Кресло человека-оператора» із змінами № 2 ИУС 7-28.Крісло повинно забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. З метою попередження втоми крісло повинно забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини.

3. Мікроклімат та ступінь іонізації повітря

Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких межах, тоді як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка постійності температури тіла завдяки терморегуляції, тобто здібності організму регулювати віддачу тепла в оточуючу середовище. Принцип нормування мікроклімату – створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім  середовищем.

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вогкості в приміщенні. В приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися оптимальні параметри мікроклімату.

Нормування параметрів мікроклімату здійснюється згідно ГОСТ   121005-88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”, ДСН 336042-99 “Санітарні норми параметрів мікроклімату виробничих та громадських приміщень”.

Таблиця 1. Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені комп'ютери

Таблиця 2 .Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери

Таблиця 2.Рівні іонізації повітря приміщень при роботі за ВДТ та ПК (згідно СН 2152-80).

Необхідні концентрації позитивних та негативних іонів в повітрі робочих зон можна забезпечити застосуванням:

генераторів негативних іонів;

установок штучного зволоження;

кондиціонерів;

примусової вентиляції (провітрювання, системи загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції, пристрої місцевої вентиляції);

захисних екранів, що заземлені.

4. Чистота повітря виробничого середовища

Чистота повітря виробничого середовища є важливим фактором підтримання стабільної працездатності працівників, формування у них позитивного ставлення до роботи, підвищення продуктивності праці.

Чистота повітря виробничого середовища підтримується за допомогою вентиляції повітря. Мінімальна норма надходження зовнішнього повітря до приміщень - 30 куб. м/г. Кратність повітрообміну означає, скільки разів протягом години змінюється повітря в приміщенні. При кратності повітрообміну менше 0,5 в годину людина відчуває духоту в приміщенні.

Об'єм приміщень, в яких розміщені працівники, не повинен бути меншим 19,5м3/людина з урахуванням максимального числа одночасно працюючих.

Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря в заданих метеорологічних умовах на виробничих приміщеннях. Вентиляція досягається виведенням забрудненого або нагрітого повітря з приміщення і подачею до нього свіжого повітря.

В кабінеті начальника планового відділу хлібопекарського підприємства для вентиляції використовується кондиціювання , яке дозволяє підтримувати ,як оптимальні параметри мікроклімату так і чистоту повітря.

4.Виробничі випромінювання

Джерелом випромінювання є монітор, виготовлений на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ).

Випромінювання поділяється на такі види:

• рентгенівське (іонізуюче);

• оптичне;

• електромагнітне.

        Рівень параметрів випромінювань залежить від технічної конструкції конкретного монітора, режимів його роботи та ін. Тому ВДТ перед використанням мають бути перевірені на відповідність до діючих стандартів. У разі невідповідності монітора гігієнічним вимогам необхідно його замінити на інший, що забезпечує безпеку користування. Гігієнічні вимоги до ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99.

     ВДТ на основі ЕПТ є джерелом іонізуючих випромінювань, нормування цих випромінювань здійснюється згідно нормам радіаційної безпеки України (НРБУ-97), відповідно до яких потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпусу ВДТ при будь-яких положеннях має не перевищувати 7,74*10 у -12 ступені А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

      Монітори є джерелом оптичного випромінювання. Найбільшу біологічну активність має активна зона УФ (довжина хвилі від 200 до 815 нм). Вплив на організм УФ випромінювання , на думку фахівців, зумовлює розвиток патології за рахунок підвищеної чутливості окремих осіб до дії УФ-променів при тривалому опромінюванні внаслідок кумулятивного ефекту.

      Встановлено, що небезпечні значення напруги електромагнітних полів (ЕМП) реєструються на робочих місцях, розміщених збоку і позаду від досліджуваного комп'ютера на відстані 1,8-2,0 м. Отже, при плануванні робочого приміщення доцільно додержуватися вільної схеми розташування робочих місць.

     Спеціально проведені вимірювання радіочастотного випромінювання навколо ВДТ в діапазоні від 300 МГц до 18 ГГц показали, що їх значення не перевищували 1 Вт/м2. Звичайна потужність ЕМП перебуває в межах від 1 мВ/м до 0,5 В/м на відстані 1 м до екрана та у межах 0,1 до 200 мкА/м на відстані 5-30 см до екрана. Найбільш інтенсивне випромінювання спостерігається у діапазоні 3-30 МГц. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону регламентуються ГОСТ 12.1.006-84.

Вони наведені в табл.

Профілактика шкідливого впливу від ЕОМ полягає в таких заходах: