Вибух на Чорнобильській АЕС

Складністю виконання II-го етапу ЛНА була практична відсутність досить економічних і екологічно чистих технологій і технічних засобів по дезактивації великих територій, обладнання, а також металу, деревини і інших матеріалів. У цих умовах була потрібна зміна підходу до методів дезактивації, створення нових, мобільних технічних засобів для дезактивації лісових масивів, сільськогосподарських угідь, водоймищ, транспортних магістралей і населених пунктів, створення виробництв по переробці радіоактивних відходів з метою їх надійного поховання. У зв'язку з цим, для успішного вирішення задач по II-му етапу була потрібна зміна підходу до організації провадження робіт в зоні відчуження. На нараді в м. Чорнобилі 8-10 серпня 1989 року Заступник Голови Ради Міністрів СССР т.Догужієв В.Х. (протокол № ВД-237) доручив Мінатоменергопрому СРСР розглянути питання про вдосконалення організаційної структури управління роботами в зоні Чорнобильської АЕС.

Мінатоменергопром СРСР після розгляду даного питання ухвалив наступне рішення (наказ від 19.12.89 № 328):
1. Виділити з складу ВО "Комбінат" Чорнобильську АЕС в самостійне підприємство з виконанням функцій замовника по будівництву і експлуатації міста Славутича і підсобного господарства.
2. Ліквідувати з 01.01.90 підприємство ВО ' Комбінат'.
3. По узгодженню з Радою Міністрів УРСР створити в м. Чорнобилі Київської області на базі ВО "Комбінат" науково-виробниче об'єднання (НВО) "Прип'ять".

Основні задачі і форми організації наукових досліджень, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, були сформульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 01.11.86. Цією постановою було передбачено розгортання в 1986-1990 рр. досліджень по Комплексній програмі, що включає шість пріоритетних наукових напрямів з визначенням головних відомств і науково-дослідних організацій, відповідальних за виконання і розвиток цих напрямів:

· вплив радіоактивного забруднення на об'єкти флори і фауни (Екологія),- АН СРСР, Інститут еволюційної морфології і екології тварин ім. А.Н.Северцова АН СРСР (науковий керівник-академік В.Е.Соколов);
· контроль за рівнем радіоактивного забруднення об'єктів навколишнього середовища і вивчення процесів перенесення продуктів поділу і трансуранових елементів (Контроль і прогноз радіоактивних забруднень) - Держкомгідромет СРСР, інститут прикладної геофизики ім. Е.К.Федорова Держкомгідромета СРСР (науковий керівник - член-кореспондент АН СРСР Ю.А.Ізраель);
· вивчення біологічних факторів і віддалених наслідків радіаційного впливу на населення і розробка заходів по скороченню негативного впливу цього впливу (Радіаційна медицина) - Мінздоров'я СРСР, Всесоюзний науковий центр радіаційної медицини АМН СРСР (науковий керівник-академік АМН СРСР Л.А.Ільін);
· дослідження впливу радіоактивних забруднень на сільськогосподарську продукцію, розробка заходів по скороченню цього впливу і утилізації забруднених радіонуклідами харчових продуктів (Сільськогосподарська радіологія) - Держагропром СРСР, Всесоюзний НДІ сільськогосподарської радіології Держагропрома СРСР (науковий керівник - проф. Н.А.Корнеєв);
· розробка методик і засобів дезактивації об'єктів навколишнього середовища, господарських і побутових будівель і споруд, обладнання і транспортних засобів (Дезактивація) - Мінсередмаш СРСР, Всесоюзний НДІ неорганічних матеріалів Мінсередмаша СРСР (науковий керівник - член-кореспондент АН СРСР А.С.Нікифоров);
· розробка технологій, систем і обладнання, включаючи дистанційно керовані пристрої і техніку, необхідні для забезпечення безпечних умов проведення робіт по ліквідації аварії (Техніка і технологія) - АН СРСР, Інститут машинознавства ім. А.А.Благонравова АН СРСР (науковий керівник - академік К.В.Фролов).

Для здійснення загального керівництва і координації цих досліджень, включаючи підготовку самої Комплексної програми наукових досліджень, контролю за ходом виконання робіт науково-дослідними установами різних міністерств і відомств, узагальнення результатів досліджень, що проводяться і підготовки рекомендацій для їх практичної реалізації при президії АН СРСР була створена міжвідомча Координаційна рада з наукових проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. У його склад увійшли: Александров А.П. - академік, директор Інституту атомної енергії (ИАЭ) ім. І.В.Курчатова Мінсередмаша СРСР (голова), Легасов В.А. - академік, перший заст. директора ІАЕ ім. І.В.Курчатова (перший заст. голови) і інші видатні діячі науки і техніки. З часом персональний склад Ради мінявся, в кінці 1989 р. його головою став академік С.Т.Беляев. Для інформаційного забезпечення діяльності Координаційної ради було передбачене створення в ІАЕ відповідного банку даних.

ЧЧорнобильська аварія з самого початку вийшла за рамки окремого технологічного інциденту, отримала широкий міжнародний резонанс. З перших днів трагедія викликала активний сплеск занепокоєння світової спільноти, зробивши необхідним вживання Радянським Союзом екстрених заходів до того, щоб через надання доступної інформації сприяти формуванню атмосфери міжнародної довіри, налагодження взаємодії в справі ліквідації наслідків аварії. Виходячи з важливості питань Оперативна група Політбюро ЦК КПРС 1 травня 1986 р. ухвалила рішення про доцільність організації прес-конференції з іноземними журналістами, яка і була проведена 6 травня 1986 р. в Москві. У зв'язку із запитами урядів США, Англії і інших країн про обставини і наслідки аварії, з метою їх інформування була організована зустріч співробітників посольств зацікавлених країн Європи, США і Канади з представниками Урядової комісії і провідними вченими, а також поїздка представників посольств в зону аварії.

Практика відвідування 30-км зони зарубіжними представниками широко використовувалася і в наступні роки. З метою екстреної медичної допомоги потерпілим від аварії вже на початку травня 1986 р. в Радянський Союз прибули іноземні фахівці-медики, в тому числі лікарі Гейл і ТарасакіЗа активною участю і оперативному сприянню МЗС СРСР, багатьох радянських посольств і інших закордонпредставництв вдалося отримати від деяких західних держав ряд технічних засобів. Не поменшуючи значення цієї зовнішньої допомоги, потрібно зазначити, що основний тягар практичних заходів щодо визначення наслідків аварії на ЧАЕС, природно, ліг на Радянський Союз.

На нараді експертів МАГАТЕ в серпні 1986 р. Радянський Союз представив докладну доповідь про технічні аспекти і причини аварії, виступив за створення міжнародного режиму безпечного розвитку ядерної енергетики. Радянською делегацією була передана інформація про характер радіоактивного забруднення атмосфери і місцевості в перші дні після аварії, про склад і кількість радіоактивних опадів, що випали на території СРСР. На основі цієї інформації і обговорення Міжнародною консультативною групою по ядерній безпеці була підготовлена підсумкова доповідь.

На спеціальній сесії Генеральної конференції МАГАТЕ у вересні 1986 р. СРСР вніс на розгляд світової спільноти розгорнену програму, яка передбачала формування науково-технічної бази безпечного розвитку ядерної енергетики, доповненої міжнародно-правовими нормами і угодами. Ця програма розповсюджувалася як офіційний документ ООН А/4/652, містила ряд практичних заходів, включаючи формування в стислі терміни системи оперативного сповіщення про ядерні аварії і неполадки на АЕС, коли це супроводиться викидом радіоактивних речовин із загрозою їх трансграничного перенесення.

У жовтні 1989 р. уряд СРСР звернувся до МАГАТЕ з проханням провести силами міжнародних експертів незалежну оцінку обстановки і умов мешкання населення в забруднених районах України, Білорусі і Росії, а також ефективність прийнятих захисних заходів. Для проведення цієї міжнародної експертизи був утворений Міжнародний консультативний комітет (МКК), під керівництвом якого було виконане широке коло досліджень і підготовлена підсумкова доповідь з цього питання. Міжнародна експертиза носила офіційне найменування - "Міжнародний Чорнобильський проект". У процесі збору необхідної інформації відбулося більш ніж 30 технічних місій в СРСР, в складі яких брало участь більше 100 незалежних експертів з 25 держав - членів МАГАТЕ і 7 міжурядових організацій.

21-24 травня 1991 р. у Відні відбулася Міжнародна конференція по розгляду результатів проведеної роботи. У доповіді Міжнародного консультативного комітету на цьому форумі були зроблені наступні основні висновки:

- внаслідок безпрецедентної по характеру і масштабу чорнобильської аварії відповідальні компетентні органи були вимушені діяти в ситуації, яка не планувалася і не очікувалася;
- загальна реакція компетентних органів була загалом обгрунтована і відповідала положенням міжнародного керівництва, що діяло під час аварії;
- офіційні процедури оцінки доз були обгрунтовані з наукової точки зору;
- отримані в рамках проекту незалежні оцінки для обстежених забруднених населених пунктів були нижче за офіційно представлені дані за оцінками доз;
- повідомлення про шкідливі для здоров'я наслідки, що пояснюються впливом радіації, не підтвердилися ні належними місцевими дослідженнями, ні дослідженнями в рамках цього проекту;
- аварія спричинила значні негативні психологічні наслідки, які виражалися в підвищеному почутті тривоги і виникненні стресу через постійне відчуття сильної невизначеності і були нерозривно пов'язані з багатьма соціально-економічними і політичними подіями, які відбувалися в СРСР.                                                                                                  По об'єму і інтенсивності виконаної роботи, чіткості планування і координаціям різносторонніх досліджень ця незалежна експертиза виявилася унікальним явищем в практиці цільових міжнародних проектів. Внаслідок тривалої спільної роботи радянські вчені і фахівці придбали корисний досвід і ознайомилися з міжнародними методиками і стандартами.

Необов’язково… :

Припинення експлуатації енергоблоків №1 і №2 Чорнобильської АЕС

Енергоблок №1
· 30.11.96 зупинений для дострокового виведення з експлуатації
· 22.12.97 прийнята Постанова Кабінету Міністрів про дострокове зняття з експлуатації
· 15.12.98 отримано дозвіл Державної адміністрації ядерного регулювання на реалізацію етапу припинення експлуатації

Основні роботи:
· звільнення від ядерного палива: в реакторі знаходиться 1210 тепловиділяючих збірок, в басейнах витримки - 1290
· вилучення робочих середовищ з контурів систем, що виводяться з експлуатації
· експлуатація і технічне обслуговування систем, що залишилися в роботі
· реконструкція окремих систем
· класифікація і облік радіоактивних відходів, що утворилися
· завершено комплексне інженерно-радіаційне обстеження приміщень, обладнання і трубопроводів
· будівництво об'єктів для зняття з експлуатації
· розробка документів для отримання дозволу на початок I етапу зняття з експлуатації
· отримання ліцензії на зняття з експлуатації

Енергоблок №2
· 11.10.91 зупинений після пожежі в машзалі
· 15.03.99 прийнята Постанова Кабінету Міністрів про дострокове зняття з експлуатації

Основні роботи:
· реактор повністю звільнений від ядерного палива, в реакторному залі в басейнах витримки знаходиться 1058 тепловиділяючих збірок з відпрацьованим паливом
· основні документи для отримання дозволу Державної адміністрації ядерного регулювання на етап припинення експлуатації підготовлені і знаходяться на стадії узгодження

Основні характеристики енергоблоків Чорнобильської АЕС

ЕНЕРГОБЛОК №1

Тип реактору РБМК-1000.
Рік, місяць початку будівництва - 03.1970.
Фізпуск - 02.08.77.
Енергопуск - 26.09.77.
Досягнення номінальної потужності - 27.05.78.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 08 30.09.86.
Енергопуск: ТГ-1 - 01.10.86.; ТГ-2 - 02.10.86.
Зупинка на стоянковий режим - 30.11.96.

ЕНЕРГОБЛОК №2

Тип реактору РБМК-1000.
Місяць, рік початку будівництва - 02.1971.
Фізпуск - 17.11.78.
Енергопуск - 21.12.78.
Досягнення номінальної потужності - 28.05.79.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 11 31.10.86.
Енергопуск: ТГ-3 - 05.11.86.;ТГ-4 - 06.11.86.
Виведений з експлуатації внаслідок пожежі - 11.10.91

ЕНЕРГОБЛОК №3

Тип реактору РБМК-1000.
Місяць, рік початку будівництва - 03.1976.
Фізпуск - 02.06.81.
Енергопуск - 03.12.81.
Досягнення номінальної потужності - 08.06.82.
Зупинка внаслідок аварії на енергоблоці №4 - 26.04.86.
Після аварійно-відновлювального ремонту
Фізпуск - 03.10.87.
Енергопуск - 03.12.87.

ЕНЕРГОБЛОК №4

Тип реактору РБМК-1000.
Місяць, рік початку будівництва - 12.1982.
Фізпуск - 16.11.83.
Енергопуск - 21.12.83.
Досягнення номінальної потужності - 27.03.84.
Зупинка внаслідок аварії - 26.04.86.

Завдання, що стоять після зупинки енергоблоку №3

Відповідно до встановленого порядку на Чорнобильській АЕС розроблено і направлено на розгляд план робіт на 2001 рік і визначено витрати на його виконання за рахунок коштів Державного бюджету України.

Роботи будуть вестися в наступних напрямках:
· підтримка в безпечному стані зупинених енергоблоків №№ 1, 2, 3;
· припинення експлуатації енергоблоків №№ 1, 2, 3;
· будівництво об'єктів для безпечного виведення з експлуатації;
· пом'якшення соціальних наслідків від дострокового виведення з експлуатації.

Роботи по підтримці в безпечному стані зупинених енергоблоків потребують 148,139 млн. грн, в тому числі:
· виконання ремонтних робіт - 20,652 млн. грн.;
· забезпечення паливом і енергією - 58,564 млн. грн.;
· поточна експлуатація і придбання обладнання - 18,727 млн. грн.;
· військова і пожежна охорона, зв'язок, транспорт, охорона праці, підготовка кадрів і інш. - 48,760 млн. грн.

Зараз витрати на ці цілі на зупинених енергоблоках № 1 і № 2 покриваються за рахунок продукції працюючого третього енергоблоку. На оплату праці персоналу ЧАЕС (з відрахуваннями) буде потрібно 89 млн. грн. У 2000 році на оплату праці персоналу, що обслуговує блоки № 1 і № 2, передбачено в Державному бюджеті України 35 млн. грн.

На будівництво об'єктів, призначених для безпечного виведення з експлуатації (сховище відпрацьованого ядерного палива, завод з переробки рідких радіоактивних відходів, промисловий комплекс з поводження з твердими радіоактивними відходами) планується внесок України в рамках міжнародних проектів - 41,875 млн. грн.

Планується здійснити комплекс заходів щодо пом'якшення соціальних наслідків в зв'язку з достроковим виведенням з експлуатації. На ці цілі буде потрібно 90,780 млн. грн., в тому числі:
· виплата компенсацій персоналу, що вивільняється згідно з чинним законодавством - 25,797 млн. грн.;
· утримання інфраструктури міста Славутича - 19,963 млн. грн.;
· будівництво об'єктів в місті Славутичі - 40,457 млн. грн.

Персоналом ЧАЕС в 2001 році будуть проводитися роботи по виконанню затверджених на державному рівні програм припинення експлуатації енергоблоків №№ 1, 2, 3 - завершальний етап експлуатації перед початком зняття з експлуатації енергоблоків:
· звільнення від ядерного палива;
· вилучення робочих середовищ з контурів систем, що виводяться з експлуатації;
· дезактивація систем і приміщень;
· проведення класифікації і обліку радіоактивних відходів, що утворилися в процесі експлуатації;
· проведення обстеження приміщень, обладнання і трубопроводів та інш.