Державний захист прав підприємців

   Зловживаннями монопольним становищем вважають:

• нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у неоднакове становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;
• обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів із метою створення або підтримання дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
• часткову або повну відмову від реалізації або закупівлі товару, якщо немає альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримання дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;
• інші дії з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців;
• встановлення дискримінаційних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, що обмежують права окремих споживачів.

   До  зловживань монопольним становищем відносять також неправомірні угоди між підприємцями та недобросовісну конкуренцію.

   Неправомірними  між підприємцями визнають угоди або погоджені дії, спрямовані на:

• встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;
• застосування демпінгових (знижених) цін на товарному ринку;
• розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом реалізації чи закупівель їх або за колом споживачів та іншими ознаками з метою монополізації їх;
• усунення із ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців.
• До недобросовісної конкуренції відносять:
• неправомірне використання товарного знака, фірмового найменування або маркування товару, а також копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, імітацію, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені. До недобросовісної конкуренції не відносять френчайз — право працювати від імені (під вивіскою ) великого підприємства, яке добре себе зарекомендувало. Наприклад, ресторан "Макдональдс" має у багатьох країнах світу високу репутацію. Скрізь однаковий вибір страв і напоїв, однакова технологія виробництва, обслуговування. Проте лише 20 % підприємств належить компанії "Макдональдс", решта — іншим власникам, які купили право працювати під її вивіскою. Підключення до відомої компанії дає стійкий доход. Компанія постійно досліджує, наскільки додержують френчайзні підприємства встановлених стандартів. За недодержання вимог застосовують санкції, аж до позбавлення права працювати від імені компанії;
• навмисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця;
• використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця.

   Монопольна  діяльність – це економічна (господарсько-розпорядницька) діяльність суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище, що пов’язана з виробництвом, реалізацією, придбанням або виробничим використанням  продукції (товарів), виконанням робіт,  наданням послуг. Метою такої діяльності є не просто отримання прибутку , а максимальна його максималізація.

   Монопольна  діяльність підприємців виникає за умов монопольного становища на ринку одного підприємця або групи підприємців у виробництві та реалізації товарів. Дії органів влади і управління спрямовані на недопущення та істотне обмеження цієї діяльності. Монопольне — це домінуюче становище підприємця, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару. Монопольним є становище підприємця, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 %. Рішенням Антимонопольного комітету України може визнаватися монопольним становище підприємця, частка якого на ринку певного товару становить менш як 35%.

   Монопольна  діяльність здійснюється підприємцями через монопольну ціну, яку встановлює підприємець, що займає монопольне становище на ринку. Це призводить до обмеження конкуренції і порушення прав споживача. Регулюється ця діяльність Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності". 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Задача 

   Між приватним підприємством “ Бриг ” та товариством з обмеженою відповідальністю  “ Норд ” було укладено договір підпряду, за яким ТОВ “ Норд ” зобов’язувалося виконати ремонтні роботи  в приміщенні, що належало ПП. При прийманні підприємством роботи з’ясувалося, що товариство виконало ремонт із порушенням технології (нерівно покладений кафель, вологий паркет і т. ін.). Незважаючи на це товариство відмовилося від належного виконання робіт без додаткової оплати. Через місяць після приняття робіт ПП надіслано претензію ТОВ, у якій наполягало на завершення ремонтних робіт своїм коштом, але  у зв’язку із тим, що претензія не мала дати і номера , а також булла підписана не керівником ПП, ТОВ  “ Норд ” відмовилося її розглядати. Через 8 місяців ПП         “ Бриг ” надіслано повторну претензію, що містила всі необхідні реквізити , на яку ТОВ “ Норд ” не відповіла. Підприємство звернулося до господарського суду. 

   Питання:

   1. Який строк розгляду предявленої  претензії?

   2. Протягом  якго строку замовник  має право на предявлення позову  про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором підряду?

   3. Яке рішення має прийняти господарський суд?  

   Відповіді: 

   1.   Згідно ГКУ ст.222 п.6. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обгрунтовані вимоги заявника одержувач  претензії зобов'язаний задовольнити. ( Частина шоста статті 222 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005 )  

   2.  Згідно Господарського Кодексу України ст. 322 п.3. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної  якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво,визначається з дня прийняття роботи замовником і становить: один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі  якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки.  

   3. За порушення строку розгляду претензії та  залишення її без відповіді. Господарський суд  повинен принятии рішення про стягнення штрафу, встановленого за ці порушення, приймається одночасно з прийняттям рішення по господарському спору (п. 4 ст. 83 ГПК). З ТОВ  “ Норд ” повинно бути стягнуто штраф у розмірі 2 процентів від суми претензії, але не менше 5 і не більше як 100 розмірів неоподаткованих мінімумів доходів . А також згідно ст.322 п.1. за неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона, тобто, ТОВ  “ Норд ” повинно сплатити штрафні санкції, а також відшкодовати другій стороні,тобто, ПП  “ Бриг ” (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки 

   Отже, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями ) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

   Держава забезпечує захист  прав і законних  інтересів  суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний  суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів  захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого  самоврядування , актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

   Монопольним  (домінуючим) також  може бути визнане  становище суб'єкта господарювання,  якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він  не зазнає значної конкуренції, зокрема  внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література:

   1. Добровольська В. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право.-2006.-№2.-С.89-94. 

   2. Коротенко Н.П. Порівняльна характеристика ДРЕ в Україні та країнах ЄС. Державне регулювання підприємництва. Розвиток підприємництва.// Актуальні проблеми економіки.-2006.-№2.-С.4-13. 

   3. Покатаєва О.В. Методи державного регулювання підприємницької діяльності.//Економіка та держава.-2008.-№1.-С.89-91. Закон України «Про захист економічної конкуренції" (ВВР), 2001, N12, ст.64  

   4.Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції від 07.06.1996, (ВВР), 1996, № 36, ст.164 із змінами, внесеними згідно із Законами № 642/97 -ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, № 10, ст.36 № 783-ХІУ від 30.06.99, ВВР, 1999, №34, ст.274  

   5.Я.М.Пігач, Л.М.Труфанова. Господарське законодавство. Навчальний посібник. - Тернопіль, 2002. - 160 с.