Комунальне підприємство

Реферат

Комунальне підприємство

Характеристика  комунальних підприємств та особливості  обліку в них

Комунальні підприємства надають комунальні послуги населенню  та підприємствам, установам і організаціям. До них належать: 
а) підприємства з тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення (секція Е за КВЕД), санітарної очистки міст (секція О за КВЕД), обслуговування ліфтів. Ці підприємства надають по- 
слуги безпосередньо населенню та іншим підприємствам і отримують оплату щомісячно згідно з тарифами та укладеними договорами; при розрахунках з населенням послуги з обслуговування ліфтів та з санітарної очистки міст сплачуються в складі квартирної плати, а інші з названих послуг оплачуються окремо; 
б) підприємства з обслуговування житла (секція К за КВЕД), які надають послуги населенню з обслуговування житла, ремонту квартир та житлових будинків, збирання і перерахування деяких комунальних платежів відповідним комунальним підприємствам, а також надають послуги з надання нежитло-вих приміщень в оренду; 
в) інші комунальні підприємства — зеленого господарства, зовнішнього благоустрою, міський електротранспорт, бюро технічної інвентаризації, готелі тощо, — які фінансуються з бюджету або отримують оплату від фізичних або юридичних осіб за конкретні послуги; облік на цих підприємствах не розглядається в цій роботі. 
Комунальні підприємства можуть бути приватизованими (приватні ЖЕКи, ВАТ "Укрліфт" тощо). 
Характерним для житлових і комунальних підприємств є обслуговування або експлуатація великих об'єктів основних засобів — житлових будинків, тепло-, газо-, водопровідних та каналізаційних мереж, насосних станцій тощо. Ремонт і заміна цих об'єктів потребують великих капітальних затрат, які значною частиною здійснюються за рахунок бюджетного цільового фінансування. 
Характерною особливістю галузі є державне регулювання цін, яке здійснюється встановленням граничного рівня рентабельності і затвердженням тарифів на послуги житлово-комунальних підприємств. 
Більшість комунальних підприємств є монополістами, тому вони сплачують в бюджет ЗО % суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці. Порядок внесення таких сум затверджується щороку постановою Кабінету Міністрів України. В 2002—2003 pp. порядок аналогічний. Згідно з Постановою [5] в 2003 р. і в І кварталі 2004 р. розрахункова величина фонду оплати праці (ФОПрозр) визначається таким чином:  
ФОПрозр = ЗПсер • КП • Іобе • /інф • ЧЗПМІН, 
де ЗПсер — розмір середньої заробітної плати за IV квартал попереднього 2002 р. (300 грн.); 
КП — кількість працівників (500 чол.); 
бс — індекс обсягів продукції (робіт, послуг) за звітний період (ІД); 
Анф — на індекс інфляції за період з 01.01.2003 р. (1,03); 
ЧЗПМІІІ — частка від ділення мінімальної заробітної плати на її попередній розмір у випадках, якщо мінімальна тарифна ставка нижче від розміру мінімальної заробітної плати або ціни на послуги не підвищувались при зростанні оплати праці, мала місце економія ресурсів та зростання ефективності виробництва. 
За умовними даними, наведеними вище, розрахунок в одному з місяців III кварталу 2002 р. буде таким (попереднім був 2001 p.): 
ФОПрозр = 300 • 500 • 1,1 • 1,03 • 1,398 = 237,59 тис. грн. 
Якщо фактичний ФОП за звітний місяць становив 240 тис. грн., підприємство повинно внести до бюджету 723 грн. (30 % від 2,41тис. грн.). 
Бухгалтерські проведення: 
Д-т949 К-т642; Д-т642 К-тЗН. 
До валових витрат ці суми не включаються. 
Використання показника ЧЗПМІН і сплату зазначених платежів збитковими підприємствами введено з 2002 р. 
Особливостями галузі є також невизначеність питань власності, великі борги населення і бюджету, збитковість частини житлово-комунальних підприємств (ЖКП), багато напрямів бюджетного цільового фінансування (дотації на покриття збитків, субсидії малозабезпеченим громадянам та відшкодування пільг окремим категоріям громадян, субвенції, фінансування капітальних вкладень тощо). 
Одна з особливостей галузі полягає в тому, що, з одного боку, люди практично не можуть відмовитись від користування жит- 
лом і комунальними послугами, а з другого — можуть ухилятись від оплати цих послуг, на відміну від придбання товарів народного споживання тощо. Тому доречним було б зниження податкового тиску саме в цій галузі: зменшення розміру квартирної плати та оплати комунальних послуг дасть змогу зменшити розміри державних субсидій і сприятиме зменшенню заборгованості населення. 
Враховуючи проблеми комунальних підприємств, держава надає їм тимчасові пільги зі сплати ПДВ: ці підприємства сплачують ПДВ в бюджет за датою надходження коштів, а не за першою датою (докладніше далі). 
Особливості галузі визначають особливості ведення обліку в ній: 
1. Надання населенню субсидій і пільг потребує ведення розрахунків з бюджетом з урахуванням його особливостей і затримок з виплатами. 
2. Отримані дотації на покриття збитків не обкладаються ПДВ, що потребує коригування сум податкового кредиту пропорційно до сум отриманих дотацій. 
3. Пільги з ПДВ передбачають до використання субрахунків 643 і 644 в момент нарахування, якщо ця подія сталася раніше оплати. 
4. На житлові будинки та об'єкти зовнішнього благоустрою амортизація в податковому обліку не нараховується, а в бухгалтерському нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації. 
5. Досить специфічною ділянкою обліку є облік цільового фінансування капітальних вкладень, субвенцій тощо. 
6. Є суттєві особливості надання в оренду державного і комунального майна, прийняття на баланс і передачі з балансу житлового фонду. 
7. При визначенні в річній звітності тимчасових різниць з податку на прибуток може мати місце така ситуація: за податковим обліком визначено збиток, але є відстрочені податкові активи, які треба відобразити по рахунку J 7 (за наявності залишків по рахунках 681,38, 39, 47). У такому разі треба зробити бухгалтерське проведення Д-т 17 К-т 98. 
Крім того, комунальні підприємства отримують фінансування з бюджету. В бухгалтерському обліку дохід від такого фінансування визнається за датою нарахування боргу бюджету, а в податковому — за датою отримання коштів. У разі затримання в надходженні коштів з бюджету виникають відстрочені податкові зобов'язання. 
8. Згідно із п. 1.9 Закону про прибуток і Постановою [7] комунальні підприємства сплачують до бюджету щоквартально дивіденди, які в 2003 р. становили 15 % чистого прибутку у строки, встановлені для сплати податку на прибуток. Розмір дивідендів визначається множенням значення рядка 220 Звіту при фінансові результати на 0,15 і відображається в рядку 21 декларації про прибуток підприємства. Цей платіж здійснюється у зв'язку з розподілом частини прибутку державних підприємств і по ньому здійснюються авансові платежі до бюджету згідно із підпунктом 7.8.2 Закону про прибуток. 
9. Комунальні підприємства складають фінансовий план на рік згідно з Порядком [12], в частині І якого відображаються очікувані доходи за їх видами, витрати за статтями, фінансові результати і розподіл чистого прибутку, а в частині II — джерела формування та надходження коштів і напрями їх використання. 
Рахунки для обліку в ЖКП 
Комунальні підприємства в основному надають послуги, тому для обліку використовуються субрахунки: 
703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"; 
903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг". 
Витрати обліковуються на рахунках 23 (виробничі), 92 (адміністративні) і 91 (на підприємствах, де мають місце загальновиробничі витрати). Інші доходи і витрати — операційні, фінансові та інші — обліковуються так, як в інших галузях. 
Щодо розрахунків із квартиронаймачами, то в Інструкції до плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженій наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 p., допущена помилка — запропоновано розрахунки з квартиронаймачами вести на субрахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", тобто боржники ЖКП — дебітори перетворилися на кредиторів. 
Можна вести облік розрахунків з квартиронаймачами на окремому субрахунку рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та 
замовниками" або рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами"; після всіх коригувань Інструкції до плану рахунків це не має суттєвої відмінності. 
Дотації, субсидії і відшкодування пільг з бюджету є цільовим фінансуванням і обліковуються на рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". При цьому дотації зараховуються в кредит субрахунку 718 "Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів", а субсидії і пільги — у кредит субрахунку 703 як дохід від основної діяльності ЖКП. Цільове фінансування згідно з пунктом 16 П(С)БО 15 "Дохід" не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане і підприємство виконає умови щодо такого фінансування. При нарахуванні боргу бюджету відображати його як дебіторську заборгованість: 
Д-т 377 К-т 48, 
а після отримання коштів відображати дохід: 
Д-т 311 К-т 377; Д-т 48 К-т 703. 
Для виконання пункту 19 П(С)БО 15 в кінці року треба робити проведення 
Д-т 48 К-т 703. 
Проведення з нарахування дотацій не робляться, вони відображаються в обліку за датою отримання. 
Далі у проведеннях використовуватимуться такі субрахунки рахунків 36 і 37: 
361 "Розрахунки з підприємствами (споживачами комунальних послуг)"; 
377.1 "Розрахунки з бюджетом із субсидій"; 
377.2 "Розрахунки з бюджетом із відшкодування пільг"; 364 або 378 "Розрахунки з квартиронаймачами"; 
379 "Розрахунки з орендарями нежитлових приміщень в ЖО".  
Дохід від оренди комунальні підприємства обліковують на субрахунку 713, а. житлові організації — на субрахунку 703, бо надання в оренду нежитлових приміщень є для них основною діяльністю. 
Синтетичний бухгалтерський облік комунальні підприємства ведуть здебільшого за скороченою журнально-ордерною формою обліку (7 журналів-ордерів, нова форма яких затверджена наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356). Деякі великі підприємства використовують повну журнально-ордерну форму обліку. Малі підприємства, в тому числі ті, що перейшли на сплату єдиного податку, використовують або спрощену форму обліку, або ведуть облікові регістри, самостійно розроблені з урахуванням затверджених. Переважна більшість житлових організацій облік витрат і доходів ведуть у журналі-ордері № 05-ЖГ, який використовувався раніше в цій галузі; він зручний і пристосований до особливостей саме цих підприємств.