Інвестиційний проект розвитку підприємства

     Крім  цих двох полярних моделей існують  ряд проміжних, що розрізняються не лише ступенем деталізації змінних (факторів), що впливають на досліджуваний показник, але і достовірністю і надійністю кінцевих результатів.

     Складні економіко-математичні моделі дають  більш точні результати, але вимагають  великого обсягу вихідної інформації та спеціального програмного забезпечення. Обмеженість часу, відведеного на підготовку і прийняття рішень взагалі і в системах управління проекту особливо, перешкоджає широкому застосуванню цих моделей.

     У практиці управління проектами найчастіше використовуються досить прості, в якомусь сенсі ідеалізовані моделі, доступні користувачам будь-якої кваліфікації  і,  як  правило, невимагають спеціального програмного забезпечення.Прикладом можуть служити моделі лінійного програмування, найчастіше застосовуються в системах управління проектом для вирішення транспортних завдань, складання розкладів і т.п.

     Особливе місце займають мережеві моделі (графіки). Створені в 1960-х рр.. моделі є графоаналітичним, що дозволяє в наочній формі описувати весь виробничий процес від зародження ідеї проекту до його реалізації. Мережеві моделі при всій їх складності і динамічності цінні тим, що допомагають знайти так званий критичний шлях і оптимізувати графік виконання робіт в часі з урахуванням обмежень на обрані ресурси.

     Як  правило, реалізація детермінованого  підходу до моделювання аналізу  і прийняття рішень передбачає, з  одного боку, отримання однозначного рішення, а з іншого - уточнення  цих рішень шляхом введення елементу випадковості в термінах теорії ймовірностей. Останнє дає можливість оцінити наслідки непередбачених збоїв, наприклад, зриву термінів проектування або будівництва будівель та споруд, намічених затвердженим раніше планом. При цьому математичне моделювання детермінованих процесів стає окремим випадком застосування стохастичних, імовірнісних підходів.

     Треба зазначити, що на практиці аналіз, скажімо, потрібних ресурсів (матеріальних, технічних, трудових і фінансових), як правило, базується на великому обсязі інформації, яка обробляється за допомогою економіко-математичних або статистичних методів. При цьому ключовими поняттями є «рівень ресурсів», «дефіцит ресурсів», «рівномірне використання ресурсів», «згладжування ресурсів» (перехід до рівномірного споживання ресурсів) і т. п. Є безліч економіко-математичних методів, за допомогою яких можна раціонально розподіляти ресурси з урахуванням лімітів споживання і пріоритетів робіт. При вирішенні більшості приватних практичних задач такі методи забезпечують уніфіковане планування кожного індивідуального ресурсу, однак при цьому істотно збільшуються витрати на підготовку вихідних даних і розрахунки. Останнє диктує необхідність електронної обробки даних, яка нині широко використовується в різних областях науки і практики. Кожен користувач системи обробки даних зобов'язаний знати можливості програмного забезпечення, включаючи графічний, автоматичний або напівавтоматичний, діалоговий режими, а також основні характеристики використовуваного комп'ютера.

     Особливе  місце займає оцінка вартості проекту, яка по його завершенню нерідко значно перевершує ту, що була прийнята за основу. Проблема визначення вартісних показників проекту виникає на самій ранній стадії проекту, коли потрібно встановити базисну ціну необхідних ресурсів. Прийнята у якості базисної ринкова ціна ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і т. д.) не завжди відображає ту, що склалася в економіці країни. Прогнозна ж ціна, покликана врахувати зміни (зокрема, інфляцію), які відбудуться за крок розрахунку, може виявитися заниженою або завищеною, що також загрожує втратами.

     В даний час знаходять застосування моделі прогнозу вартості, в основі яких лежить функціонально-вартісний  аналіз. Правда, використання їх обмежено тим, що для, аналізу необхідний великий обсяг вихідної інформації, «добування» якої саме по собі важке завдання.

     Рекомендувати один який-небудь метод отримання  інформації про поточну або майбутню ціну ресурсу - значить обмежити область пошуку. Тільки постійний контроль за цінами на ресурси і розрахунок індексу їх зміни по відношенню до початкового періоду часу дозволяє виявити певні тенденції в динаміці. Для перевірки отриманих результатів слід користуватися офіційними даними, публікуються у відкритій пресі, а також додатковою інформацією, що акумулюється маркетинговими службами.

     Треба особливо підкреслити, що в умовах неповної визначеності всіх процесів формування цілей і завдань інвестиційного проекту, а також методів їх реалізації завжди будуть виникати питання типу: чи зможе керівник проекту «вкластися» в затверджений інвесторами бюджет, чи зуміють розробники окремих розділів вчасно підготувати проектно-кошторисну та іншу  документацію,  чи будуть  введені в термін виробничі потужності. Невизначеність цих оцінок, в свою чергу, тягне за собою безліч інших питань, наприклад таких: чи надійдуть доходи від реалізації продукції в запланований термін, чи будуть досягнуті планові показники ефективності проекту, яка ймовірність того, що терміни окупності проекту не будуть перевищені.

     Учасники проекту, особливо інвестори, потребують однозначних і безпомилкових відповідях на такі питання і гарантії надійності. Надійність забезпечується  резервуванням  матеріальних, технічних,  трудових і фінансових ресурсів, від яких залежать кінцеві результати проекту.

     На  жаль, часом особи, які приймають рішення, схильні використовувати лише ті методи і моделі, в яких вони розбираються, а не ті, яких вимагає ситуація, що склалася. При цьому моделі, засновані на переробці великого об'єму інформації, рідко затребуються користувачами.

     Однією з причин, що обмежують застосування імовірнісного підходу в управлінні проектами, є підвищена в порівнянні з детермінованим підходом вартість впровадження методу, в тому числі витрат на збір і обробку інформації. Наприклад, за допомогою мережевої моделі можна з деякою погрішністю виявити критичні шляхи, виробити можливі варіанти поведінки, оптимізувати за термінами тривалість здійснення проекту, але поряд з іншими умовами, що збільшують вартість реалізації проекту, дуже дорогою процедурою виявляється збір інформації. Хоча певну частину відомостей може надає бухгалтерія та виробничий відділ, число показників, що характеризують споживані ресурси, вартість, черговість і час, доводиться зводити до мінімуму.

     Головним  аргументом на користь вибору того чи іншого методу повинна стати її доступність, придатність для вирішення поставлених завдань, а значить, досягнення стратегічної мети проекту. 

     2 ДОСЛІДЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ  ( НА ПРИКЛАДІ ВАТ «ЗТР») 

     2.1 Загальна характеристика ВАТ «ЗАлК» 

     Запорі́зький  алюмі́нієвий комбіна́т (Відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ЗАлК) є єдиним виробником первинного алюмінію в Україні.

     Восени 1994 р. підприємство було реструктуризовано  в ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий  комбінат» із статутним капіталом 155 682 280 грн., номінал акції — 0,25 грн., кількість випущених акцій — 622 729 120 шт. 1999 року почався пільговий розпродаж акцій підприємства — 6,991% акцій ВАТ «ЗАлК» на суму 10 882 979 грн. було продано працівникам комбінату.

          2000 року Фонд державного майна України провів відкриті торги з продажу контрольного пакета акцій ВАТ «ЗАлК» у розмірі 68,01% статутного фонду. Тендер проводився в два етапи. На першому комісія не змогла доступно розтлумачити критерії, які чітко визначають приналежність конкурсантів до «промислових інвесторів». На другому етапі оцінювалися інвестиційні зобов'язання конкурсантів. У лютому 2001 р. переможцем першого етапу став консорціум «Металургія» в особі ВАТ «Красноярський алюмінієвий завод», що запропонував $101,5 млн., а ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» посіло в конкурсі друге місце, запропонувавши за акції «ЗАлКу» $68 млн. 

     На  другому етапі переможцем виявився ВАТ «Російський алюміній», що запропонував більш вигідні інвестиційні зобов'язання. Проте ФДМ визначив переможцем ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест», оскільки «Красноярський алюмінієвий завод» не надав банківських гарантій і дозволу на купівлю від Антимонопольного комітету України. 

     Між ФДМ і «АвтоВАЗ-Інвест» було підписано  договір купівлі-продажу, де було зафіксовано, що однією з умов угоди є внесення інвестицій на суму, еквівалентну $200 млн. для переоснащення й реконструкції виробництва «ЗАлК». Пакет акцій (25%+1 акція терміном на три роки) залишався в державній власності. 

     В квітні 2002 р. новий власник, «АвтоВАЗ-Інвест», спробував за рахунок додаткової емісії акцій на суму 274 540 657,5 грн. розмити блокуючий пакет акцій, що належав державі (25%+1 акція). Залучені від розміщення акцій кошти планувалося направити на виконання інвестиційних зобов’язань, узятих російським «АвтоВАЗ-Інвест» при купівлі на конкурсі 68,01% акцій ВАТ «ЗАлК». Проти цього виступив ФДМ, пояснивши, що пункт про залучення додаткових інвестицій уже передбачено договором купівлі-продажу вказаного пакета. 

     2004 року ВАТ «ЗАлК» знову опинилося  в центрі уваги: власника комбінату — російський «АвтоВАЗ-Інвест» — обвинувачують у невиконанні інвестиційних зобов’язань. Обіцяних інвестицій на $200 млн. не було зроблено, тим часом саме ця сума стала остаточним аргументом на користь ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» під час тендеру. 

     У 2004 році власником комбінату стала  російська група СУАЛ, що входила  у десятку найбільших алюмінієвих  компаній світу. У 2007 році "ЗАлК" перейшов під контроль об`єднаної компанії "Російський алюміній" (ОК "РУСАЛ"), створеної у березні 2007 року шляхом злиття "РУСАЛу", СУАЛу і глиноземних активів швейцарського трейдера Glencore.

     У 2007 році комбінат виробив 265 тисяч тонн глинозему і 113 тисяч тонн алюмінію. Виручка — 1,9 мільярда гривень, чистий прибуток — 95,2 мільйона гривень. 97,5 % акцій володіє російська компанія «Русал» Олега Дерипаски.

     Завдяки високій кваліфікації і досвідові  конструкторського персоналу, ВАТ  «ЗАлК» успішно виконує всілякі технічні вимоги замовника високої складності. Ефективно діюча методика контролю якості дозволяє випускати виробу, що відповідають найвищим вимогам до якості продукції.

     Сьогодні  ВАТ «ЗАлК» – це компанія, що будує свій бізнес на останніх досягненнях в області наукових досліджень, продажів, управління персоналом і інформаційними технологіями.

     Органiзацiйна структура управлiння пiдприємством побудована за лiнейно-функцiональним принципом. До лiнiйної ланки управлiння вiдносяться: Генеральний директор, керiвники виробничих пiдроздiлiв, майстри.

     Облiкова полiтика обрана у вiдповiдностi з вимогами Закону України "Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.99р. № 996-XIV (надалi - Закон про бухоблiк), Положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку та iншими нормативними актами, що регулюють порядок ведення бухгалтерського облiку, складення та надання фiнансової звiтностi.

     Завдяки iнновацiйнiй полiтицi ВАТ «ЗАлК», його продукцiя постiйно оновлюється, модернiзується i користується великим попитом споживачiв.

     Поряд з виробництвом продукцiї, пiдприємство розвиває широкий спектр сервiсних послуг з метою найбiльш повного задоволення запитiв споживачiв. Це шефський нагляд за монтажем, монтаж, комплектнi поставки, ремонтнi роботи та модифiкацiя по мiсцю експлуатацiї i на пiдприємствi. 

     Для успішного залучення інвестицій необхідно формувати інвестиційну привабливість підприємства, тобто створювати умови для використання інвестицій із забезпеченням максимального економічного та соціального ефекту від їх реалізацій при дотриманні встановленого рівня інвестиційного ризику. Це особливо важливо для тієї категорії інвесторів, які не мають чітко виражених інвестиційних інтересів і формують свою інвестиційну стратегію на підставі інвестиційного маркетингу та оцінки інвестиційної привабливості підприємства.

     Під інвестиційною привабливістю підприємства розуміють рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних і інших вимог або інтересів інвестора по конкретному підприємству, що може визначатися або оцінюватися значеннями відповідних показників, у тому числі інтеграційної оцінки.

     Аналіз  економічної літератури з питань інвестиційної діяльності, дозволив дійти висновку щодо послідовності  та структурного змісту методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства, яку подано на рисунок 2.2.

2.2 Оцінка  управління та впровадження інвестиційного проекту на ВАТ «ЗАлК» 

     Для виживання в настільки складних умовах існування підприємство прагне щонайкраще  виконувати замовлення, тим самим, піднімаючи свій імідж.

     Тільки  на основі розвитку економічного механізму  взаємозв'язків основного виробництва і виробництв, що використовують відходи як  вихідну сировину для одержання нової продукції, можуть бути створені передумови дійсно безвідхідного виробництва, де повною мірою будуть вирішені й економічні проблеми.

     Реалізація  наявних резервів вторинної сировини дозволять зберегти багато коштовних матеріалів і заощадити значну кількість енергії. Народногосподарський ефект буде отриманий за рахунок розширення сировинної бази без виділення додаткових вкладень на розвідку і розробку родовищ корисних копалин; вивільнення земельних площ від відвалів і смітників; скорочення нераціональних перевезень первинної сировини; витрат на охорону навколишнього середовища.