Необхідність страхового захисту

Реферат

з дисципліни страхування

на тему

«Необхідність страхового захисту»

        Невід'ємною ознакою існування людства є ризик, навіть якщо про нього невідомо. Для людини з давнини джерелом певних загроз або ризиків було навколишнє середовище. В одних випадках воно було більш, в інших - менш загрозливим. Людина протягом свого історичного розвитку вдавалася до репресивних і превентивних методів боротьби з навколишнього небезпекою, що в кінцевому підсумку закономірно сприяло становленню такого сучасного методу захисту, як страхування. Зародившись у період розкладання первіснообщинного ладу, страхування поступово стало невід'ємним атрибутом і суспільного буття, і ринкової економіки. Західні філологи вважають, що термін «страхування» має латинське походження і означає «безтурботний», отже, відображає ідею застереження, захисту та безпеки. 
        Об'єктивна необхідність страхування обумовлена ​​тим, що збитки часте виникають під дією руйнівних факторів, не контрольованих людиною. Історичний розвиток суспільства свідчить про те, що все людське буття пов'язане з непередбаченими обставинами, які призводять до знищення майна, нанесення шкоди здоров'ю або загибелі людей. Згадані обставини можуть бути викликані стихійними лихами, неврожаями, війнами, соціальними потрясіннями. Впливаючи на природу, люди одночасно відчувають її негативний вплив на себе. Такі дії природи призводять до того, що результати діяльності людей за тривалий період часу можуть бути зведені нанівець. Створена людством матеріально-технічна база при певних обставинах стає зоною підвищеної небезпеки: небезпеки як для життя, здоров'я людей, так і для їх діяльності. Тепер і горя зі збитками від стихійних лих не меншої шкоди завдають людству ДТП авіакатастрофи, морські випадки, соціальні і криміногенні явища. З наслідками після ДТП можна впоратися самостійно. Важливо зберегти у своїй записній книжці кілька важливих номерів: виклик евакуатора, адвокат і медична служба. За таких умов збитки не тягнуть цивільно-правової відповідальності, що робить неможливим відшкодування шкоди, і вони залишаються в майновій сфері самого потерпілого, який не може покрити їх, не завдавши відчутного обмеження своєму життєвому рівню. 
        Отже, в умовах ризикового характеру функціонування будь-якого підприємства і не менш ризикового поведінки людей існує потреба попередження усунення та відшкодування збитків внаслідок настання несприятливих подій або ризиків. Не маючи можливості запобігти їх, людство прагнуло обмежити їх негативний вплив і захистити себе, своє майно на випадок несприятливий-подій. На початку історичного розвитку людства первинні форми захисту існували у вигляді загальних (недоторканних) запасів продуктів харчування, одягу та інших продуктів праці. Про це свідчать знахідки доісторичного, античного, середньовічного і нового періодів цивілізації. Пізніше з'явилися окремі фізичні особи, суспільства, які брали на себе функції по створенню спільного фонду і захисту від ризиків, що призвело до появи нового виду людської діяльності в галузі економіки - страхування. 
        Таким чином, страхування виникло і розвивалося з ідеї загальної розкладки збитку, маючи кінцевою метою задоволення потреб суспільства у захисті від різних випадковостей - ризиків. У ньому реалізовувалися певні економічні і соціальні відносини, які складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. 
Відносини, що складаються в суспільстві з приводу попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування збитків, що становлять зміст категорії страхового захисту. 
        Початковий сенс цієї категорії пов'язують зі словом "страх". Людина відчуває страх перед втратою всіх придбаних цінностей або життя і здоров'я, а звідси і її прагнення захистити себе, своє майно від цього. Окремі дослідники відзначають ще й наявність національних особливостей, властивих страхуванню як соціальної інституції. Так, С. Навроцький зазначає, що присутність національного фактора в економіці зумовив виникнення на підсвідомому рівні двох психологічних джерел страхування як суспільного явища - страху перед втратами і бажання убезпечити себе від їх наслідків. В українській мові саме перше почуття стало коренем у слові "страхування". У європейських мовах коренем такого ж терміну є слова: "впевненість", "безпека", "передбачливість" і тому подібне. 
        Власне тип поведінки людей може або підвищувати рівень екстремальних ситуацій, або знижувати, оскільки формування страхового менталітету відбувається як проекція певного національного типу економічної поведінки, відповідних потреб, інтересів, мотивації. 
        У свою чергу, категорію страхового захисту поділяють на дві самостійні категорії: 
                    1) категорію страхового захисту майнових благ, де об'єктом страхування виступають всі матеріальні блага, які мають вартість; 
                    2) категорію страхового захисту населення (фізичних осіб), де об'єктом страхування стає життя і здоров'я, тобто те, що не має вартості [1].

        Отож, кожна людина цілком природно прагне захиститися від небезпеки, що загрожує їй втратою життя, здоров'я, житла, майна та інше. Потреба в захисті дуже близька до її первинних (фізіологічних) запитів та інтересів. 3 урізноманітненням інтересів людини ускладнюються і атрибути їх безпеки. 
Крім того, людина завжди намагалася зменшити силу негативних подій, вжити заходів, спроможних їм протистояти. Але суспільний розвиток породжує нові і нові ризики. Вдосконалення техніки, нові технології підвищують ймовірність техногенних катастроф, які призводять до величезних збитків. Суспільство бореться з природними та техногенними катастрофами, але виникають нові суперечності, зумовлені розвитком технічного прогресу та ускладненням виробничих відносин. 
        Так на долю України випала найбільша з відомих у світі техногенних катастроф — аварія на Чорнобильській атомній електростанції (1986 рік 26 квітня), що завдала збитків на суму понад 40 млрд. дол. Якщо така аварія є винятком, то пожежі на виробничих, комунальних i житлових об’єктах, травми на транспорті i в побуті, забруднення навколишнього середовища та інші локальні події трапляються в нашій державі практично щодня. 
        Так, в 2006р. на Україні скоєно 45593 ДТП, загинуло 6789 чоловік, поранено 53638чоловік. Кількість пожеж склало 47670, де загинуло 3783 людини, пожежею зруйновано 17371 будівля. В цьому ж році відбулося 286 надзвичайних ситуації, з них 156 техногенного характеру, 100 ситуацій природничого характеру та 30 ситуацій соціально – політичного характеру. 
Таким чином необхідність страхового захисту має кілька аспектів:

                · Природний; 
                · Економічний; 
                · Соціальний; 
                · Юридичний; 
                · Міжнародний.

        З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих. 
        Економічна зумовленість страхового захисту пояснюється необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.

        Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для усіх суб'єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з'ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам.

        Разом із розвитком ринкових відносин, ускладненням взаємозв’язків між усіма господарюючими суб’єктами зростає ймовірність виникнення непередбачуваних ускладнень, підвищується ступінь ризику на усіх рівнях.

        З ризиком ми зустрічаємося щоденно : і на побутовому рівні, і здійснення будь-якої господарської діяльності сьогодні неможливе без ризиків. Як правило, ризик пов'язується з невпевненістю в можливому результаті. Тобто, існує фактор невизначеності, необхідності приймати рішення, що направлені на усунення, запобігання та максимального обмеження дії негатиіних наслідків ризику.

        Підприємець у ринкових умовах ризикує втратити свій капітал, може спричинити своєю необачною поведінкою втрати капіталу у своїх постачальників, споживачів або посередників. Працівник в умовах ринку може втратити роботу, здоров’я, працездатність, свої заощадження, майно. Одні втрачають годувальника, комусь не повертають кредит, хтось потерпає від зміни курсу валюти і т. ін. [3].

        Ризик, як економічна категорія виник з появою товарно-грошових відносин і відображає подію, яка може відбутися або ні. До того ж для події, що відбулася, можливі три варіанти економічного результату :

• позитивний (вигода, прибуток);
• нульовий ( результат не змінився);
• від'ємний (збиток, втрата).

        Суттєво впливає на зростання ризиків, пов'язаних із технікою та технологією, розвиток науково-технічного прогресу.

Все більше гостроти набувають екологічні проблеми. Потребують професійного вирішення  політичні аспекти суспільного  буття.

Зростання ризику у всій сферах людського  життя та господарської діяльності обумовлює необхідність захисту  громадян від можливих втрат та розподілу  збитків серед широкого загалу. Закономірність тут така : чим більше суб'єктів охоплено страхування, тим менше воно коштує окремій особі.

        У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у оправі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної

стабільності в суспільстві.

        В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно - правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених поговором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів. 
        Міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку.

        Таким чином, необхідність страхового захисту викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з певними ризиками. 
        Слід відмітити, що суспільне життя та виробництво протягом усього історичного шляху свого розвитку стикається із суперечностями, які зумовлюють появу певних несприятливих подій – ризиків, серед яких відокремлюють стихійне лихо i нещасні випадки. 
       Стихíйне ли́хо — це надзвичайне природне явище, що діє з великою руйнівною силою, завдає значної шкоди району, в якому відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, знищує матеріальні цінності.

Стихійні лиха можуть виникати як незалежно один від одного, так  і зв'язано: одне з них може спричинити за собою інше. Деякі з них часто  виникають в результаті діяльності людини (наприклад, лісові та торф'яні пожежі, виробничі вибухи в гірській місцевості, при будівництві гребель, закладці (розробці) кар'єрів, що часто призводить до зсувів, сніжним лавинам, обвалам льодовиків і т. п.).

         Незалежно від джерела виникнення, стихійні лиха характеризуються значними масштабами й різною тривалістю - від декількох секунд і хвилин (землетруси, снігові лавини, лімнологічних катастрофи) до декількох годин (сіли), днів (зсуви) і місяців (повені).

        У ряді випадків стихійне лихо супроводиться загибеллю матеріальних цінностей і жертвами серед населення. Стихійне лихо оцінюється за кількістю жертв і руйнування, в ненаселених місцях - за ступенем порушення природного середовища: рельєфу, рослинності, тваринного світу, а також за площею охоплення.

        Неща́сний ви́падок (подія) — тілесні пошкодження або смерть, інколи пошкодження майна, причиною яких є несподіваний збіг обставин. При цьому зазвичай мається на увазі, що негативного імовірнісного результату можливо було уникнути або запобігти, якщо причини, що привели до нещасного випадку, були би розпізнані раніше.

        Потенційна можливість настання стихійного лиха, нещасних та інших непередбачуваних випадків, які призводять до збитків або упущення вигоди, становить сутність ризику [2].

        Спираючись на свій багатовіковий досвід, людство вживає дедалі ефективніших заходів у протистоянні стихійним явищам. Підвищуються вимоги до будівництва об’єктів, застосовуються щоразу досконаліші інженерні конструкції, вогнетривкі та інші новітні ізоляційні матеріали, споруджуються греблі, більша увага приділяється безпеці експлуатації транспортних засобів тощо.

        Проте концентрація виробництва та ускладнення його технологій, одержання й застосування нових хімічних речовин, енергетичних ресурсів, швидкісних і багатотоннажних транспортних засобів, посилення криміногенних явищ — ось лише деякі з тих чинників, які примножують нові ризики.

        Великі ризики зумовлюються й новими хворобами (наприклад, СНІД), епідеміями інфекційних захворювань, травматизмом на виробництві та в побуті. Не можна також не брати до уваги ризиків для юридичних і фізичних осіб, які дедалі підсилюються зі зростанням злочинності, поширенням наркоманії та алкоголізму.

        Отже, сумарний вплив ризиків досі не зменшується. Це змушує весь світ активно шукати шляхів послаблення їх негативного впливу на життя людей.

З огляду на доволі ризиковане функціонування будь-якого підприємства і не менш ризиковане проживання кожної людини існує нагальна потреба попереджувати  й відшкодовувати збитки, що їх завдають ризиковані обставини. Без цього  неможливо забезпечувати безперервність процесу виробництва матеріальних благ, підтримувати належний рівень життя  людей. Відносини, що складаються в суспільстві з цього приводу, мають об’єктивний характер і у своїй сукупності формують зміст економічної категорії «страховий захист».

        Типовими прикладами є автомобільна катастрофа (або попадання під машину), падіння з висоти, попадання предметів в дихальне горло, падіння предметів (цеглини, бурульки) на голову, враження електричним струмом. Чинниками ризику можуть бути недотримання техніки безпеки, вживання алкоголю. Нещасний випадок є однією з головних причин смерті в світі. Смерть відомих людей в результаті нещасного випадку зазвичай привертає широку увагу. Часто не вдається встановити, чи був це нещасний випадок, самогубство або вбивство.

        В той же час, наявність та зростання ж ризику в ycix сферах людського життя та господарської діяльності зумовлює потребу запобігти шкоді, зменшити та відшкодувати збитки, шляхом їх солідарного розподілу між

зацікавленими власниками майна.

        Виникає необхідність появи страхового захисту. В той же час відшкодування збитків потребує натуральних або грошових резервів, їх накопичення.   Відносини, що складаються в суспільство з приводу запобігання втратам та відшкодування збитків, завданих стихійним лихом i нещасними випадками, мають об’єктивний характер i в сукупності формують зміст економічної категорії страхового захисту. 
         Ця економічна категорія має такі ознаки: 
           · випадковий характер настання події, яка наносить збиток; 
           · надзвичайність події та нанесеного збитку, що характеризується натуральними та грошовими вимірниками; 
          · об’єктивна необхідність попередження та подолання вказаної події та покриття матеріального збитку.

        Таким чином сутність страхового захисту полягає в нагромаджені й витрачанні грошових та інших pecypciв для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків i відшкодування