Страховые премии

     Розрахунок  резерву нетто-премій на страхову річницю  здійснюють проспективно — як різницю між актуарною вартістю потоку майбутніх страхових виплат (без урахування бонусів) та актуарною вартістю потоку майбутніх страхових нетто-премій.

     У разі якщо особливості окремих видів  договорів (окремих страхових ризиків, передбачених у договорі) не можуть бути повною мірою враховані проспективно, розрахунок резерву нетто-премій за такими договорами (ризиками) здійснюють ретроспективно — на підставі інформації про отримані страхові внески (премії) та здійснені страхові виплати.

     Розрахунок резерву витрат на ведення справи на страхову річницю здійснюють проспективно — як різницю між актуарною вартістю потоку майбутніх витрат страховика із забезпечення виконання зобов'язань за договором після закінчення строку сплати страхових внесків та актуарною вартістю потоку наступних надходжень тієї частини брутто-премії, що йде на покриття майбутніх витрат.

     Резерв  бонусів є оцінкою додаткових зобов'язань страховика, що виникають  при збільшенні розмірів страхових  сум та (або) страхових виплат за результатами отриманого інвестиційного доходу та за іншими фінансовими результатами діяльності страховика (участь у прибутках страховика). Резерв бонусів розраховують на страхову річницю як актуарну вартість додаткових виплат страховика.

     Якщо  умовами договору передбачено право страхувальника в майбутньому вибрати спосіб виконання страховиком зобов'язань за договором (здійснити одноразову страхову виплату в разі досягнення застрахованою особою визначеного договором віку чи виплату ануїтету, змінити періодичність виплати ануїтету тощо), то для розрахунку резервів використовують варіант, за яким актуарна вартість майбутніх страхових виплат більша.

     Якщо  умови договору страхування передбачають можливість сплати додаткових страхових  премій і відповідний перерахунок  страхових сум та (або) виплат, то для розрахунку резерву нетто-премій розміри страхових сум та (або) виплат визначають на дату його розрахунку, а розміри майбутніх страхових премій вважають такими, що відповідають умовам договору та забезпечують найбільший розмір резерву.

     Розрахунок  резерву нетто-премій та резерву  витрат на ведення справи на звітну дату, що не збігається зі страховою  річницею, здійснюють методом інтерполяції між розмірами цих резервів на найближчі страхові річниці.

     Страхові  річниці можуть бути замінені на найближчі до звітної дати календарні дати, які відповідають цілому числу кварталів (місяців), що пройшли з дня набрання договором чинності.

     На  дати, наступні за днем закінчення строку дії договору, математичні резерви  вважають рівними нулю. 

     Страховик одночасно з розрахунком страхових  резервів за кожним договором на визначену  дату оцінює обсяг страхових зобов'язань  перестраховика на базисі розрахунку резерву.

     Викупна сума на будь-яку дату не повинна  перевищувати математичного резерву  на цю дату. Розмір викупної суми залежить від строку дії договору, його розраховують згідно з методикою, яка є невід'ємною частиною правил страхування життя.

     Резерв  належних виплат страхових сум складається  з:

     — резерву заявлених, але не врегульованих  збитків;

     — резерву збитків, що виникли, але не заявлені. Розрахунок резерву заявлених, але не врегульованих збитків здійснюють за кожним чинним на звітну дату договором окремо. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, здійснюють за сукупністю договорів у цілому. Загальна величина резерву належних виплат страхових сум дорівнює сумі зазначених резервів.

     Резерв  заявлених, але не врегульованих  збитків є оцінкою грошових зобов'язань страховика щодо страхових випадків, що мали місце у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були виконані або виконані не повністю на звітну дату.

     Величину  резерву заявлених, але не врегульованих  збитків визначають у сумарному розмірі не сплачених на звітну дату грошових сум, що мають бути виплачені:

     а) у зв'язку зі страховими випадками, про факт настання яких заявлено страховику в установленому законодавством та договором порядку;

     б) при настанні термінів здійснення виплат ануїтету, за якими (термінами) згідно з умовами договору не вимагається заява на виплату;

     в) у зв'язку з достроковим припиненням  дії договору або зі змінами умов договору.

     Резерв  збитків, що виникли, але не заявлені, є оцінкою грошових зобов'язань страховика за ризиками нещасного випадку та (або) хвороби щодо страхових випадків, які могли статися у звітному або звітних періодах, що передують йому, але не були заявлені на звітну дату.

     Оцінку  резерву збитків, що виникли, але  не заявлені, здійснюють актуарними методами.

     З метою врахування витрат на укладання  договору може здійснюватися модифікація (зменшення) резерву нетто-премій (модифікація  резерву).

     Модифікацію резерву застосовують лише за умови  сплати страхових премій частинами  протягом не менше 3-ьох років.

     Модифікацію резерву здійснюють шляхом зменшення  розміру резерву нетто-премій на фіксований для даного договору відсоток (рівень модифікації) актуарної вартості потоку майбутніх нетто-премій.

     Процедура модифікації повинна відповідати  таким загальним вимогам:

     — на кінець першої страхової річниці  модифікований резерв не повинен  бути від'ємним;

     — рівень модифікації не повинен перевищувати 5%.

     Якщо  протягом першого страхового року модифікований  резерв набирає від'ємного значення, вважають, що він має нульове значення.

     Базис розрахунку математичних резервів установлює страховик. Він включає:

     — демографічні показники тривалості життя (таблиці смертності);

     — імовірності настання ризиків певної хвороби та (або) нещасного випадку  чи їх наслідків, якщо страхування на випадок настання таких подій передбачене правилами страхування;

     — річну ставку інвестиційного доходу.

     Річна ставка інвестиційного доходу не може перевищувати 4%.

     Базиси  розрахунку математичних резервів за групами договорів можуть відрізнятися.

     Базис розрахунку математичних резервів повинен  бути таким, щоб за кожним договором  і на будь-яку страхову річницю  акту-арна вартість потоку майбутніх  нетто-премій була меншою, ніж 97% від актуарної вартості потоку майбутніх страхових брутто-премій, що обчислюють на базисі розрахунку резервів.

     Рішення щодо формування резерву витрат на ведення справи та резерву збитків, що виникли, але не заявлені, приймає  страховик. У разі, якщо зазначені  резерви не формують, їх вважають рівними  нулю.

     При розрахунку страхових резервів допускають спрощення та наближення у разі, якщо може бути обґрунтовано, що їх вплив на результати розрахунку резервів несуттєвий.

     Срахування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень.

     Таке  страхування проводиться з метою  гарантування економічної та продовольчої безпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, захисту інтересів сільськогосподарських підприємств.

     Суб'єктами обов'язкового страхування є: — страхувальники — державні сільськогосподарські підприємства щодо врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень та сільськогосподарські підприємства всіх форм власності щодо врожаю зернових культур і цукрових буряків;

     — страховики — юридичні особи —  резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення цього виду обов'язкового страхування.

     Об'єктом  обов'язкового страхування є майнові  інтереси, що не суперечать законодавству  і пов'язані з неотриманням або  недоотриманням врожаю сільськогосподарських  культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, зернових культур і цукрових буряків — сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності. Страхування здійснюється згідно з Порядком і правилами проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №1000.

     До  страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, сель, посуха, повне раптове знищення посівів  карантинними шкідниками.

     Страховим випадком вважається заподіяння страхувальнику прямих збитків у результаті часткової  або повної загибелі врожаю сільськогосподарських  культур, багаторічних насаджень, врожаю зернових культур і цукрових буряків  унаслідок прямої дії страхових ризиків.

     Не  підлягає обов'язковому страхуванню  врожай:

     — природних сінокосів і пасовищ;

     — сільськогосподарських культур, що посіяні на зелене добриво;

     — сільськогосподарських культур, що висівалися понад три роки і жодного  разу сільськогосподарські підприємства не одержали врожаю;

     — підпокривних та безпокривних багаторічних трав;

     — посівів та багаторічних насаджень  плодоносного віку, які не розміщені  в зоні офіційного землевпорядкування.

     Страхова  сума обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмірі вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 центнера продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

     Страхова  сума обов'язкового страхування врожаю багаторічних насаджень визначається з урахуванням площі, зайнятої під  насадження у тому ж році, що й збирання врожаю. За умови чіткої періодичності плодоношення багаторічних насаджень середня врожайність визначається за показниками п'яти років, у яких плодоношення насаджень відповідає рокові страхування.

     У разі, коли страхувальник вирощує  культуру менше, ніж три роки, у розрахунок вартості врожаю береться планова врожайність на поточний рік, але не вище, ніж середня врожайність у районі за останній рік.

     Розмір  страхового платежу, який підлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф та відсоток страхового покриття. У разі безперервного страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень та неотримання страхового відшкодування протягом двох років страхувальник має право на зменшення розміру страхового тарифу до 10%.

     Договір обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських  культур і багаторічних насаджень  укладається:

     а) зі страхування посівів однорічних сільськогосподарських культур, багаторічних культур, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також культур у розсадниках — не пізніше терміну закінчення посіву (садіння) цих культур у регіоні;

     б) зі страхування врожаю багаторічних культур, крім тих, що дають урожай у  рік посіву (садіння), а також зі страхування розсадників — не пізніше, ніж термін початку відповідальності страховика (щодо садів і ягідників — до оформлення бутонів, виноградників — до моменту викидання суцвіття, багаторічних сіяних трав — до входу їх у зиму, інших багаторічних культур і розсадників — до появи весняних гонів);