Обробка фізико-механічних характеристик ґрунтів і оцінка ґрунтових умов

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2012 в 18:51, курсовая работа

Описание

У завданні на виконання курсової роботи задаються такі нормативні фізико-механічні характеристики шарів ґрунтів майданчика будівництва: питома вага ґрунту g (кН/м3), питома вага матеріалу часток ґрунту gs (кН/м3), вологість ґрунту на межі текучості і розкочування WL та WP, природна вологість W, питоме зчеплення Cn (кПа), кут внутрішнього тертя jn (град).
Для визначення розрахункового опору ґрунтів основи необхідно вичислити і ті характеристики ґрунту кожного шару, яких не вистачає, провести аналіз і оцінку їх несучої здатності.

Работа состоит из  1 файл

Kopia_Fundamenty.doc

— 717.50 Кб (Скачать документ)

1 Обробка фізико-механічних  характеристик ґрунтів і оцінка ґрунтових умов.

У завданні на виконання  курсової роботи задаються такі нормативні фізико-механічні характеристики шарів ґрунтів майданчика будівництва: питома вага ґрунту g (кН/м3), питома вага матеріалу часток ґрунту  gs (кН/м3), вологість ґрунту на межі текучості і розкочування WL та WP, природна вологість W, питоме зчеплення Cn (кПа), кут внутрішнього тертя jn (град).

Для визначення розрахункового опору  ґрунтів основи необхідно вичислити і ті характеристики ґрунту кожного шару, яких не вистачає, провести аналіз і оцінку їх несучої здатності.

Основними характеристиками при визначенні властивостей міцності для піщаних  та глинистих ґрунтів є коефіцієнт пористості е, ступіні вологості Sr, а для глинистих ґрунтів – і показник текучості IL.

Коефіцієнт пористості   ,

де  - питома вага матеріалу часток ґрунту, кН/м3;

- питома вага сухого ґрунту (кістяка ґрунту);

де  - питома вага ґрунту, кН/м3;

- вагова вологість у долях  одиниці,

- ступінь вологості;

де  - питома вага води, дорівнює 10 кН/м3,

- показник текучості;

де  - вологість на межі розкочування;

      - вологість на межі текучості;

- число пластичності.

Питома вага піщаних ґрунтів, супісків, мулів, розташованих нижче горизонту ґрунтової або поверхневої води, визначається з урахуванням дії води, яка зважує вагу, а суглинків, глин – у відповідності з [1, п. 7.6].

      gSB - питома вага ґрунту з урахуванням зважування ваги.

 При проектуванні інженерних споруд дуже важливо виконати оцінку ґрунтових умов. За даними інженерно геологічних вишукувань отримуються данні по геологічним умовам району будівництва.

Розрахункові характеристики ґрунтів приймаються в залежності від видів ґрунтів. Розрахункові за першою групою граничних станів (розрахунки на міцність, несучу здатність) друга група (розрахунки за деформаціями (осідання опори)). Розрахунок характеристик для першої групи граничних станів.

 

1 шар , пісок мілкий

1.Питома вага ґрунту

1-ша група граничних станів   2-га група граничних станів

γ=19,4 кН/м3

0,5 кН/м3     0,3 кН/м3

γ1’= 19,4 + 0,5= 19,9 кН/м3   γ2’=19,4+0,3 =19,7 кН/м3

γ1’’=19,4 – 0,5 =18,9 кН/м3               γ2’’= 19,4 – 0,3  =19,1 кН/м3

γ1= 18,9 – 19,9 кН/м3   γ2 = 19,1 – 19,7 кН/м3

 кН/м3    кН/м3

2.Кут внутрішнього тертя

φ= φн φ

φ= 3°     φ= 2°

φ’1=36+3 =39°   φ’1=36+2 =38°

φ’’2=36 – 3 =33°   φ’’2=36 – 2 =34°

φ1= 33° – 39°       φ2= 34° – 38°

3.Коефіцієнт пористості

    

   

   

   

4.Ступінь вологості

                                                                  

  

  

Виходячи з того що пісок мілкий необхідно визначити їх ступінь вологості за даними: 

5. Питома вага ґрунту з урахуванням зважувальної дії води.

 кН/м3   кН/м3

 кН/м3   кН/м3

Аналізуючи отримані данні робимо висновок:

Пісок мілкий насичений водою, середньої щільності.

2 шар, пісок крупний

1.Питома вага ґрунту

1-ша група граничних  станів   2-га група граничних станів

                                                  γ=19,1 кН/м3

0,5 кН/м3    0,3 кН/м3

γ1’= 19,1+0,50 =19,6 кН/м3   γ2’=19,1+0,3 =19,4 кН/м3

γ1’’= 19,1 – 0,5 =18,6 кН/м   γ2’’=19,1 – 0,3 =18,8 кН/м3

γ1= 19,6 – 18,6 кН/м3   γ2 = 19,4 – 18,8 кН/м3

 кН/м3    кН/м3

2.Кут внутрішнього тертя

φ= φн φ

φ= 3°     φ= 2°

φ’1=38+3 =41°   φ’1=38+2 =40°

φ’’2=38 – 3 =35°   φ’’2=38 – 2 =36°

φ1= 41° – 35°        φ2= 40° – 36°

3.Коефіцієнт пористості

                                                            

   

   

   

4.Ступінь вологості

                                                                  

  

  

5. Питома вага ґрунту з урахуванням зважувальної дії води.

 кН/м3   кН/м3

 кН/м3   кН/м3

Аналізуючи отримані данні робимо висновок:

Пісок мілкий насичений водою, середньої щільності.

3 шар, глина

1.Питома вага ґрунту

1 група граничних станів   2 група граничних станів

                                                  γ=20,0 кН/м3

0,5 кН/м3    0,3 кН/м3

γ1’= 20,0+0,50 =20,5 кН/м3   γ2’=20,0+0,3 =20,3 кН/м3

γ1’’= 20,0 – 0,5 =19,5 кН/м   γ2’’=20,0 – 0,3 =19,7 кН/м3

γ1= 20,5 – 19,5 кН/м3   γ2 = 20,3– 19,7 кН/м3

 кН/м3    кН/м3

2.Кут внутрішнього тертя

                                                           φ= φн φ

φ= 3°     φ= 2°

φ’1=22+3 =25°   φ’1=22+2 =24°

φ’’2=22 – 3 =19°   φ’’2=22 – 2 =20°

φ1= 15° – 19°        φ2= 24° – 20°

3.Коефіцієнт пористості

                                                              

   

   

   

4. Число пластичності

IP=WL-WP= 39– 17 =22, глина.

5. Показник консистенції.

, напівтвердий ґрунт.

Так як IL≤0,25 то визначити питому вагу ґрунту з урахуванням зважувальної дії води не потрібно .

Аналізуючи отримані данні робимо висновок:

Глина напівтверда.

Таблиця 1

Нормативні значення фізико-механічних характеристик ґрунту.

Розрахункова характеристика

Вид ґрунту

Групи граничних станів

І

ІІ

min

max

min

max

1. Питома вага γ,  кн./м

Пісок мілк.

18,9

19,9

19,1

19,7

Пісок круп.

18,6

19,6

18,8

19,4

Глина

19,5

20,5

19,7

20,3

2. Питома вага матеріальних  часток γs, кн./м

Пісок мілк.

26,7

26,7

26,7

26,7

Пісок круп.

26,5

26,5

26,5

26,5

Глина

27,4

27,4

27,4

27,4

3. Природна вологість W, %

Пісок мілк.

21

21

21

21

Пісок круп.

20

20

20

20

Глина

20

20

20

20

4. Кут внутрішнього тертя φ, гр.

Пісок мілк.

33

39

34

38

Пісок круп.

35

41

36

40

Глина

19

25

20

24

5. Питоме зчеплення,  е

Пісок мілк.

4

4

4

4

Пісок круп.

-

-

-

-

Глина

32

32

32

32

6. Коефіцієнт пористості, е’

Пісок мілк.

0,71

0,62

0,69

0,64

Пісок круп.

0,71

0,60

0,66

0,61

Глина

0,69

0,60

0,67

0,62

7. Показник текучості  ІL

Пісок мілк.

-

-

-

-

Пісок круп.

-

-

-

-

Глина

0,14

0,14

0,14

0,14

8. Число пластичності ІР

Пісок мілк.

-

-

-

-

Пісок круп.

-

-

-

-

Глина

22

22

22

22

9. Ступінь вологості 

Пісок мілк.

0,79

0,90

0,91

0,88

Пісок круп.

0,75

0,88

0,80

0,87

Глина

0,79

0,91

0,82

0,88

10. Питома вага з  урахуванням зважуючої дії води γsw

Пісок мілк.

9,77

10,30

9,88

10,18

Пісок круп.

9,65

10,31

9,94

10,25

Глина

10,30

10,88

10,42

10,74


 

 

 

 

 

2 Перевірити міцність  перерізу по обрізу фундаменту.

 

На проміжну опору моста діють  постійні навантаження від сумарної ваги прольотних будов і проїжджої  частини Р1, ваги опори РОП і ряд тимчасових навантажень (від пересувного складу рухомого транспорту Р2, сил ударів пересувного складу Fy, сил гальмування FT, тиску криги Fл та інше).

Нормативну вагу прольотних будов  та елементів проїжджої частини  рекомендується обчислювати за даними типових проектів чи аналогів.

Нормативне тимчасове вертикальне  навантаження від пересувного складу на автомобільних дорогах приймають  згідно з нормами [1, п. 2.12-2.15]. У курсовій роботі вертикальні навантаження задаються.

Нормативна вага опор

де V1– об’єм тіла опори та ригеля, м3;

γб – питома вага бетону, кН/м3.

Нормативне горизонтальне  поперечне навантаження від ударів пересувного складу Fy [1, п. 2.9], незалежно від числа смуг руху по мосту, треба приймати 5,9К, де К – клас навантаження.

У курсовій роботі горизонтальне навантаження від гальмування беремо з завдання Fт = 280 Н.

Навантаження від тиску криги  на опори моста при відсутності  вихідних даних про льодове становище  треба визначити за формулою:

Де y - коефіцієнт форми опори (обчислюється за [1, табл.. 2 додатку 10]. Для опори на півциркульного контуру y = 0,9; розрахунковий опір криги Rr1 = кп×Rr1.

Rч1 – межа міцності криги на роздрібнення (з урахуванням місцевого стиснення) для першого району країни;

кп – кліматичний коефіцієнт для даного району країни; визначається за [1, табл. 1. додатку 10];

b – ширина опори  на рівні дії криги, м;

t – товщина криги,  м;

Рівнодіючу льодового  навантаження Fл необхідно прикладати у точці, розташованій на 0,3t нижче розрахункового рівня води.

Для першого району країни Rr1 у початковій стадії льодоходу (або першому пересуванні на рівні меженної води) дорівнює 735 кПа; при найвищому рівні льодоходу – 441 кПа.

При зазначених на рисунку  розмірах опори

Розрахунки зусиль від  діючих навантажень і їх сполучень  по обрізу фундаменту приводимо у  формі табл. 2.

 

Таблиця 2

Зусилля у перерізі опори по обрізу фундаменту

 

Сила, діюча в січенні по обрізу фундаменту

Вертикальні сили, кН

Горизонтальні сили, кН

Плече відносно осі, м

Момент відносно осі, кН·м

Нормативні

Коефіцієнт 

γF

Розрахункові 

Нормативні

Коефіцієнт 

γF

Розрахункові 

Х

У

МХ

МУ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Вага опори 

2669

1,2

2939

             

Вага прогонних будов і проїзної частини 2·Р1

10000

1,2

12000

             

Вертикальне навантаження АК на одному прогоні Р2

2800

1,2

3360

     

0,75

 

2520

 

Вертикальна авто-навантаження АК на обох прогонах 2·Р2

5600

1,2

6720

             

Сила гальмування F1

     

280

1,2

336

8,5

 

2856

 

Тиск льоду на рівні РВВ Fл1

     

182

1,2

219

 

7

 

1533

Тиск льоду на рівні РМВ Fл2

     

328

1,2

394

 

2

 

788

Информация о работе Обробка фізико-механічних характеристик ґрунтів і оцінка ґрунтових умов