Курорти України

В рекреаційному господарстві України обмежено використовуються (курорт Феодосія) сопкові грязі  Булганацької групи вулканів на Керченському півострові і в санаторно –  профілактичних закладах переважно  Карпатського регіону (зокрема оздоровниці  Трускавця ) широко застосовують озокерит (гірський віск) [17, с. 90].

Кримський регіон:

В Євпаторії – кліматичному грязьовому курорті – застосовують мулову грязь та ропу мойнацького озера.

Санаторій «Смарагдовий» - один із самих нових і сучасних здравниць  євпаторійського курорту. Зручно розташований в центрі паркової курортної зони. До послуг відпочиваючих зручні одно-, двомісні номери, а також номери класу «люкс» . При санаторії діє  також ресторан дієтичного харчування, вітамінний бар.

Санаторій «Ай-Даніль» розташований на Південному березі Криму біля підніжжя гір на узбережжі Чорного моря, між Гурзуфом та Ботанічним садом. Санаторій діє на протязі цілого року [17, с. 88].

У північній та західній частинах України поширені торфові  лікувальні грязі, які знайшли застосування на курортах Шкло, Моршин, Хмільник, Миргород, Горинь, Любень Великий, Черче, у водолікарнях відповідних областей. Дуже негативний вплив на використання торфових лікувальних грязей мала аварія на ЧАЕС.

Отже, найбільше грязьових  курортів зосереджено в приморських  регіонах, таких як Азово-Чорноморський  та Кримський.

 

 

 

 

2.5. Кліматичні курорти України

За кліматичними особливостями  розрізняють курорти приморські, гірські, розташовані на рівнинах. Основними  лікувальними засобами кліматичних  курортів є аеротерапія, геліотерапія, морські купання, купання в озерах та ріках, кумисотерапія, лікування  виноградом.

Найкращі в кліматичному відношенні рекреаційні території  зосередженні на узбережжі Чорного  та Азовського морів (переважно для  літнього відпочинку), та Карпатах і  Закарпатті (як літня, так і зимова рекреація). Важливим плюсом для розвитку туристсько-рекреаційного комплексу  є відсутність періоду акліматизації  для жителів переважної частини  Європи, які є потенційними споживачами  туристичного продукту.

 Південний берег Криму — один з основних кліматичних рекреаційних районів України. Тривалість сонячного сяйва (2200–2350 год./рік), комфортні погодні умови, які створюють можливість цілорічного функціонування санаторіїв та насиченість повітря фітонцидами і морськими солями сприяли формуванню на південному узбережжі Криму близько двадцяти приморських кліматичних курортів та курортних місцевостей: Євпаторія, Алупка, Алушта, Гаспра, Гурзуф, Коктебель, Масандра, Сімеїз, Судак, Феодосія, Форос, Ялта та ін. [16, с. 92].

Одеську групу курортів представляють  Лермонтовський курорт, Аркадія та інші, з поєднанням степового клімату  і м’якого, морського клімату, з  великою кількістю сонячних днів. Широко застосовують мулові грязі Одеських лиманів. У цій групі багато санаторіїв кардіологічного профілю.

Особливі кліматичні умови  склалися в гірських районах України: Карпатах та Кримських горах . Кліматичні умови Карпат, які останні роки переживають справжній „туристичний бум”, є більш комфортними для  організації зимових видів рекреації,.. Наприклад, за останні роки

інфраструктура гірськолижного курорту значно покращилась. І як результат - збільшився потік іноземних  туристів (поляків, росіян, білорусів ). Однак, щоб в карпатських горах  заговорили ще й по-німецьки, італійськи, і англійськи, потрібно терміново  будувати дороги, сучасні готелі, обновити спортивне спорядження і підйомники. За останні 5 років інвестиції в український  туризм збільшились в 40 раз, і за 2005 рік становили біля 2 млрд.грн. 63% інвестицій поступили в курорти  від самих власників, решта- від  іноземних і українських інвесторів.Важливими  кліматичними курортами цього регіону  є Ворохта, Косів, Шешори, Буковель, Славське, Яремча, Драгобрат у Закарпатті тощо.

Інтерес любителів зимового туризму пов’язаний з гірськолижним  курортом Буковель - одним з самих  дорогих гірськолижних курортів України .Сервіс Буковелю близький до європейського рівня, але ціни тут  перевищують 100$ на добу за місце в  двомісному номері. І сюди не входить  прокат гірськолижного спорядження.

Та високі ціни вже не лякають любителів активного  відпочинку і комфорту. В сезон 2004-2005-го року Буковель відвідало 190тис.чоловік.В  найближчих планах українських а  також канадських інвесторів побудувати в Букове лі шість підйомників . Загальна довжина лижних трас складе 53 кілометри [14, с. 93-94].

Бізнес-проект передбачає зведення коттеджів, в яких можна буде розмістити до 20 тис.чоловік, а також 26 під’йомників, пристосованих для перевезення 25тис.чоловік  на годину.

На даному етапі розвитку комплекс вміщує всього 300 чоловік, а  сім існуючих під’йомників можуть одночасно обслуговувати 8 тис.чоловік.

Надзвичайно перспективним  багато вважають і самий високогірний гірськолижний курорт України - Драгобрат  в Закарпатській області. Тут  сніг тримається до початку травня, а значить і сезон значно довший.

Однак наймасовішим гірськолижним  курортом країни все таки вважається Славське. В цьому місці знаходиться  найбільша кількість баз - більше 30-ти. Тут самі найдемократичніші  ціни і цей курорт найперспективніший для інвестицій. Популярний гірськолижний  курорт чекає реконструкція і  нові інвестиції. Так, новий австрійський підйомник, зі здатністю до перевезення 1,2 тис.чоловік на годину, вже встановлений на одній з найвищих гір цього  району, Тростяні.

За останніми даними зараз  в Славському працює 28 готельних  комплексів середнього розміру і 200 приватних будинків, де можуть розселитись  приблизно 8 тис.туристів.

Минулого сезону щоденно  селище Славське відвідувало близько  семи тисяч гостей. До такої популярності туристична інфраструктура українських  Карпат була не готова. В пік новорічних та різдвяних свят попит на розміщення лижників зріс в три рази, і навіть в приватному секторі в ці дні  всі місця були зайняті..

Найсприятливіші кліматичні умови для лікування та відпочинку в рівнинній частині України  склалися на вузькій (до 40 км) приморській  смузі, де і знаходяться основні  приморські кліматичні курорти степової зони України, придатні для геліо-, аеро-, таласо- та кінезотерапії: Бердянськ, Євпаторія, Кароліно – Бугаз, Кирилівка, Коблеве, Кремінна, Маріуполь, Одеса, Очаків, Саки, Сергіївка, Скадовськ, Слов’яногірськ тощо.

Більше третини території (34%) України займає лісостепова зона. Кліматичні умови лісостепу є  комфортними та субкомфортними для  різнопланових рекреаційних занять і в літній, і в зимовий період, але малопридатні (через часту  зміну метеорологічних характеристик) для кліматолікування. Кліматичні курорти  та курортні місцевості зони є результатом  близькості великих міст (як от Конча-Заспа, Пирогове в зоні Києва, Соснівка —  Черкас), додаткового використання бальнеологічних ресурсів (Біла Церква), використання сприятливих мікрокліматичних властивостей території (Заліщики, Ліщинівка, Печера) тощо.

Перспективним для розвитку літньої рекреації та таким, що має  тривалу історію існування є  рекреаційне господарство Полісся. Однак аварія на ЧАЕС завдала йому значної шкоди. Кліматичні курорти  та курортні місцевості Полісся зосередженні переважно навколо Києва: Ворзель, Пуща-Водиця, Буча, Клавдієве – Тарасове, Лютіж та Святошино. Варто зазначити  також курорт Горинь (Рівненська обл.).

Вагомим плюсом багатьох українських  курортів є одночасне використання багатьох лікувальних факторів (клімату, мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту). Властивості природно-лікувальних  ресурсів визначають спеціалізацію  курортів (медичний профіль).

Сприятливі і кліматичні умови для сезонних видів відпочинку зберігаються протягом 10 – 11 місяців, тобто підсистема відпочинку і туризму  в Україні може функціонувати  практично безперервно [14, с. 96-97].

 

Отже, основні види лікування кліматичних курортів – повітряні і сонячні ванни, а також купання. Крім основних видів курортного лікування, для посилення дії лікувальних факторів у лікувальний комплекс включають фізіотерапевтичні процедури, лікувальне харчування, лікувальну фізичну культуру. До цих курортів належать: Ірпінь, Буча, Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Соснівка, Одеський курортний район, Південний берег Криму, Закарпатська група курортів, Яремча, Бердянськ, Кирилівка.

 

основна частина мінеральних  курортів України зосереджена на Закарпатті,саме там у ХVI-XVII ст. вже викопували ями біля виходу мінеральних джерел,які називали водолікарнями.

 

 

 

ВИСНОВКИ

Курорти України мають значний лікувально-оздоровчий потенціал, що з успіхом використовується в санаторно-курортному лікуванні.

Санаторно-курортна галузь  України з кожним роком розвивається все більше і більше. Отже,сучасний стан санаторно-курортної галузі в Україні розвивається з метою оздоровлення населення,особливо людей які постраждали в ЧАЕС,хворі на туберкульоз.В Україні також діють бюджетні санаторії для дітей.Але незважаючи на це,санаторно-курортна галузь має ряд причин які гальмують її подальший розвиток – це

– відсутність досконалого економічного механізму її діяльності;

– незабезпечення комплексного розвитку курортних територій;

– зношеність основних фондів;

         – практично відсутність інвестицій;

         – неефективний маркетинг;

         – низький рівень менеджменту;

 

Для того щоб здобути кращого розвитку санаторно-курортної галузі України треба удосконалювати фінансово-економічні відносини,здійснювати заходи щодо оголошення курортів державного та місцевого значення,створювати  умови для поліпшення стану здоров’я.

Дослідила діяльність курортів України та виявила їх поділ на літні та зимові курорти.До літніх належать грязьові та кліматичні.До зимових бальнеологічні та гірськолижні курорти.

Основним лікувальним  фактором  грязьових курортів є грязь, що застосовується у вигляді ванн, аплікацій, тампонів, компресів з метою лікування людей з хворобами опрно-рухового апарату,суглобів ревматичного характеру  тощо.

Основна частина мінеральних курортів України зосереджена на Закарпатті,саме там у ХVI-XVII ст. вже викопували ями біля виходу мінеральних джерел,які називали водолікарнями.

Основні види лікування кліматичних курортів – повітряні і сонячні ванни, а також купання. Крім основних видів курортного лікування, для посилення дії лікувальних факторів у лікувальний комплекс включають фізіотерапевтичні процедури, лікувальне харчування, лікувальну фізичну культуру. До цих курортів належать: Ірпінь, Буча, Ворзель, Конча-Заспа, Пуща-Водиця, Соснівка, Одеський курортний район, Південний берег Криму, Закарпатська група курортів, Яремча, Бердянськ, Кирилівка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія. – 2005. - № 24. – С. 12-14
2. Бабов К.Д., Поберська В.О., Фісенко Л.І., Коломієць О.А. Основні літні курорти України. – К.: А.С.К., 2009. – 164 с.
3. Гнатів О.К. Проблеми розвитку вітчизняного туризму // Економіка України.– 2005.–№5.– С.23-25.
4. Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу України. // Економіка і Екологія.–2004.–№15.
5. Горобець Н.П. Нові технології в галузі туризму // Економіка і інформатизація.– 2004.–№7.– С. 27-28.
6. Зіновчук Т.С. Вплив екологічних факторів на туризм // Екологічний вісник. - №9. – 2002. - С.7-10.
7. Іщенко О.П.. Мінеральні води поділля: особливості формування і ресурси // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць–2005р. – 458с.

 

8. Качанівський В.С. Концепція розвитку туризму в Україні. – Львів: Брама, 2005. – 317с.
9. Колодій В.В., Спринський М.І.. Мінеральні води карпатської провінції // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць).–2005 р. – 458с.
10. Нацик В.Г.. Прогнозування показників оцінки якості мінеральних вод типу "Нафтуся" // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
11. Саприкін Ю.П.Мінеральні води в Україні – корисні копалини і напої // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць).–2005 р. – 458с.

12.Шестопалов В.М., Негода Г.М., Набока М.В., Овчиннікова Н.Б.. Проблемі класифікації мінеральніх вод України і перспективи виявлення їх різноманітності // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.

13. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові аспекти). 2-е вид., перероб. та д оп . К: Альтерпрес , 2003.–436 с.

14. Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матер. ІІ-ої Міжнар . наук, практ . конф . (10 -11 жовтня, 2005 р.) / Редкол .: Цибух В.І. (голова) та ін. - К: Знання України, 2006. - 560 с.

15. Качанівський В.С. Концепція розвитку туризму в Україні. – Л.: Брама, 2003. – 317 с.

16. Куроїдов О.Н. Навколишнє середовище та розвиток рекреаційного комплексу України // Україна Молода. - 2000. - №10. – С. 14-15

17. Лисикова О.В. Курортологія і оздоровчий туризм. – К.: Фенікс, 2004. – 345 с.

18.Курорти та санаторії України http://sankurort.ua  дійсне на 02.06.2011

19. Сайт туристичного обслуговування www.piligrum.ua  дійсне на 02.06.2011

 

20. Любіцева О.О., Стафійчук В.І. Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля  http://tourlib.net/statti_ukr/lubiceva3.htm  дійсне на 02.06.2011