Набережна сторіччя тому і в наш час

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Сентября 2012 в 13:39, научная работа

Описание

Дана екскурсія входить до складу загальної екскурсії по місту Кіровограду і її маршрут є частиною загального маршруту. Тип екскурсії – пішохідна, міська,оглядова. Напрям руху позначено стрілками. Протяжність маршруту – 130 м. Час екскурсії 30 хвилин, час, виділений на кожну з підтем позначений нижче.

Содержание

Вступ 2



Розділ 1. Схема маршруту пересування 3



Розділ 2. Контрольний текст екскурсії: 4


Дім Заславського 4
Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам 5
Старий та новий мости через Інгул 5
Пішохідний міст 6
Пам’ятник Чорнобильцям 7



Розділ 3. Методика проведення екскурсії 8



Розділ 4. Портфель екскурсовода 9



Список використаної літератури 17

Работа состоит из  1 файл

экскурсия.doc

— 2.12 Мб (Скачать документ)

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного  університету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка екскурсії

на тему: «Набережна сторіччя тому і в наш час»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роботу виконала:

курсант 493 н/гр.

Гуца Анастасія

 

Роботу перевірила:

Щоголєва І.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кіровоград

2012 р.

 

Зміст

 

Вступ                                                                                                                         2

 

Розділ 1. Схема маршруту пересування                                                                3

 

Розділ 2. Контрольний текст екскурсії:                                                                 4

 

      1. Дім Заславського                                                                            4
      2. Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам                                         5
      3. Старий та новий мости через Інгул                                              5
      4. Пішохідний міст                                                                             6
      5. Пам’ятник Чорнобильцям                                                             7

 

Розділ 3. Методика проведення екскурсії                                                             8

 

Розділ 4. Портфель екскурсовода                                                                          9

 

Список використаної літератури                                                                         17

 

 

 

Вступ

 

Тема екскурсії – «Набережна сторіччя тому і в наш час».

 

Мета екскурсії – ознайомити екскурсантів з наявними об’єктами набережної та відтворити в уяві безповоротно втрачені.

 

Цілі екскурсії:

  1. Відтворити у пам’яті або уяві екскурсантів легендарний дім Заславського;
  2. Дати можливість екскурсантам уявно побувати у Єлисаветграді сторіччя тому;
  3. Донести до екскурсантів  атмосферу тих часів;
  4. Залучити екскурсантів до вивчення історії рідного міста;
  5. Прорекламувати книгу «Маленький Париж» В. В. Петраков, В. П. Машковцев;
  6. Прорекламувати інші екскурсії, що пропонує туристична фірма. 
    Розділ 1. Схема маршруту пересування

 

Дана екскурсія входить  до складу загальної екскурсії по місту Кіровограду і її маршрут  є частиною загального маршруту. Тип  екскурсії – пішохідна, міська,оглядова. Напрям руху позначено стрілками. Протяжність  маршруту – 130 м. Час екскурсії 30 хвилин, час, виділений на кожну з підтем позначений нижче.

 

 

Пункти зупинки, розповіді  та показу позначені зеленими трикутниками. Об’єкти позначені жовтими лініями та цифрами. Номер місця зупинки збігається з номером об’єкту показу:

 

  1. Торговий дім Заславських – 9 хв
  2. Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам – 3 хв
  3. Пішохідний міст через Інгул - 7 хв
  4. Автомобільний міст через Інгул – 4 хв
  5. Пам’ятник Чорнобильцям – 3 хв

 

Розділ 2. Індивідуальний текст екскурсії

 

Місцезнаходження  – пункт №1

 

Доброго дня, шановні  екскурсанти. Мене звати Анастасія Володимирівна, сьогодні я буду вашим екскурсоводом.

За час нашої екскурсії на протязі 15 хвилин ми з вами перенесемося в уяві на пів сторіччя назад. Прогуляємость  по набережній тих часів, відчуємо атмосферу, що вже забута, нагадаємо одну з найвеличніших пам’яток архітектури тодішнього Єлизаветграда і найпопулярнішого місця торгівлі і пліток – величного дому Заславського.

Під час проведення екскурсії  прошу вас зберігати тишу, не відволікатись, не відставати та бути обережними при русі.

 

 

    1. Дім Заславського

 

На лівому березі Інгулу, прямо перед собою, з тієї сторони  річки ви бачите набережну. Раніше там  стояв славнозвісний дім Заславського.  Колись знаменитий не лише серед містян, навіть люди з сіл, приїжджаючи на центральній базар, в обов’язковому порядку заходили сюди. Вірогідно що дім Заславського був найзнаменитішою побудовою усіх часів у нашому місті. (демонстрація зображень)

Збудовано було цей шедевр у кінці ХІХ століття на кошти єлисаветградського купця Шмуля Заславського, як торговий центр і готель біля центрального базару. Тільки пошта, готель «Петербурзький» та царський палац могли «потягатися» з будинком Заславського за величчю і розкішшю архітектури і оздоблення. Фасад будівлі виходив на Велику перспективну. Це був один з п’яти на той час триповерхових будинків у місті. Знизу знаходилися славнозвісні магазини і торгові склади, в яких, як кажуть, можна було навіть «чорта купити», усе тут було, а також майстерні ремісників – сапожні, часові, слюсарні. У перші післявоєнні роки тут можна було навіть автомат із-під поли купити. Ці торговельні точки знаходилися з боку ринку. А з парадного входу увесь величезний перший поверх займав продовольчий магазин. То було справжнє диво, навіть професіональні перекупники, які мов свої п’ять пальців знали знаменитий одеський «Привоз», заходячи у будинок Заславських, оглядаючи полиці та вітрини, рухали потилиці: 
– Да-а, що не кажи, а у цій лавці можна купити вещь.

Цей магазин був кращий з кращих – ікра, бита птиця, мандарини, французькі вина і коньяки – і все це – в радянський час! Справді, бакалія і гастрономія магазину була наскільки різноманітна, що ходити за покупками у інші магазини просто не було потреби. М'ясо, ковбаси, риба усіх сортів з усіх морів світу, консерви, чорна ікра, бита птиця і кролі, борошно-крупи, овочі і фрукти від огірка до мандарина так і притягували до себе. Про напої промовчимо: від всенародного улюбленця «Біоміцину» (біле міцне) до французьких коньяків і кавказьких вин.

Словом, будинок-легенда. І після війни магазин був №1 у місті по асортименту товарів. До 1919 року на фасаді дому була вивіска «Торговий дім Заславський і Гиршберг», в радянські ж часи було простіше – «Продовольчі товари».

На другому поверсі  були готельні номери. Третій поверх в  дореволюційний час займали кімнати хазяїв, а в радянські часи – якісь контори. Побудований практично на старому руслі Інгулу, на пливуні, дім стояв на сваях із лиственниці, як це робили у Венеції. Будова мала ідеальну гідроізоляцію: від фундаменту стіни відділялися свинцевою прокладкою, а від даху – карнизом з білого каменю. Архітектор А. Л. Лишневський прикрасив пілястри побудови ліпними рострами доричного ордера, а здвоєні вікна – зображеннями левових голів. Дім будувався на основі курячих яєць, що є універсальним будматеріалом.

«До Заславського» ходили не лише за покупками, але ї людей побачити, себе показати, дізнатися останні  міські новини, плітки і слухи. Ця довга  триповерхова споруда була своєрідною візитівкою міста. Однак при побудові у 1976-1983 рр. Універсального торгового об’єднання «Кіровоград», було прийнято рішення про знесення будинку, не зважаючи на те, що дім новобудові не заважав. До сьогодні невідомо хто віддав цей наказ. Знаємо тільки що знести цей будинок було вкрай важко, довелося викликати спеціалістів із гранкар’єру. Вони використовували спеціальну вибухівку. Оригінальна споруда зникла назавжди, хоча вона могла пережити і сучасні блочно-панельні будинки. Місце, де стояв легендарний торговий дім два десятиліття пустувало. Щоб ту пустку якось скрасити, на ній встановили пам’ятник Чорнобильцям. Про нього ви матимете змогу послухати пізніше. Давайте пройдемо далі.

 

 

 

    1. Пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам

 

Місцезнаходження  – пункт №2

Розповідь веде Марія Морозова

 

 

 

    1. Пішохідний міст

 

Місцезнаходження  – пункт № 3

 

Зараз ми знаходимося на пішохідному мості, побудованому вже в наш час. Це місце облюбували молодята і воно вже стало одним із пунктів відомого всім маршруту весільного кортежу. Ви напевне вже звернули увагу на його перила, що густо обвішані замками. Тут можна побачити будь-які замки, від маленьких до тяжких амбарних, від старих заіржавілих до новеньких, з іменами закоханих, вигравіюваних майстрами, до написів лаком для нігтів або коректором. Але усі вони чудові, тому що кожен з них може по праву назватися «замком кохання».

Ця традиція заснована  на повір’ї, яке знали ще в давнину. Якщо молодята на мосту причеплять замок і викинуть ключ у воду, це стане запорукою їх непохитного союзу. Як правило зачиняти замок повинна дівчина, а її чоловік кидає ключик до води. Падаючи на дно річки, ключик стає символом недосяжності, тобто уже ніщо і ніхто не розлучить пару.

Традиція ця відома не лише у нас, наприклад, замки, як символ надійсності, кріпкості шлюбного зв’язку замикають на перилах висячого мосту (над водопадами) молодята Естонії. А в Ризі (Латвія) пари, що щойно побралися, викидають ключі від замків у воду каналу. У Венгрії у підприємливих людей у зв’язку з цією традицією з’явилося нове джерело доходів – вони продають замки неподалік від місць, куди приїжджають закохані. У Римі молодята закохані у найстаріший міст через Тібр Понте Мільвіо, а у Флоренції – міст Понте Веккіо.

Але не лише сам замок  символізує нерозрушність відносин. Міст теж має свою символіку і нерозривно зв’язаний з коханням і силою. Наприклад, у гаданнях дівчина ставила біля ліжка посуд з водою, зв’язувала з пруття і паличок міст і уві сні очікувала появи судженого, який переведе її через міст. У казках великий і красивий міст міг побудувати лише справжній герой, що рятував прекрасну царівну, або ж пропонував за неї її батькові такий скарб як золотий міст, прикрашений коштовним камінням.

Як бачимо, традиція ця встигла закріпитися у багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні і у нашому місті і однозначно стала ще одною візитівкою «Маленького Парижа».

 

 

 

    1. Старий та новий мости через Інгул

 

Місцезнаходження  – пункт №4

 

Погляньте на міст, що сполучає лівий і правий береги Інгулу. Він  не завжди був таким. (демонстрація зображень)

Перший великий древ’яний міст на гранітних устоях був побудований у 1845 році за сприяння купця із міста Кременчуга. Побудова його обійшлася у 35831 рубль. У другій половині ХІХ століття міст перебудовувався кілька разів, доки його не виготовили із каменю, три прольоти якого опиралися на два бика і берегові опори, і по якому, в 1897 році пішов електричний трамвай.

При відході, в 1944 році, німецькі сапери замінували міст. У ніч з 7 на 8 січня одна із жительок дому Заславських  провела радянських бійців до мосту по водовідвідному тунелю, і ті розмінували міст.

Зараз на цьому ж місці  ви бачите перед собою залізобетонний міст, що будувався на протязі 1978 – 1983 років.

С. Давидович у своєму виданні «Живописная Россия»  1898 р. про Інгул писав так: «Ингул так мелководен, что едва не высыхает и имеет летом в глубину лиш несколько вершков. Между тем количество воды, проходящей через Ингул в течении года, весьма значительно… Безусловно не обходимо взять реку в искусственые берега и поднять ее уровень рядом шлюзов. Но здесь об этом, видно, и не думают.»

Як бачите, таки подумали. Але й нині влітку рівень води у  річці залишається критично низьким. Збудовані водограї нині не працюють і річка знову зміліла. А тепер давайте підіймемося по східцях до наступного об’єкту.

 

 

 

    1. Пам’ятник Чорнобильцям

 

Місцезнаходження  – пункт № 5

Розповідь веде Ракуленко Олена

 

Як бачите, на протязі століття Кіровоградська набережна зазнала значних змін, дім Заславських і споруду напроти нього було знесено, збудовані багатоповерхівки, УТО «Кіровоград», річку було взято в штучні береги, зазнали змін мости, з’явилися пам’ятники, десятки вітрин виблискують вдень і вночі, вже не видно кінних підвід і трамваїв, а дорогою їздять іномарки і маршрутні таксі…Ця місцина змінилася до непізнаваності, і якби людина з минулого століття потрапила в наш час, навряд чи вона відразу здогадалася, де вона знаходиться.

 

На цій ноті наша екскурсія  завершується. Якщо у вас виникли  якісь запитання, ви можете їх озвучити. Дякую що активно брали участь у нашій екскурсії, що були уважними. В найближчий час відбудуться екскурсії на такі теми:… Також, якщо бажаєте, можете придбати книгу «Маленький Париж» В. В. Петраков, В. П. Машковцев, що за допомогою старих фотокарток розкаже багато цікавинок про наше місто. Бажаю вам приємного відпочинку та купу вражень від подальших екскурсій. Дякую за увагу.

 

Розділ 3. Методика проведення екскурсії

 

 

Підтеми екскурсії

Відрізок маршруту

Час,

(хв.)

Назва об’єкту, про який іде розповідь

Рекомендації розміщення групи

Прийоми показу та розповіді

Вступ до екскурсії,

Дім Заславського

Пункт 1

9

Дім Заславського

Півколом, екскурсовод  в півоберту до річки

Демонстрація, зорова реконструкція;

Довідка, опис

 

Пункт 1 – пункт 2

1

 

Екскурсовод попереду з  кількома екскурсантами

 

Пам’ятник воїнам інтернаціо

налістам

Пункт 2

3

Пам’ятник воїнам інтернаціоналістам

Півколом, екскурсовод  на сходинках пам’ятнику

Показ;

Довідка, опис

 

Пункт 2 – пункт 3

1

 

Екскурсовод попереду, екскурсанти  шеренгою

 

Пішохідний міст через  Інгул

Пункт 3

7

Пішохідний міст через Інгул

Вздовж мосту, не заважаючи  руху пішоходів

Споглядання, огляд;

Довідка

 

Пункт 3-пункт 4

1

 

Екскурсовод попереду, екскурсанти  шеренгою

 

Автомобільний міст через  Інгул

Пункт 4

4

Автомобільний міст через  Інгул

Півколом, екскурсовод  в півоберту до річки

Показ, споглядання;

Опис, цитування

 

Пункт 4 – пункт 5

1

 

Екскурсовод попереду з  кількома екскурсантами

 

Пам’ятник чорнобильцям, кінець екскурсії

Пункт 5

3

Пам’ятник чорнобильцям

Півколом

Зоровий монтаж, демонстрація;

Довідка, опис

Информация о работе Набережна сторіччя тому і в наш час