Індивідуальний текст екскурсії

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Складання індивідуального тексту
2. Розповідь та індивідуальний текст
3. Техніка використання індивідуального тексту
4. Логічні переходи

Висновки

Список використаних джерел

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Створення нової екскурсії на будь-яку тему – складний процес, що вимагає активної участі цілого колективу працівників. Зміст майбутньої екскурсії, її пізнавальна цінність знаходяться в прямій залежності від знань методистів і екскурсоводів, їх компетентності, ступені практичного засвоєння ними основ педагогіки і психології, уміння вибрати найбільш ефективні способи і прийоми впливу на аудиторію.

     Екскурсія – це результат двох найважливіших  процесів: її підготовки і проведення. Вони зв'язані між собою, взаємообумовлені. Неможливо забезпечити високу якість проведення екскурсії при непродуманій підготовці.

     У роботі з підготовки нової екскурсії  можна виділити два основні напрями:

•    розробка нової теми екскурсії (новою  взагалі або новою тільки для  даної екскурсійної установи);

•    підготовка початківця або вже працюючого екскурсовода до проведення новою для нього, але вже раніше розробленій екскурсії, що проводиться в даній установі.

     Перший  напрям – процес створення нової  для екскурсійної установи екскурсії.

     Підготовка  нової екскурсії доручається  творчій групі. У її склад включається від 3 до 7 чоловік, а в окремих випадках і більше, залежно від складності теми. Зазвичай кожному з учасників творчої групи доручається розробка одного з розділів, одній з підтем екскурсії або одного або декількох питань підтеми. В цілях контролю за роботою вибирається керівник творчої групи.

     Підготовка  нової екскурсії проходить три  основні ступені:

•    Попередня робота – підбір матеріалів для майбутньої екскурсії, їх вивчення (тобто процес накопичення знань  по даній темі, визначення мети і завдань екскурсії). Одночасно з цим відбувається відбір об'єктів, на яких буде побудована екскурсія.

•    Безпосередня розробка самої екскурсії  включає :  складання екскурсійного  маршруту;  обробку фактичного матеріалу; роботу над змістом екскурсії, її основною частиною, що складається з декількох основних питань; написання контрольного тексту; роботу над методикою проведення екскурсії; вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу і розповіді під час проведення екскурсії; підготовку методичної розробки нової екскурсії; написання екскурсоводами індивідуальних текстів.

•    Завершальний ступінь – прийом (захист) екскурсії на маршруті. Затвердження нової екскурсії керівником екскурсійної установи, допуск екскурсоводів, що захистили свою тему, до роботи на маршруті. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Складання індивідуального тексту

 

     Екскурсійна практика виходить з того, що основою розповіді екскурсовода є індивідуальний текст, який визначає послідовність і повноту викладу думок, допомагає екскурсоводові логічно будувати свою розповідь. Такий текст кожен екскурсовод складає самостійно. Основою для індивідуального тексту є контрольний текст.

     У всіх індивідуальних текстів за наявності хорошого контрольного тексту буде ідентичний зміст, але різні обороти мови, різні слова, різна послідовність, в розповіді можуть бути навіть різні факти, підтверджуючі одне і те ж положення. Природно, що всі екскурсоводи, знаходячись у одного і того ж об'єкту, говоритимуть одне і те ж.

     Не слід ховати контрольний текст від тих, хто розробляє нову для себе екскурсію, оскільки над контрольним текстом працювала творча група найбільш підготовлених екскурсоводів, і що готує нову для себе тему екскурсовод не зуміє добитися того, що до нього було зроблено колективними зусиллями. Після того, як попередня робота екскурсовода над новою темою буде закінчена (збір, вивчення і первинна обробка матеріалу), він допускається до ознайомлення з контрольним текстом. Це допоможе йому відібрати матеріал для розповіді, визначити оптимальну кількість прикладів, використовуваних при освітленні підтем, зробити правильні виводи по підтемах екскурсії і цілому. Звернення до контрольного тексту, зроблене вчасно, гарантує вищий рівень підготовки новачка до екскурсії.

     Індивідуальний текст містить повний і чіткий виклад того, що слід розповісти на екскурсії. Матеріал розміщується в тій же послідовності, в якій показуються об'єкти, і має чітке ділення на частини. Кожна з них присвячена одній з підтем екскурсії. Всі частини індивідуального тексту будуються за наступною схемою: характеристика об'єкту; загальний матеріал, присвячений певному періоду історії, в цілому по місту, району, краю; локальний матеріал, що характеризує конкретні події, пов'язані з даним об'єктом або місцем; узагальнення і виводи по розкриваній підтемі; логічний перехід до наступної підтеми.

     Адже, знаходячись у одного і того ж зорового об'єкту, екскурсоводи показують і розповідають одне і те ж, але роблять це по-різному. Тому ідентичний вміст в різних індивідуальних текстах може передаватися різними оборотами мови, тобто мати різне словесне наповнення, може висловлюватися з різною послідовністю однакового матеріал в розповіді і, нарешті, може підтверджуватися різними фактами. Окрім цього, у екскурсоводів, ведучих екскурсію на одну і ту ж тему, може бути різний ступінь емоційності і вони можуть, знаходячись у одного і того ж об'єкту, використовувати різні прийоми показу і розповіді.

     Таким чином, маючи один контрольний текст як еталон змісту, можна побудувати декілька індивідуальних текстів, в яких знайдуть віддзеркалення особливості мови екскурсовода і його зразка ведення екскурсії.

     Основна відмінність індивідуального тексту від контрольного полягає в тому, що він відображає структуру екскурсії і будується в повній відповідності з маршрутом екскурсії. Індивідуальний і контрольний тексти співпадають за змістом, в оцінках історичних подій і фактів, у виводах, які робляться по окремих підтемах і по темі екскурсії в цілому.

     Матеріал розміщується в тій послідовності, в якій показуються об'єкти, і має чітке ділення на частини. Кожна з них присвячується одній з підтем. Складеним відповідно до цих вимог індивідуальним текстом є готова для "використання" розповідь. Індивідуальний текст містить повний виклад того, що слід розповісти на екскурсії. При викладі суті історичних подій не повинно бути скорочень, оцінки їх значення.

     Не допускається також згадка фактів без їх датування, посилань на джерела. В той же час текст цього вигляду відображає особливості мови "виконавця". Розповідь екскурсовода складається як би з окремих частин, прив'язаних до зорових об'єктів. Об'єднуються ці частини виводами по кожній підтемі і логічними переходами між підтемами (і об'єктами). У індивідуальному тексті кожна підтема є окремою розповіддю, придатною для використання в ході проведення екскурсії.

     Складаючи індивідуальний текст, його авторові не можна забувати про логіку звучної мови, про те, що слово і зображення (об'єкт) діють, як правило, на відчуття екскурсантів синхронно. Прагнення до жвавості подачі матеріалу на екскурсії не повинне вести до спроб розважати екскурсантів. При рішенні питання про поєднання на екскурсії елементів пізнавальних і розважальних справа повинна бути вирішене по формулі: максимум пізнавального і мінімум розважального. Особливе місце в підготовці екскурсії має питання про легенди. У екскурсіях можуть бути використані тільки легенди.

     За своїм змістом обидва тексти (контрольний і індивідуальний) співпадають. А це означає, що за наявності правильно складеного контрольного тексту у всіх екскурсоводів, що освоїли дану тему, екскурсії бувають "стандартні". Вони однакові за своїм змістом, співпадають в оцінках історичних подій і фактів у виводах, які роблять по окремих підтемах і по темі в цілому.

     Проводячи аналіз одного і того ж зорового об'єкту, екскурсоводи показують і розповідають одне і те ж. У цьому полягає сенс контрольного тексту як еталону.

     Проте при рівному змісті екскурсоводи можуть використовувати різні обороти мови, можуть висловлювати факти, що рекомендуються, цифри і приклади в іншій послідовності. Індивідуальність екскурсії полягає і в тому, що у екскурсоводів, ведучих екскурсію на одну тему, може бути різний ступінь емоційності. Вони можуть, знаходячись у одного і того ж об'єкту, використовувати різні прийоми показу і форми розповіді. Одне і те ж положення може бути розкрите на різних прикладах. Текст слід писати від першої особи і виражати свою індивідуальність.  
 

2. Розповідь та індивідуальний текст 

     Успіх розповіді залежить від того, наскільки індивідуальний текст наближений до загальноприйнятої мови, як в нім враховані мовні особливості того конкретного екскурсовода, якому цей текст належить. "Ступінь дії на нашу свідомість різних текстів залежить від багатьох причин і умов (логіка, довідність, новизна теми і інформації, психологічна установка автора на дію або її відсутність і т. д.)". Проте не меншу роль грає мова, її властивості, структура, особливості.

     Для індивідуальних текстів майже всіх екскурсоводів на одну і ту ж тему характерна схожість в змісті і викладі матеріалу, в оцінці історичних подій, фактів і прикладів. Проте розповіді всіх екскурсоводів індивідуальні. У чому знаходить свій вираз індивідуальність екскурсовода? Всі екскурсоводи, проводячи екскурсії по одній темі, розповідають одне і те ж, але говорять по-різному. Їх розповідь за змістом однакова, а формою, використанню словарного запасу, емоційному рівню різний.

     Методика вимагає від екскурсовода, щоб він при складанні індивідуального тексту пам'ятав про істотну різницю між мовою лектора і екскурсовода.

     В ході екскурсії екскурсовода "кваплять" об'єкти, які необхідно показати групі. Дві-три години, відведені на екскурсію, перебування екскурсантів на ногах і на відкритому повітрі вимушують екскурсовода говорити стисло, чітко характеризувати пам'ятники, що знаходилися перед групою, стисло розповідати про пов'язані з ними події.

     Тривалість розповіді не повинна перевищувати часу, яке пам'ятник здатний прикувати до себе увага екскурсантів. Найчастіше це п'ять-сім хвилин. Якщо цей час не дотримується, то ніяка жвавість розповіді, ніякі методичні прийоми не здатні відновити увагу екскурсантів. Не випадково в методичній літературі використовується термін "мова об'єкту". Одне із завдань екскурсовода полягає в тому, щоб змусити "заговорити" об'єкт.

3. Техніка використання індивідуального тексту 

     Екскурсовод так само, як лектор, може під час екскурсії користуватися своїм індивідуальним текстом. Для зручності користування їм рекомендується перенести зміст розповіді на спеціальні картки, де записуються короткі дані про об'єкт, основні думки розповіді, окремі цитати, історичні дати. По кожній підтемі заповнюється декілька карток (зазвичай по числу основних питань).

     Використовуючи картки, екскурсовод не читає їх зміст в ході екскурсії, а лише заглянувши в них, пригадує зміст розповіді. Якщо в екскурсії з'являється значна перерва між об'єктами, екскурсовод може ще раз подивитися картки, освіжити в пам'яті матеріал розповіді. Найчастіше картки як конспект розповіді використовують при підготовці до екскурсії. Винятки становлять ті картки, на які занесені цитати і великі уривки з художніх творів, зміст яких складає основу прийому літературного монтажу. На екскурсії вони зачитуються повністю.

     Картка повинна бути зручною для використання. Рекомендується невеликий розмір, приблизно чверть листа щільного писального паперу, придатного для тривалого застосування. Картки мають порядкові номери і складаються перед екскурсією з урахуванням послідовності розкриваних підтем.

     Використання на екскурсії карток є правом кожного екскурсовода, але з набуттям досвіду у них відпадає в цьому необхідність. Те, що картки знаходяться під рукою і можуть бути в потрібний момент використані, додає екскурсоводові упевненість в своїх знаннях.

     Наявність індивідуального тексту не означає, що він весь повинен заучуватися напам'ять і доноситися до екскурсантів слово в слово.  
 
 

4. Логічні переходи 

     Перед творцями екскурсії коштує завдання зв'язати зміст всіх підтем в єдине ціле. Вона вирішується за допомогою логічних переходів, які повинні розглядатися як важлива, така, що хоча і не має самостійного значення, частина екскурсії. Добре складені логічні переходи додають екскурсії стрункість, забезпечують послідовність у викладі матеріалу, є гарантією того, що наступна підтема сприйматиметься з цікавістю.