Охорона праці в туризмі

Відзначу, що можливі найрізноманітніші настройки системи на певну реакцію у випадку спроби несанкціонованого проходу. Наприклад, якщо зафіксовано спробу скористатися гостьовою карткою в рамках дозволеного маршруту, але поза заданим часом, система може або просто заборонити прохід, або дозволити його, негайно сповістивши службу безпеки.

Обслуговуючий персонал готелю, співробітники служби безпеки можуть мати персональні картки, що дозволяють доступ до певних, або до всіх номерів. При кожному факту входу до номеру центральна станція фіксує, хто і коли ввійшов.

Зазвичай, для більшої ефективності системи контролю доступу на особливо важливих об'єктах застосовуються шлюзові або тамбурні прохідні кабіни, що практично виключають будь-яку можливість несанкціонованого проходу і блокують порушника в замкнутому просторі кабіни. Однак застосування подібних пристроїв у готелях навряд чи доцільно, оскільки створює масу незручностей для клієнтів та їх гостей. Хоча для окремих приміщень (каса, сховище цінностей) воно може бути рекомендовано. Аналогічно, може бути рекомендоване локальне застосування пристроїв виявлення металів (зброї), вибухових речовин. Наприклад, стаціонарні детектори аркового типу можуть бути встановлені на вході в зони або окремі номери категорії люкс, а вже користуватися ними чи ні вирішує господар номеру або його особиста охорона. Крім того, рекомендується оснастити службу безпеки переносними детекторами зброї й вибухівки.

Система захисту інформації.

Захистові підлягає наступна інформація:

- про клієнтів категорії VIP;

- про факт прибуття і вибуття, час проживання, розпорядок дня, відвідувачів і телефонних абонентах клієнта;

- про зміст переговорів, що ведуться клієнтом ( у номері або в спеціально відведених кімнатах);

- інформація, що обробляється із застосуванням клієнтської або готельної оргтехніки (персональний комп'ютер, друкарська машинка, електронна записна книжка тощо);

- інформація, обговорювана або оброблювана із застосуванням технічних засобів під час нарад у спеціально виділених приміщеннях;

- комерційна таємниця.

Комерційну таємницю про діяльність готелю можуть складати відомості про окремі фінансові показники, про систему ділових зв'язків, відомості по клієнтах, дані щодо кадрів, відомості щодо організації охорони і протипожежної безпеки.

Захист відомостей здійснюється за допомогою певних організаційно-технічних заходів. До організаційних заходів варто віднести обмеження доступу до відомостей, що захищаються, і введення адміністративної і правової відповідальності за їх розголошення. Технічні заходи мають на меті виключити витік відомостей, що захищаються, по технічних каналах за рахунок прослуховування по акустичних і віброакустичних каналах, побічних електромагнітних випромінювань і наведень технічних засобів зв'язку, електроживлення, радіотелевізійної прийомної апаратури, електропобутових приладів, оргтехніки тощо; оптичним каналом; за рахунок засобів несанкціонованого зчитування інформації (закладок).

Дії чергового персоналу при евакуації людей.

Керівник гасіння пожежі, залежно від сформованої ситуації, при пожежі приймає рішення почати евакуацію людей шляхом включення системи оповіщення і управління евакуацією (слід зазначити, що рішення про евакуацію приймається без страху бути підданим будь-якій критиці або стягненні, навіть якщо згодом виявиться, що необхідності в евакуації не було.

Електронні замикаючі системи

Електронна замикаюча система замінює механічні замки. Централізована електронна замикаюча система управляється через головну контролюючу консоль в адміністраторській, котра з'єднана з дверима кожного номера. Ключ-картка, що видається гостю, є єдиним діючим ключем від номера.

Електронні замикаючі системи управляються як окремі одиниці. Кожні двері мають свій власний мікропроцесор, що містить заздалегідь установлену послідовність кодів. Головна консоль містить запис усіх кодів, що відповідають кожним дверям. При реєстрації черговий адміністратор кодує ключ-картку кодом відповідно до призначеного гостю номеру. Консоль і кожен мікропроцесор повинні відповідати кожному кодові в тій послідовності, що використовується .

Більшість електронних замикаючих систем забезпечують кілька чітких рівнів безпеки, паралельно з рівнями ключів у традиційних системах. Системи можуть включати різні інші безпечні та зручні для гостей якості, як, наприклад, такий сигнал «Прошу не турбувати». Одна з форм електронних замикаючих систем не вимагає ключів або карток зовсім; гості встановлюють на замикаючому механізмі шляхом програмування свій власний чотиризначний код.

Централізовані електронні замикаючі системи надають додаткову можливість забезпечити безпеку. Багато цих систем стежать за ключами або картками, що відкривають кожні двері по датах або за часом. Якщо готельний персонал знає цей аспект можливості системи, крадіжок персоналу можна уникнути, оскільки працівники, які здатні на крадіжку, знають, що введений запис може їх викрити. Ведення звіту й інші функції системи контролюються за допомогою ідентифікації оператора і паролем безпеки кодів.

Охорона праці і техніка безпеки в готелях

Сучасний готель оснащений великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому працює значна кількість обслуговуючого персоналу, відбувається постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці і техніки безпеки в готелях приділяється велика увага.

Вимоги до готелів усіх категорій

· готель повинен мати зручні шляхи під’їзду з відповідними дорожніми знаками, майданчик для паркування авто, вивіску з назвою та зазначеною категорією;

· готель має бути розташований у сприятливих екологічних умовах;

· у готелі має гарантуватися безпека життя, здоров’я та особистого майна;

· готель має бути оснащений інженерними системами та різноманітним обладнанням.

Висновки

В режимі сталого функціонування готель при вирішенні своєї економічної безпеки акцентує головну увагу на виробленні нормального ритму роботи, високого завантаження, запобіганні матеріальному і/або фінансовому збитку, заборона несанкціонованого доступу до службової інформації та комп’ютерних баз даних, на протидії недобросовісній конкуренції і кримінальним проявам.

Можна коротко охарактеризувати деякі «зовнішні» методи стимулювання підвищення ріння безпеки готелю. До цих методів підносяться:

1. Механізми економічної відповідальності готелю. Ця група механізмів включає систему стандартів (норм, нормативів, квот), відхилення від яких веде до певних економічних санкцій для готелю (під штрафів до заборони діяльності).

2. Механізми перерозподілу ризику. Це механізми страхування.

3. Механізми стимулювання підвищення рівня безпеки (зниження очікуваного збитку). Сюди відносяться механізми пільгового оподатковування, а також пільгового кредитування заходів щодо підвищення рівня безпеки (зниження ризику).

4. Механізми стимулювання повідомлення контролю наглядовому державному органам (наприклад, Держміськнагляду) даних про дійсний рівень безпеки готелю на звітний період. Як показує практика, домогтися точності й об’єктивності оцінки ситуації при такому підході досить важко.

Розробка і реалізація превентивних заходів дозволяє знизити частоту негативних подій і важкість наслідків і скороти загальні витрати на забезпечення безпеки готельно-ресторанного бізнесу.

Перелік використаної літератури:

1. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация. – Киев: ВИРА–Р, "Альтерпрес", 2001. – 208 с.

2. Волков Ю.Ф. Введение в гостиничный и туристический бизнес. – М.: Феникс, 2003. – 348 с.

3. Волков Ю.Ф. Интерьер и оборудование гостиниц и ресторанов. – М.: Феникс, 2003. - 352 с.

4. Кожекин Г. Я., Синица Л. М. Организация производства, - Минск: ИП “Экоперспек-тива”, - 1998.

5. Роглев Х.Й. Готельний менеджмент: навч. посіб. - К., Кондор 2005.

6. Уніфіковані технології готельних послуг: навч. посіб./ За ред. проф. В.К. Федорченка. – К.: Вища шк.,2001.

7. Гостиничный и туристический бизнес: учебник/ под ред. проф. Чудновского А.Д. - Москва: ЭКМОС, 1998.

8. Туризм и гостиничное хазяйство: Учебник / Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. За ред. Чудновського А. – М, 2000. – 400 с.

9. Котлер Ф. и др. Маркетинг. Гостеприимство и туризм // Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 787 с.

10. Романова А. “Тенденции развития туристического бизнеса в Европе” // Газета для путешественников. – №20, 2002г. – С.22-35.

11. Карягін Ю.О. Тенденції розвитку готельної індустрії світу i її вплив на розвиток готельного господарства України // Масове харчування, готельне господарство і туризм в умовах ринкових відносин: Зб. наук. статей КДТЕУ. - К. 1997.

12. Основи туризмознавства. — К.: КНТЕУ, 2003. — 100с.

13. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. — К.: КНТЕУ, 2004. — 208с.

14. Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах. — К.: КНТЕУ, 2003. — 304с.

15. Стратегічний менеджмент у туристичній індустрії. — К.: КНТЕУ, 2003

16. Квартальнов В. А. Иностранный туризм. — М.: Финансы и ста

21