Организация туризма

     План: 

     1. Обеспеченность рекреационными  ресурсами регионов Украины: краткая  характеристика.

     2. Перечислить и охарактеризовать  перспективные направления развития  туризма на Ближнем Востоке. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Обеспеченность  рекреационными ресурсами регионов Украины: краткая характеристика

     Рекреаційні ресурси - природні й антропогенні геосистеми, тіла та явища природи, які мають  комфортні властивості і споживчу вартість для рекреаційної діяльності і можуть бути використані з метою  відпочинку та оздоровлення людей у певний час та за допомогою існуючих технологій і матеріальних можливостей.

     В Україні значну частину природного потенціалу складають: рекреаційні  ландшафти (лісові, приморські, гірські), оздоровчі ресурси (мінеральні води та лікувальні грязі), природно-заповідні об'єкти (національні природні та регіональні ландшафтні парки, біосферні заповідники, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо), території історико-культурного призначення (пам'ятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники та ін.). Це унікальні ресурси для перспективного розвитку туризму, зон рекреації і курортів та найбільш збережена частина природного довкілля.

     Площа освоєних та потенційних рекреаційних територій в Україні (без радіаційно забруднених) становить 12,8% території країни і розподіляється відповідно до природних особливостей семи рекреаційних регіонів: Карпатський, Придністровський, Дніпровський, Донецько-Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський.

     Згідно  з оцінкою ландшафтних ресурсів, потенційний фонд природоохоронних, оздоровчих та рекреаційних територій становить 12,1 млн. га, тобто 20 % площі території України, що відповідає міжнародним показникам раціонального збереження природно-рекреаційних ресурсів. Одноразова місткість ландшафтів України, враховуючи допустимі природоохоронні норми, становить понад 40 млн. чоловік.

     Найбільшу питому вагу територій і об'єктів  природно-заповідного фонду мають:

     від 8 до 13 % - Тернопільська, Херсонська, Закарпатська, Івано-Франківська, Хмельницька області;

     5-7 % - Сумська, Рівненська, Чернівецька  області;

     3-5 % - Чернігівська, Львівська області,  Республіка Крим;

     до 3 % - Донецька, Миколаївська, Полтавська області;

     до 2 % - Волинська, Житомирська, Запорізька, Одеська, Черкаська області;

     до 1 % - Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Харківська області.

     Особливе  місце в системі рекреаційного  використання території України  посідає Кримський півострів. Середньорічна  тривалість сприятливого для рекреації  періоду становить тут 175-190 днів. Тут же функціонують найстаріші в Україні грязьові курорти - Євпаторія, Саки та інші.

     Практично у всіх областях України виявлено мінеральні лікувальні води різного  складу. Найбільша кількість джерел зосереджена в Карпатському регіоні, зокрема в Закарпатській, Львівській областях. Багато джерел у Луганській, Дніпропетровській, Полтавській, Хмельницькій, Черкаській, Київській, Донецькій та інших областях . 

     Досить  значні в Україні запаси лікувальних  грязей, зосереджених головним чином  у південних та північно-західних областях. 

     На  базі грязьових покладів працюють курорти  Бердянська, Куяльницький, Хаджибсйський  та ін., а на курортах Миргород, Моршин, Немирів, Черче поширені торфові  грязі.

У гірських та передгірських районах Закарпатської  області, особливо біля Сваляви, є значні запаси вуглекислих вод, на базі яких працює декілька курортів. Поблизу села Синяк є родовища сульфідних вод, а хлоридно-натрієві води розвідано в Усть-Чорній.

      Різноманітними  мінеральними водами багата Львівська  область. Цінні всесвітньо відомі гідрокарбонатно-сульфатні, кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієво-кальцієві води є у Передкарпатському районі, зокрема в Трускавці та Східниці. На незначній відстані від Трускавця, у Моршині, розвідані й широко використовуються сульфатно-хлорні, натрієво-магнієво-кальцієві води. На північ від Львівського Передкарпаття зосереджені відомі сульфідні води в Любені Великому і Немирові. Такі води, а також грязі, є на півночі Івано-Франківської області в с. Черче. Усі ці ресурси мінеральних вод мають лікувальне значення[16, c.252].

      Чимале  значення для лікування і відпочинку мають рекреаційні ресурси Полісся. Тут зосереджені значні масиви лісів, зокрема соснових. Переважає м'яка  тепла зима і досить вологе літо. Є велика кількість прісних озер; повноводні ріки повільно протікають у низьких берегах. Першочергове значення мають рекреаційні ресурси тих місцевостей, які розташовані біля озер, рік і лісів. Можливості для лікування і відпочинку використовуються на Поліссі недостатньо. При цьому слід врахувати, що аварія на Чорнобильській АЕС негативно вплинула на можливості використання рекреаційних ресурсів центральної і східної частини Західного Полісся (північної частини Київської і Житомирської та деяких північних районів Чернігівської і Рівненської областей). Встановлено, що рівень радіації змінюється по вертикалі - біля основи крони він високий (30 %), над поверхнею крони він становить 100 %, на відстані 1 м від поверхні землі - 25%, над трав'яним покривом - 10 %.

      Унікальні і сприятливі для освоєння рекреаційні  ресурси має крайня північно-західна  частина країни. На півночі Волинської області, у верхів'ї Прип'яті, в добре освоєному в господарському відношенні регіоні, знаходиться так зване Українське поліське поозер'я. Воно характеризується великою кількістю різноманітних за площею та глибиною озер, великими лісовими масивами з переважанням сосни, значними площами лук і боліт. Абсолютні висоти цієї рівнинної території становлять 160-190 м.

      Насамперед  це Південний рекреаційний район, до складу якого входять приморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і Донецької  областей та Автономної Республіки Крим. Даний район є порівняно посушливим (середньорічна кількість опадів 300-400 мм, переважно у холодний період) з дуже теплим і тривалим літом, теплою зимою, ранньою і короткою весною. Південний берег Криму характеризується м'яким субтропічним кліматом середземноморського типу. В межах названого району виділяються три підрайони: західний, кримський і східний.

      Західний  підрайон (Одеська, Миколаївська області  та західна частина Херсонської) характеризується помірним кліматом - більшою кількістю опадів, вищою  відносною вологістю повітря  і нижчою температурою морської води у літньо-осінній період. Тут зосереджені значні ресурси для організації грязьового лікування у вигляді намулової грязі солених озер і лиманів (Куяльницький та ін.). Значний ефект дають купання в морській воді, сонячні та повітряні ванни.

      Кримський підрайон, особливо невелика витягнута вздовж берега територія Південного берега Криму, захищена з півночі горами. Тут зосереджені надзвичайно сприятливі кліматичні ресурси для відпочинку та лікування: тепла волога зима з температурою січня +1...+5°С, липня - близько +25°С.

      У літньо-осінній період випадає невелика кількість опадів, переважає ясна безхмарна погода. Кількість годин  сонячного сяйва тут коливається  від 2000 до 2500 на рік. Сприятливі передумови для відпочинку і лікування є  також у східній та західній частинах Криму. Унікальні грязі для лікування зосереджені в районах Євпаторії, Феодосії, Саку та в багатьох інших населених пунктах.

      Значні  рекреаційні ресурси є у східному підрайоні, який простягається вздовж Азовського моря. Клімат у цьому  підрайоні більш континентальний, температура менш солоної морської води вища. Підрайон має сприятливі кліматичні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районах Бердянська, Маріуполя. Унікальні рекреаційні ресурси є також у Карпатах, Передкарпатті і Закарпатті, які входять у вигляді підрайонів у великий Карпатський район. Він характеризується значною кількістю опадів (700-800 мм на рік у рівнинних районах і до 1700 мм в горах), високою відносною вологістю повітря, м'якою зимою, теплим дощовим літом і помірно теплою сухою осінню. Сніг у горах досягає товщини 40-80 см і лежить протягом 3,5 місяців. Гірські райони характеризуються чистим повітрям, насиченим влітку та восени ароматом ялин, ялиць і ялівцю, а також різнотрав'ям та листяними лісами. У районі розташовані великі масиви лісів, джерела цінних і різноманітних за своїм хімічним складом та лікувальними властивостями мінеральних вод, в ряді випадків унікальних.

      Найбільшу цінність мають водно кліматичні та лісові ресурси групи Шацьких озер (їх тут близько 30), в тому числі такі великі, як Світязь (площа близько 2,5 тис. га, максимальна глибина 58 м), Пулемецьке, Люцимир, Пісочне, Острів'янське, Перемут та ін. Значну частину регіону займає Шацький національний парк (майже 20 % його площі, близько 6500 га, припадає на озера). їх чиста вода, здебільшого з піщаними берегами, аромат соснових лісів, ресурси різноманітних дикорослих плодів, ягід і грибів, значні рибні ресурси, а також теплий і м'який вологий клімат - усе це створює винятково сприятливі умови для лікування та відпочинку, для формування тут нового санаторно-курортного комплексу державного значення.

      Перспективними  для залучення до господарської  діяльності є рекреаційні ресурси  Лісостепової зони. Клімат тут м'який, вологість повітря дещо менша, ніж на Поліссі, опади переважають у першій половині літа. Складовою частиною рекреаційних ресурсів є чисті поверхневі, а також підземні мінеральні води, у тому числі лікувальні.

      У багатьох місцях країни зустрічаються  радонові води різного хімічного  складу (Вінницька, Хмельницька, Київська, Черкаська, Кіровоградська області та ін.). Хлорні натрієві води є в Полтавській області (Миргород); Харківська область характеризується великими запасами кремнистих гідрокарбонатних кальцієво-натрієво-магнієвих, а також гідрокарбонатних натрієво-магнієво-кальцієвих вод. Усі ці ресурси мінеральних вод мають велике лікувальне значення[16, c.253-254].  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Перечислить и охарактеризовать перспективные  направления развития туризма на Ближнем Востоке

     Ближний Восток — название региона, расположенного в Западной Азии и Северной Африке. Выход к заливам Атлантического и Индийского океанов, а также к Каспийскому морю, географическое положение на стыке трех частей света, разнообразные рельефные и климатические условия, большое число солнечных дней, уникальные природные достопримечательности, многочисленные исторические, культурные и религиозные памятники, наличие развитой туристской инфраструктуры в ряде государств (Кипр, Турция, Израиль) - все эти и многие другие факторы способствуют широкому привлечению гостей из других частей света, а также развитию туристского обмена внутри региона.

Довольно  успешно развивается в районе Африки особая форма морского туризма - круизы. Это объясняется сравнительно небольшим расстоянием между портами Европы и Азии по отношению к портам Северной и Западной Африки, расположением у берегов привлекательных для путешественников островов - Мадейра, Канарских, Зеленого Мыса, островов Гвинейского залива. Используя круизное путешествие по Средиземноморью, туристы могут осмотреть за одну поездку страны трех частей света.