Організація та проведення самодіяльного пішохідного походу в Україні

Таблиця №1. Нормативна тривалість походу.

 

Нормативна  тривалість походу, наведена в Таблиці  №1, розуміється як мінімальний час, необхідний для проходження маршруту підготовленою групою. Ця тривалість може бути більшою при збільшенні довжини маршруту, кількості й складності перешкод, а також за рахунок часу на розвідки і його запас на випадок непогоди. Кількість днювань не повинна перевищувати 20% від загальної тривалості походу.

Нормативна  довжина походу розуміється як найменша припустима довжина маршруту даної  категорії складності. Довжина може бути зменшена (але, як правило, не більше ніж на 25 % у порівнянні із зазначеною в Таблиці №1) при істотному збільшенні на маршруті числа перешкод, що визначають категорію складності походу. Довжина маршруту в сильно пересіченій місцевості виміряється по карті масштабу 1:100000, і отриманий результат множиться на коефіцієнт 1,2.12.

Основна частина маршруту повинна бути лінійною або кільцевою (одне кільце) довжиною не менш 75 % від установленої для  даної категорії складності походу й містити найбільш важкі перешкоди  маршруту.

Маршрути  походів повинні бути безперервними. Розривом маршруту вважається не викликане  необхідністю перебування в населеному пункті більше двох діб, а також використання транспорту посередині маршруту.

З цих  двох наведених вище маршрутів я  би обрала маршрут під номером  №2 тому що він більш яскравий та цікавий.

 

 

 

 

 

1.3. Умови походу

У багатьох випадках під час проведення туристських  мандрівок, є також занять та змагань  з туристської техніки з метою  забезпечення безпеки учасників  необхідно застосувати ряд прийомів для організації страхування. Від  уміння правильно організувати подолання  природних перешкод залежить безпека, здоров’я і життя всіх членів групи.

Щоб туризм став джерелом зміцнення здоров'я  і розвитку фізичних сил, кожен турист повинен суворо дотримувати в  похідних умовах правил поведінки і  техніки безпеки.

Санітарно-гігієнічні

Особиста  гігієна туриста - найважливіший  захід профілактики захворювань, збереження бадьорості і доброго настрою. Для  збереження і зміцнення здоров'я  необхідно дотримуватись правил особистої гігієни: підтримувати чистоту  шкіри обличчя, тіла, рук і ніг, щоденно чистити зуби, піклуватися  про чистоту одягу і взуття. У поході шкіра забруднюється, внаслідок  чого створюються сприятливі умови  для виникнення інфекційних захворювань. Крім того, закупорюються пори, що призводить до зменшення шкірного дихання і  видалення вологи. Тому на привалах слід промивати швидкопотіючі місця: шкіру обличчя і шиї, пахові ділянки, шкіру стопи. Слід також робити огляд шкіри ніг, обробляти тріщини, подряпини, потертості йодом.

Під час  великих привалів слід прати білизну, чистити верхній одяг, стежити  за взуттям.

На привалі  обладнується місце для вмивання: із дзеркалом, підставкою для склянки із зубними щітками, підставкою для ніг. Можна влаштувати і душ.

Мийте посуд  відразу після їди, не залишаючи  «на потім» (мал. 231). Коли готуєте  їжу, нагрійте воду для миття посуду.

Коли  чергуєте на кухні, мийте казанки (гарячою  водою) відразу, як вони спорожніють, щоб  жир не присох до них.

У походах  туристи мають можливість використовувати  сонце, повітря і воду з метою  загартування організму.

Помірне перебування під сонячними променями  позитивно впливає на організм, підвищуючи в ньому обмін речовин, стимулюючи кровообіг, вбиваючи мікроби на шкірі  тощо. Проте сонцем потрібно вміло  користуватися. Слід пам'ятати, що найефективніші ультрафіолетові промені, які переважають  в спектрі сонця з 8 до 12 годин  ранку. Вони сприяють утворенню загару. Загоріла шкіра стійкіша до шкірних  захворювань і подразнення, на ній  краще загоюються подряпини. Загоряти рекомендується поступово, починаючи  від 5-10 хв, а потім добавляючи по 5 хв щоденно. В період з 12 до 15 год, коли переважають інфрачервоні (теплові) промені, слід захищати голову і тіло від опромінення. Надмірне перебування під сонцем може викликати опік, тепловий удар, розлад нервів, серцево-судинної діяльності, знизити працездатність.

У поході турист загартовується також повітрям, коли організм поступово звикає до температури повітря, його вологості. Поступово починати загартовування повітрям слід з температури +16 °С.

Загартування  водою відбувається засобом обтирання, обливання і купання. Під час  купання температура води не повинна  бути нижче 20 °С.

Усі види загартування мають застосовуватися  поступово і систематично. Тільки тоді вони принесуть позитивний оздоровчий результат.

Дійовим заходом для зняття втоми м'язів і профілактики травм є самомасаж. Кожен турист повинен володіти елементарними  прийомами самомасажу і вміти  застосовувати їх на собі. Наведемо таку їх послідовність.

Погладжування поліпшує функцію потових і сальних залоз. Цим прийомом кров і лімфа, які утримують відпрацьовані продукти обміну, ніби вилучаються з перевтомлених м'язів. Виконується погладжування рухами долонь рук по м'язах у напрямі від периферійних ділянок. Погладжуванням починають, і закінчують самомасаж.

Розтирання  здійснюється долонею з метою  зміщення шкіри з м'язами в  різних напрямках. Розтирають малонасичені кров'ю ділянки тіла (зовнішню сторону стегна, підошви, п'яти), а також суглоби і сухожилля.

Вижимання спорожнює судини, які заповнені  венозною кров'ю. На її місце надходить  артеріальна кров, насичена киснем, поживними речовинами. Вижимання  зігріває м'язову тканину, збуджує  нервову систему, тонізує організм.

Розминання виконується послідовним масажем і частковим відведенням глибоколежачих груп м'язів, які оточують кістки рук і ніг. Так, обхопивши м'язи поперек, затискають їх і роблять обертові рухи у бік чотирьох пальців, поступово рухаючись вперед. Рухи виконують ритмічно, але без ривків.

Самомасаж завершується струшуванням, яке застосовується для гомілкових і стегнових м'язів шляхом захвату їх кистю руки. Струшування  заспокоює центральну нервову систему  і розслаблює м'язи. Самомасаж триває протягом 10-15 хв.

Психологічні

Незважаючи  на позитивні сторони розвитку особистості  в процесі туристично-краєзнавчої  діяльності, дії керівника стикаються із великою кількістю проблем  щодо виховання. Особливої уваги  потребує діяльність керівників гуртків  спортивного туризму. У процесі  походів учасникам необхідно  долати природні труднощі, сприймати  чималі фізичні навантаження, спілкуватися певний час тільки між собою та керівниками тощо.

Успіх туристичного походу залежить від багатьох різноманітних  причин. До них відносяться: правильно  спланований маршрут, який відповідає силам і досвіду учасників; достатня фізична та технічна підготовка туристів; оснащення групи відповідним спорядженням і харчуванням; виконання правил техніки безпеки; погодні умови тощо. Але навіть при вдалому збігу обставин та при ретельній підготовчій роботі похід не може нести радість учасникам, якщо між ними склалися складні відносини. Конфлікти в групі можуть не тільки зіпсувати відносини, але й призвести до небажаних наслідків. Тому одним із важливих факторів успіху походу є нормальний психологічний клімат туристичної групи.

Похід буде вдалим в тому випадку, якщо він задовольнить сподівання та запити кожного учасника. Узагальнено їх можна розглядати у вигляді двох вимог:

1) подорож  повинна виявитися не нижче  певного рівня позитивних сподівань  учасників;

2) в процесі  її проведення не повинні здійснитися  побоювання учасників і не  повинно статися неприємних несподіванок.

Туристично-краєзнавча діяльність насичена великою кількістю  напружених ситуацій. Найбільша концентрація таких ситуацій властива туристичним  походам, в яких вони можуть спричинитися складностями маршруту, труднощами туристичного побуту, недоліками спорядження туристів, метеорологічними умовами тощо. В  умовах туристичного походу можлива  одночасна присутність декількох  різноманітних за характером напружених ситуації. В стані тривожного сподівання готовність до дій може стати різко  підвищеною або надмірно сповільненою. Усе це сприяє виникненню конфліктної  поведінки.

Існує думка, що збільшення складності походу, кількості  перешкод прямо пропорційна виникненню конфліктів у групі. В дійсності  все залежить від підготовленості  кожного туриста і групи в  цілому до певних складностей. В складних умовах, при належній підготовчій  роботі, у людей зростає почуття  відповідальності, мобілізуються резервні сили, підвищується фізичний і моральний  тонус. І навпаки, в непідготовленій  групі навіть у нескладних ситуаціях  часто виникають конфлікти. Хоча і в першому випадку зберігається можливість конфліктів, причому їх наслідки будуть не безпечнішими.

Естетичні

Порушення етичних норм поведінки може привести до зриву регуляторних механізмів самосвідомості і, як результат, до конфліктної поведінки.

Значний вплив на взаємовідносини мають  традиції, які виникають у туристичній  групі. Традиції - це такі форми і  способи дій, поведінки і відносин, що виникають одного разу, повторюються і схвалюються членами групи. Поведінка і взаємовідносини  туристів в групі, які стали традиційними, як правило, не потребують регулювання. Причому не зважаючи на те, що дуже часто  члени групи навіть не пам'ятають хто і коли започаткував ту чи іншу традицію, всі її дотримуються. У  групах, які мають ознаки колективу, традиції усталюють офіційні норми, є їх продовженням у тих відтінках  життєдіяльності, які норми не завжди можуть охопити. Так, в багатьох туристичних  групах є традицією "йти за слабшим", тобто, темп і швидкість руху визначає слабший учасник, який рухається  на початку колони. Це знімає напруженість, яка може виникнути внаслідок  перевтоми туристів з нижчим розвитком  фізичних якостей. Традиція кожного  вечора проводити обговорення діяльності кожного протягом дня дозволяє внести ясність щодо "неправильних" дій  конкретних учасників і тим самим  хоча б частково зняти напруженість.

Важливим  фактором регулювання взаємовідносин в туристичній групі є приклад  педагогів. В умовах туристичного походу керівник групи та його заступник  весь час знаходяться серед дітей  і їх дії, слова, вчинки чинять певний вплив на підлітків. Керівник групи, який користується авторитетом серед  учнів, на їх погляд, завжди знає вихід  з будь-якої складної ситуації, не зважаючи на його туристичний досвід. Це відбувається тому, що авторитет керівника формується на основі діяльності, яка для підлітків  має велике значення. Саме тому, в  багатьох випадках, поведінка інструктора  наслідується майже повністю. Це приводить до того, що взаємовідносини між підлітками обумовлені стилем керівництва туристичної групи.