Прибуток, як кiнцевий фiнансовий результат господарськоi дiяльностi пiдприэмств туристичноi iндустрii

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Кафедра міжнародного туризму 
 
 
 
 
 
 

ПРИБУТОК , ЯК КІНЦЕВИЙ ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ГОСПОДАРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ  ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ 
 
 
 
 

Реферат

з курсу «Економіка туризму»

студентки V курсу

групи Т-57с

Корженко  Ольги 
 
 
 
 
 
 

Київ-2011р.

   ПЛАН 

   Вступ

   Становлення і регулювання міжнародного туризма.

   Економічна  ефективність діяльності туристичного підприємства

   Прибуток, як кінцевий результат туристичного підприємства

   Висновок

   Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Вступ 

   У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними  цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Не кажучи вже про те, що “годує" ця система дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше пов'язаних з наданням туристичних послуг. Крім значної статті прибутку туризм є ще і одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян.  

   Туристична  діяльність в розвинених країнах  є важливим джерелом підвищення добробуту  держави. У 1995 році США від реалізації туристичних послуг іноземним громадянам отримали 58 млрд. $, Франція і Італія - по 27 млрд. $, Іспанія -25 млрд. $  

     В Україні туристичний бізнес  розвивається з переважною орієнтацією  на виїзд. Переважну більшість  діючих у нас туристичних фірм  вважають за краще займатися  напрямом своїх співвітчизників  за рубіж, і лише невелика  їх частина працює на залучення гостей в Україну - тобто все робиться так, що капітал від тур. бізнесу попливе за рубіж. Яка ж картина міжнародного ринку тур. послуг зараз, як він в перспективі змінюється? В умовах, що створилися, ці питання представляються актуальними. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Становлення і регулювання міжнародного туризма 

   Структура організації і управління туристичної  фірми визначається задачами і стратегією компанії, але, як правило, має керівника, що здійснює загальне керівництво і  розробляючого загальну стратегію фірми, а також відділи посередницьких операцій, маркетингу і реклами, бухгалтерію.

   Контроль  за роботою фірми здійснюється за допомогою бухгалтерського відділу, куди поступає інформація про наявність  і рух грошових коштів і здійснення різних господарських операцій.

   Маркетингова  і рекламна стратегія, а також  розробка туристичного продукту здійснюється відділом маркетингу.

   У туристичному бізнесі, як і у будь-якому  іншому вигляді діяльності, необхідне  вивчення проблем попиту і пропозиції на ринках, тобто проведення маркетингових досліджень.

   При наданні послуг фірма повинна  орієнтуватися на потреби туристів, що визначаються за допомогою опиту  потенційних клієнтів. Важливим джерелом інформації є і аналіз рекламних  проспектів і листівок, що доставляються  українськими і зарубіжними фірмами-партнерами і конкурентами.

   Процес  створення будь-якої туристичної  програми починається з розробки загальних цілей, вироблення попередніх прогнозів, заснованої передусім на вивченні попиту споживачів і пропозиції конкурентів.  
 
 

   Економічна  ефективність діяльності туристичного підприємства 
 

   Діяльність  будь-якого туристичного підприємства здійснюється, як зазначалось вище, на взаємодії трьох визначальних його чинників: персоналу (робочої сили), засобів праці та предметів праці. Використовуючи наявні засоби виробництва, персонал підприємства створює туристичний продукт та надає послуги. Це означає, що, з одного боку, мають місце затрати живої та уречевленої праці, а з іншого, - певні результати діяльності.

   Ефективність  діяльності - це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.

   Сутнісна  характеристика ефективності діяльності підприємства знаходить відображення в загальній методології її визначення, форма якої має вигляд: 

   Ефективність = Результати / Витрати 

   Ефективність  підприємства туристичної сфери  визначають як відношення результатів  його діяльності до витрат, направлених  на їх якісне досягнення (використання).

   Ефективність - це характеристика процесів і впливів, в основному, управлінського характеру, яка відображає ступінь досягнення поставлених цілей. 

   Під ефективністю розуміють: 

   - визначений конкретний результат  (ефективність дії будь-чого);

   - відповідність результату або  процесу максимально можливому,  ідеальному чи плановому;

   - функціональну різноманітність  систем;

   - числову характеристику задовільності  функціонування;

   - вірогідність виконання цільових  завдань і функцій;

   - відношення реального ефекту  до нормативного. 

   У вітчизняній науці і практиці можна виділити матеріал трьох видів, присвячений ефективності виробництва (діяльності): 

   - апробований, розміщений у нормативних  актах (методиках, інструкціях  і т.п.);

   - матеріал, який висвітлює дискусійні  питання, відображені в спеціальній  літературі;

   - матеріал, що стосується питань, до кінця не вирішених, серед яких комплексна оцінка підприємств невиробничої сфери, в т.ч. туристичних. 

   Розрахунок  ефективності проводиться шляхом порівняння витрат з економічним ефектом  як грошовим виразом результату. Позитивний економічний ефект - це економія, негативний -збиток.

   Кінцевим  результатом виробничо-господарської  діяльності підприємства є виготовлений туристичний продукт або надані послуги, тобто новостворена вартість, а фінансовим результатом комерційної  діяльності - отриманий прибуток.

   Відповідні  види ефективності розрізняють переважно  на підставі одержуваних результатів  господарської діяльності підприємства.

   Економічну  ефективність відображають через різні  вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати діяльності. До таких показників належать: обсяг наданих послуг, величина одержаного прибутку, рентабельність, економія ресурсів, продуктивність праці тощо. 

   Соціальна ефективність полягає у скороченні тривалості робочого тижня, збільшенні кількості нових робочих місць, поліпшенні умов праці та побуту тощо.

   Для кожного туристичного підприємства бажане підвищення ефективності діяльності всіх структурних підрозділів, що в цілому приведе до підвищення ефективності роботи всього підприємства.

   Суть  проблеми підвищення ефективності діяльності полягає в тому, щоб на кожну  одиницю витрат досягти максимально  можливого збільшення обсягу наданих  послуг або прибутку. Виходячи з цього, єдиним макроекономічним критерієм ефективності діяльності стає зростання продуктивності суспільної праці. 
 
 
 
 
 

   Прибуток, як кінцевий результат  туристичного підприємства 
 

   Результативність  діяльності туристичного підприємства, незалежно від виду його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній прибуток.

   Прибуток - це кінцевий результат діяльності туристичного підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання підприємницької діяльності туристичного підприємства та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. Податок на прибуток стає також головним джерелом формування надходжень бюджету (державного, місцевого). За рахунок прибутку погашають боргові зобов’язання туристичного підприємства перед банком та інвесторами.

   Прибуток  є найважливішим узагальненим показником у системі оцінювальних показників ефективності комерційної і фінансової діяльності туристичного підприємства. Сума прибутку, яку одержує підприємство, обумовлена обсягом реалізації продукції, її якістю і конкурентоздатністю на внутрішньому і зовнішньому ринках, асортиментом, рівнем витрат та інфляційних процесів, що неминуче супроводжують становлення ринкових відносин.

   Розпочинаючи  оцінку результатів діяльності туристичного підприємства, варто розрізнити прибуток (збиток) звітного періоду, прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування і чистий прибуток туристичного підприємства. Прибуток (збиток) звітного періоду - це алгебраїчна сума отриманих результатів від основної діяльності плюс фінансові й інші доходи (прибутки) і мінус фінансові та інші витрати (збитки). Насамперед аналізують динаміку показників прибутку. Інформація, що утримується у звітній формі , дає змогу проаналізувати фінансові результати, отримані від усіх видів діяльності туристичного підприємства, визначити структуру прибутку.

   Для підвищення ефективності використання фінансових коштів туристичного підприємства необхідно впровадити заходи, які сприятимуть збільшенню прибутку, зменшенню вартості матеріальних активів та дебіторської заборгованості, а також оптимізації структури капіталу туристичного підприємства.

   Для покращання показників фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможності туристичного підприємства було запропоновано такі заходи:

   1. З метою підвищення показників  ліквідності та платоспроможності  туристичного підприємства пропонується  ввести управління запасами туристичного підприємства з метою оптимізації запасів матеріалів. Оптимізація рівня запасів має вплинути на перерозподіл обігових коштів туристичного підприємства, в результаті чого очікується збільшення величини ліквідних грошових коштів та зменшення величини неліквідних запасів.

   2. Аналіз активів туристичного  підприємства дозволив виявити  негативне явище збільшення дебіторської  заборгованості туристичного підприємства. Для усунення впливу збільшення  дебіторської заборгованості на  зменшення показників ліквідності та платоспроможності пропонується ввести на підприємстві менеджмент дебіторської заборгованості, метою якого є відслідковування простроченої дебіторської заборгованості та вжиття всіх можливих заходів для її усунення. В результаті введення менеджменту дебіторської заборгованості очікується зменшення її розміру та відповідне збільшення розміру грошових коштів туристичного підприємства, що має призвести до підвищення показників платоспроможності туристичного підприємства

   3. Крім того для більш підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємству необхідно планувати свою фінансову діяльність та контролювати виконання фінансових планів.

   Для впровадження системи управління запасами, дебіторською заборгованістю та системи  фінансового планування на підприємстві необхідно ввести до його системи управління додаткову посаду фінансового менеджера, який має вирішувати питання стратегічного та оперативного фінансового планування, а також має здійснювати менеджмент дебіторської заборгованості та запасів туристичного підприємства. 
 
 

   ВИСНОВОК 

   Отже  я розглянула становище міжнародного ринку туристичних послуг на сьогодняшний день. Хочу сказати, що Україні потрібно змінити свій напрямок в цій галузі і почати займатися залученням туристів не тільки з країн колишнього СРСР, а й з Західної Європи і інших частин світу. Для цього в нас є всі природні умови – з узбережжям Криму може порівнятись тільки французька рів’єра, а Карпати – непогане місце для лижного курорту. Але прибутку не буває без початкових витрат– нам треба поставити на набагато більш якісний рівень систему обслуговування туристів, і тоді, я впевнена, Україна теж стане туристичною державою.