Стратегія розвитку туристичного підприємства

     План 

     Вступ………………………………………………………………………..3

1. Стратегія розвитку сучасного туристичного підприємства в умовах глобалізації………………………………………………………...5
2. Cтратегія розвитку підприємства та бізнес-планування….10

     Висновки…………………………………………………………………..17

     Список  використаних джерел……………………………………………18 

 

      Вступ 

     Найбільш  актуальними як у теорії менеджменту, так і в практиці управління є  визначення впливу глобальних змін в економічному просторі на організації, їх структури, системи управління, організаційні культури та передусім на формування стратегії розвитку підприємств. Величезні зміни, яких зазнає сучасна вітчизняна економіка та економіка світу в цілому в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів, вказують на необхідність вирішення такої проблеми, як розробка нових управлінських схем пристосування основної ланки економіки — підприємств та організацій до участі в глобальному економічному просторі. Удосконалення стратегічного управління вітчизняними підприємствами в умовах глобалізації світової економіки є важливим науковим та практичним завданням, вирішення якого дозволить прискорити вхід України в світовий економічний простір. 

     Огляд публікацій з проблематики стратегічного  управління в умовах глобалізації є свідченням того, що переважна більшість авторів,  які вивчають ці питання,  передусім звертають увагу на зміни, що відбуваються в організаціях та середовищі їх діяльності під впливом глобалізаційних процесів, намагаючись при цьому застосувати до управлінських процесів старі схеми, створені тоді, коли зовнішнє середовище було достатньо стабільним, а про глобалізацію як всеохоплююче явище ще не йшлося. Але сьогодні в світі глобалізаційних процесів стратегічне управління потребує трансформації. 

     Сучасне стратегічне управління є розвитком  і продовженням класичного підходу. Це проявляється у тому, що не підлягає зміні парадигма, яка лежить в основі класичного і багатоаспектного стратегічного управління — активної обопільної взаємодії організації та її оточення. Розвиток стратегічного управління під впливом нових обставин, зумовлених глобалізацією, не є простим перенесенням засад класичного підходу на концепцію багатоаспектного стратегічного управління. Це збагачення класичних припущень та акцент на нових аспектах, спричинених глобалізацією. Інакше кажучи, глобальна орієнтація, яка лежить в основі парадигми стратегічного управління, вимагає глобальних пристосувань організації. Треба також додати, що неможливо виділити дослідників,  які б досліджували проблематику в сфері туризму,  та відчувається відсутність сучасного інструментарію, який можна було б застосовувати в сучасних умовах.

     З огляду на результати вивчення та дослідження  літературних джерел за проблемою набирає особливої ваги виявлення основних тенденцій розвитку туристичних організацій і визначення чинників, що впливають на їх розвиток,  та розробка універсальної схеми стратегічного вибору туристичних підприємств в умовах глобалізації світової економіки. 

 

      1. Стратегія розвитку сучасного туристичного підприємства в умовах глобалізації 

     Все більш очевидним стає те, що головною характеристикою нових систем внутрішньофірмового управління повинні стати орієнтація на довгострокову перспективу, проведення фундаментальних досліджень, підвищення рівня якості, розширення сфери послуг, інноваційну діяльність, максимальне використання творчої активності персоналу. Децентралізація, скорочення рівнів управління, просування робітників і їх оплата в залежності від реальних результатів стануть основними напрямками змін в апараті управління. Можливо виділити деякі найбільш помітні тенденції розвитку організації [4, 90].

     — У внутрішньому розвитку:

     розвиток  систем досліджень туристичних організацій: сегментування ринку, дослідження рівня задовільності споживача, марок і споживацьких думок, оцінка корпоративного іміджу; розвиток організаційних структур туристичних організацій: впровадження дивізіональних і сітьових структур, створення малих груп, внутрішніх ринків, стратегічних центрів прибутку; залучення робітників до управління туристичною організацією: створення робочих груп і комітетів для вирішення окремих завдань і реалізації проектів; зростання ролі працівників у процесі формування доданої цінності: розвиток систем стимулювання персоналу, підвищення кваліфікації і самостійності працівників, принципова зміна структури персоналу; розвиток інноваційної активності туристичних організацій:  реалізація науково-технічних досягнень в створенні нових туристичних продуктів та впровадження новітніх технологій.

     — У зовнішньому розвитку:

     глобалізація  діяльності:  кооперація,  партнерство, міжнародні стратегічні альянси,  франчайзингові системи, концентрація; формування єдиного інформаційного простору:  розмитість меж організації,  швидкість прийняття рішень; територіальна експансія: відкриття філій за кордоном, придбання частки участі в капіталі іноземної організації.

     Базуючись на аналізі тенденції розвитку організації,  можна стверджувати,  що головною властивістю підприємств стане постійне пристосування до динамічного глобального зовнішнього середовища, і на перший план вийдуть такі риси підприємства:

     — організаційна гнучкість: підприємство повинно оперативно реагувати на запити клієнтів; гнучкість має стати організаційною культурою компанії;

     — залучення робітників до активної участі в управлінні, обговоренні і прийнятті як тактичних так і стратегічних рішень;

     — орієнтація на знання — сьогодні знання та людський капітал стають головним чинником виробництва [1, 192];

     —  інноваційна природа функціонування стає головним чинником успіху підприємств,  в цих умовах інтелектуальна праця стає основою створення матеріальних цінностей, отримання доходів і прибутку, знання стають домінуючим активом підприємств;

     — переважне застосування команд з  метою використання колективного інтелекту, що дозволяє розробляти унікальні технологічні, ринкові і управлінські рішення;

     — висока внутрішня конкурентноздатність, яка засновується на знаннях та досвіді персоналу, формує конкурентні переваги підприємства та його ключову компетенцію;

     —  прагнення до диверсифікації —  необхідно використовувати диверсифікацію робочої сили і постачальників, що дозволить підвищити конкурентоспроможність компанії і розширити послуги, що надаються клієнтам;

     — глобальні масштаби — об’єднані  в мережу ділові кластери співпрацюють в глобальних масштабах для досягнення стратегічних цілей. Фактично партнерство як форма співробітництва стає домінуючою і витісняє конкуренцію.

     Зміна концепції розвитку організації  та вимог до неї відбувалась під  дією ряду обставин, серед яких основними  є перетворення інформації в один з основних чинників виробництва і зростання ролі інформаційних технологій, що в свою чергу приводить до зростання ваги інтелектуального потенціалу як частки активів туристичних підприємств.

     Два перших чинники значно спростили  доступ до інформації і прискорення  обміну нею. Це дозволило туристичним підприємствам прискорити інтеграційні процеси з метою підвищення синергетизму їхнього функціонування. Все це привело до глобалізації ринкових відносин і загострення конкуренції, що змушує керівників постійно диверсифікувати діяльність, використовуючи новітні інноваційні досягнення, що за умов скорочення життєвого циклу продукції вимагає від керівництва, пристосовуючись до таких змін, швидко реагувати на зміни при прийнятті управлінських рішень. Всі ці чинники діють на фоні нестабільного інституціонального середовища, впливовість якого на пострадянському просторі має особливо вагомий вплив.

     Визначені чинники дозволяють доповнити схему  стратегічного планування. Особливість даної схеми полягає в тому, що вона розроблена з урахуванням нових обставин, спричинених глобалізацією, і є універсальною для туристичних підприємств, метою яких є інтеграція в глобальний туристичний ринок з глобальними підприємствами та глобальними споживачами. Відмінністю даної схеми від класичної схеми розробки стратегії полягає в тому, що після діагностичного етапу, на етапі розробки стратегії, розглядаються різні рівні та підрівні розробки стратегії, а саме: 

     — державний рівень, а також три  підрівні — область, регіон та країна;

     — міжнародний рівень, а також два  підрівня — євроінтеграція та глобалізація [3, 216].

     Після розгляду варіацій стратегій на різних рівнях туристичне підприємство вибирає стратегію згідно з програмою діяльності фірми, тобто місією та цілями туристичного підприємства.

     Необхідно звернути увагу, що після завершення етапу стратегічного планування можливе коректування місії та цілей організації. 

     Вибір стратегії може здійснюватися за допомогою використання методу матриць. Матриці як інструмент наочного представлення даних застосовуються у проектному менеджменті, економіці, соціології, в аналізі політики тощо. Так, серед класичних маркетингових інструментів  виокремлюють, зокрема, матрицю І. Ансоффа [7] і матрицю Маккінзі (GE-McKinsey Matrix) [8].Матрицю  4×4 використовують у логіко-структурному підході (Logical Framework /LogFRAME/ Methodology), яку вважають аналітичним інструментом для планування, моніторингу і впровадження проектів. 

     Класичні  матриці заслуговують уваги і  в сучасних умовах. Вони викликають практичну і теоретичну зацікавленість у підприємців.  Але головний недолік класичних загальновідомих матриць є їх статичність. Вони відбивають ситуацію тільки в зазначений період часу. Тим паче матриці дозволяють відповісти на такі питання, що лежать в основі визначення стратегій: яким є поточний стан портфеля стратегії, чи має потребу в змінах, які зміни треба зробити, як їх скорегувати зі змінами в зовнішньому оточенні. Для роботи з методичним інструментарієм, який використовується при формуванні стратегії туристичних підприємств,  треба досліджувати основні сучасні тенденції їх розвитку, чинники, що формують нові умови функціонування туристичних підприємств, оцінка яких застосовується при підготовці стратегічних рішень. 

     Проведені дослідження дозволяють розробити  матрицю  “рівень розробки стратегії — глокалізація”. Глокалізація полягає в тому, що глобальні і локальні тенденції зрештою взаємодоповнюють та взаємопроникають один в одного,  хоча в конкретних ситуаціях можуть прийти в зіткнення. Вона базується на двох змінних — рівні розробки стратегії і глокалізації.  Кожний квадрат матриці має свою власну характеристику по відношенню до змінних.

     Отримана  матриця дозволяє мати уявлення про  взаємодію різних стратегій і  є основою для прийняття рішень на рівні підприємства. Згідно з запропонованою матрицею вибір стратегій в залежності від рівня формування стратегії та глокалізації рекомендується здійснювати за такою методикою: згідно с місією та цілями організації вирішується, для якого рівня треба вибрати стратегію (державного чи міжнародного), згідно з чим в залежності від таких характеристик як гомогенізація (орієнтування на загальні риси закордонних ринків [5]) та гетерогенезація (орієнтування на відмінні риси закордонних ринків [5]) організація вибирає на перехресті двох змінних для себе відповідний квадрат, в якому знаходиться відповідна стратегія [7, 89].

     Представляє інтерес стратегія запропонованої матриці. Концентрація припускає участь у капіталі інших підприємств, злиття капіталів, придбання підприємств. Франчайзингові системи є формуванням бізнес-структур на умовах франчайзингу. Сумісні підприємства є заснування підприємства за участю іноземного партнера.  Кооперація в даному контексті це створення стратегічних альянсів.

     Стратегії, які вибираються на основі матриці, є дуже добрим орієнтиром для планування діяльності, але не повинні сліпо реалізовуватись. Спеціалістам треба зробити ретельну оцінку їх відповідності реальності, що прогнозується, і потім розробити комплекс конкретних дій.   

 

     

2. Cтратегія розвитку  підприємства та  бізнес-планування

 

     Зміна ринкового середовища зумовлює необхідність застосування стратегічного підходу  до системи господарювання на підприємствах  туризму.

     Розробляючи комплексну програму дій по вирішенню  пріоритетних для підприємства завдань, визначаючи його місію та головну мету, стратегія формулює цілі та способи досягнення цих завдань так, щоб вказати підприємству певний напрямок розвитку. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом, результатом стратегічного планування.