Державний устрій Угорщини

Угорщина - парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. - Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. - Основний закон Угорської держави - зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року. Нова Конституція Угорщини, прийнята 18 квітня 2011 р. Державними зборами Угорщини, замінить нині чинний Основний закон країни. Відповідно до нової Конституції, яка вступить у дію з 1 січня 2012 року, Угорщина перестає бути Угорською Республікою і буде просто Угорщиною. 
Глава держави - президент. Обирається Державними зборами.  Строк повноважень президента - 5 років. Якщо його повноваження припинились до закінчення строку, вибори нового президента мають бути проведені протягом двох місяців. Президент є головнокомандуючим збройними силами країни, призначає главу уряду, має право оголошувати стан облоги або надзвичайний стан.  
Президент Угорської Республіки - Пал ШМІТТ(Pal Schmitt), обраний 29 червня 2010 р. Вступив на посаду 6 серпня 2010 р.

Законодавчим органом є Державні збори (386 чол.), які обираються населенням шляхом загальних рівних і прямих виборів при таємному голосуванні строком на 4 роки. Державні збори обирають голову і його заступників. Восени 2002 року угорці відзначили 100-річчя відкриття Парламенту. Нинішні державні збори обрані 11 і 25 квітня 2010 р. Голова Державних зборів - Ласло КЬОВЕР (Laszlo Kever). До виконання функцій приступив 6 серпня 2010 р.

Виконавчим органом влади є Рада Міністрів, яка обирається Державними зборами і відповідальна перед ними. Згідно з поправками до конституції, прийнятими 9 травня 1990 р., замість голови Ради Міністрів запроваджено пост прем'єр-міністра, а також посади міністрів без портфеля. Міністри призначаються президентом країни за поданням прем'єр-міністра. Глава уряду і програма кабінету затверджуються Державними зборами. Уряд сформовано 3 травня  2010 р. Коаліційний: ФІДЕС- Угорський громадянський союз(ФІДЕС - УГС), Християнсько - демократична народна партія (ХНДП). Прем'єр - міністр Угорської республіки   - Віктор ОРБАН(Victor Orban). 
 
Політичні партії

Угорська комуністична  робітнича партія - УКРП (Magyar Munkaspart - MMP).  Спадкоємниця Комуністичної партії Угорщини, заснованої у 1918 р.  В червні 1948 р.  взяла назву Угорська партія трудящих (УПТ). В результаті реорганізації  у листопаді 1956 р.  партія стала називатись Угорська соціалістична робітнича партія(УСРП). 7 жовтня 1989 р. прийнято  рішення  про припинення діяльності партії і створення  на  її  базі  Угорської  соціалістичної партії (УСП), згодом була відтворена Угорська  соціалістична робітнича партія. Офіційно зареєстрована 2 січня 1990 р. З березня 1993 р. УСРП стала  називатися  Угорська  робітнича  партія (УРП), а з листопада 2005 р. - Угорська комуністична  робітнича партія – УКРП.  Налічує 30 тис. членів. Голова УРП - Дьюла  ТЮРМЕР (Gyula Thurmer). Видає газету "Сабадшаг" (Szabadsag). 

Угорська партія справедливості і життя – УПСЖ(Magyar Igazsag es Elet Parja – MIER;Hungarian Justice and Life Party- HJLP). Створена в 1993 р. Голова - Іштван ЧУРКА(Istvan Csurka). 
Угорська  соціалістична  партія  - УСП(Magyar Szocialista Part - MSZP).  Заснована 7 жовтня 1989 р. на ХІУ з'їзді УСРП, де було прийнято рішення про розформування УСРП і створенні УСП. Налічує  близько 40 тис. членів.  Найвищий орган -з'їзд,  у  проміжках  між з'їздами - Правління УСП,  яке обирається на з'їзді. Правління обирає Президію. Голова – Ільдіко ЛЕНДВАЇ(Ildiko Lendvai, жін.). 
Угорський  демократичний  форум  - УДФ  (Magyar  Demokrata Forum - MDF). Як політична організація заснований 27 вересня 1987 р. Остаточно оформився  в березні  1989 р.  Налічує близько 25 тис. членів. Голова - Ібоя ДАВІД (Ibolya David, жін.). 
Робітнича партія Угорщини- РПУ. Партія утворена в листопаді 2005 р. в результаті розколу Угорської робітничої партії (УРП). Голова – Янош ФРАНТАНОЛО(Janos Frantanolo). 
Незалежна партія дрібних господарів - НПДГ (Fuggetlen Kisgazdapart - FKGP). Заснована 18 листопада 1988 р. Наступниця одноіменної партії, заснованої в 1930 р.  Налічує 60 тис.членів. Голова – Петер ХЕГЕДЮШ(Peter Hegedus). 
Соціал-демократична   партія   Угорщини -  СДПУ   (Magyarorszagi Szocialdemokrata Part - MSZDP).  Заснована 9 січня 1989 р.  Наступниця одноіменної партії, яка заснована в 1890 р. і яка в 1948 р. об'єдналася з Комуністичною партією Угорщини.  Налічує 3 тис. членів. До 27 листопада 1991 р. була членом Соціалістичного інтернаціоналу (27 листопада 1991 р.  виключена із складу Соцінтерну). Голова – Ласло КАПОЙЇ(Laszlo Kapolyi). 
ФІДЕС- Угорський громадянський союз(ФІДЕС – УГС)(Fiatal Demokratak Szovetsege – Magyar Polgari Szovetseg-FIDESz-MRSz).  Партія. Заснована 30 березня 1988 р. Офіційно  зареєстрована  20 листопада 1988 р. як Союз молодих демократів(ФІДЕС). З 29 квітня 1995 р.- Союз молодих демократів - Угорська громадянська  партія (ФІДЕС -УЦП). З травня 2003 р. має нинішню назву. Налічує 16 тис.  членів.  Найвищий орган - з'їзд.  Голова  - Віктор ОРБАН(Victor Orban). 
Союз  вільних  демократів  - СВД  (Szabad  Demokratak Szovetsege - SZDSZ).  Заснований 21 жовтня 1988 р.  Як політична партія оформився в жовтні 1989 р.  Налічує 19 тис.  членів (2000 р.). Партією керують два рівноправних  органи  - Республіканська  рада і Колегія розпорядників. 
Голова   - Габор ФОДОР(Gabor Fodor).  
Християнсько-демократична народна партія - ХДНП (Keresztenydemokrata Neppart - KDNP). Заснована в липні 1989 р. Наступниця Демократичної народної партії,  заснованої в 1945 р.  (припинила діяльність  у 1948 р.).  Налічує близько 20 тис. членів. Голова  - Жольт ШЕМ'ЄН(Zsolt Semjen). 

Напрямки зовнішньополітичної  орієнтації Угорщини спрямовані на забезпечення миру, безпеки та добробуту нації, на успішність євроінтеграційного процесу, розвиток добросусідських відносин та випередження глобальних загроз.

Демократична  орієнтація та зовнішня політика: На початку 90-х років Угорщина швидко та безкровно вийшла із комуністичної системи і створила основи діючої парламентської демократії та економіки. Зміна політичної системи пронесла за собою і зміни в демократичних цінностях. Корінних змін зазнала як країна, так і зовнішня політика, напрямком діяльності стало приєднання до західних демократичних структур, до НАТО, ЄС. Завдяки зміні демократичних політичних урядів, у 1999 році Угорщина стала членом НАТО, а у 2004 році – членом ЄС. Новий статус Угорської Республіки визначив місце та майбутні цілі держави у світі – зовнішня політика взяла спільний курс на забезпечення цілей і потреб нації країни та зовнішньополітичних стратегій та цілей ЄС.

Однією  з важливих пріоритетних цілей Угорщини являється демократизація, стабілізація та європейська відкритість сусідів, які не є членами ЄС. Це основа безпеки, економічної та національно політичної зацікавленості. Відкидається крайній націоналізм, національні чвари, які можуть спричинити дестабілізацію в першу чергу країн, про яких йде мова, та у країнах-сусідах. В рамках Тесалонікійської програми ЄС, Угорщина надає особливо активну допомогу у досягненні інтеграційних цілей межуючими з нею Сербії та Чорногорії, а також іншим країнам західного Балкану. Відносно України, як найбільшого сусіда, Угорщина заохочує її щодо демократичного та економічного розвитку, тому передачею свого досвіду допомагає та відстоює те, щоб Україна отримала європейські перспективи на майбутнє.

Захист  та підсилення демократії. Захист та представлення демократичних цінностей, які лягають в основу ЄС та трансатлантичної співпраці, являється такого роду викликом, який повинен відстоювати не лише в рамках своїх кордонів та близькому сусідстві, але і широко за їхніми межами. З точки зору зовнішньої політики Угорщини, в опануванні глобальних викликів, найкращим інструментом вважається ефективний мультилатеризм, особливо важливими є мультилатеральні форуми та посилення співпраці, реалізації міжнародного права.

У 2005 році, в Угорщині відкрився «Центр Демократія», який діє з метою передачі угорського досвіду та досвіду інших країн  щодо питань зміни системи державного устрою для тих країн та організацій, які висловлюють свою зацікавленість та необхідність у такого роду інформації.