Діяльність ТНК в Україні

Міністерство  освіти і науки молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет 
 
 
 
 

Реферат

з дисципліни: "Міжнародна економіка"

на тему:

" Діяльність ТНК  в Україні " 
 
 
 
 

                                        Виконала:

                                        студентка ІІІ курсу

                                        спеціальність:

                                        економічна кібернетика

                                        Паршина Марія

                                        Перевірив:

                                        Матусевич Костянтин Миколайович 
 
 

Рівне - 2011 

 

Зміст  

Вступ............................................................................................................................3

1. Транснаціональні корпорації: суть та структура...........................................4

2. Діяльність транснаціональних корпорацій в Україні...................................6

3. Вплив ТНК на  економічний розвиток  України..............................................9

Висновки...................................................................................................................11

Список  використаних джерел...............................................................................13

 

    Вступ

    Характеризуючи  сучасні тенденції в розвитку ТНК, слід відзначити, по-перше, вплив науково-технічного прогресу на розвиток транснаціонального капіталу, по-друге, особливості інноваційної діяльності ТНК, по-третє, прискорений розвиток і вдосконалення факторів виробництва, що використовуються ТНК. Останніми роками відпала необхідність у надвеликих підприємствах на територіях окремих держав, розрахованих на всесвітній ринок. З'являється можливість створювати заводи, що випускають одну і ту ж продукцію за однією і тією ж технології в низці країн, тобто уніфікувати випуск продукції в міжнародному масштабі й організувати спільне виробництво з підприємствами, що знаходяться в різних точках земної кулі й мають різну національну належність.

    ТНК можуть розміщувати виробництво  в будь-якій точці світу - там, де їм вигідно, не утруднюючи себе національними межами і кордонами. В одних випадках вирішальну роль відіграє близькість сировини і матеріалів, дуже громіздких, дорогих для транспортування. В інших використовується близькість місткого ринку збуту. ТНК може приваблювати наявність кваліфікованої робочої сили або, навпаки, використовується величезний резерв дешевої та малокваліфікованої робочої сили у країнах, що розвиваються. В усіх цих випадках виробництво орієнтується на випуск продукції, що має споживчий попит, і постачають на будь-який ринок або регіон звідти, де її виробництво найбільш вигідне. Виробництво стає глобальним, з'являються підприємства, які працюють "на весь світ".

    На рубежі XX - XXI ст. транснаціональним корпораціям (ТНК) приділяється багато уваги. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

    Загалом дослідження даної теми у різних дослідників є досить суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК  і досі є дискусійним питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних відносин, так і у керівників держав, а також і у політичних діячів.

1. Транснаціональні  корпорації: суть та структура.

      Міжнародний бізнес - це будь-які господарські операції, що проводяться суб'єктами двох або більше країн з метою одержання прибутку. В міжнародному бізнесі головну і зростаючу роль відіграють так звані транснаціональні корпорації (ТНК). За офіційним визначенням ЮНКТАД, транснаціональна корпорація (transnational corporation) це підприємство, що об'єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох чи більше країнах і провадить єдину політику і загальну стратегію завдяки одному або декільком центрам прийняття рішень.

      Правовою  базою ТНК стали: Угода про  сприяння в створенні й розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових і змішаних транснаціональних об'єднань, укладена державами СНД 15 квітня 1994 року; закон "Про фінансово-промислові групи", прийнятий Міжпарламентською асамблеєю СНД 17 лютого 1996 р.; двосторонні угоди між країнами СНД про основні принципи створення фінансово-промислових груп; Конвенція 1998 року про транснаціональні корпорації.

      Транснаціоналізація виробництва і капіталу стала не тільки безпосередньою умовою функціонування і розвитку ТНК, але і чинником, що визначає темпи і пропорції розвитку всієї світової системи господарства.

      Економісти  велику увагу звертають на стимули  або мотиви,  фактори,  що спонукають фірми інтернаціоналізувати виробництво. Причини   виникнення    транснаціональних    корпорацій    дуже різноманітні, але усі вони в тій чи іншій мірі  пов'язані з недосконалістю ринку,  існуванням  обмежень  на  шляху   розвитку   міжнародної   торгівлі, монопольною владою виробників, валютним контролем, транспортними витратами, розбіжностями в податковому законодавстві.

        До основних  причин,  у результаті яких транснаціональні корпорації так активно розвиваються, можна віднести:

      - можливості підвищення ефективності  і посилення конкурентноздатності, що є загальними для всіх  значних промислових  фірм,  що  інтегрують  у  свою структуру  постачальницькі,  виробничі,  науково-дослідні,   розподільчі   і збутові підприємства.

      -  недосконалість  ринкового  механізму   в  реалізації  власності   на технології, виробничий досвід і інші  так  називані  «невловимі  активи»;

      - додаткові  можливості  підвищення  ефективності  і  посилення  своєї конкурентноздатності   шляхом   доступу   до   ресурсів   іноземних   держав;

      -  близькість  до  споживачів  продукції   іноземної  філії  фірми   і можливість одержання інформації  про  перспективи  ринків  і  конкурентного потенціалу фірм   країни, що приймає. 

      - можливість використовувати у  своїх інтересах особливості   державної, зокрема, податкової політики  в  різноманітних  країнах,  різницю  в  курсах валют і т.д.;

      -  спроможність  продовжувати  життєвий  цикл  своїх   технологій   і продукції,  скидаючи  їх  у  міру  застарілості   до   іноземних   філій   і зосереджуючи  зусилля  і  ресурси  підрозділів  у    країні   на розробці нових технологій і виробів;

      - за допомогою прямих інвестицій фірма одержує  можливість  перебороти різного роду бар'єри на шляху впровадження на ринок певної  країни шляхом експорту.

      Проводити  успішну  стратегію  глобальних  операцій,  бути  лідером  у  багатьох галузях виробництва,  сфері  послуг,  носієм  передових  технологій багато в чому дозволяє й організаційна структура  ТНК.  Для  ТНК  характерна трьохрівнева організація:

      - головна компанія як правило складається з холдингової й оперативної компанії. Холдиногова  компанія  -  компанія  власниця  контрольного  пакета акцій дочірніх товариств THK. Оперативна компанія -  компанія,  що  здійснює загальностратегічне  керівництво,   фінансове,   бухгалтерське   планування, наукові дослідження, розробки, ведення статистичного урахування,  зв'язку  з громадськістю;

      - підконтрольні філії тісно прив'язані до  головної  компанії  у виробничому і технологічному аспектах - це філії  і  відділення,  що  не   мають   юридичної   і   фінансової самостійності; та дочірні акціонерні  товариства, що зберігають певну  незалежність  у фінансово-господарській  і  дослідницькій діяльності;

      - конкретні підприємства -   первинні   ланки організаційної  структури   ТНК,   що   займаються   виробничою,   збутовою, обслуговуючою, фінансово-кредитною, науково-дослідною діяльністю.

 

      2. Діяльність транснаціональних  корпорацій в Україні

      За  останні кілька десятиліть на міжнародній  арені з’явилися нові потужні  гравці, які швидко зайняли свою нішу у світовій економіці. Потужність діяльності таких агентів та кількість їх активів іноді можна порівняти лише з ВВП декількох країн разом узятих. Як можна зрозуміти з вище сказаного ці економічні гіганти – транснаціональні корпорації.

      Транснаціональні  корпорації значно поглибили рівень взаємозалежності між країнами, інтенсифікувавши процес міжнародного поділу праці, спеціалізації та кооперації національних економік. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

      Сфера діяльності ТНК на сьогоднішній день розповсюджується майже на всі країни світу та галузі економіки. Україну, хоч і відносно молоду державу, також не оминув процес транснаціоналізації. Стабільний розвиток країни в сучасних умовах глобалізації не можливий без взаємодії з транснаціональними корпораціями. Враховуючи стратегічний курс України на інтеграцію у світове господарство, суттєве значення має дослідження її співпраці з ТНК.

      Залучення потужностей ТНК в національне  господарство України залежить від інвестиційного клімату та сприятливості економічного середовища. Також стабільність взаємовідносин України з транснаціональними корпораціями насамперед залежить від якості державного регулювання, що забезпечує правомірне та об’єктивне урегулювання спірних питань та подальшу безконфліктну співпрацю.

      Діяльність  транснаціональних корпорацій є  дуже важливою для економіки будь-якої країни. Україна також не є вийнятком  у цій ситуацій, оскільки її політика, котра спрямована на широку інтернаціоналізацію, напряму залежить від обєму прямих іноземних інвестицій, а також капіталовкладень ТНК, що надходять у національну економіку.

      Для української економічної політики важливим питанням є вихід на міжнародний ринок та конкурентноспроможність на ньому, важливим фактором якої є створення власних ТНК. На сьогоднішній день в нашій державі їснує лише одна компанія з повним циклом виробництва, яке харектерне для транснаціоналізації це -  ВАТ «Арселор Меттал Кривий Ріг» - найкрупніше підприємство гірничометалургійного комплексу України, унікальне за своїми маштабами та можливостями з повним металургійним циклом.

      До  списку глобальних корпорацій, представлених  на вітчизняному ринку можна  віднести CocaCola, Samsung, Toyota, Nestle, Nokia, Metro Cash&Carry, Hewlett Packard,  British American Tobacco та деякі інші ТНК. Великі промислові концерни, такі як, наприклад, Westinghouse, ExxonMobil або General Electric, на українському ринку нажаль відсутні.

      Серед закордонних інвесторів найбільш інвестиційно-привабливими в Україні є такі галузі економіки: харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів – 15,7% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ), залучених до України; торгівля – 15,6%; фінансова сфера - 8,5%; машинобудування – 8,0%; транспорт – 7,6%; металургія та обробка металу – 5,4%; операції з нерухомістю – 4,6%; хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,1%.

      При цьому для ТНК із країн Європейського  Союзу та США найбільш привабливими є українська харчова промисловість, підприємства торгівлі, фінансовий сектор, фармацевтика. В саме цих галузях обіг капіталу є швидким, а комерційні ризики – мінімальні. Привабливим для ТНК із промислово розвинутих країн є також інвестування в інфраструктуру бізнес-послуг для обслуговування.

      Російським  ТНК та компаніям властиві інші пріоритети в інвестуванні: паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість та металургія. Ця ситуація пояснюється тим, що саме в цих галузях російські ТНК мають конкурентні переваги на світовому ринку і фінансові можливості для закордонного інвестування та розширення своєї ринкової влади за рахунок придбання виробничих потужностей у постсоціалістичних країнах.

      Окремо  треба виділити функціонування транснаціональних  корпорацій в нафтогазовій сфері України. Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) в економіці України має виняткове значення, оскільки визначається істотною бюджетоформуючою роллю нафтогазової сфери та великою потребою в енергоносіях через значну концентрацію енергоємних виробництв. Найбільшими компаніями у сфері нафтопереробки – є російські «ЛУКОЙЛ», «ТНК», «Татнефть», «Славнефть», «Группа Альянс», «ЮКОС» та казахстанська «Казахойл» («КазМунайГаз»); в сфері транспортування нафти – російські «Сургутнефтегаз», «Роснефть», «Транснефть», «Сибнефть»; у сфері поставок та транспортування газу – російські «Газпром» та «Ітера».