Газовий чинник у здобутті енергонезалежності Україною

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Сентября 2013 в 20:40, курсовая работа

Описание

Умови у яких на сьогодні перебуває Україна підштовхують її до перегляду основних максим її зовнішньої політики з метою успішного забезпечення її національних інтересів.
Географічне розташування України несе в собі як певну кількість плюсів так й не меншу кількість ризиків. Саме транзитна роль України якісно відрізняє Україну від її сусідів й змушує вести з нею діалог та шукати шляхи до порозуміння як державам європейського простору так й державам зі Сходу. Одначе в останні 8-10 років Україна,нажаль,втратила цю геостратегічну перевагу й тепер скоріш зазнає збитків від власних помилок по відношенню до ГТС. В наслідок умов укладених в кінці минулого століття газових угод Україна не може в короткостроковій перспективі фундаментально зменшити об’єм поставок природного газу з боку російської сторони,а тому повинна проводити політику диверсифікації постачання енергоносіїв,включаючи можливість збільшення об’ємів видобутку власних покладів газу (традиційного та нетрадиційного).

Содержание

Вступ 3
Розділ 1.Газовий чинник як ключ до здобуття енергонезалежності Україною
1.1.Фактор диверсифікації газових постачань 6
1.2.Сланцева революція та її наслідки для України 7
1.3.Показники країн-сусідів та їх вплив на загальні успіхи України 12
Розділ 2.Скраплений газ як ключ до зниження енергонезалежності
2.1.Національний проект: LNG-термінал 15
2.2.Можливі постачальники скрапленого газу 18
Розділ 3Вплив зовнішніх чинників на стан енергетичної безпеки України
3.1.Газові війни між Україною та РФ 19
Висновок 23
Список використаної літератури 24

Работа состоит из  1 файл

Газовий чинник у здобутті енергонезалежності Україною.docx

— 70.37 Кб (Скачать документ)

Так через наслідки газової  війни між Україною та Росією у 2005-2006 роках було створено компанію-посередника  РосУкрЕнерго,що здійснювала поставки газу до України за більш низькими цінами(середньоєвропейська ціна в 230 доларів за тисячу кубометрів газу),в наслідок залучення туркменського газу. Ця компанія-посередник відіграє одну з ключових ролей під час другої газової війни між Україною та Росією.

Під час другої газової  війни,російською стороною було винесено уроки з попередніх років,а тому для позбавлення України можливості нелегально відбирати російський газ,було вирішено з 7 січня повністю зупинити постачання газу через ГТС України  до Європи. Причиною другої війни стали  незмога сторін домовитися стосовно контракту на поставки газу та борг з боку України розміром в 2,4 мільярди доларів.

Результатом закінчення другої газової війни стала ліквідація посередника в обличчі «РосУкрЕнрего» та формування складної багатоступеневої системи ціноутворення на газ для України. Так ціна прив’язувалася до ціни мазуту на всесвітніх ринках у порівнянні із квітнем 2008 року,до закладеної ціни в 450 доларів США на тисячу кубометрів та скидки у 2009,що дорівнювала 0,8,а після 1,0.

Зі свого боку зазначимо,що хоча газовий контракт 2009 року й  став відверто більш дорожчим у порівнянні із контрактом від 2006 року,однак ініціатор  підписання нового та перегляду старого  контракту Ю.Тимошенко ще з початку 2006 року акцентувала увагу  на тому,що навіть ціна утворена на умовах контракту 2006 року є вкрай недоцільною й  утворення посередника в обличчі  «РосУкрЕнерго» є вкрай сумнівною  схемою,за якою ймовірно проходили  корупційні схеми. Тобто газовий  контракт 2009 року став наслідком саме провального 2006 року,коли Україна втратила змогу купувати газ за ціною у 50 доларів у тисячу кубометрів газу.

Фактично в тому чи іншому вимірі,усі газові війни ставили  собі за ціль встановити контроль над  ГТС України (шляхом створення газотранспортного  консорціуму) та скомпрометувати Україну  в обличчі ЄС.

Сучасний стан газових відносин України та Росії

Кінець 2012-початку 2013 років  пройшов під гаслом диверсифікації Україною шляхів газопостачання (так  от у листопаді 2012 року Україна почала реверсні поставки газу через територію  Польщі;продовжила процес зведення LNG-терміналу на Одещині;у січні 2013 у Давосі президент України уклав угоду із Shell на початок розвідувальних робіт з пошуку покладів сланцевого газу на Юзівській площі),що неабияк непокоїть газового монополіста в обличчі Газпрому,який у січні 2013 висунув Україні рахунок на 7 мільярдів доларів США за недобір газу у 2012 році.

Так дуже цікавим є навіть сама сума штрафу висунутого Газпромом. Так згідно умов газового контракту 2009 року,в питанні поставки газу діє принцип «Бери або плати»,що розповсюджується на 80% імпортованого  газу. По факту Україна у 2012 році імпортувала 32 мільярдів кубометрів газу від загальних 52 мільярдів за умовами контракту. Однак це імпорт без урахування 8 мільярдів,що імпортує напряму з Росії компанії Дмитра Фірташа (Ostchem Holding),а отже якщо підрахувати той обов’язків об’єм,що Україна повинна закуповувати у Росії,то вийде,що Україна не настільки вже й недобрала газу. Розуміючи безпідставність висунення штрафу у разі врахування частки Ostchem Holding,Росія категорично відмовляється враховувати їй,а тому фактично Україна недобрала у 2012 році близько 8-10 мільярдів кубометрів газу. Однак й тут виходить,що зробивши перерахунок Україна сплачує недобір вже не за ціною встановленою контрактом,а якимись дивними 800 доларами США за тисячу кубометрів.

Так на відмову Україною сплачувати штраф Росія відреагувала досить спокійно,оскільки є декілька факторів,що можуть звести нанівець будь-яку  агресивну діяльність з боку газового монополіста.

На сьогодні Україна знаходиться  у вкрай цікавому положенні й  має декілька шляхів подальшого розвитку:

    • З метою залучення інвестицій з боку ЄС та фінансових структур Заходу Україні для початку модернізації ГТС України,слід провести процедуру приватизації НАК «Нафтогаз України» та передачі в оренду ГТС України,що стане першим кроком до реалізації норм ЄС.
    • Так окрім збільшення власної енергобезпеки Україна може піти на підсилення однієї з своїх сильних сторін,так от почавши модернізацію власних ПСГ,що на сьогодні можуть утримувати до 30 мільярдів кубометрів газу,а після теоретичної модернізації об’єм буде збільшено до 50 мільярдів. Так завдяки модернізації ПГС Україна може стати власником Центральноєвропейського газового хабу. (Хоча й слід зазначити,що за умовами договору між Газпромом та Нафтагазом від 4 січня 2006 року,15 мільярдів російського газу повинно знаходитися у підземних газових сховищах України)

Вірогідність  настання третьої газової війни

Поява штрафу розміром в 7 мільярдів  є більшою мірою політичним кроком,аніж економічним,оскільки причини до висунення  таких само штрафів існували як у 2009,2010 так й в 2011 роках,однак такого розголосу не набувало жодного разу. Так навіть,якщо б це було б прямою ініціативою Газпрому,то він би не оминув би можливості надати офіційних  коментарів з цього приводу. Так  на думку,представника Rusenergy Михаїла Крутіхіна, ця акція може бути використана як демонстрація того,що у разі необхідності Газпром може штучно розпочати третю газову війну й цим поставити під удар більшість країн-членів ЄС,одночасно ставлячи під питання доцільності розрахунку на Україну та її ГТС. Цим кроком РФ в обличчі Газпрому може здійснити тиск на ЄС з метою підтримки свого проекту «Південного потоку» та подальшого розширення гілок «Північного потоку». З іншого боку окрім тиску на ЄС,РФ цим кроком планує (вже скоріш планувала) надавити на Україну з метою її скорішої інтеграції до Митного Союзу та передачі в оренду чи будь-яку іншу форму власності ГТС України. В свою чергу Україна могла б отримати й дешевий газ й можливість гарантованого транзиту через територію України.

Однак беручи до уваги ті цілі,що ставить собі Україна та той зовнішньополітичний вектор,що вона обрала – плани Росії навряд чи стануть дійсністю. Так підписання договору про асоціацію України  із ЄС остаточно перекриє Україні  шлях до дешевого газу,однак надасть  більшої впевненості у тому,що кредити з ЄС стануть не просто формальністю на папері,а й справді  отримують матеріальну форму  для модернізації ГТС,ПГС та нарощування  власного видобутку газу.

Висновок

Енергетична незалежність –  це один з ключових факторів,що визначають роль та місце будь-якої держави. Так  країна,що має багаті ресурси та чималі поклади енергомістких речовин,ще не є успішною країною,оскільки можливий розвиток сценарію,за яким країна перетворюється у сировину державу,яка й може підтримувати своє існування лише за умови видобутку та подальшого продажу  своїх ресурсів.

У випадку з Україною слід брати до уваги зокрема те,що остання  є транзитною державою по території  якою йде чимала кількість газопроводів та нафтопроводів,що несе в собі як додаткові дивіденди,так й можливі  небезпеки. Небезпеки полягають  у питанні постійного та не перебійного  постачання природного газу до країн  Європи та встановленні адекватних цін  на транзит газу територією України. Саме невизначеність у цій сфері й призводила до ,так званих, «Газових війн» між Україною та РФ.

Саме подальше збільшення ступеня енергонезалежності дозволить  Києву більш твердо відстоювати  свої позиції на Східному фронті газових  війн та зарекомендувати себе як відповідальну  та зрілу державу в обличчі  Заходу.

Наразі Україна йде нешвидким,але впевненим кроком по дорозі здобуття енергонезалежності – будівництво терміналу з переробки скрапленого газу в Одесі,залучення ТНК з Заходу,зменшення об’єму закупівлі газу у РФ(Газпром),звернення до методи реверсного постачання газу,реанімація проекту будівництва «Білого потоку» та покращення законодавчої бази – все це може у середньостроковій перспективі надати відчутного поштовху українськім підприємствам та позитивно вплинути на чималу кількість сфер життя держави (зменшення зовнішнього держаного боргу,успішна імплементація реформ,інфраструктурні проекти,дотації малому підприємництву тощо.)

 

 

Список використаних джерел:

  1. [Електронний ресурс] The Global Energy Architecture Performance Index Report 2013 // Website of World Economic Forum – Режим доступу:

http://www3.weforum.org/docs/WEF_EN_NewEnergyArchitecturePerformanceIndex_Report_2013.pdf

  1. [Електронний ресурс] "Ризики для енергентичної безпеки: глобальний і національний аспекти". Аналітична записка //  Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1039/
  2. [Електронний ресурс] Оновлена енергетична стратегія України на період до 2030 року // веб-сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/doccatalog/document?id=222032
  1. [Електронний ресурс] Сланцевый газ, мифы и перспективы мировой добычи // інформаційно-аналітичний проект "War and Peace" – Режим доступу: http://www.warandpeace.ru/ru/analysis/view/74296/

  1. [Електронний ресурс] Білорусь зацікавилася видобутком сланцевого газу // Інформаційно-аналітичний ресурс «Українська енергетика UA-Energy.org» - Режим доступу: http://ua-energy.org/post/31136

  1. [Електронний ресурс] Сланцевая лихорадка // Інформаційне агентство «Коммерсантъ.md» - Режим доступу: http://www.kommersant.md/node/4950

  1. [Електронний ресурс] Україна визначила хто розроблятиме Скіфську нафтогазову площу // Інформаційне агентство «Економічна правда» - Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2012/08/15/332128/

  1. [Електронний ресурс] На Скіфську газову площу подано дві заявки // Інформаційне агентство «РБК-Україна» - Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/top/show/na-skifskuyu-gazovuyu-ploshchad-pretenduyut-dve-kompanii-03082012120100

  1. [Електронний ресурс] Український Кувейт може стати піонером з видобутку дешевого сланцевого газу // інформаційно-політичне видання "Вечірня Полтава" – Режим доступу: http://www.vechirka.pl.ua/articles/2012/9/12/87628606/

  1. [Електронний ресурс] Росія видобуватиме традиційний газ ще 80 років // інформаційний портал «Економічна правда» – Режим доступу: http://ua-energy.org/post/29666

  1. [Електронний ресурс] Нетрадиційний газ в Україні // веб-сайт Київського інституту нетрадиційного газу – Режим доступу: http://newgas.org.ua/node/90

  1. [Електронний ресурс] Юзівська площа // веб-сайт Київського інституту нетрадиційного газу  – Режим доступу: http://newgas.org.ua/node/68

  1. [Електронний ресурс] Олеська площа// веб-сайт Київського інституту нетрадиційного газу – Режим доступу: http://newgas.org.ua/node/114

  1. [Електронний ресурс] Слобожанська площа // веб-сайт Київського інституту нетрадиційного газу – Режим доступу: http://newgas.org.ua/node/116

  1. [Електронний ресурс] Shell отримає пільги при розробці Юзівської площі // інформаційний портал «Економічна правда» – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/news/2013/01/29/358899/

  1. [Електронний ресурс] Е. Ставицький: Тільки за рахунок Юзівської площі можна збільшити видобуток сланцевого газу вдвічі // Урядовий портал – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=246007630&cat_id=244276429

  1. [Електронний ресурс] Перспективи видобутку сланцевого газу в Україні: екологічні аспекти // Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України– Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/slanets-19b15.pdf

  1. [Електронний ресурс] Статистичний збірник : Паливно-енергетичні ресурси України //веб-сайт Державної служби статистики України – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/katalog/kat_u/2012/sz_per_2010.zip

  1. [Електронний ресурс] Енергетичний баланс України  за 2011 рік // веб-сайт Державної служби статистики України – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2012/energ/en_bal/Bal_2011_u.zip

  1. [Електронний ресурс] Статистична інформація за січень-березень 2013 року // веб-сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=237543&cat_id=35081&showHidden=1

  1. [Електронний ресурс] Сланцевый газ: что он несёт России?// веб-сайт Російської ради з міжнародних справ – Режим доступу: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=1046#top

  1. [Електронний ресурс] Запасів сланцевого газу Польщі вистачить на 40-50 років // Інформаційна служба «УНІАН» – Режим доступу: http://www.unian.ua/news/493348-zapasiv-slantsevogo-gazu-polschi-vistachit-na-40-50-rokiv.html

  1. [Електронний ресурс] Валентин Землянський: У сховищах Україна може зберігати 10 млрд. кубометрів газу для європейців // Інформаційний портал «Економічна правда» – Режим доступу: http://ua-energy.org/post/31927

  1. [Електронний ресурс] Україна і Катар обговорили спільну реалізацію LNG-терміналу// Інформаційний портал «Дзеркало Тижня» – Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/ukrayina-i-katar-obgovorili-spilnu-realizaciyu-lng-terminalu.html

  1. [Електронний ресурс] Україна домовляється з Катаром, Алжиром і США про постачання зрідженого газу// Інформаційний портал «Дзеркало Тижня» – Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/ukrayina_domovlyaetsya_z_katarom,_alzhirom_i_ssha_pro_postachannya_zridzhenogo_gazu.html

Информация о работе Газовий чинник у здобутті енергонезалежності Україною