Iнтеграцiя Украiни до свiтового господарства в контекстi процесу транснацiоналiзацii

Практичне значення отриманих результатів проведеного  дослідження полягає в тому, що висновки і пропозиції , що містяться у дисертації, можуть бути використані при розробці рекомендацій щодо оптимізації взаємодії інтеграційної політики України на макро- і мікрорівнях з метою активізації участі України у світових інтеграційних процесах в контексті транснаціоналізації світового господарства. 

Положення, висновки та пропозиції даного наукового дослідження  було впроваджено в роботі Управління зовнішніх зв’язків і зовнішньоекономічної діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка № 68/01-04 від 20.04.2005 р.) – результати дослідження механізму розвитку переваг володіння, дислокації та інтерналізації України, Донецької торгово-промислової палати (довідка № 281/09 від 12.05.2005 р.) – структурна модель розвитку форм транснаціонального бізнесу і національних компаній на етапах розвитку міжнародної регіональної економічної інтеграції, а також при підготовці рекомендацій VIII, X, XI Міжнародного науково-практичного семінару “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект”, які було направлено президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, обласним державним обладміністраціям з метою включення до програми науково-технічного розвитку регіонів “Донецька область – 2010” і “Донецька область – 2020” (довідка № 132/01 від 1.02.2002 р.), (довідка № 97/01 від 19.02.2004 р.), (довідка № 49/01 від 7.02.2005 р.), в розробці якої брав участь Донецький національний університет. Крім того, методичні рекомендації було використано в практичній діяльності суб’єктів господарювання: ЗАТ ММЗ “Істіл (Україна)” (довідка № 157/08 від 30.05.2005 р.) – економіко-математична модель дослідження залежності розвитку інвестиційних форм співробітництва України від динаміки зовнішньоторговельних операцій України з країнами ЄС і СНД і ЗАТ АТ Комбінат "Каргілл" (довідка № 129/452-02 від 28.04.2005 р.) – аналіз особливостей функціонування транснаціонального бізнесу на вітчизняному ринку. 

Окремі теоретичні розробки і методичні підходи  використані в навчальному процесі  кафедри “Міжнародна економіка” Донецького національного університету при викладанні курсів «Транснаціональні корпорації», “Міжнародний інвестиційний менеджмент”, “Міжнародний менеджмент” (довідка № 283/01-26/6.9.0 від 25.05.2005 р.). 

Особистий внесок здобувача. Представлені в дисертаційній роботі результати отримані автором самостійно і знайшли відображення в опублікованих роботах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача. 

Апробація результатів дослідження. Основні ідеї та положення дисертаційної роботи обговорювалися і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Святогірськ: 2002 р., 2004 р., 2005 р.); “Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції” (м. Донецьк: 2003 р.); “Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ» (м. Донецьк – Свіштов – Албена: 2003 р., 2004 р.); “Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки” (м. Львів: 2003 р.); “Економіка, курорти і туризм країн Чорноморського басейну” (м. Краснодар: 2004 р.).  

Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли  своє відображення в 10 наукових працях загальним обсягом 4,48 д.а., з яких особисто автору належать 4,08 д.а., з  них 5 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,15 д. а., з яких особисто автору належить 1,95 д. а. 

Структура й  обсяги роботи. Дисертація складається  зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел з 158 найменувань  і додатків. Зміст дисертації викладено  на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 26 таблиць на 16 сторінках та 25 малюнків на 23 сторінках. 
 
 
 
 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ  ДИСЕРТАЦІЇ 
 
 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, об’єкт і предмет, сформульовано основні результати дослідження, які несуть в собі наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. 

У першому розділі  “Теоретичні основи процесів інтеграції і транснаціоналізації у світовій економіці” досліджено співвідношення процесів інтеграції на регіональному  та глобальному рівнях, проаналізовано сутність, теорії і концепції транснаціоналізації світової економіки, встановлено роль транснаціональних корпорацій у розвитку світових інтеграційних процесів. 

З посиленням процесу  глобалізації світової економіки транснаціональні корпорації (ТНК) відіграють провідну роль у світовій економіці шляхом опосередкування взаємодії між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються і регулюючи всі сфери світового господарства.  

В науковій літературі є багато варіантів визначення терміну  “транснаціональна корпорація”, але відсутня єдина точка зору щодо її сутності. На основі здійсненого аналізу автором було уточнено трактування поняття “транснаціональна корпорація”. Транснаціональна корпорація - це об’єднання компаній різних організаційно-правових форм у єдиний комплекс, який має один або декілька центрів прийняття управлінських рішень в країні (країнах) базування, має чисельні підприємства (представництва) за кордоном і контролює велику мережу філій та дочірніх компаній та в основу своєї діяльності ставить міжнародну стратегію розвитку фірми. 

Розвиток світового  господарства в контексті процесу  транснаціоналізації світової економіки  представлено завдяки критичному аналізу  існуючих теорій і концепцій, серед  яких виділяються: теорія “захисного інвестування” С. Хаймера, котру доповнює теорія монополістичних переваг Кіндлеберга; еклектична теорія Дж. Даннінга, що виділяє OLI - переваги та теорія шляхів інвестиційного розвитку, запропонована Даннінгом і Наруллою; теорія конкурентних переваг М.Портера. Основи сучасних теорій базуються в основному на теоріях Дж. Даннінга та М. Портера, серед українських теоретичних концепцій особливо виділяється концепція “інвестиційних полів”, що розроблена Д. Лук’яненком і В. Бєлошапкою. Ця концепція обґрунтовує можливості інвестування на підставі взаємодії національних “даймондів”. 

Проаналізувавши систему поглядів щодо досліджуваної  теми, автор виділяє основні тенденції  розвитку сучасного світового господарства. Однією із сучасних тенденцій розвитку світогосподарського життя є інтернаціоналізація. Масштабна і динамічна інтернаціоналізація обумовлена, насамперед, домінуванням транснаціональних корпорацій (ТНК) у системі сучасних економічних відносин і є початковим етапом розвитку процесу транснаціоналізації. На мікрорівні інтернаціоналізація - це процес впровадження фірми в міжнародні операції. На макрорівні інтернаціоналізація виявляється в розширенні і поглибленні світогосподарських зв'язків за рахунок збільшення міжнародної мобільності факторів і результатів виробництва. Кількісно це характеризується збільшенням експортної, імпортної і зовнішньоторговельної квот (на рівні національних економік), а в цілому – випереджальними темпами зростання міжнародної торгівлі разом зі збільшенням загальносвітового ВВП. Узагальнюючи результати досліджень, автор удосконалив систематизацію стадій і результатів процесу інтернаціоналізації (рис. 1). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Ѓ, ‚, ѓ – Підприємства національних економік країн світу 
 
 

Рис. 1. Стадії і  результати процесу інтернаціоналізації. 

У цілому послідовний  розвиток форм міжнародної регіональної економічної інтеграції забезпечує найбільш раціональне використання економічного потенціалу національних економік та підвищення темпів їх зростання. Ключовими в сучасних дослідженнях міжнародної економічної інтеграції стають взаємовідносини трьох складових: “національна економіка” – “транснаціоналізація” – “регіональна інтеграція”. Дослідження проблеми взаємовідносин у рамках: “національна економіка” – “транснаціоналізація” є традиційними для сучасної економічної науки, проблеми “національна економіка” – “регіональна інтеграція” також доволі часто розглядаються, але проблема в контексті: “транснаціоналізація” – “регіональна інтеграція” є практично не розробленою.  

Географічний напрямок потоків прямих іноземних інвестицій і все більш позв'язані з ними зовнішньоторговельні потоки багато в чому визначають характер регіональної інтеграції сучасної світової економіки, формування в ній великих регіональних структур, насамперед Північної Америки, Європейського Союзу й Азіатсько-Тихоокеанського Регіону. У межах зазначених регіонів при найактивнішій участі ТНК створюються щільні мережі відносин на мікроекономічному рівні за допомогою міжкраїнового інвестування, зовнішньоторговельного обміну, міжфірмового співробітництва в галузі наукових досліджень, розробки нових технологій і т.д. 

Таким чином, дослідження, проведені автором у першому  розділі дисертаційної роботи, дозволять  стверджувати, що подальша результативність інвестиційної та інтеграційної діяльності в Україні залежатиме від гармонійного поєднання національного законодавства з положеннями міжнародних угод. Необхідним є також подальша розробка дослідження світових інтеграційних процесів на мікрорівні, особливо в контексті інтеграції підприємств України до цього процесу. 

У другому розділі  “Аналіз інтеграції України до світового  господарства в транснаціоналізаційному  аспекті” проаналізовано динаміку процесу  транснаціоналізації світової економіки, динаміку інтеграції України до світової господарської системи, процес включення України в процес транснаціоналізації світової економіки. 

Основа світової діяльності ТНК – вивезення капіталу і його ефективне розміщення. Сукупні  іноземні інвестиції всіх ТНК у даний  час відіграють більш істотну роль у розвитку світового господарства, ніж торгівля. ТНК контролюють третину продуктивних капіталів приватного сектора світу, до 90% прямих інвестицій за кордоном. Прямі інвестиції ТНК за кордоном у середині 90-х рр. XX ст. перевищили 3 трлн. дол. При цьому прямі інвестиції зростали в три рази швидше, ніж інвестиції в цілому, хоча перші усе ще складали приблизно 6% річних капіталовкладень промислово розвинених країн (рис. 2). 

На сьогоднішній день роль ТНК у світовій економіці, що глобалізується, і масштаби міжнародного виробництва продовжують розширюватися. У світі сьогодні нараховується  приблизно 65 000 ТНК, що мають близько 850 000 філій за кордоном. У 2001 р. в закордонних  філіях ТНК були задіяні близько 54 млн. працівників у порівнянні з 24 млн. у 1990 р. Обсяг продажів, що складав майже 19 трлн. дол., у 2001 р. більше ніж вдвічі перевищував обсяг світового експорту, тоді як у 1990 р. ці два показники були приблизно однакові. За цей же період сумарний обсяг вивезених прямих іноземних інвестицій (ПІІ) виріс з 1,7 трлн. дол. до 6,6 трлн. дол. На закордонні філії ТНК у даний час припадає одна десята частина світового ВВП і одна третина світового експорту. Якщо врахувати загальносвітові вартісні обсяги діяльності ТНК, не пов'язані із взаєминами на рівні капіталу (наприклад, міжнародні субпідряди, ліцензування, підрядне промислове виробництво), то частки ТНК у цих глобальних агрегованих показниках будуть ще вищими. 

        Рис. 2. Ввезення ПІІ і реальні темпи зростання ВВП в світі, 1980-2003 рр. 
 
 

Економічний розвиток України залежить від залучення  прямих іноземних інвестицій, позитивна  динаміка яких засвідчує зростання  їх сукупного обсягу з 1994 по 2004 рр. в 30 разів (з 219,3 млн. доларів США до 6,658 млрд. доларів США) (рис. 3). 

Однак, структура  прямих іноземних інвестицій в Україну  є недосконалою. Так, ПІІ в основному  спрямовуються у сектори з  високою швидкістю обігу капіталу (наприклад, у оптову торгівлю та посередництво  у торгівлі, харчову промисловість). Так само спостерігається вкрай нерівномірний розподіл одержувачів інвестиційних ресурсів по регіонах – у м. Київ та область разом спрямовується більше 40% всіх іноземних інвестицій, що приходять в країну. Значна частина українських регіонів продовжує відноситись до інвестиційно непривабливих, що й надалі консервує їх економічну депресивність. 

Рис. 3. Динаміка прямих інвестицій України, 1995-2004 рр. (млрд. дол. США) 
 
 

Автором було досліджено особливості включення України  в процес світової економічної інтеграції в контексті зовнішньоторговельних і інвестиційних зв’язків. У 2003 році зовнішньоторговельний оборот із країнами ЄС складав 11,46 млрд. дол.: експорт -  5,31 млрд. дол., що на 26% більше, ніж у 2002 р.; імпорт – 6,15 млрд. дол., що на 42% більше, ніж у 2002 р. Для торгівлі України з ЄС характерною є концентрація на обмеженій кількості найбільших торговельних партнерів – зокрема, Німеччині, Італії і Великобританії. У 2004 р. тенденція концентрації не змінилася.