Місце, роль та потенціал розвитку Бразилії у міжнародному торговельному просторі

-              Митні та нетарифні інструменти ( за 5 товарними позиціями).

      Щодо імпортних квот та ліцензій Бразилії, то можна сказати наступне. Кількісні обмеження, в цілому більше не є істотною перешкодою.  Кілька років тому, імпортні ліцензії були найбільш істотним бар'єром. Тепер вони, як правило, надаються автоматично протягом п'яти днів, хоча іноді їх як і раніше важко отримати. Деякі продукти також вимагають ліцензії до відвантаження. Відповідно до нових митно-оцінюючих нормативів Бразилії, митниця може затримати імпорт доки товари не будуть офіційно оцінені. [7]

     Тепер про тарифи і мита. Імпорт підлягає цілому ряду податків і зборів у Бразилії, які, як правило, виплачуються в процесі митного оформлення. Є три податки, на які припадає основна частина імпортних витрат: ввізне мито (II), Податок з промислових продуктів (IPI), а також податок з обороту товарів і послуг (ICMS). На додаток до цих податків, є дещо менші податки і збори, які також застосовуються до імпорту. Зауважимо, що більшість податків обчислюються на кумулятивній основі. Імортне мито федерально обумовлене специфічним податком, що стягується на основі CIF (вартість, страхування і фрахт). У більшості випадків, бразильські ставки імпортного мита в діапазоні від 10% до 35%. Бразилія та її партнери МЕРКОСУР, Аргентина, Парагвай і Уругвай ввели єдиний зовнішній тариф (CET) з 1 січня 1995 року. Проте кожна країна веде окремий список виняткових пунктів за тарифами. [7]

    Експортні квоти визначаються як кількісні обмеження на обсяг чи вартість експорту. В даний час департамент зовнішньої торгівлі управляє двома системами рахунків для експорту: курячі квоти та квоти цукру. [14]

      Відбулися певні зміни у податковій, митно-тарифній, нетарифній політиці Бразилії (станом на 24 листопада 2009 р.)

      24 листопада 2009 року Міністр фінансів Бразилії заявив про продовження дії податкових пільг для екологічно чистих транспортних засобів. За інформацією Міністерства фінансів, податкові пільги будуть діяти до вересня 2010 року та розповсюджуватись на автомобілі, що працюють на паливі з домішками етанолу (що зменшує кількість шкідливих викидів), з об’ємом двигунів до 1 літра. Пільги для вантажних автомобілів подовжені до червня 2010 року.

      Слід враховувати специфіку бразильського автомобільного ринку, адже переважну кількість нових автівок складають автомобілі, що працюють на біопаливі або змішаному паливі.

     За попередніми підрахунками експертів, продовження вищезазначених податкових пільг призведе до втрати бразильським бюджетом приблизно 1,3 млрд. реалів (751 млн. дол. США). Проте, беручи до уваги приріст продажів автомобілів, збільшення робочих місць та відсутність зростання виплат з безробіття вважається, що цей захід допоможе ФРБ продовжити нарощувати темпи економічного розвитку в посткризовий період. [3]

     Відбулися законодавчі зміни у Бразилії стосовно вивозу залізної руди за кордон(грудень 2009 р.)

     Як було повідомлено представниками уряду країни, у Бразилії найближчим часом можливе введення оподаткування на експортні поставки залізної руди за кордон.

     Крім того, уряд розглядає можливість звільнення від ПДВ окремих видів продукції, виробленої із залізної руди, такої як сталі та сталевих пластин.

Такий крок має на меті спонукати найбільшу гірничо-видобувну компанію світу «Vale SA» до інвестування у розвиток металургійної галузі Бразилії та створення додаткових робочих місць, замість вивозу руди за кордон для її переробки.

     Слід зазначити, що останні декілька місяців на керівництво корпорації «Vale SA» здійснювався політичний тиск та розгорнуто інформаційну компанію уряду з критикою щодо «хибної стратегії» концентрації зусиль на видобутку сировини та недостатніх інвестиціях у переробну сферу. [3]

     Щодо питань видачі сертифікатів про походження з метою експорту бразильського цукру на український ринок (станом на 11.02.2010)

     11 лютого 2010 року був оприлюднений  Циркуляр Секретаріату з питань зовнішньої торгівлі Міністерства розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі Бразилії №2 від 10 лютого 2010 року, яким врегульовується питання видачі сертифікатів про походження з метою експорту бразильського цукру на український ринок.

     Зазначеним циркуляром вносяться наступні зміни в статтю 17 додатку «N» та параграф IX додатку «O» Циркуляру Секретаріату з питань зовнішньої торгівлі Міністерства розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі Бразилії №25 від 27 листопада 2008 року:

     1.      Статтею 17 додатку «N» Циркуляру №25 від 27.11.2008 р. встановлюється, що видача сертифікатів про походження з метою експорту бразильського цукру на український ринок, в рамках дії Постанови КМУ №1002 від 12.11.2008 р., здійснюється Департаментом зовнішньоекономічних операцій Міністерства розвитку, промисловості та зовнішньої торгівлі ФРБ (сторінка 2 додатку до листа ТЕМ).

     2.      Параграфом IX додатку «O» Циркуляру №25 від 27.11.2008 р. встановлюється форма сертифікату про походження з метою експорту бразильського цукру на український ринок  в рамках дії Постанови КМУ №1002 від 12.11.2008 р. [3]

     Щодо підвищення мита на транспортні засоби, що поставляються із США до Бразилії (березень 2010 р.)

    "Офіційний вісник" Бразилії опублікував нові директиви Федерального Уряду щодо підвищення імпортного мита на автомобілі, вироблені у США.

     Мито на автомобілі, виготовлені в США, було таким самим, як на автомобілі, вироблені у інших країнах, з якими Бразилія не має торговельних угод про переференції, і становило 35%.

     Відтепер, мито на транспортні засоби, що поставляються із США зросте до 50%.

     Це рішення є частковою імплементацією санкцій до американських виробників, передбачених урядом ФРБ у відповідності з рішенням Світової Організації Торгівлі щодо задоволення позову Бразилії до США за нелегальне субсидування виробників бавовни.

     Рішення щодо податку вступить у силу після 30 днів з моменту його опублікування в "Офіційному віснику". [3]

3.3    Обґрунтування новітніх ( не усталених) напрямів торговельної взаємодії у рамках сучасних трансформацій міжнародного торговельного середовища.

      «Бразилія - основний стратегічний партнер у Латинській Америці, співробітництво України з цією державою розвивається успішно. Нині уже є ряд масштабних проектів, зокрема в космічній галузі, суднобудуванні.» Про це заявив у Прем'єр-міністр України Микола Азаров під час зустрічі з губернатором штату Парана Федеральної Республіки Бразилія Карлосом Альберто Рішею.

     "Уряд значну увагу приділяє регіональному співробітництву. Такий потужний штат Бразилії, як Парана, цікавий для співпраці з нашими областями. Товарообіг нині становить півмільярда доларів, і ми зацікавлені в тому, щоб він зростав, такі контакти безумовно сприятимуть цьому. Сфери співпраці дуже широкі - це і суднобудування, авіабудування, хімічна промисловість, цікавою є співпраця в фармацевтичній галузі тощо", - зазначив Прем'єр-міністр.

     Микола Азаров наголосив, що Бразилія для нас, не зважаючи на відстань, дуже близька країна. Тут проживає близько півмільйона вихідців з України, у штаті Парана - понад 400 тисяч етнічних українців. [5]

     Верховна Рада України ухвалила закон «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері».

     Згідно з угодою, співробітництво між сторонами має такі цілі: розвиток співробітництва в оборонній сфері, особливо у сфері досліджень та розробок, матеріально-технічного забезпечення та закупівлі оборонних товарів та послуг; обмін знаннями та досвідом під час використання імпортного та національного військового обладнання, а також під час проведення міжнародних миротворчих операцій; обмін знаннями та досвідом у науково-дослідній і технологічній сферах; участь у спільних заходах з навчання та підготовки військовослужбовців, військових навчаннях, а також обмін інформацією стосовно цих питань; співробітництво у сфері оборонних систем; сприяння співробітництву у сфері обміну розвідувальною інформацією з метою боротьби з міжнародними злочинами відповідно до національного законодавства сторін, а також співробітництво в інших напрямах оборонної сфери, які можуть становити інтерес для обох сторін.

     Відповідно до угоди, співробітництво в оборонній сфері має здійснюватися у напрямах взаємних візитів вищих посадових осіб до цивільних та військових установ; зустрічей між рівнозначними оборонними структурами; обміну інструкторами, а також студентами військових навчальних закладів; участі у теоретичних і практичних навчальних курсах, ознайомлювальних етапах, семінарах, конференціях, обговореннях та симпозіумах, що проводяться у військових і цивільних установах оборонної сфери, за спільною згодою сторін.[6]

     Щож до українсько-бразильського співробітництво в сфері виробництва біопального, то про це можна сказати наступне.

     Двостороннє співробітництво у зазначеній сфері поки що знаходиться на початковому етапі і полягає у вивченні українськими профільними міністерствами та відомствами, а також українськими виробниками, можливості використання бразильського досвіду у сфері виробництва біопального, зокрема етанолу та біодизелю.

     Основними формами такої співпраці є участь сторін у відповідних наукових конференціях з біоенергії, відвідання українськими фахівцями та підприємцями провідних бразильських підприємств у зазначеній сфері з метою ознайомлення з досвідом Бразилії у розвитку галузі відновлюваних джерел енергії.

     Зокрема, у серпні 2008 р. до Бразилії здійснила робочий візит делегація українських аграріїв у складі представників окремих українських підприємств (ТОВ “Галс-К”, ТОВ “Украгроком”, ТОВ “ПК Поділля”, ТОВ “Сингента”), яка провела переговори з Асоціацією виробників тростини Бразилії (UNICF), Регіональною асоціацією виробників біоетанолу м.Пірасікаба (APLA) та підприємством COSAN - одним із найбільших виробників цукрової тростини та етанолу, з метою налагодження зв’язків з бразильськими асоціаціями та підприємствами виробничої та переробної сфери.

     Крім цього питання налагодження двостороннього співробітництва у галузі відновлюваних джерел енергії було предметом обговорення під час проведення Третього спільного засідання українсько-бразильської Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва у Києві 5-6 червня 2008 р. За результатом обговорення зазначеного питання було прийнято рішення про опрацювання та підготовку до підписання проекту Меморандуму про створення Консультативного українсько-бразильського Комітету з питань сільського господарства, однією із статей якого передбачається створення Робочої групи із співробітництва у сфері виробництва та використання біопального. У цьому зв’язку цілком логічною вважається подальша розбудова договірно-правової бази двосторонніх відносин  у зазначеній галузі через розробку та підготовку до підписання українсько-бразильської міжурядової угоди про співробітництво у сфері виробництва та використання біопального.[4]

     Бразильська сторона наголошує на зацікавленості у налагодженні та поглибленні співпраці з Україною у таких технологічних галузях, як машинобудування, в тому числі транспортне та металургійне, суднобудування, фармакологічна промисловість, що дає підстави сподіватися на можливі позитивні зрушення в номенклатурі експорту з України.

     Значного поштовху подальшому розвитку торговельно-економічної та науково-технічної співпраці повинен надати спільний проекту “Алкантара-Циклон-Спейс”, який перейшов у фазу практичного втілення у життя.У серпні 2007 року де-факто розпочалась робота спільного підприємства з реалізації згаданого проекту.

     Наразі існує реальна перспектива здійснення першого запуску ракети “Циклон-4” у 2012 році, яка має вивести на орбіту бразильський геостаціонарний супутник, що забезпечуватиме безпеку польотів, послуги у сфері зв’язку, проведення метеорологічних досліджень тощо. Надалі бразильськасторона планує здійснювати комерційні запуски ракет і супутників, прибутки від яких будуть порівну ділитися між двома країнами. [4]

     Що стосується потенційних напрямків співпраці України та Бразилії, що виходять за рамки проекту «Циклон-4», але які мають реальні перспективи успішно об'єднати зусилля українських і бразильських фахівців у космічній сфері, названі чотири найважливіших напрямки:

1. Спільна розробка і створення космічних апаратів і космічних комплексів для дослідження Землі, а також їх систем, підсистем і компонентів.

2. Співробітництво у галузі цивільних технологій і, в першу чергу, розробка і створення ефективних вітроенергетичних установок потужністю 2000-2500 кВт. У цьому напрямку вже робляться пробні кроки.

3. Створення твердопаливних та рідинних ракетних двигунів.

4. Розвиток спільних освітніх програм в космічній сфері. [9]

     Ще одним перспективним проектом українсько-бразильського співробітництва, започаткування якого відбулось у 2006 році  шляхом підписання між фармацевтичним підприємством ДАТ “Індар” (м. Київ) та бразильською державною фармакологічною компанією “Фіокрус” (м. Ріо-де-Жанейро) Угоди щодо налагодження випуску в Бразилії інсуліну за українськими технологіями. Як перший етап його реалізації є постачання українського інсуліну до цієї країни, які успішно проводяться. [4]

Висновки

     Бразилія – індустріально-аграрна країна, найбільша за економічним потенціалом в Південній Америці. Основні галузі економіки: текстильна, взуттєва, хімічна, цементна, гірнича, авіаційна, металургійна, моторо- і машинобудівна. Бразилія має найбільший серед латиноамериканських країн економічний потенціал.

     В певних міжнародних рейтингах Бразилія займає досить високі позиції, і не зупиняючись на цьому, прагне до більших висот. Разом з певними перевагами, Бразилія також має ряд недоліків, про що говорять досить низькі позиції в рейтингах, над якими вона також працює.

      Бразилія - основний стратегічний партнер у Латинській Америці, співробітництво України з цією державою розвивається успішно. На даний час існує певна кількість масштабних проектів, зокрема в космічній галузі, суднобудуванні.

     Такий потужний штат Бразилії, як Парана, цікавий для співпраці з нашими областями.