Міжнародна електротехнічна комісія

      1.Міжнародна електротехнічна комісія

     Міжнародна  електротехнічна  комісія (МЕК; англ. International Electrotechnical Commission, IEC) — міжнародна організація  із стандартизації у сфері  електричних, електронних і суміжних  технологій. Деякі із стандартів МЕК розробляються спільно з Міжнародною організацією із стандартизації (ISO).

     МЕК складена з  представників національних служб  стандартів. МЕК була заснована   в 1906 році і в даний час  в її склад входять більше 60 країн. Спочатку комісія була  розташована в Лондоні, з 1948 року має штаб в Женеві.

     МЕК сприяла розвитку  і розповсюдженню стандартів  для одиниць вимірювання, особливо  гаусу, герц, і вебера. Також комісія  МЕК запропонувала систему стандартів, яка кінець кінцем стала одиницями  Сі. В 1938 році був виданий міжнародний словник з метою об'єднати електричну термінологію. Ці зусилля продовжуються і Міжнародний електротехнічний словник залишається важливою роботою в електричних і електронних галузях промисловості.

     Стандарти МЕК мають  номери в діапазоні 60 000 — 79 999, і їх назви мають вид  типу МЭК 60411 Графічні символи. Номери старих стандартів МЕК були перетворені в 1997 році шляхом додавання числа 60 000, наприклад, стандарт МЭК 27 отримав номер МЭК 60027. Стандарти, розвинені спільно з Міжнародною організацією із стандартизації, мають назви вигляду ISO/IEC 7498-1:1994 Open Systems Interconnection: Basic Reference Model.

2.

Міжнародне співробітництво в  галузі електрики і електротехніки було започатковане у 1881 р. Міжнародним  конгресом з електрики, коли бурхливий розвиток цієї нової галузі викликав установлення уніфікованих у міжнародному масштабі одиниць.

Представники 13 країн на конференції  в Лондоні в 1906 р. заснували Міжнародну електротехнічну комісію (ІЕС), яка  сьогодні є однією з провідних міжнародних організацій з питань стандартизації в галузі електротехніки, радіотехніки та зв'язку. У 1947 р. ІЕС приєдналась до ISO на автономних правах як її електротехнічний відділ, мри цьому вона повністю зберегла свою фінансову й організаційну самостійність.

Наявність двох міжнародних організацій  зі стандартизації обумовлено і виправдано не тільки історично, але й завданнями, які стоять перед ними. Завданням  ІЕС є сприяння координації й  уніфікації національних НД в галузі електротехніки, радіоелектроніки та зв'язку, обмін досвідом, вивчення і пропаганда передового досвіду різних країн, розробка МС тощо.

До складу ІЕС входять понад 60 національних комітетів зі стандартизації різних країн. Основна роль в роботі ІЕС відводиться промислово розвиненим країнам. Україна є членом цієї організації з 1993 р.

Структура ІЕС (Рада, ТК, ПК, РГ) аналогічна структурі ISO (рис. 1.9). Вищим керівним органом ІЕС є Рада, в якій представлені національні комітети країн. Рада збирається на свої засідання щорічно для вирішення питань діяльності організації.

Очолює ІЕС Президент, який обирається на три роки. При Раді ІЕС створено Комітет дії, який підпорядкований  Раді та надає їй свої рішення на затвердження. Комітет дії розглядає  питання з координації роботи окремих ТК ІЕС або загальні питання щодо діяльності всієї організації. Рада обирає 12 членів Комітету дії строком на шість років.

Рис. 1.9. Склад та структура основних органів ІЕС

Консультативна рада з тенденцій  розвитку техніки розглядає зміни, що відбуваються у всьому світі під  впливом інноваційних процесів, їх вплив на структуру промисловості  та світовий ринок, потребу в нових  видах техники відповідно до стандартизації в міжнародному масштабі.

Основну технічну роботу в ІЕС виконують  ТК. Кожний ТК працює над визначеною для нього областю техніки. В  ІЕС створено 140

ТК, частина яких розробляє стандарти  загальнотехнічні та стандарти на конкретні  види продукції. Стандарти ІЕС аналогічні до стандартів ISO, тому обидві організації об'єднали свої зусилля в розробці й прийнятті стандартів щодо безпечності та сертифікації продукції, рівня радіоперешкоджень тощо.

На початку своєї діяльності ІЕС займалася високоточною технікою, при цьому увага приділялась номенклатурі виробів, одиницям вимірювання, графічним позначенням. Була відпрацьована система одиниць, яка об'єднала електричні одиниці країн метричної та дюймової систем. Роботи, здійснювані ІЕС в цьому напрямку, стали базою для створення Міжнародної системи одиниць фізичних величин (СІ).

Відносно самостійний статус в  ІЕС має Міжнародний спеціальний  ТК з радіоперешкод (CISPR), який був створений в 1934 р. Будь-яка апаратура, що може випромінювати радіоперешкоди, до пуску в експлуатацію підлягає обов'язковим випробуванням на відповідність міжнародним стандартам CISPR.

Особливістю діяльності ІЕС в сфері  якості продукції є створення  міжнародних систем сертифікації. На початку 70-х pp. XX ст. вона першою з міжнародних організацій почала створювати під своєю егідою міжнародні системи сертифікації: систему виробів електричної техніки на відповідність вимогам стандартів ІЕС, систему сертифікації електротехнічних виробів, систему з випробувань електричного обладнання на відповідність стандартам безпеки (ІЕСЕЕ), систему зі сертифікації виробів електронної техніки (IECQ).

У 1976 р. між ІЕС і ISO була підписана Угода про сумісну діяльність і створення єдиної системи міжнародної стандартизації. Вони видають спільні рекомендації та НД. Співробітництво ІЕС та ISO здійснюється шляхом установлення безпосередніх зв'язків між ТК і РГ цих організацій у системі ISO/IEC, а також поза нею утворюються тимчасові та постійно діючі робочі органи, які здійснюють серйозні наукові дослідження, аналіз та розробку прогнозів, форми і методи роботи зі стандартизації в умовах безперервного розвитку науки і техніки.

Україна є членом ІЕС з 1993 p., і її інтереси в цій організації представляє Центральний орган виконавчої влади в сфері стандартизації — Держспоживстандарт України. Спеціалісти нашої країни беруть участь у роботі практично усіх ТК ІЕС.

З діяльністю ІЕС тісно пов'язані  інтереси регіональних та інших міжнародних  організацій, таких, як ЄЕК ООН, Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC), Європейська організація з якості (COQ), Європейський комітет зі стандартизації (CEN), Європейська організація з випробувань і сертифікації (ЕОТС), Міжнародна організація законодавчої метрології (OIML), Міжнародна конференція з питань вимірювальної техніки та приладобудування (ПЕСО), Генеральна конференція мір та ваг (CGPM) тощо.