Результати реалізації програм МВФ в країнах-реципієнтах

У рамках такої еволюції можна зрозуміти відносини МВФ  і з Україною. По-перше, Україна  як держава поки що фактично не має  реального доступу на міжнародні фінансові ринки. Зовнішнє фінансування вона може отримати переважно з офіційних  джерел. А головне офіційне джерело - це МВФ. І навіть можливе однобічне  фінансування з боку таких країн, як США, Японія, як правило, пов'язане  з домовленостями з Фондом. По-друге, політика Фонду, яка проводиться  в Україні і пов'язана з грошовою підтримкою, спрямована на стабілізацію соціально-економічної ситуації в  Україні. Фінансові ресурси МВФ  спрямовуються для надання допомоги країнам-членам, які намагаються  подолати проблеми платіжного балансу, а також для сприяння у пом'якшенні  наслідків реалізації стабілізаційних  програм. МВФ надає фінансування як зі своїх загальних ресурсів, так і в межах механізмів пільгового фінансування, управління якими здійснюється окремо. Держави-члени, які користуються загальними ресурсами МВФ, "купують" (тобто позичають) валюту інших держав-членів або СДР в обмін на еквівалентну суму у своїй власній валюті. МВФ  стягує плату за такі позики та вимагає, щоб держави-члени в межах визначеного  терміну "викупили" свою валюту у  МВФ (тобто погасили заборгованість), використовуючи для цього валюту інших держав-членів або СДР. Пільгове фінансування надається у вигляді  кредитів під низькі проценти. [2, с.37]

Відносини МВФ з Україною, будуються відповідно до трьох типів  програм. Програму першого типу створено спеціально для цих країн та країн  Східної Європи. Вона є своєрідною підготовчою програмою, відносно простою  у своїх вимогах. Виконання такої  програми не потребує складного інвестиційного апарату в країні. Це первісна програма - програма системної трансформації  економіки (Systemic Transformation Fasility - STF), реалізація якої дає змогу країні і Фонду  співпрацювати. Наступний крок - це досить стандартна програма, яка має  назву "стенд-бай" (Stand-by). Це програма короткострокового фінансування; як правило, вона триває від 12 до 13 місяців  і спрямована на здійснення першочергових  заходів, необхідних для досягнення макроекономічної стабілізації.

Після реалізації цієї програми країна може укласти з МВФ угоду  про програму розширеного фінансування (Extanded Fund Facility - EFF). Вона розрахована  на три роки і спрямована на закріплення  досягнень початкової стабілізації за програмою "стенд-бай". Одночасно  значно більше уваги приділяється структурним  змінам в економіці, тим елементам, які становлять базу (основу) подальшого економічного зростання.

 

2. Діяльність міжнародного валютного фонду в країнах – реципієнтах

До країн – рецепієнтів відносять: Україну, Грузію, Узбекистан, Азербайджан, Молдову.

Вивіз капіталу — експорт  капіталу в інші країни державою, фірмами, приватними особами у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності  та інших немайнових прав) з метою  одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності, з метою більш вигідного їх розміщення і використання.

Міжнародний рух капіталу має великий вплив на світову  економіку:

• Сприяє росту світової економіки. Приплив закордонних інвестицій для країн-реципієнтів допомагає вирішити проблему браку продуктивного капіталу, збільшує інвестиційну спроможність, прискорює темпи росту.
• Поглиблює міжнародний поділ праці та міжнародне співробітництво.
• Збільшує обсяги взаємного товарообігу між країнами.

Між інтересами експортерів  і імпортерів капіталу існують об'єктивні  протиріччя. Перші зацікавлені в  якнайприбутковішому розміщення своїх  вільних коштів, другі прагнуть до їхнього найдешевшого одержання, по можливості на пільгових умовах чи безоплатно.

Для країн-реципієнтів імпорт капіталу має такі позитивні наслідки:

• долають проблеми внутрішнього виробництва, проблеми обмеженості ресурсів та їхнього ефективного використання;
• створюються нові робочі місця;
• іноземний капітал приносить нові технології, ефективний менеджмент;
• прискорюються темпи НТП;
• розширюється товарний експорт, тому що вивіз капіталу стає засобом заохочення вивезення товарів за кордон;
• приплив капіталу сприяє поліпшенню платіжного балансу країни.

Негативні наслідки імпорту  капіталу:

• приплив іноземного капіталу витісняє місцевий капітал з прибуткових галузей. Це може призвести до однобокого розвитку країни і загроз її економічної безпеки;
• безконтрольний імпорт капіталу може супроводжуватися забрудненням довкілля;
• імпорт капіталу часто пов'язаний з проштовхуванням на ринок країни-реципієнта товарів, що вже пройшли свій життєвий цикл, а також знятих з виробництва в результаті недоброякісних властивостей;
• імпорт позичкового капіталу веде до збільшення зовнішньої заборгованості країни. [16]

2.1 Грузія

Рада директорів Міжнародного валютного фонду завершила 14.01.2011 р. сьомий і восьмий огляди поточної програми співробітництва з Грузією, що "дозволяє негайно надати кредитний  транш у розмірі 153 млн доларів". Про це повідомляється в поширеній  заяві МВФ для друку.

 Як сказано в документі,  Грузія надалі має намір розглядати  програму як профілактичну та  кошти в її рамках реально  не залучати, передає ИТАР-ТАСС.

"Економічне відновлення  Грузії усталилося, про що свідчить  економічне зростання вище від  прогнозованого, а також стабілізація  валютного курсу, - зазначив заступник  директора-розпорядника МВФ Муріло  Португал. - Цьому сприяло неухильне  виконання економічних заходів,  передбачених у рамках програми".

"Хоча короткострокові  ризики для економічного зростання  є збалансованими, залишаються значні  середньострокові зовнішні ризики, пов'язані, зокрема, з невизначеністю  відновлення припливу приватного  капіталу, у тому числі прямих  іноземних інвестицій", - підкреслив  він. 

 Програма співпраці  МВФ з Грузією триватиме до 14 червня 2011 року. Її мета - підтримати  макроекономічну політику Тбілісі  за рахунок поповнення валютних  резервів і, тим самим, сприяти  зміцненню довіри інвесторів. Загальний  розмір програми складе близько  1 млрд доларів.

Світова економічна криза  відбилася на Грузії подвійно, вважають представники Міжнародного валютного  фонду (МВФ). Як передає GeorgiaTimes від 02.11.2011 року, про це заявив представник МВФ в Сакартвело Едвард Гарднер. На його думку, економічна криза має двостороннє вплив на Грузію.

"Вважаю, що весь світ  починає досить складний період, і це буде мати двосторонній  ефект на Грузію. Перший полягає  в тому, що цільові експортні  країни не зростуть так само  амбіційно, як це було в поточному  році. Другий ефект у тому, що  з урахуванням економічної нестійкості  в Європі досить ускладниться  доступ до приватного капіталу ", - підкреслив Гарднер.

Він зазначив, що МВФ прогнозує  економічне зростання в Грузії. Ця тенденція, на думку Гарднера, продовжиться і в 2012 році.

Фахівці Міжнародного валютного  фонду ухвалили рішення виділити Грузії нову кредитну лінію. За словами  Гарднера, у зв'язку з виділеної  кредитною лінією протягом двох тижнів проходили переговори з урядом Грузії.

Кредитна лінія буде працювати  в 2012-2013 роках. Головний акцент в даному випадку буде зроблено на обережність, підкреслив представник МФВ. Він  пояснив, що право освоєння виділеної фондом суми у Грузії буде тільки в разі крайньої необхідності.

Він додав, що точний розмір кредиту поки уточнюється.

"У країні складається  економічна програма, в якій розписані  різні джерела, з яких повинні  бути залучені фінансові ресурси.  Подразумеваются міжнародно-фінансові  програми, донори і так далі. Якщо  з цих джерел небудь не виправдається,  то буде можливим освоєння  ресурсу, виділеного нової кредитною  лінією МВФ ", ​​- підкреслив Гарднер.[17]

Молдова

Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) 02.02.2012 року ухвалила рішення про виділення Молдові в рамках діючої програми фінансування республіки чергового - п'ятого за рахунком - траншу кредиту в розмірі 50 млн спеціальних прав запозичення (SDR), що становить приблизно 77,5 млн дол. Як повідомили в постійному представництві МВФ в Молдові, ці кошти призначені для поповнення валютних резервів країни. Кошти траншу будуть виділені Молдавії негайно.

Зазначимо, в листопаді 2011 р. МВФ виділив Молдові 79 млн дол. для підтримки бюджету та валютних резервів.

Трирічна програма МВФ, затверджений 29 січня 2010 р., передбачає фінансову  підтримку Молдавії в загальному розмірі 369,6 млн SDR (близько 572,7 млн дол.). З них 220 млн SDR (близько 342 млн дол.) було перераховано республіці в 2010 р. і  в 2011 р. Половина коштів надається за допомогою розширеного механізму  кредитування, який передбачає нульову  процентну ставку до кінця 2011 р., 5,5-річний пільговий період і термін погашення  в 10 років. Решта суми надається за допомогою механізму розширеного  фінансування, який передбачає процентну  ставку, рівну базовій ставці SDR (приблизно 1,27% річних), пільговий період в 4,5 роки і термін погашення в 10 років.[12]

 

3. Діяльність міжнародного валютного фонду в Україні

Кредит від МВФ є  досить дешевим і спокусливим  для уряду, оскільки передбачає виплату  відсотків у розмірі близько 2% річних від загальної суми боргу. Виплата тіла позики почнеться аж у 2012 році і триватиме до 2014 року.

Як відомо, МВФ восени 2008 року прийняв рішення про виділення  Україні кредиту близько 17 мільярдів  доларів в рамках програми stand-by.

З трьох виділених траншів  на загальну суму майже 11 мільярдів  перший в розмірі 4,5 мільярди доларів  в листопаді 2008 року отримав Нацбанк.

Другий, у травні 2009 року, в розмірі 3 мільярди доларів був  поділений навпіл між НБУ і  урядом, а третій, у серпні, на 3,5 мільярди доларів повністю пішов уряду, щоб  полегшити виконання бюджету  і закупівлю природного газу.

Виділення четвертого траншу в розмірі 3,8 мільярди доларів було заплановано на листопад 2009 року за підсумками третього перегляду програми.

Місія Фонду завершила  роботу в Києві наприкінці жовтня, однак не зробила позитивної заяви  про завершення перегляду.

МВФ неодноразово публічно наголошував, що чекає формування консолідованої позиції української влади в  питанні реалізації антикризових дій  та прийняття держбюджету на 2010 рік.

За час після отримання  третього траншу уряд України також  використав близько 2,1 мільярда доларів  за рахунок конвертації отриманих  від Фонду наприкінці серпня-початку  вересня 2009 року спеціальних прав запозичення  в рамках розподілу їх між усіма  членами МВФ.

Після президентських виборів  і зміни уряду в Україні  було вирішено припинити програму stand-by 2008 року, і в кінці липня 2010 року МВФ вирішив відновити співпрацю  з Україною за новою програмою stand by на SDR10 мільярдів (близько 15,6 мільярдів  доларів).

 Тоді ж Київ отримав  перший транш у розмірі SDR1,25 мільярда.

У грудні 2010 року МВФ вирішив  виділити другий транш кредиту stand-by у розмірі SDR1 мільярд.

Програма stand-by передбачала  виділення Україні щокварталу ще восьми траншів, починаючи з середини березня 2011 року, у разі успішного  продовження співпраці.

Однак місія Фонду, яка  працювала в березні в Києві, не стала рекомендувати раді директорів МВФ приймати позитивне рішення  про виділення чергового траншу для країни.

МВФ очікував від України  затвердження пенсійної реформи  та розв'язання проблеми занижених  тарифів на газ для населення.

Місія МВФ 4 листопада розповсюдила заяву, за підсумками роботи в Києві  з 25 жовтня по 3 листопада, згідно з якою вона взяла паузу для проведення додаткового відпрацювання технічних  питань.[14]

Україна і Міжнародний  валютний фонд домовилися про корегування програми співробітництва на 2012 рік.

Про це Прем’єр-міністр України  Микола Азаров заявив на брифінгу у  Белграді, – передає Департамент  інформації та комунікацій з громадськістю  Секретаріату КМУ.

«Керівництво Міжнародного валютного фонду з розумінням підходить до вирішення тих проблем, які стоять перед Україною. І ми домовилися про те, що після завершення переговорів з Росією щодо ціни на газ та інших питань, ми розпочнемо тісну співпрацю з місією МВФ щодо корегування програми співробітництва на 2012 рік», – повідомив Прем’єр-міністр.

Микола Азаров зазначив, що відповідне рішення ухвалено за результатами переговорів міністра фінансів України Федора Ярошенка та віце-прем’єр-міністра – міністра соціальної політики Сергія Тігіпка  з керівництвом МВФ у Вашингтоні.