Співпраця України з Європейським Союзом з питань реформування вітчизняної державної служби

Співпраця України  з Європейським Союзом з питань реформування вітчизняної державної служби.  

Розвитку законодавства  про державну службу приділяється в  даний час особлива увага. Це обумовлено насамперед тими змінами, що відбулися  в нашому суспільстві і державі. У червні 1996 року була прийнята Конституція – основний закон країни. Кардинально змінилася структура, функції органів державної влади на всіх її рівнях. Змінилася роль і самого державного апарата і державних службовців. Постала необхідність підвищення ефективності функцій державного апарату, забезпечення професіоналізму державних службовців, вивчення нових аспектів і проблем державної служби в цілому. Така зміна ситуації призвела до виділення служби в органах державної влади і управління – як особливого роду державної діяльності. На нашу думку, для підвищення ефективності функцій державного апарату, забезпечення професіоналізму державних службовців та вирішення інших проблем, що виникають на шляху формування та розвитку інституту державної служби в Україні потрібний досвід країн Європейського Союзу, а отже і співпраця з Європейським Союзом у сфері державного управління. Завершення формування у 2004-2008 роках інституційних рамок міжнародного співробітництва визначило якісно новий етап розвитку міжнародного співробітництва Головдержслужби у сфері державної служби та державного управління та формування нових пріоритетів. Це зумовило розроблення Стратегії міжнародного співробітництва Головдержслужби України на 2009-2011 роки (далі - Стратегія), якою передбачається зробити суттєвий поштовх у розвитку двосторонніх відносин з низкою країн, розширене представництво та посилена роль України у рамках міжнародних організацій, що займаються питаннями державної служби та державного управління. Наближення державної служби України до кращих світових стандартів та місія просвітництва у сфері державної служби серед країн пострадянського простору є ключовими цілями розвитку міжнародного співробітництва Головдержслужби України на 2009-2011 роки.[17] Міжнародне співробітництво Головдержслужби на 2009 -2011 роки ґрунтується на поєднанні трьох завдань: 1) розширення представництва та посилення ролі України у рамках міжнародних організацій, що займаються питаннями державної служби та державного управління; 2) поглиблення та спеціалізація співпраці з країнами Європи та Північної Америки, враховуючи сильні та слабкі сторони їх досвіду у сфері державної служби та державного управління (спеціалізація передбачає співпрацю структурних підрозділів Головдержслужби із структурними підрозділами аналогічних державних органів у країні-партнері, що сфокусовує співпрацю); 3) обмін досвідом із країнами Південного Кавказу та Центральної Азії з метою поширення європейських цінностей демократичного урядування та досвіду України. Пріоритетами співробітництва України у сфері державної служби та державного управління на 2009-2011 роки є: 1) побудова системи управління персоналом та запровадження конкурсного відбору на державну службу, зокрема, на вищі посади (насамперед, на основі досвіду Канади, Французької Республіки, Республіка Польща); 2) професійне навчання державних службовців та розвиток Школи вищого корпусу державної служби (насамперед, на основі досвіду Ірландії, Французької Республіки, Королівства Данія, Республіки Польща, Литовської Республіки, Латвійської Республіки); 3) запровадження системи електронного урядування (насамперед, на основі досвіду Естонської Республіки, Республіки Польща, Литовської Республіки); 4) удосконалення системи планування державної політики (насамперед, на основі досвіду Грецької Республіки, Латвійської Республіки, Республіки Польща, Литовської Республіки); 5) запобігання проявам корупції (насамперед, на основі досвіду США, Грецької Республіки). Також з метою визначення шляхів удосконалення державної служби в Україні відповідно до загальних засад її функціонування необхідно керуватися Концепцією адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, яка схвалена Указом Президентом України від 5 березня 2004 року та відповідними законодавчими актами. В Концепції зазначено, що державна служба є ключовим елементом системи державного управління, від ефективного функціонування якого залежить додержання конституційних прав і свобод громадян, послідовний і сталий розвиток країн.[24,218] Проблеми нині діючої системи державної служби в Україні потребують свого вирішення шляхом адаптації цього інституту до стандартів Європейського Союзу. Вдосконалення правових засад функціонування державної служби потребує більш чіткого законодавчого визначення основ державної служби, її місця в системі державного управління, кола осіб, які належать до державних службовців, критеріїв віднесення їх до відповідних категорій посад та механізмів при рівняння певних посад виходячи зі змісту роботи,її впливу на прийняття кінцевого рішення, рівня посадової відповідальності, порядку та умов переведення державних службовців з одного державного органу до іншого, а також посилення соціальних гарантій державних службовців, у тому числі в разі звільнення з посади з незалежних від них причин. Потребує також удосконалення правового регулювання питань прийняття на державну службу. Існуючий порядок проведення конкурсу, стажування на посадах, відбору та зарахування до кадрового резерву потрібно доповнити більш прозорою і гнучкою системою оцінки фахової підготовки кандидатів на посади державних службовців, зокрема їз застосуванням засобів і систем тестування їх знань, вмінь та навичок. Заробітна плата державних службовців має бути конкурентноспроможною на ринку праці та забезпечувати зацікавленість державних службовців у просуванні по службі. Розмір їх заробітної плати слід пов’язувати з кінцевими результатами роботи, якістю та ефективністю виконання управлінських функцій. Таким чином, маємо безліч проблем в системі державного управління, зокрема тих, що стосуються інституту державної служби і потребують термінового вирішення для того, щоб механізм державного управління працював ефективно і без «збоїв у системі» взагалі, та на рівні інституту державної служби зокрема. Тож виділимо такі шляхи(варіанти) вирішення даних проблем: - врегулювання нормативно-правової бази державної служби, що лежить в площині проведення адміністративної реформи; - врегулювання питань гендерної рівності в системі державної служби ; - врегулювання питань кадрової підготовки для державної служби; - використання досвіду державного управління європейських держав; - адаптація інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу;