Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 00:36, реферат
Достатньо помітну, роль на світовому кредитному ринку відіграють регіональні банки: Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Азіатський банк розвитку (АзБР), Африканський банк розвитку (АфБР), Міжамериканський банк розвитку (МАБР).
Вступ
1. Історія створення МаБР.
2. Організаційна структура МаБР.
3. Принципи діяльності МаБР.
Висновок
Використані джерела
Специфікою кредитування МАБР є те, що він контролює такі питання, як: де його позичальники купують товари і послуги, що придбані на видані банком засоби, які фірми є їх постачальниками, на яких умовах і тому подібне Згідно із Статутом, МАБР повинен робити всі необхідні заходи, націлені на те, щоб видані ним кредити витрачалися ефективно і раціонально. У зв'язку з цим існує певна система закупівель, умови і порядок яких входять в кредитну угоду, що укладається з позичальником. Основною формою закупівель в рахунок кредитів МАБР є відкриті міжнародні торги.
Поряд з кредитуванням важливими напрямами діяльності МАБР є надання гарантій (по кредитах, що отримуються позичальниками з інших джерел), інвестиційна діяльність, "паралельне" фінансування і технічна допомога (сприяння в складанні проектів, державних програм, консалтингові послуги, підготовка фахівців і тому подібне). Банк здійснює вкладення в облігації, що емітуються міжнародними організаціями, інвестиції в бони і облігації урядів (або гарантованіурядом) і державних організацій окремих країн і деякі ін. Об'єм банківських інвестицій по лінії ФРЗ знаходиться на рівні 14-15 млрд дол. в рік.
В цілях мобілізації ресурсів, потрібних для кредитування великих проектів і програм, МАБР залучає партнерів по фінансуванню - це так зване "паралельне" або спільне фінансування. При цьому банк бере на себе управління кредитною програмою і виступає перед позичальниками як офіційний кредитор і координатор всього фінансового пакету. Партнерами банку бувають такі міжнародні організації, як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і ін. Серед учасників спільного фінансування на двосторонній основі найчастіше виступає Японський банк для міжнародної співпраці. У паралельному фінансуванні беруть участь інколи і субрегіональні інститути Латинської Америки, а також великі приватні комерційні банки розвинених країн.
Впродовж всіх років своєї діяльності МАБР еволюціонував, поповнювалися його ресурси, мінялися його структура і фінансові механізми, вносилися корективи в напрями фінансування.
Сучасний етап розвитку приніс нові явища як в світове господарство, так і в соціально-економічну дійсність регіону. Процеси глобалізації, що прискорилися, зростаюча включеність Латинської Америки в глобалізуючісь ринки, посилення її уразливості перед зовнішніми фінансовими потрясіннями, економічний спад в більшості країн поставили до порядку денного введення ряду змін у фінансову політику і практику МАБР, перегляд ряду його підходів до форм допомоги, прийняття додатковихпроектів і внесення нових елементів до фінансового інструментарію банку.
Значну увагу в своїй практиці МАБР приділяє питанням структури кредитних систем. На початку неоліберальних реформ об'єктами прямої допомоги банку були (поряд з програмами приватизації в банківській сфері) також заходи по злиттю, зміцненню і створенню життєздатніших і ефективніших приватних банків. При цьому проблеми державних кредитних інститутів залишалися як би "поза увагою". Точніше сказати, в рамках різних установ Группи МАБР йшли дискусії про необхідність прямої присутності держави на фінансовому ринку, про роль і місце державних банків, перш за все, банків розвитку, в кредитних системах, що реформуються. Противники цих банків вказували, що дані інститути в переважній більшості країн регіону є своєрідним "пережитком" державного дирижизму в економіці, надмірно заполітизовуються, малоефективні або нерентабельні. Прибічники збереження державного сектора в банківських системах стверджували, що діяльність банків розвитку не можна оцінювати лише техніко-фінансовими показниками, до їх оцінки слід підходити з точки зору їх соціальної значущості і брати до уваги їх роль як одного з інструментів впливу держави на економічні процеси.
В даний час в рамках МАБР переважає більш зважена оцінка як державних банків в цілому, так і банків розвитку, зокрема. У багатьох робочих документах визнано, що в нинішніх умовах швидко змінної кон'юнктури ринків на національному рівні потрібне вживання гнучкіших схем фінансування, що включають взаємодію приватних і державних кредитних інститутів. А банки розвитку показали свою життєздатність і корисність в тих сферах, які ємалопривабливими для приватного позикового капіталу: мікро- і малі підприємства, сільське господарство, будівництво дешевого житла для малозабезпечених верств населення і тому подібне. Особливо підкреслюється їх важлива роль в кредитуванні малого бізнесу, який забезпечує зайнятість великої частини населення, тим самим пом'якшуючи проблеми безробіття. До того ж банки розвитку залишаються для багатьох країн регіону "каналами", через які МАБР надає своє фінансування. Визнаючи необхідність підвищення їхефективності і адаптаційних можливостей в новому ринковому середовищі, експерти МАБР вважають, що така політика сповна обгрунтована. "Хоча далеко не у всіх латино-карибських країнах пряма присутність держави на фінансових ринках є успішною, банк продовжуватиме сприяння державним кредитним інститутам і заходам по раціоналізації їх діяльності".
Висновок:
Міжамериканський банк по праву може вважатися однією з найвпливовіших організацій розвитку країн Латинської Америки і Карибського басейну. Виділені Банком кредити дозволили профінансувати різні проекти і програми в багатьох сферах господарства і соціального розвитку. Він сприяв залученню більше 270 млрд. дол. за останні чотири десятиліття, які стали найважливішим доповненням до внутрішніх накопичень латиноамериканських країн, що історично відчувають нестачу у фінансових ресурсах.
Банк здатний реагувати на структурні зміни, що відбуваються, в країнах регіону, ефективно сприяти вирішенню завдань фінансування розвитку і таким чином активно впливати на соціальну і економічну ситуацію країн Латинської Америки.
Використані джерела:
2