Сучасні відносини ЄС з азійськими регіональними організаціями та форумами

    Також головним питанням у відносинах ЄС з країнами АСЕАН стали перспективиформування трансрегіональної зони вільної торгівлі (ЗВТ). Головні  причини, що гальмують розвиток відносин між ЄС і АСЕАН – це нерівномірний рівеньрозвитку країн всередині АСЕАН і суперечності ЄС і АСЕАН щодо можливості  військового режиму М'янми у переговорах про ЗВТ. Було підписано угодупро співпрацю і партнерство ЄС з Індонезією. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    I.3. СААРК – Південно-Азіатська асоціація регіонального співробітництва.

    Для усунення недовіри між державами і народами регіону, зміцнення регіональної безпеки важливу роль могла б зіграти Асоціація регіонального співробітництва країн Південної Азії (СААРК)¹⁸. До цих пір її діяльність принесла відносно мало реальних результатів, однак слід врахувати, що це перша регіональна організація Південної Азії, що знаходиться в самому початку шляху.СААРК була інституціоналізована в Дацці в грудні 1985 міжнародна організація семи неприєднанихкраїн-сусідів , до складу якої входять Бангладеш, Бутан, Індія, Мальдівська республіка, Непал, Пакистан,Шрі-Ланка. Основна мета організації  - сприяння економічному і культурному розвитку, соціальному прогресу народів Південної Азії. Індії вдалося домогтися створення регіональної асоціації на своїх умовах. Представники ряду країн намагалися перетворити цю організацію на форум для обговорення спірних регіональних проблем, з тим щоб надати їй в подальшому політичний і навіть військовий характер. Однак Індія категорично відкинула ідею перетворення СААРК у військово-політичну організацію, хоча б і у віддаленому майбутньому, і змогла домогтися згоди сусідніх країн на те, щоб СААРК займалася виключно питаннями економічного, технічного та культурного співробітництва. Була досягнута також домовленість, що всі офіційні обговорення двосторонніх, в тому числі і спірних, питань на спільних форумах забороняються, рішення будуть вважатися прийнятими лише за умови згоди всіх сторін. 
СААРК поки відрізняється від АСЕАН і інших асоціацій "третього світу" відсутністю консенсусу з проблем позарегіональних, внутрішньорегіональних джерел загрози регіональної безпеки.

    До цього часу діяльність СААРК в економічній області не дозволила досягти істотних результатів і подолати тенденцію до відносного скорочення економічного співробітництва між країнами Південної Азії (у 90-ті роки внутрішньо-регіональний торговий оборот становив близько 1% загальної торгівлі країн - членів СААРК). Тут існує багато непереборних бар'єрів. Як вже зазначалося, різні рівні соціально-економічного розвитку країн регіону і їх політика в цій сфері. У результаті розчленування субконтиненту в 1947 р. і пов'язаних з цим подій економічні зв'язки виявилися зруйнованими. До 80-х років у кожній країні вже остаточно були створені власні економічні структури, орієнтовані головним чином на внутрішній ринок. При цьому стала помітна тенденція до постійного (хоча і відносного) звуження участі не тільки у внутрішньо регіональної, а й у світовому поділі праці. Економічні структури країн Південної Азії не взаємодіяли, а існували майже в повній ізоляції один від одного. Сусідні з Індією країни (перш за все Пакистан) побоювалися, що широке економічне співробітництво в рамках СААРК може призвести до подальшого зміцнення більш потужного індійського капіталу за їх рахунок. Проте з часом стало все сильніше проявлятися прагнення країн Південної Азії розвивати внутрішньорегіональні економічні зв'язку. На 9-му форумі СААРК (Мале, травень 1997 р.) почалося обговорення можливості створення до 2005 р. зони вільної торгівлі в Південній Азії, що дозволить різко збільшити торговий оборот і взаємні інвестиції.

    Може бути, найбільш вагомим внеском СААРК у справу нормалізації ситуації в регіоні стало створення механізму для проведення неформальних зустрічей та дискусій лідерів країн-учасниць. Дійсно, кількість зустрічей семи керівників на двосторонній основі на ряді форумів перевищила загальне кількість переговорів на вищому рівні, проведених в Південній Азії за деякі п'ятиріччя. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

I.4. АСЕМ. Форум «Азія - Європа» 

Ще одним регіональній угруповуванням є АСЕМ.

    АСЕМ (The Asia-Europe Meeting ASEM - Форум «Азія - Європа») 
є неформальним процесом діалогу та співробітництва, в якому 
беруть участь всі члени Європейського Союзу (ЄС), члени АСЕАН 
(Association of Southeast Asian Nations - Асоціації країн Південно-Східної 
Азії), а також Європейська Комісія, Китай, Південна Корея і Японія. У 
2007 склад учасників АСЕМ продовжував розширюватися, і зараз до їх 
числа відносяться також Болгарія, Румунія, Індія, Пакистан, Монголія, а 
також Секретаріат АСЕАН.

    Спочатку зустрічі АСЕМ, які починаючи з 1996 року проводяться з періодичністю раз на два роки, замислювалися як платформа для дискусій між учасниками інтеграційних об'єднань - ЄС і АСЕАН. Однак поступово форум розростається: на наступній зустрічі в дискусіях на правах офіційних учасників будуть брати участь Росія, Австралія і Нова Зеландія - відповідні угоди були підписано з ними в Брюсселі.

    Основним посланням підсумкової декларації 2010 року стала необхідність посилення кооперації між двома регіонами. Країни одностайно висловили готовність об'єднати зусилля для після кризового відновлення та реформи економіки. При цьому, з одного боку, мова йде про збільшення інвестицій, вирішенні соціальних завдань, з іншого - про необхідність серйозного реформування світової фінансової системи, в тому числі, Міжнародного валютного фонду, який як європейські, так і азіатські держави хочуть бачити «більш надійним і ефективним ». Пов'язують вони це, в першу чергу, з перерозподілом голосів в організації на користь динамічно розвиваються.

    У "Брюссельській декларація про більш ефективне глобальному управлінні економікою" підкреслюється, що фінансова криза виявила недоліки світового економічного порядку. "Потрібно вчитися на уроках минулого і створити більш ефективну стійку платформу і надійний фінансовий сектор"¹⁹, - резюмують країни. За рахунок чого ця мета буде досягнута, прописано доволі туманно. Зокрема, мова йде про більш доступних фінансових коштах для боротьби з різкими коливаннями на ринках.

    "Ні" протекціонізму і "так" якнайшвидшому завершенню Доха-раунду переговорів СОТ - ще два найважливіших гасла підсумкового документа. Втім, при уважному розгляді стає очевидно, що відображені в ньому якраз найболючіші теми міжнародного порядку денного. Доха-раунд затягнувся вже на кілька років і красномовно свідчить про те, що учасники світової торгівлі переслідують занадто різні цілі, а тому не можуть домовитися про взаємоприйнятні правила гри.

    Протекціонізм як і раніше є суворою реалією міжнародного порядку денного, про що говорить чергова китайсько-американська торгова війна. Немає згоди і з багатьох питань торгівлі. Так, на зустрічі в Брюсселі Ніколя Саркозі порушив тему спекуляцій із сировиною, які виражаються в сильних коливаннях цін. Главу Франції підтримала канцлер Німеччини Ангела Меркель.

    На другий день конференції активні дискусії розгорілися щодо курсу юаня. ЄС наполегливо закликав Китай не занижувати курс валюти. Глава Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше-, заявив, що ті зміни курсу, які відбулися з червня 2010 року, не відповідають очікуванням європейців.  Втім, у підсумковий документ валютна тема так і не ввійшла: ЄС як і раніше обережніше у вибудовуванні політики з Китаєм, ніж США, але не поступається їм в завзятості.

    Постійний голова Європейської ради Харман Ван Ромпей Виступаючи на саміті, зазначив, що ЄС докладе зусиль щодо зміцнення співпраці з Азією і готовий стати важливим партнером для неї. Він підкреслив, що ЄС потрібно "звернути погляди на Схід", співпраця ЄС з Азією "має бути не на словах, а на ділі"²⁰.

    Щодо розвитку відносин з Азією, Х. В. Ромпей сказав, що ЄС зробив два конкретні кроки для поліпшення відносин з Азією, в тому числі надав допомогу азіатським країнам для ліквідації наслідків стихії і підписав з ними перше угоду про вільну торгівлю.

    Зупинившись на розвитку азіатсько-європейських відносин у майбутньому, Х. В. Ромпей процитував відоме китайське вираз, яке свідчить "шлях у тисячу лі починається з першого кроку", і висловив надію, що Азія і Європа зможуть зробити "новий крок" у поглибленні взаєморозуміння та співробітництва.

    Х. В. Ромпей також сказав, що в ході дводенного саміту керівники Китаю і країн Європи повинні обговорити питання управління глобальними фінансами та економікою, сприяння тривалому розвитку, глобальні проблеми, міжнародну обстановку і регіональні "гарячі точки". 
 
 
 

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     
Висновки до яких я прийшла є попередніми. Регіональна інтеграція є важливою особливістю розвитку сучасних міжнародних відносин; у світі практично не залишилось держав, які б не були членами однієї або кількох їх груп. Інтеграційні угруповання перетворилися на важливий інструмент світової політики, зовнішньоторговельної та інвестиційної світової економіки. Створені в 1957 р. Європейське Економічне співтовариство (ЄЕС), нині пройшовши ряд інтеграційних перетворень  ЄС, в 1967 р Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) заснована в 1985 році Південноазіатська асоціація регіонального співробітництва (СААРК), а також АСЕМ (The Asia-Europe Meeting ASEM - Форум «Азія - Європа») стали найбільш успішними прикладами регіональної інтеграції в Європі та Східній Азії, навколо  яких розгортаються інтенсивні інтеграційні процеси, у взаємодії з ними зацікавлені впливові «гравці» світової політики і економіки. Сучасні відносини між ЄС та цими організаціями розвиваються досить динамічно, адже країни-учасниці зацікавлені у  - регіональній безпеці, політичній стабільності, економічному розвиткові, зберігання конкурентоспроможності в глобалізованому світі.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 
 

1. Офіційні документи

 

1. Бангкокська декларація. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

 

    www.aseansec.org.

2. Куала-Лумпурская Декларація про зону миру, свободи і нейтралітету                в ПівденноСхідній Азії. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

     www.aseansec.org.

3. Договір про дружбу  і співробітництво в Південно-Східній Азії і Декларація згоди АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

     www.aseansec.

4. Сінгапурська декларація. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

     www.aseansec.org

5. Бангкокській Декларація [Електронний ресурс].- Режим доступу:

    www.aseansec.org

6. Декларація про прийняття Соціалістичної Республіки В'єтнам в члени АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

     www.aseansec.org

7. Друга Декларація згоди АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

          www.aseansec.org

8. Куала-Лумпурская Декларація про розробку Хартії АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

    www.aseansec.org

9. Хартія АСЕАН. [Електронний ресурс].- Режим доступу:

     www.aseansec.org

10. Документи Європейського Союзу. Т.I.- IV. М., 1994
11. Конституція держав Європейського Союзу. М., 1997
12. Договір і Хартія основних прав Європейського Союзу М., 2003
13. Treaty of Maastricht on European Union.  [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://europa.eu/legislation_summaries/economic_and_monetary_affairs/institutional_and_economic_framework/treaties_maastricht_en

 

14. Schengen area.  [Електронний ресурс].- Режим доступу:

     http://ec.europa.eu/home-affairs/policies/borders/borders_schengen_en. 
 

II. Наукові посібники 

1. Європейський Союз: Основоположні акти у редакції Лісабонського   Договору з коментарями. М., 2008
2. АСЕАН в системе международных экономических отношений. М., 1994
3. Внешняя политика и дипломатия стран Азиатско-Тихоокеанского региона / Дипломатическая академия МИД РФ. М., 1998
4. Современные международные отношения и мировая политика. Учебник / МГИМО(У) под ред. А.В. Торкунова. М., 2004