Україна у світових торговельних відносинах

 

     

     Товарна структура імпорту послугу 2010 році мала наступний вигляд: найбільшою за обсягом (25,5%) групою послуг є фінансові послуги. У 2010 р. вони становили 90,0% від попереднього року. 19,0% від загального обсягу імпорту становили транспортні послуги. Їх обсяг зменшився на 40,8% порівняно з попереднім роком. 17,1% від загального обсягу імпорту становили різні ділові, професійні та технічні послуги, тобто 78,8% від обсягу попереднього року.

     Серед найбільшої за об’ємом групи експорту послуг – транспортних послуг трубопровідному  транспорту належить 33,4% від загального обсягу перевезень; морському – 20,2%; залізничному транспорту – 19,7 %; повітряному транспорту – 17,7%; іншим видам транспорту – 9,2%.

     Водночас, у структурі імпорту транспортних послуг залізничному транспорту належить 42,5% від загального обсягу перевезень; повітряному – 34,0%; морському транспорту – 13,0%; трубопровідному транспорту – 0,2%; іншим видам транспорту – 10,3%.

     Серед країн СНД, які є найбільшим експортним партнером України, найбільша частка експорту послуг у загальному обсязі належить Російській Федерації (36,1%). Значними торгівельними партнерами також  є Казахстан, Білорусь та Туркменістан.

     Перше місце за обсягом імпорту послуг з Європи належить Великій Британії (24,8%). Важливими партнерами також  є Німеччина, Франція та Австрія.

     Отже, на відміну від торговельного  балансу товарів, сальдо балансу  послуг за 2010 рік є додатнім і складає 4352,0 млн. дол. США, хоча спостерігалось падіння обсягів експорту та імпорту послуг за всіма регіонами світу, окрім Австралії та Океанії, порівняно з попереднім роком. Країни СНД виявились найважливішим експортним партнером України, а найважливішим імпортним – країни Європи. У структурі зовнішньої торгівлі послугами 65,7% обсягів експорту належить транспортним послугам, а 25,5% імпорту – фінансовим послугам [5].

     Оскільки  міжнародна торгівля є взаємною економічною  залежністю виробників товарів і послуг та споживачів з різних країн, тому варто дослідити міжнародну торгівлю України, її залежність та спеціалізацію.

     Для того, щоб оцінити динаміку розвитку міжнародної торгівлі України, перш за все, варто розглянути її зовнішньоторговельний оборот за останні п’ять років. 

     

     Рис. 2.1 Зовнішньоторговельний оборот України  за 2006-2010 роки 

     Даний рисунок показує, що протягом 2006-2010 років Україна помітно збільшує як обсяги експорту, так і обсяги імпорту, тобто сукупний зовнішньоторговельний оборот зростає. Причому очевидно, що основну частку зовнішньоторговельного обороту становить експорт-імпорт товарів, а не послуг, тобто роль України в міжнародній торгівлі послугами невелика. Слід зазначити, що найбільший приріст зовнішньоторговельного обороту як товарів, так і послуг спостерігається у 2010 році порівняно з попереднім роком, адже відбулося нарощування експортних поставок, внаслідок збереження високих цін на світових ринках сировини та стабільний попит на продукцію вітчизняного машинобудування у країнах СНД та значному збільшенні обсягів імпорту, внаслідок активного розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту.

     Для детальної характеристики даної  тенденції варто розглянути темпи  приросту експорту та імпорту товарів і послуг. 

     

     Рис 2.2. Динаміка темпів приросту експорту-імпорту  товарів і послуг України за 2007-2010 роки 

     Сукупний  зовнішньоторговельний оборот протягом 2006-2010 років зростає, причому як зовнішньоторговельний  оборот товарів, так і послуг, проте  варто порівняти експорт та імпорт товарів і послуг. Рис. 2.2 показує, що темпи приросту сумарного імпорту протягом 2006-2010 років перевищують сумарний експорт, за винятком 2007 року. Отже, можемо зробити висновок, що імпорт України досить швидко зростає порівняно з експортом, що може призвести до негативного сальдо з тенденцією до зростання, що в свою чергу спричинить залежність України від імпортованої продукції. Основним чинником збільшення обсягів імпортних операцій стало активне розширення як споживчого, так і інвестиційного внутрішнього попиту.

     Темпи зростання експорту та імпорту товарів  не дають змоги оцінити сальдо зовнішньоторговельного балансу, тобто  чи переважає експорт над імпортом чи навпаки. 

     

     Рис 2.3. Динаміка сальдо зовнішньоторговельного балансу України протягом 2006-2010 років 

     З рис. 2.3 видно, що існує тенденція  до збільшення негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу, що і передбачалося з  рис. 2.2, оскільки протягом 2004-2007 років  спостерігається зменшення позитивного сальдо та збільшення негативного. Дане явище можна детальніше оцінити розрахувавши показники результативності міжнародної торгівлі, а саме коефіцієнт покриття імпорту експортом та квоти імпорту, експорту і зовнішньоторговельного обороту. 

     Таблиця 2.1

     Показники результативності міжнародної торгівлі України за 206-2010 роки

 

     Дані  показники, що наведені у таблиці 2.1 дають можливість оцінити результативність міжнародної торгівлі України, а  також ступінь відкритості її економіки та залежності від зовнішньої торгівлі. Розглядаючи коефіцієнт покриття імпорту експортом бачимо, що до 2008 року включно даний показник перевищував 100%, тобто майже 6 і 11% імпорту у 2009 та у 2010 роках відповідно не покривалися експортом, тоді як у 2009-2010 – був менший 100%, що ще раз доводить негативне сальдо попередніх років. Загалом цей показник протягом цього періоду має спадний характер, що свідчить про те, що з кожним роком темпи зростання імпорту були вищими, ніж експорту, що в свою чергу супроводжується залежністю країни від імпорту.

     Експортна квота України протягом досліджуваного періоду залишалася в межах 9-11%, що свідчить про те, що наша країна намагається  переступити межу від закритості економіки до середньої відкритості. Імпортна квота коливалася в межах від 9 до 11%, що відображає відносну залежність України від імпорту, особливо невтішним є підвищення імпортної квоти у 2010 році до 11%, що збільшилась на 2% порівняно з попереднім роком, тобто тенденція підвищення залежності України від імпортованих товарів і послуг, що в свою чергу може призвести до значного збільшення негативного сальдо зовнішньоторговельного балансу. Квота зовнішньоторговельного обороту є узагальнюючим показником відкритості й водночас залежності національної економіки, що показує, майже п’яту частину ВВП протягом 2007-2010 років становить експорт ті імпорт товарів і послуг.

     За  даними показниками слідує такий  висновок, що Україні слід нарощувати обсяги експорту, а це в свою чергу  вимагає розвиток суспільного виробництва  для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів і послуг на світовому ринку, невиконання чого призведе до імпортної залежності країни.

     Також варто обрахувати та проаналізувати такі показники результативності міжнародної  торгівлі як експорт та імпорт на душу населення України, що яскраво показує ступінь розвиненості країни. 

     

     Рис 2.4. Експорт-імпорт товарів і послуг на душу населення України за 2007-2010 роки 

     З рис. 2.4 очевидно, що зовнішньоторговельний  оборот на душу населення зростає, оскільки як обсяги експорту на душу населення, так і імпорту зростають, що свідчить про розвиток країни. Водночас, можна помітити тенденцію щодо переважання імпорту над експортом. З цього рисунку явно видно, що імпорт має стрімке зростання, тоді як експорт зростає повільнішими темпами. До 2005 року експорт на душу населення переважає імпорт, тобто спостерігається позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу, проте у 2005 році ці показники майже прирівнюються, тоді як з 2005 року імпорт на душу населення переважає експорт на душу населення. Сукупний обсяг експорту зростав завдяки стійкому попиту та сприятливій ціновій кон’юнктурі на світових ринках металів і хімічної продукції, активізація внутрішнього попиту як інвестиційного, так і споживчого зумовила зростання імпорту товарів та послуг.

     Варто розглянути з якими країнами Україна  підтримує торговельні зв’язки, а також яким країнам вона більше експортує товарів і послуг, а  з яких більше імпортує. 

     Таблиця 2.2

     Зовнішньоторговельний баланс України по країнах за 2009-2010 роки

 

     В даній таблиці наведені країни, з  якими Україна найбільше підтримує  зовнішньоторговельні відносини, а  саме країни СНД, зокрема Російська  федерація та країни ЄС. Очевидно, що загалом Україна більше імпортує, ніж експортує. Проте розглядаючи окремо сальдо товарів та сальдо послуг можемо сказати, що негативне сальдо спостерігається у торгівлі товарами, тоді як у торгівлі послугами спостерігається позитивне сальдо, що свідчить, що Україна товарів імпортує більше, ніж експортує, проте послуг експортує більше, ніж їх імпортує.

     Показники результативності міжнародної торгівлі, показали, що Україна є із середньою  відкритістю економіки, оскільки її експортна квота знаходиться  в межах 10%, а також зростає залежність України від імпорту. Коефіцієнт покриття імпорту експортом говорить, що у 2009 та 2010 роках імпорт перевищував експорт.

     Що  стосується експорту та імпорту товарів  і послуг на душу населення, то вони зростали, що свідчить про зростання  економіки України.

     Найбільшими партнерами України у міжнародній  торгівлі залишаються країни СНД  та ЄС.

     Завершуючи  другий розділ, можна зробити висновок, що хоча Україна і володіє досить значним торгівельним потенціалом, в останні роки структура зовнішньої торгівлі України розвивалась нерівномірно. У 2010 році спостерігалось падіння обсягів експорту та імпорту товарів і послуг як в цілому, так і по окремим складовим. Така динаміка пояснюється комплексним впливом внутрішніх та зовнішніх економічних, політичних та інших факторів. 
 
 
 
 
 
 

Проблеми  залучення України  у міжнародну торгівлю товарами та послугами.

     Розвиток  зовнішньої торгівля України відзначився  рядом проблем, серед яких, у першу  чергу, нераціональна структуру  вітчизняного експорту, в якому домінують  сировина та продукція з низьким рівнем переробки.

     Експортний  профіль України визначають продукти з низькою часткою доданої  вартості, а також товари, випуск яких пов’язаний з шкідливим, екологічно небезпечним виробництвом (продукція  чорної металургії). Така ситуація робить країну досить чутливою до коливань попиту країн-імпортерів, цін на ринках, тарифних та нетарифних заходів та ін..

     Подібна експортна спеціалізація України  склалася ще за радянських часів, певною мірою визначалася наявністю  відповідних природних ресурсів (вугілля, залізна і марганцева руда тощо). До того ж виробництво та експортування цих товарів є значно більш простою справою, ніж виробництво і реалізація на зовнішньому ринку продукції високотехнологічних галузей економіки. Об'єм інноваційній продукції, реалізованій на експорт залишається украй низьким.