Етикет

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ  ПРО ЕТИКЕТ 

Багато століть існує людство, і в його житті повторювались деякі звичні, повсякденні ситуації. Люди зустрічались і розлучались, знайомились, виявляли один до одного увагу, робили послуги, відмовляли в проханні, приносили подарунки, висловлювали співчуття, ходили в гості, тощо. І поступово знаходили та і з покоління в покоління передавали найзручніші, економні, раціональні, розумні методи дій у різних ситуаціях. Так виникли правила поведінки - етикет. 

Етикет - слово французького походження, що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві. 

Етикет - це зведення норм і правил поведінки, прийнятих у відповідній спільності людей. 

В кожному суспільстві склалися свої правила поведінки. Наприклад, в селі прийнято привитатися з тим, з ким зустрівся, у тому числі і з незнайомою людиною, в місті ж вітаються тільки із знайомими. Є і інші відмінності в міському і сільському етикеті. Також розрізняються побутовий і службовий (діловий) етикет. 

Розрізняють кілька видів етикету, основними з який є: 

-придворний етикет - строго регламентований порядок і форми обходження, установлені при дворах монархів; 

-дипломатичний етикет - правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах; 

-військовий етикет - звід загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поводження військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності; 

-загальногромадянський етикет - сукупність правил, традицій і умовностей, дотримуваних громадянами при спілкуванні один з одним. 

Більшість правил дипломатичного, військового і загальногромадянського етикету тією чи іншою мірою збігаються. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами придається більше значення, оскільки відступ від них чи порушення цих правил може завдати шкоди престижу чи країни її офіційним представникам і привести до ускладнень у взаєминах держав. 

2. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ  ЕТИКЕТУ 
 

Людина зобов`язана у своєму поводженні і відносинах з навколишніми користуватись загальними для всіх правилами, що допомагають людям однаково сприймати, що погано, що добре, що красиво, а що ні. 

Бажання кожної людини знайти своє покликання в житті іноді ускладнюється слабкою обізнаністю з загальнолюдським етикетом, з прийомами самовиховання, відсутністю знань про можливості людини взагалі. 

Дуже важливо людині з перших кроків життя привчитись до виконання загальноприйнятих норм поведінки, віками відомих, тисячоліттями повторених в усіх прописах правил співжиття, і дотримуватись їх без насильства і примусу, без нагадування. Коли ці правила будуть засвоєні людиною, вони перетворяться в її цінні якості, що називаються культурою поведінки або вихованістю. 

Етикет - форма поведінки людини в суспільстві, колективі, домашній обстановці, побуті: правила, норми ввічливості, прийняті у різних верств населення. 

Вихована людина знає норми етикету, сприймає їх як систему морально-естетичних цінностей і дотримується їх у своєму повсякденному житті. Невміння відповідно поводжити себе серед оточуючих, поважати, берегти і жаліти один одного в буденності призводить до напружень і конфліктів, нервових стресів, погіршення фізичного і психічного здоров`я, до зниження працездатності й життєвого тонусу. 

Вихованій людині притаманне почуття такту - вміння поводити себе за різних умов не лише відповідно до загальних правил поведінки, а й так, щоб задовольняти естетичним і етичним вимогам. Тактовна людина розуміє, коли може завдати іншій людині неприємність, біль чи радість; розуміє потреби і переживання інших. 

Вихованість має і велику індивідуальну значимість. Приватна, доброзичлива, тактовна людина, з приємними манерами, почуттям власної гідності і знанням правил пристойності (етичності) викликає позитивну реакцію оточуючих, їхню симпатію. Це допомагає їй швидше досягти контакту з людьми, формує комунікабельність, упевненість у собі, створює умови для досягнення психічного комфорту в сім`ї, серед друзів, на роботі.  

У питаннях загальногромадянського етикету не мале місце займає етикет ділового спілкування, а зокрема - етика прийому відвідувачів і підлеглих і бесіда з ними. Ділова етика складає не тільки репутацію самого керівника, але і репутацію фірми в очах ділових партнерів і потенційних клієнтів. До питань етики прийому відвідувачів безпосереднє відношення має питання зовнішнього вигляду “хазяїна” і його кабінету.  

Одяг і зовнішній вигляд 

Хоча і говорять ,що проводжають по розуму, але приймають по одежинці - ці ж принципи діють і коли людина приходить до вас на прийом. І одяг одне з найголовніших умов того, наскільки гарна може скластися в людини думка про вас. Я думаю, не варто говорити про те, що одяг повинний бути охайний, вичищений і вигладжений.  

Прийом підлеглих. 

Успішне керівництво нерозривно зв'язане з ефективною комунікацією. Якщо ви не зможете витягти максимум можливого зі спілкування з людьми, то вам не вдасться і змусити їх викладатися на роботі в повну силу. 

На перший погляд усе дуже навіть просто - все те потрібно пояснити людині, що саме ви від нього хочете, додати кілька слів похвали, чи, якщо потрібно, навпаки, злегка пожуривши - але якби усе було так просто! Недостатньо відповідальне відношення до тих форм комунікації, з якими має справи керівник - усної; письмової; невербальної; може серйозно ускладнити його роботу. (Давид Робинсон, Доможися від людей найкращого., М., 1994 р., с.89) 

У прямому контакті і безпосередній бесіді найбільше значення мають усна і невербальна комунікації. 

Незалежно від того, з ким має зустрічатися, керівник завжди повинний: 

- вміти пояснити, що він має до того, якщо він через якісь причини почуває, що його не розуміють; 

- контролювати своє спілкування з підлеглими, ретельно підбираючи слова; 

- намагатися зробити свою мову по можливості ясною і впевненою. 

Керівник повинний стежити, щоб його слова «не розходилися» з жестами. Звичайно, іноді складно справитися з собою, але краще пояснити це своїм підлеглим, чим збивати їх з користі дивним поводженням і плутаною мовою.

ВИСНОВКИ  

Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось данного суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями. 

Сучасний етикет регламентує поводження людей у побуті, на службі, у громадських місцях і на вулиці, у гостях і на різного роду офіційних заходах - прийомах, церемоніях, переговорах. 

Отже, етикет - дуже велика і важлива частина загальнолюдської культури, моральності моралі, виробленої протягом багатьох століть життя всіма народами відповідно до їхніх представлень про добро, справедливість, людяність - в області моральної культури і про красу, порядок, благоустрій, побутовій доцільності - в області культури матеріальної. 

Давати мудрі поради легше, ніж засвоювати їх. Ввічлива поведінка повинна приносити нам насолоду: якби вона нас обтяжувала, то все, що пов`язано з етикетом та етичністю, не мало б ніякого сенсу. 

         Справжня культура поведінки не приходить тільки з підручників та книжок з етикету. Добре і сердечне ставлення до всіх людей, з якими доводиться спілкуватись у житті, - ось що найважливіше. Ввічливим, тактовним, делікатним може бути тільки той, хто завжди доброзичливий до людей, хто думає не тільки про себе, а й про інших.