Мовний етикет

ВСТУП

 

   Слово «етикет» французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. Саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при венському дворі) слово «етикет» почало функціонувати в німецькій, польській, російській та інших мовах.

    Етикет – це кодекс  правил поведінки, що регламентують  взаємини між людьми у різних  ситуаціях.

       Нині узвичаєно виокремлювати  за сферою використання діловий  єтикет – норми поведінки і  спілкування різних соціальних  групп. Визначальна ознака його  – співпраця і взаємопорозуміння.

      Основну частину етикету загалом становить мовний, мовленнєвий і спілкувальний етикет, як нині виокремлюють авторитетні фахівці з проблем культури спілкування

      Для будь-якої людини життєво  важливо знати хороші манери. Нормою поведінки повинно бути  прояв гарного тону. Культурна людина зобов'язана знати норми етикету і дотримуватися їх. Здатність подати себе, а так само зробити гарне враження, дасть вам можливість бути впевненими та комфортно відчувати себе абсолютно в будь-якому суспільстві. 

     Що таке науковий етикет? Науковий етикет - сукупність правил діяльності та поведінки, які забезпечують дотримання основних принципів наукової етики і сприяють створенню комфортних умов роботи вченого.

 

 

 

 

 

  

  1. Мовний етикет української науки

 

     Основою людських взаємин є спілкування.

     Спілкування – це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. Отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.

     Мовний етикет – це сукупність  правил мовної поведінки, які  репрезентуються в мікросистемі  національно специфічних стійких  формул і виразів у ситуаціях  установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій  тональності. Ці засоби ввічливості орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. Вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культуру загалом.

     Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки нівелювалося, розчинилося. 
      Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні — у науково-навчальному підстилі тощо. 
       Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами — інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю). 
      Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися 
   - етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради! Глибокоповажані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги! 
   - вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради— членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професорумоєму керівникові, доктору економічних наук, професору сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називаються). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові.., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).

 

 

 

 

 

2. Наукова переписка

 

    Наукова переписка - окремий випадок ділового листування, правила якої викладені у багатьох публікаціях, наприклад:

    - Документи і діловодство. Справ. посібник / Т.В. Кузнєцова, М.Т. Лихачов, А.Л. Райхцаум, А. В. Соколов. М: Економіка, 1991. 271 з.

    - Загорська О.П., Петроченко П.Ф., Петроченко Н.П. Письмовник для ведення ділової кореспонденції. М.: Московський робітник, 1992. 247 з.

    - Теппер Р. Як оволодіти мистецтвом ділового листа: 250 записок на допомогу менеджеру. М.: Аудит, 1996. 190 с.

       - Котій Г. А, Гюльмісаров В.Р. Зразки ділового листування на англійській і російській мовах. Практ. посібник. М.: ИНФРА-М, 1995. 159 с.

      Обов'язкові елементи офіційного листа або листи із зверненням до незнайомого адресата наступні:

- Шапка-заголовок  (ім'я, прізвище та адреса відправника  у верхній частині аркуша або  фірмовий бланк організації);

- Дата складання  листа;

- Адреса (адресат,  до якого звертаються);

- Звернення;

- Текст;

- Підпис.

 

      У посланнях, здійснюваних електронною поштою, не всі ці елементи можуть бути реалізовані, проте елементи «звернення», «текст» (незважаючи на наявність будь-якого додатку ) і «підпис» залишаються обов'язковими.

     Специфічні для наукового листування форми повідомлень і послань, як правило, стандартизовані і їх зразки є у вченого секретаря організації або у старших колег. Ось так, наприклад, може бути оформлено «Напрямок» від організації, що направляється разом з рукописом статті в редакцію журналу (у цьому випадку окремо висилаються контактні дані автора, відповідального за листування з редакцією):

 

(Друкований бланк установи)       вихідний № дата складання	(адресат і  адреса, наприклад: До редакції журналу "...", індекс, місто, вулиця, будинок)
... (назва організації) направляє  в Ваш журнал рукопис статті  нашого співробітника (ПІБ) "..." (назва статті), об'ємом ... сторінок. Робота виконана в ... (підрозділ  організації). Раніше стаття ніде  не публікувалася.
(посада, звання  особи, направляючого статтю) (підпис)	(П.І.Б. - розшифровка  підпису)

 

     Таким чином може бути оформлено «Супровідний лист», яке направляється разом з рукописом статті в редакцію журналу, якщо за правилами журналу не потрібно направлення від організації:

 

 

 

 

 

 

 

...................... (дата; може бути поміщена                                                                          в кінці листа після розшифрування підпису)                                                                      ........................... (адресат і адреса, наприклад:                                                                                        Головному редактору журналу "...",                                                                           звання, ПІБ, індекс, місто, вулиця, будинок)
Шановний ... (ІО, повністю)!        Направляю рукопис нашої статті "..." (назва статті) на Ваш розгляд для публікації її в журналі "..." (назва журналу). Ця стаття представляє нашу оригінальну роботу і раніше для публікації нікуди не прямувала. Будь ласка, надсилайте мені кореспонденцію щодо цієї статті за наступною адресою: ... (ПІБ основного  або відповідного автора, індекс, місто, вулиця, будинок).   Номер мого факсу: ... ;   Адреса моєї електронної  пошти: ....
З повагою (посада, вчений  ступінь, звання) (підпис)                              (П.І.Б. - розшифровка підпису)			(Ф.расшифровка подписи)

 

 

 

      До суто специфічних особливостей наукового листування, що характеризує його зміст, а не форму, відносяться вимоги:

1) обов'язковості відповіді на критику;

2) обов'язковості  не затримувати відгуки та  інші документи, покликані оцінити  наукову або професійну спроможність  інших вчених, їх проектів, публікацій  та т . п.

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Спілкування на науковому заході

 

     Участь у наукових заходах - конференціях, школах, семінарах, симпозіумах - важлива складова діяльності вченого. Емоційна розповідь про наукові факти й гіпотези, жваве обговорення та дискусії з різних проблем забезпечують ефективне засвоєння нової інформації, розширюють кругозір, нерідко провокують на критичний перегляд власних уявлень і стимулюють народження нових ідей.

    Дотримання певних правил поведінки на науковому заході:

- створює комфортні умови роботи для всіх учасників;

- знижує ймовірність виникнення та силу прояву негативних емоцій;

- підвищує ефективність прямого спілкування з колегами.

    Правил спілкування, специфічних для наукових заходів, немає - вони загальні майже для будь-якого зібрання:

- дотримуйтесь регламент, запропонований організаторами заходу;-поважайте думку співбесідника (опонента, доповідача, запитувача);

- будьте доброзичливі;

- говорить тільки один (на сесіях усних доповідей, круглих столах);

- намагайтеся відповідати своїм зовнішнім виглядом рівню і місцю проведення заходу;

- якщо Вам видали бедж - надягніть його, це спростить для оргкомітету та учасників Вашу ідентифікацію;

- запасіться візитними картками (їх формат набагато менш важливий, ніж наявність).

      Беручи участь у роботі сесій усних доповідей:

- намагайтеся не спізнюватися до початку засідання;

- запізнившись, не заходьте в зал засідань під час доповіді дочекайтеся перерви між доповідями;

- відключіть мобільний телефон (!), в разі гострої необхідності в оперативній зв'язку перемикайтеся в режим вібровиклику або мінімальної гучності дзвінка;

- вислухавши доповідь, що цікавить, не поспішайте покинути зал засідань, демонструючи присутнім свою зневагу до наступного докладу; якщо Ви знаєте, що повинні будете вийти до кінця засідання, вибирайте місце ближче до виходу із залу і в задніх рядах;

- будучи доповідачем, перед початком засідання представтесь Голові;

якщо відомо, що Ви самі не будете керувати презентаційним обладнанням під  час доповіді, підготуйте ще один примірник  тексту доповіді із зазначенням місця  або часу перемикання слайдів, ілюстрацій і т.п.

       Задаючи питання доповідачу на сесії усних доповідей:

- підніміть руку і дочекайтеся, коли Голова дасть Вам слово;

- питання задавайте стоячи, не дуже пристойно задавати питання сидячи, адже доповідач стоїть;

- по можливості, задавайте питання коротко і ясно;

- після відповіді, якщо він Вас не задовольнив, дочекайтеся дозволу Голови на уточнююче запитання; якщо відповідь Вас задовольнив, подякуйте доповідача;

- власне під час засідання намагайтеся не висловлювати своє ставлення до доповіді або доповідачу, для обговорення доповідей зазвичай виділяється спеціальний час.

     Участь у роботі сесій постерних доповідей регламентовано менш жорстко. Будучи доповідачем, не відходьте далеко від постера і майте бедж. Зацікавившись доповіддю, відрекомендуйтеся, перш ніж задавати питання.

 

 

 

 

 

Висновки

 

    Шляхи підвищення особистої  культури мовлення – різноманітні, проте для початку слід виробити  стійкі навички мовленнєвого  самоконтролю і самоаналізу:

 - не говорити квапливо – без пауз, «ковтаючи» слова;

- частіше «заглядати у словник», правопис, посібники із стилістики;

- оволодівати видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення;

- привчати себе до систематичного  запису власних думок та спостережень;

- жодне цікаве і вартісне вираження не повинне бути втрчене для вас.

    Шляхів до мовної досконалості  безліч, проте всі вони починаються  з любові до рідної мови, з  бажання майстерно володіти нею,  з відчуттям власної відповідальності  за рідну мову.

     Мовна культура людини  – надзвичайно складне поняття,  адже йдеться про розвинуте  почуття відповідальності за  її долю, повагу до неї та  її багатовікових традицій, про  любов до рідного слова. Важливу  роль відіграє і діяльність  суспільства, спрямована на те, щоб найкраще пізнати її багатство  і красу. Для того, щоб рідне  слово було мудрим і прекрасним, треба докласти до цього багато  зусиль, чого у нас, на превеликий  жаль, ще не зроблено.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Мовленнєва комунікація:

Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 472с.

2. Глущин С.В. та інші  Сучасні ділові папери: Навчальний посібник  для

вищих та середніх навчальних закладів. С.В. Глущин, О.В. Дияк,

С.В. Шевчук: 4-те видавництво, перероблено і доповнено. – К.:

          Видавництво А.С.К., 2003.- 400с.

3. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Х.: Торсінг, 2004.- 448с.
4. Іванова І.Б.  Українське ділове мовлення: Навчальний посібник.- Х.: ТМ “Парус”, 2005. – 448с.
5. Кібанов А.Я., Захаров Д.К., Коновалова В.Г.  Етика ділових відносин:

Підручник / Під ред. А.Я. Кібанова. – М.: ИНФА-М, 2003. – 368с.

6. Коруч А.В. Українська мова професійного спрямування: Навчальний

посібник. – К.: Правова єдність, 2009. – 296с.

7. Мальханова И.А. Ділове спілкування. – М.: Академічний Проект, 2002.- 224с.
8. Соловьйов Е.Я. Сучасний етикет. Діловий протокол. – 5-те вид., перероблено і доповнено. – М.: Видавництво “Ось-89”, 2001. – 272с.
9. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навчальний посібник. – К.:

Літера, 2000. – 640с.

10. Шевчук  С.В. Ділове мовлення. Модульний курс: Підручник. – К.:

Літера, 2003. – 448с.

11. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640с.

 

Інтернет  – ресурси:

      1. http: // life trees. ru