Національні особливості ділового спілкування у США

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ 
 
 

Факультет туристичного менеджменту

Кафедра гуманітарних дисциплін 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ 

на  тему: „Національні особливості ділового

спілкування у США” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ - 2008

Зміст 

Вступ

1. Характерні  риси американців

2. Національні  особливості ділового спілкування  з американськими партнерами

3. Особливості  американської дипломатії

Висновок

Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     В кожній країни i у кожного народу існують свої традиції i звичаї ділового спілкування i ділової етики. Чи важливі вони при зустрiчi представників різних культур? 3 одного боку, інтенсивність ділового спілкування в сучасному світі приводить до "розмивання" національних меж, формування єдиних норм i правил. Розвиток міжнародних зв’язків, обміни в області культури, науки, освіти прискорюють цей процес. 3 другого боку, національним особливостям відводять одне з центральних мicць в мiжнародному дiловому спiлкуваннi. Дослідники відзначають, що звично при значному збігу інтересів сторін, тобто при спiвпрацi, нацiональнi вiдмiнностi не помiчаються, та варто виникнути конфлікту, як вони починають вiдiгравати важливу роль. Тому знання нацiональних особливостей може слугувати своєрiдним орiєнтиром можливої поведінки партнера. 

     1. Характерні риси  американців 

     Характерними  рисами американців є індивідуалізм  і енергійність, уміння ставити мету і досягати її. Вони жорстко захищають  свої особисті права й інтереси, а також інтереси своїх компаній. Переговори ведуть інтенсивно, не гаючи часу на порожні формальності. Прагматичні, цілеспрямовані, напористі американські бізнесмени прагнуть відразу «взяти вола за роги». Під час ділової, бесіди вони приділяють увагу не лише загальним питанням, але i деталям, пов'язаним з виконанням угоди. Не можна сказати, що американцi педантичнi: просто вони вважають, що в бiзнесi немає несуттєвих деталей. Тому до переговорів американськi пiдприємцi готуються дуже ретельно. Велику увагу вони також придiляють розподiлу функцiй учасникiв переговорiв.

     Професiоналiзм - риса, що вирiзняє американських бiзнесменів. В американськiй делегацiї, ви навряд чи зустрінете некомпетентну людину.

     Американцi завжди пам'ятають: «час - грошi» i живуть за розкладом. На дiлову зустрiч у Сполучених Штатах Америки завжди приходять вчасно. Особливо суворо цього дотримуються на Схiдному узбережжi (вiд Вашингтона до Бостона). На заходi (який ще порiвняно недавно називали «диким») запiзнення, при наявностi поважної, причини, допускаються.

     На  переговорах американськi бiзнесмени часто займають тверду позицiю, використовуючи метод позицiйного торгу; у разi виникнення труднощiв звертаються до використання пакета. Пiд час переговорiв спершу узгоджують загальнi межi можливої, угоди i тiльки потiм проробляють деталi. Європейцям i бiзнесменам з Азії їхнiй стиль часто здається занадто грубим, агресивним, егоїстичним. Розумнiше не ображатися на американських партнерiв, а сприймати їх такими, якi вони є, i платити їм тiєю ж монетою. Атакуючи партнера, американець припускає, що той керується тими ж правилами, що i він сам. Американці з дитинства виховують у собi азарт та витривалість, дуже люблять змагатися i постiйно змагаються один з одним. Досягнення, рекорди, спортивний азарт - це їхня стихiя.

     Американцям властива демократичнiсть у спiлкуваннi й у манері одягатися. Члени американської делегації, часто звертаються один до одного просто на iм'я, навіть якщо рiзниця у вiцi i статусі мiж ними значна. Американцi, що беруть участь у переговорах, мають набагато бiльше повноважень при ухваленнi остаточного рiшення, нiж, наприклад, члени китайської делегацiї. Правилами протоколу бiльшiсть американських бiзнесменiв схильнi нехтувати.

     Американцi можуть показати товар лицем, умiло розрекламувати достоїнства своєї, компанiї i переконати партнерiв у вигiдностi угоди. Тому, якщо ви не зумiєте переконливо довести, що переговори вигiднiше вести саме з вами, то американцi можуть почати пiдшукувати собi iншого партнера.

     Дiловим  людям, якi налагоджують контакти з американськими бiзнесменами, варто мати при собi кiлька екземплярiв CV (абревiатура латинського вислову «curriculum vitae», що означає «опис життєвого шляху»). У CV мiститься iнформацiя про вашу освіту, наявнiсть учених ступенiв i звань, титулiв; про посади, що ви коли-небудь обiймали - словом, основні вiхи вашої, бiографiї.

     Американцi звичайно ставлять багато питань, iнодi особистих. Вони можуть видатися нетактовними, але не ображайтеся: це - вияв щирого інтересу до вас.

     Американцi дружелюбнi, але дружбу трактують своєрідно. Своїх друзiв вони подiляють на «друзiв по роботi», «друзiв по вiдпочинку», «друзiв родини» i т.п.

     Якщо, прибувши до США, ви хочете зустрiтися iз своїми американськими друзями, сповiстiть їх про свiй приїзд i чекайте, поки вас запросять.

     На  дiловому прийомi можна розмовляти про родину i хобi. Такі теми, як полiтика i релiгiя, краще не обговорювати. Небагатослiвних спiврозмовникiв i пауз у розмовi американцi не люблять.

     Жителi США дуже стурбованi своїм здоров'ям i тому палять усе менше i менше. 3 мiцних напоїв полюбляють пиво. У коктейлях зазвичай бiльше льоду, нiж самого напою. Тости виголошують досить рiдко. Перед тим, як випити, американцi вимовляють «cheers».

     Дiловi прийоми, а також самы переговори в США досить нетривалi.

     До  себе додому американцi запрошують рiдко. Якщо така пропозицiя надiйшла, це означае, що господар дуже зацiкавлений у цьому. Гостю варто принести пляшку вина або сувенір. у дiлових жiнках американцям подобається яскравий, ретельно накладений макiяж i коротка зачiска.

     Службовi примiщення зазвичай тримають вiдчиненими. У США дотримуються правила: «американець на службi зобов'язаний бути в розпорядженнi людей довкола».

     Розмовляють американці дуже голосно.

     Дистанція під час бесіди – велика. 

     2. Національні особливості  ділового спілкування  з американськими партнерами 

     Американська  культура досить молода у порiвняннi з багатьма Європейськими, азiатськими або близькосхiдними культурами. Американцi зробили значний вплив на стиль ведення переговорiв у всьому світі. Другу половину ХХ столiття iнодi називають "ерою переговорiв", вона спiвпадає iз зростанням впливу США на розвиток мiжнародних дiлових, економiчних i полiтичних вiдносин. Американцi внесли значний елемент демократизму i прагматизму в практику дiлового ,спiлкування.

     Нацiональними  особливостями дiловогоспiлкування з американськими партнерами є:

• американцi - особистості. Iндивiдуальнicть i права особистостi - це найголовнiше для американця. Цю якicть можна розцiнити як прояв егоїзму, але вона примушує американцiв ставитися з повагою до iнших осiб i наполягати на рiвноправностi;
• вони самостiйнi i незалежнi. 3 раннього дитинства американцi звикають "мiцно стояти на своїх ногах, тобто сподiватися тiльки на себе. Американці - прямi люди, цiнують в людях чеснiсть i вiдвертiсть, швидко переходять до суті розмови i не витрачають час на формальностi;
• американцi вiддають перевагу зручному повсякденному одягу, звертаються один до одного просто, неофiцiйно, навіть якщо мiж спiврозмовниками велика рiзниця у вiцi i суспiльному положеннi;
• американцi люблять змагатися, дуже цiнують досягнення, рекорди, постiйно змагаються один з одним;
• американцi вважаються матерiалiстами. "Успіх" часто вимiрюється кiлькiстю зароблених грошей. Проте серед американської інтелігенції достатньо людей, якi вiдкидають такий пiдхiд;
• американці енергійні. Це суспiльство вiдрiзняється високою активнiстю, рухом, змiнами. 3 шкільної лави в дiтях схвалюється напористicть, умiння ставити i добиватися мети, жорстко вiдстоювати iнтереси компанiй, якi вони представляють;
• дiловий америкаиець за своїм характером не дрiб'язковий i не педантичний. Але він розумiє, що для організації будь-якої справи не існує дрiбниць. Тому до пеpeговopiв він готується ретельно, з урахуванням вcix елементiв, вiд яких залежить успiх справи;
• американцi цiнують час i пунктуальнicть. Вони користуються щоденниками i живуть за розкладом. Вони точно приходять на призначену зустріч;
• на переговорах представники США, як правило, володiють достатньо сильною позицiєю, тому американцi досить завзято намагаються реалізувати свою мету, можуть i люблять "торгуватися". Велику увагу при вирiшеннi проблем американцi придiляють ув'язцi рiзних питань - "пакетним рiшенням";
• демократизм американцiв в дiловому спiлкуваннi виявляється в прагненнi до неформальної атмосфери при веденнi переговорiв i дiлових бесiд, у вiдмовi вiд строгого проходження протоколу;
• американцi вiддають перевагу крупним операцiям i схильнi пiдкреслювати масштаби дiялыюстi, обiгу, розмiри i т.п. своєї фipми;
• американцi оформляють свій офiс таким чином, щоб представити бiльш повну iнформацiю про фipму i досягнуті успiхи;
• спiлкування в неформальнiй обстановцi в США - звичайна річ.

 

     3. Особливості американської  дипломатії 

     Про американську дипломатію можна писати дуже багато, хоча вона відносно молода: налічує більше півтора століття. На ній лежить відбиток англійської, а власне обличчя почала здобувати напередодні Першої світової війни, остаточно сформувавшись у ході Другої світової війни та після неї.

     3арозумiлiсть американської дипломатiї часто виходить з iдеї: що добре для Сполучених Штатiв - добре для всього світу, що добре для американського громадянина - добре для будь-якого іноземця. Їм важко зрозумiти, що американський стиль життя викликає у деяких нацiй роздратування, вони не бажають застосовувати цей спосiб життя (яскравий приклад останнього часу - Ірак).

     Про те, якою є американська дипломатія i дипломати, найкраще дає зрозумiти система навчання молодих американських дипломатiв у Вашингтонi. На перше мiсце в технiцi дипломатичної роботи американцi ставлять довiрчi контакти, конфiденцiйнi зустрiчi i роботу з так званими конфiдентами - правлячою елiтою держави перебування, з тими, хто дiйсно знае стан речей у країні, її зовнiшню полiтику, кому довiряють лiдери країни (це не обов'язково повиннi бути мiнiстри, можуть бути i керiвники департаментiв, їхні заступники, через чиї руки проходять всi рiшення). Як правило, американцi налагоджують контакти легше, нiж англiйцi, без особливих дотримувань правил етикету.

     На  що звертають увагу при пiдготовцi дипломатiв? На¬самперед, на вмiння кандидатiв аналiзувати. Слiд дотримуватися вимог Держдепартаменту до документiв:

     1. Аналiтична частина повинна домiнувати над довiдковою, iнформацiйною.

     2. Необхiдно при аналiзi використовувати вci доступнi джерела.

     3. Документ повинен бути якнайкоротшим  (1-2 сторiнки).

     4. Документ повинен бути зразком  дипломатичного мистецтва.

     Суворі  вимоги iснують до редакції документа - вiн повинен бути ретельно вiдредагованим i пiдготовленим.

     Особливi вимоги висуваються до точностi документа, його практичної важливостi i потреби.

     Кадри дипломатiв-професiоналiв - висококвалiфiкованi. Однак, цього не можна сказати про деяких послiв-призначенцiв з числа головним чином багатих людей, бiзнесменiв, фiнансистiв, що вклали великi кошти у виборчу програму президента. Вiдомо, що кожне призначення американського посла, згiдно з Конституцiєю, має бути затвердженим Сенатом, а також комітетом Сенату.

     Слiд  зазначити, що деякі такого роду "призначенцi", некар’єрні дипломати, не завжди розумiють, що вони представляють уряд, а не самих себе. Вони допускають вiльні вислови, навiть критику свого уряду iз важливих, принципових питань.

     У США правила етикету i протоколу простiшi, нiж в Англiї. Смокінги одягають рiдше, нiж у iнших країнах (бiльше в артистичних колах), фраки ще рiдше. Слова "mister" i "mistress" на конвертах i в листах не пишуться. Написанi повнiстю вони мають iнший, неприємний змiст. Повнiстю пишуть тiльки "Mic", пишiть Ms. чи Mr. В Америцi поширенi рекомендацiйнi листи, їx варто надiслати поштою, надавши ініцiативу запиту листа адресату. Якщо ви телефонуєте, назвiться. 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок 

     У США діловому етикету не додають  великого значення. Американцям властива зневага до традицій, ясність і простота в спілкуванні, проте вони приділяють велику увагу дріб'язкам.

     Щоб зарекомендувати себе в американському діловому світі із кращої сторони, необхідно  знати визначені правила ведення  ділових переговорів. Для їх, успішного проведення, насамперед, потрібно вивчити усі тонкості американського бізнесу. Американські бізнесмени упевнені, що відмінно розбираються в бізнесі будь-якої країни. При веденні переговорів вони будуть чекати від вас ведення бізнесу по-американски. Не слід очікувати від американської сторони повної відвертості, вони ніколи не поділяються всією інформацією. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Використана література 

1. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. Посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 224 с.
2. Ілья Афанасьев. Діловий етикет: Етика ділового спілкування. – К.: Альтерпрес, 2003. – 368 с.
3. Льюнс Ричардз Д. Деловые культури в международном бизнесе. От столкновения к взаимопониманию. – М.: Дело, 1999. – 440 с.
4. Сагайдак О. П. Дипломатичний протокол та етикет: Навч. Посібник. – К.: Знання, 2006. – 380 с.