Аналіз ділової активності підприємства

Коефіцієнт  оборотності запасів розраховується відношенням чистого доходу до вартості виробничих запасів.

Коефіцієнт  оборотності грошових коштів визначається відношенням чистого доходу до середнього залишку грошових коштів за даними балансу та характеризує швидкість обороту грошових коштів. Потрібно відмітити, що в умовах інфляції величина цього коефіцієнту може бути значною, так як підприємствам недоцільно накопичувати і тривалий час зберігати грошові кошти, їх необхідно як найшвидше вкладати в матеріальні оборотні або в основні засоби. І чим вище інфляція, тим, як правило, більше значення цього коефіцієнту. Його особливість полягає в тому, що порівняльні оцінки на підставі цього показника можуть здійснюватись, якщо рівень інфляції стабілізується.

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу характеризує швидкість обороту власного капіталу, збільшення коефіцієнту свідчить про підвищення оборотності, зростання ділової активності. Якщо показник надто високий, це означає  значне  перевищення  рівня  продажу  над  власним  капіталом  призводить до залучення додаткових (кредитних) засобів, що, в свою чергу, може сильно підірвати позиції власників підприємства і надати кредиторам   можливість більшою мірою брати  участь у формуванні фінансової політики підприємства.

Якщо показник оборотності власного капіталу не забезпечує його окупність, то даний коефіцієнт оборотності свідчить про нераціональність структури частини власних засобів і ставить під сумнів доцільність використання власних засобів на підприємстві. При зниженні рентабельності власного капіталу необхідне адекватне збільшення оборотності.

Оборотність власного капіталу показує ефективність використання активів, які формуються за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт  оборотності коштів в розрахунках характеризує розширення або скорочення комерційного кредиту, наданого підприємством. В умовах неплатежів значення цього коефіцієнта буде досить високим. Крім того, цей коефіцієнт можна розрахувати як для поточної дебіторської заборгованості, так і для довгострокової. Такі показники визначаються відношенням чистого доходу до відповідного виду дебіторської заборгованості. Якщо коефіцієнт збільшується, можна зробити висновок про підвищення оборотності відповідного виду дебіторської заборгованості, зниження розміру комерційного кредиту, що надає підприємство своїм контрагентам.

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості характеризує збільшення або зменшення комерційного кредиту, що надається підприємству контрагентами.

Коефіцієнт  завантаженості активів (їх складових  та власного капіталу) є оберненим  до відповідних коефіцієнтів оборотності.

Для формування об'єктивних висновків за результатами проведеного аналізу необхідно порівняти коефіцієнти оборотності з показниками рентабельності.

Комплексний аналіз ділової активності передбачає розрахунок й інших показників ефективності використання всіх ресурсів: продуктивність праці, фонд оплати праці, фондоозброєність, фондомісткість, фондовіддача, матеріаломісткість, матеріаловіддача, трудомісткість.

Узагальнюючим показником ефективності використання активів підприємства є тривалість обороту активів, що представляє собою кількість днів, яка необхідна для їх перетворення в грошову форму і є величиною оберненою коефіцієнту оборотності, помноженого на 360 (кількість днів року). Період обороту активів залежить від періодів обороту його складових частин: періоду обороту дебіторської заборгованості, запасів тощо. Періоди обороту дебіторськії заборгованості, запасів, кредиторської заборгованості використовується в подальшому для розрахунку тривалості фінансового циклу підприємства.

Приклад розрахунку тривалості обороту активів наведений в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Розрахунок  тривалості обороту активів

Показник	Розрахунок
Період обороту: – активів	360 / коефіцієнт  оборотності активів
– дебіторської заборгованості (К1)	360 / коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості
– запасів (К2)	360 / коефіцієнт  оборотності запасів
– кредиторської заборгованості (КЗ)	360 / коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості
Фінансовий  цикл	К1 + К2 - КЗ, або  тривалість операційного циклу - тривалість погашення кредиторської заборгованості
Якщо період обороту активів підприємства більше року, тобто за надто тривалий термін, то причинами цього можуть бути: – значна сума активів; – недостача грошових коштів для здійснення діяльності; – тривалий термін реалізації готової продукції; – значна частка запасів сировини в складі матеріальних запасів; – повільний оборот дебіторської заборгованості

 

Позитивними тенденціями є скорочення терміну  обороту дебіторської та кредиторської заборгованості. Негативний - зростання терміну обороту матеріальних запасів. Перевищення тривалості фінансового циклу над тривалістю фінансового року може бути викликане проведенням політики накопичення запасів. Це ще раз підкреслює значення управління оборотними засобами.

4. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості, їх розміри і якість здійснюють суттєвий вплив на фінансовий стан підприємства.

Система аналізу  та управління дебіторською заборгованістю вимагає постійного контролю за рядом  параметрів. До них відносяться: час обороту дебіторської заборгованості; структура дебіторів за різними ознаками; схеми розрахунків з покупцями і можливість їх уніфікації; схема контролю за виконанням дебіторами своїх зобов'язань; схема контролю і принципи резервування сумнівних боргів; система заходів, яка стосується несумлінних покупців тощо.

Зміст аналізу  та управління дебіторською заборгованістю полягає в наступному, її рівень визначається підприємством враховуючи умови розрахунків зі своїми клієнтами. Якщо ці умови жорсткі, то зменшується обсяг продажу продукції так як покупці не мають можливості придбати товар в кредит і, відповідно, зменшується величина дебіторської заборгованості клієнтів.

З іншого боку, якщо розрахункові умови послаблюються, з'являється  більше замовників, зростає товарообіг і, відповідно, сума дебіторської заборгованості. Послаблення розрахункових умов, що збільшує дебіторську заборгованість покупців, має свої переваги і недоліки. Так, з одного боку - це зростання обсягу продажу продукції та прибутку, а з іншого - збільшення суми безнадійних боргів та додаткові фінансові витрати через наявність на балансі дебіторської заборгованості.

Кредиторська  заборгованість постачальникам може розглядатись як безкоштовна позика підприємству. Для сплати боргів постачальникам коли в обігу підприємства немає коштів, підприємству довелося б брати позику в банку або використовувати свій власний капітал. Вигідність кредиторської заборгованості підприємства полягає в тому, що заощаджуються кошти на сплату процентів банку у випадку, коли постачальники одразу вимагають гроші за товар. Проте підприємство не завжди зацікавлене в одержанні такого кредиту та оперуванні рахунками кредиторів. Оскільки постачальники, як правило, пропонують значні знижки, коли розрахунки за товар здійснюються одразу або через декілька днів після одержання рахунку-фактури. У такому випадку найважливіше вирішити: чи скористатися знижкою і оплатити рахунки одразу, чи придбати товари в кредит і обліковувати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатися знижкою, то підприємство виграє на сумі самої знижки, але програє на відсотках, які треба сплатити банку за надану позику для розрахунків з постачальниками, а також втратить можливість мати безпроцентний кредит.

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованостей, проводиться за даними аналітичного обліку по рахунках третього і шостого класів, та передбачає:

• оцінку розміру і динаміки дебіторської та кредиторської заборгованості, порівнюючи її розмір на початок і кінець звітного періоду або за декілька звітних періодів;
• вивчення структури дебіторської та кредиторської заборгованості за термінами виникнення з метою з'ясування стану розрахунково-платіжної дисципліни.

Аналіз дебіторсько-кредиторської  заборгованості доцільно проводити  за двома напрямами:

• аналіз контрагента (покупця, постачальника) - для визначення його плато- та кредитоспроможності;
• аналіз на власному підприємстві - для з'ясування можливості щодо надання комерційних позик та дотримання ліквідності.

Для оцінки розрахунків  з дебіторами складається аналітична таблиця за формою табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги

Дебітор	Дата утво-рення	Заборгованість на початок періоду, тис. грн.	Відвантажено			Сплачено		Заборгованість
			дата	сума, тис. грн.	у т.ч. ПДВ, тис. грн.	дата	сума, тис. грн.	на кінець періоду,
								тис. грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9

 

За даними наведеної аналітичної таблиці  визначають:

• загальну суму дебіторської заборгованості (гр. 9);
• заборгованість щодо окремих покупців, замовників і строків виникнення заборгованості понад один рік. Таку заборгованість, за наявності відповідних документів, можна віднести до інших операційних витрат і як дебіторську заборгованість, стосовно якої минув строк позовної давності, або записати (з рішення інвентаризаційної комісії) до резерву сумнівних боргів;
• за даними відомості обліку розрахунків з покупцями і замовниками (або попередньої аналітичної таблиці) складається наступна аналітична таблиця, за якою аналізується стан дебіторської заборгованості за строками виникнення.

Стан дебіторської заборгованості характеризується рядом  показників, що наведені в Додатку Д.

В процесі  аналізу показники оборотності  дебіторської заборгованості за звітний період порівнюють з даними за минулий період, визначають причини змін та надають їх оцінку.

Якщо на підприємстві збільшилася сумнівна дебіторська  заборгованість і збільшилася загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, а отже, погіршення фінансового стану підприємства.

Аналіз дебіторської заборгованості обов'язково повинен  бути доповнений аналізом кредиторської заборгованості, методика аналізу якого аналогічна до методики аналізу дебіторської заборгованості.

Важливим  у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням  дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Для цього  доцільно скласти розрахунковий  баланс, тобто порівняти кредиторів (джерела активів) з дебіторами (розміщення активів), передбачаючи при цьому, що кредиторська заборгованість має бути перекрита дебіторською.

 Аналіз  стану дебіторської і кредиторської  заборгованості також передбачає  вивчення причин виникнення заборгованості.

Отже, роглянувши теоретичні основи визначення ділової активності підприємства, можемо застосувати отримані знання на практиці.

 

РОЗДІЛ 2

дослідження ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ та ефективності господарювання КЕЛЬМЕНЕЦЬКОЇ ДРУКАРНІ ЗА  2004-2005РР.

 

 

 

2.1. Аналіз ділової активності підприємства

 

 

Проведемо аналіз ділової  активності на основі даних Кельменецької  друкарні. Дане підприємство засноване  на колективній формі власності. Метою діяльності друкарні є забезпечення потреб споживачів в друкованій продукції  та отримання економічної вигоди – прибутку.

Підприємство діє опираючись на положення Статуту, а також  законодавства України.

Основним видом діяльності підприємства є виготовлення та реалізація друкованої продукції.

Юридична адреса підприємства:

Чернівецька область

Кельменецький район

смт. Кельменці

вул. Сагайдачного, 3.

Проведемо аналіз ділової  активності даного підприємства за 2004-2005рр.

Першим етапом є проведення загальної оцінки ліквідності.