Баланс народного господарства та система національних рахунків, їх порівняльна характеристика

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ 

ОДЕСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 

Кафедра

Національної  економіки 
 
 

                               

                                                             

Реферат

на тему:

«Баланс народного господарства та система національних рахунків, їх порівняльна характеристика» 
 
 
 

                                                                                  Виконала:

                                                                                          Тулянцева О.О

                                                                                      ФЕУВ 46 гр. 

                                                                                                  Науковий керівник:

                                                            Франчук Г.Г                             
 
 
 
 

ОДЕСА

2011

План

Вступ

Баланс народного  господарства та система національних рахунків, їх порівняльна характеристика

Висновки

Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Перехід України на ринкові відносини  потребує докорінної перебудови обліку та статистики. Але зробити це миттєво  просто неможливо. Цей процес має  тривалий еволюційний характер. Для  того щоб прискорити його, не порушуючи  внутрішньої сутності, необхідно засвоїти практичний досвід, накопичений країнами з розвинутою економікою, та запровадити міжнародні стандарти обліку і статистики, з урахуванням позитивного національного досвіду.

Центральне  місце з-поміж міжнародних стандартів обліку та статистики належить Системі національних рахунків (СНР). СНР — це найважливіший сучасний міжнародний стандарт 00Н в галузі національного рахівництва. Ним користуються статистичні органи більшості країн світу. СНР нині в країнах з ринковою економікою є важливою складовою економічної статистики. Україна після проголошення незалежності почала переходити від колишнього радянського балансу народного господарства до СНР. У наш час Держкомстат України розробляє і публікує тільки національні рахунки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Баланс  народного господарства та система національних рахунків, їх порівняльна характеристика

      Перехід до ринкової економіки потребує більш  глибокого та всебічного аналізу  економічних негараздів та складних господарських взаємозв'язків. Відповідно до цього виникла потреба в системі надійних, взаємодоповнюючих показників, тому що від ступеня достовірності та оперативності інформаційних потоків залежить якість управління. Статистична звітність, яка до певного часу містила інформацію про стан економіки, не давала змоги реально оцінити існуючу економічну ситуацію.

      З метою приведення статистичної звітності  та інформації у відповідність з  міжнародною практикою необхідно  було перейти на визнану в світі  схему, яка має назву "Система  національних рахунків" (СНР). Вона створюється  на основі європейських стандартів і адаптується до національних умов переходу до ринкової економіки. Методологічно та інформаційно баланс народного господарства включається в більш універсальну та інтегровану систему макроекономічних показників, які представляють сучасну СНР, адаптовану до національних умов. У той же час СНР установлює напрями реформування статистичного спостереження та потребує перебудови обліку в країні.

     Таким чином, система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, яка віддзеркалює реальні явища і процеси економіки на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

     Баланси народного господарства – це система  взаємопов’язаних макроекономічних показників, створена в 20-ті рр. в СРСР, за допомогою  якої описувалась і аналізувалась  модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інформаційного забезпечення – сферу матеріального виробництва. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.

     Матеріальний  баланс відображав рух ресурсів та використання матеріальних благ. Сфера  послуг розглядалась як система перерозподільчих відносин і не включалась у виробництво  сукупного суспільного продукту.

     Розподіл  доходів та операцій з фінансовими активами в БНГ не знайшов належного відображення, оскільки в централізовано-розподільчий економіці вони не мали визначального значення.

     Порівнюючи  дві системи національного рахівництва, варто зазначити, що обидві вони мали за мету опис існуючої економічної моделі.

 Табиця1  Порівняльна характеристика СНР  і БНГ

 

     Макроекономічний  аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і  національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування); досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів; розглядає економічні явища з глобальної точки зору.

     Вчені пов’язують появу системи національного  рахівництва з найбільш екстремальними подіями, що відбувалися у суспільстві. Так, приміром, Перша світова війна поставила перед урядами країн, втягнутих у неї, проблему обліку агрегованих показників, необхідних для вироблення економічної політики, здатної реалізувати військові та політичні цілі.

     Велика  депресія 29–33-х посилила потребу  в макроекономічних показниках. Вони були необхідні для того, щоб поставити  „діагноз” економіці та виробити заходи впливу держави на економіку  з метою обмеження впливу на неї  циклічних коливань. 
 
 
 

     Висновок

     Отже, інформація, що міститься в системі  національних рахунків, необхідна насамперед органам державної влади для  вироблення економічної політики, прийняття  управлінських рішень, розробки прогнозів  соціально-економічного розвитку.

     Її  користувачами є також науково-дослідні інститути та вищі навчальні заклади, котрі черпають з СНР інформацію для вивчення макроекономічних явищ і процесів, виявлення тенденцій розвитку макроекономіки, розробки макроекономічних теорій і моделей.

     Окрім того, в ній зацікавлені менеджери, підприємницькі та бізнесові структури, які хочуть мати інформацію про стан макроекономічного середовища, в якому вони планують здійснювати свою діяльність.

     СНР вміщує в собі інформацію, вкрай  необхідну міжнародним економічним  організаціям (ООН, МВФ) для прийняття виважених управлінських рішень щодо надання кредитів, допомоги країнам-учасницям.

     В основі СНР лежить концепція розширеного  трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює  як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо). Вона не залишає поза увагою й економічну діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями. Наприклад, якщо догляд за будинком та подвір’ям, виховання та догляд за дітьми чи особами похилого віку здійснює наймана прислуга, то її діяльність враховується при підрахунку валового внутрішнього продукту та національного доходу. Якщо ж ці види діяльності виконують самі господарі дому – не враховуються. Пояснюють цей парадокс насамперед складністю збору інформації про зазначені види діяльності.

     СНР охоплює і тіньову економіку, але оскільки її обсяги обчислюють опосередкованим шляхом і держави погоджуються на оприлюднення інформації про тіньовий сектор, що виробляє незаборонені законом товари і послуги, але уникають висвітлення інформації про виробництво заборонених законом товарів і послуг (нелегальне виробництво і торгівля зброєю, торгівля живим товаром та органами людей, наркобізнес тощо), то це дає змогу зменшити похибки підрахунку макроекономічних показників, але не дає змоги уникнути їх. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

1. Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна — К.: КНЕУ, 2001 — 336 с.                

2. Панасюк Б.Литвинов В. система национальних счетов как модель экономического оборота // Экономика Украины.—1993.—№1— С.18—36.

3.Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є. Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М.Гейця. — К.: Вища школа. , 2003. — 591 с.: іл.

4. Планирование экономического и социального развития СССР / Под ред. И.И.Ищенко.— К.: Выща шк., 1983.— 399 с.

5. Статистичний щорічник України: За редакцією О.Г, Осауленко/ Державний комітет статистики України —К.: Консультант, 2003.—663 с.