Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2011 в 22:27, реферат
Перехід України на ринкові відносини потребує докорінної перебудови обліку та статистики. Але зробити це миттєво просто неможливо. Цей процес має тривалий еволюційний характер. Для того щоб прискорити його, не порушуючи внутрішньої сутності, необхідно засвоїти практичний досвід, накопичений країнами з розвинутою економікою, та запровадити міжнародні стандарти обліку і статистики, з урахуванням позитивного національного досвіду.
Вступ
Баланс народного господарства та система національних рахунків, їх порівняльна характеристика
Висновки
Список використаних джерел
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
Кафедра
Національної
економіки
Реферат
на тему:
«Баланс
народного господарства та система національних
рахунків, їх порівняльна характеристика»
ОДЕСА
2011
План
Вступ
Баланс народного господарства та система національних рахунків, їх порівняльна характеристика
Висновки
Список використаних
джерел
Вступ
Перехід України на ринкові відносини потребує докорінної перебудови обліку та статистики. Але зробити це миттєво просто неможливо. Цей процес має тривалий еволюційний характер. Для того щоб прискорити його, не порушуючи внутрішньої сутності, необхідно засвоїти практичний досвід, накопичений країнами з розвинутою економікою, та запровадити міжнародні стандарти обліку і статистики, з урахуванням позитивного національного досвіду.
Центральне
місце з-поміж міжнародних
Баланс народного господарства та система національних рахунків, їх порівняльна характеристика
Перехід до ринкової економіки потребує більш глибокого та всебічного аналізу економічних негараздів та складних господарських взаємозв'язків. Відповідно до цього виникла потреба в системі надійних, взаємодоповнюючих показників, тому що від ступеня достовірності та оперативності інформаційних потоків залежить якість управління. Статистична звітність, яка до певного часу містила інформацію про стан економіки, не давала змоги реально оцінити існуючу економічну ситуацію.
З
метою приведення статистичної звітності
та інформації у відповідність з
міжнародною практикою
Таким чином, система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, яка віддзеркалює реальні явища і процеси економіки на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.
Баланси народного господарства – це система взаємопов’язаних макроекономічних показників, створена в 20-ті рр. в СРСР, за допомогою якої описувалась і аналізувалась модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інформаційного забезпечення – сферу матеріального виробництва. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.
Матеріальний
баланс відображав рух ресурсів та
використання матеріальних благ. Сфера
послуг розглядалась як система перерозподільчих
відносин і не включалась у виробництво
сукупного суспільного
Розподіл доходів та операцій з фінансовими активами в БНГ не знайшов належного відображення, оскільки в централізовано-розподільчий економіці вони не мали визначального значення.
Порівнюючи
дві системи національного
Табиця1
Порівняльна характеристика
Основні характеристики систем національного рахівництва | |
БНГ | СНР |
1. Об’єкти дослідження (опису) | |
Централізована панова економіка | Ринкова економіка |
2. Методологічні засади побудови | |
– марксистська
концепція звуженого – первинними доходами, за марксистською концепцією, є доходи працівників сфери матеріального виробництва. Доходи працівників сфери послуг та доходи держави у вигляді податків – це вторинні доходи, отримані внаслідок перерозподілу; – результатом виробничої діяльності є не тільки кінцевий продукт, а і проміжне споживання сфери матеріального виробництва; |
– концепція
розширеного трактування – первинні доходи трактуються значно ширше. Вони визначаються як такі, що отримуються внаслідок первинного розподілу ВВП і включають доходи підприємств і корпорацій, власників землі і капіталу, найманих працівників і органів державної влади; – результатом є тільки кінцевий продукт, але усіх сфер економіки; |
3. Підходи до класифікації | |
– немає чіткого розмежування доходів і витрат на поточні та капітальні (одноразові); | – є чітке розмежування доходів на капітальні та поточні; |
4.
Відмінності в обліку | |
– витрати підприємства на спортивні, культурні та інші заходи для своїх працівників: | |
• є кінцевим споживанням; | • є проміжним споживанням |
– витрати підприємства на службові відрядження: | |
• утворюють первинні доходи | • є проміжним споживанням |
– витрати матеріальних оборотних засобів, пов’язаних зі стихійними лихами: | |
• кінцеве використання національного доходу | • проміжне споживання |
– витрати на спецодяг: | |
• кінцеве особисте споживання | • проміжне споживання |
5.
Методологічні розбіжності класифікації статей кінцевого споживання | |
– характер і функціональне призначення товарів, що підлягають реалізації | – тип господарюючого суб’єкта (державні чи приватні) |
6.
Методичні розбіжності щодо | |
– немає чіткого визначення заощаджень. До їх складу включають приріст готівки, приріст вкладів у банках тощо і розглядають їх як форми перерозподілу національного доходу | – заощадження є різницею між поточними доходами і витратами |
– визначення нагромадження здійснюється: | |
• на чистій основі, тобто за вирахуванням амортизації (спожитого основного капіталу) | • на валовій основі (до вирахування амортизації) та без урахування втрат, зумовлених стихійними лихами |
– зміна обсягу незавершеного будівництва належить до: | |
• приросту матеріальних оборотних запасів | • нагромадження основного капіталу у вигляді капіталовкладень |
– витрати на військову техніку належать до: | |
• нагромадження | • кінцевого споживання |
7.
Рафіновані золоті злитки та
інше монетарне золото | |
– нагромадження оборотних активів | – фінансових активів |
8.
Приріст основного капіталу представництв та інших зарубіжних організацій включаються у: | |
– кінцеве споживання країни, на території якої розташовані ці організації | – кінцеве використання вітчизняного продукту тієї країни, котру вони представляють |
9. Фінансові потоки визначають: | |
– як форми тимчасового перерозподілу національного доходу | – як вид інвестиційної діяльності |
Макроекономічний аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування); досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів; розглядає економічні явища з глобальної точки зору.
Вчені пов’язують появу системи національного рахівництва з найбільш екстремальними подіями, що відбувалися у суспільстві. Так, приміром, Перша світова війна поставила перед урядами країн, втягнутих у неї, проблему обліку агрегованих показників, необхідних для вироблення економічної політики, здатної реалізувати військові та політичні цілі.
Велика
депресія 29–33-х посилила потребу
в макроекономічних показниках. Вони
були необхідні для того, щоб поставити
„діагноз” економіці та виробити
заходи впливу держави на економіку
з метою обмеження впливу на неї
циклічних коливань.
Висновок
Отже, інформація, що міститься в системі національних рахунків, необхідна насамперед органам державної влади для вироблення економічної політики, прийняття управлінських рішень, розробки прогнозів соціально-економічного розвитку.
Її користувачами є також науково-дослідні інститути та вищі навчальні заклади, котрі черпають з СНР інформацію для вивчення макроекономічних явищ і процесів, виявлення тенденцій розвитку макроекономіки, розробки макроекономічних теорій і моделей.
Окрім того, в ній зацікавлені менеджери, підприємницькі та бізнесові структури, які хочуть мати інформацію про стан макроекономічного середовища, в якому вони планують здійснювати свою діяльність.
СНР
вміщує в собі інформацію, вкрай
необхідну міжнародним
В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо). Вона не залишає поза увагою й економічну діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями. Наприклад, якщо догляд за будинком та подвір’ям, виховання та догляд за дітьми чи особами похилого віку здійснює наймана прислуга, то її діяльність враховується при підрахунку валового внутрішнього продукту та національного доходу. Якщо ж ці види діяльності виконують самі господарі дому – не враховуються. Пояснюють цей парадокс насамперед складністю збору інформації про зазначені види діяльності.
СНР
охоплює і тіньову економіку,
але оскільки її обсяги обчислюють
опосередкованим шляхом і держави погоджуються
на оприлюднення інформації про тіньовий
сектор, що виробляє незаборонені законом
товари і послуги, але уникають висвітлення
інформації про виробництво заборонених
законом товарів і послуг (нелегальне
виробництво і торгівля зброєю, торгівля
живим товаром та органами людей, наркобізнес
тощо), то це дає змогу зменшити похибки
підрахунку макроекономічних показників,
але не дає змоги уникнути їх.
Список
використаних джерел
1. Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна — К.: КНЕУ, 2001 — 336 с.
2. Панасюк Б.Литвинов В. система национальних счетов как модель экономического оборота // Экономика Украины.—1993.—№1— С.18—36.
3.Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є. Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М.Гейця. — К.: Вища школа. , 2003. — 591 с.: іл.
4. Планирование экономического и социального развития СССР / Под ред. И.И.Ищенко.— К.: Выща шк., 1983.— 399 с.
5. Статистичний щорічник України: За редакцією О.Г, Осауленко/ Державний комітет статистики України —К.: Консультант, 2003.—663 с.