Бухгалтерський облік та його особливості в Китаї

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ 

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

Інститут післядипломної освіти та дорадництва

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему: „ Бухгалтерський облік та його особливості в Китаї”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

викола:

слухачка Інституту

післядипломної освіти

та дорадництва спеціальності

«Облік та аудит»

Коваль Катерина

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

Вступ

Системи бухгалтерського  обліку різних країн відрізняються  своїм різноманіттям. На сучасному  рівні економічної інтеграції країн, бухгалтерський облік стає одним з засобів міжнародного спілкування.

Мета даного реферату  - ознайомитися з організацією бухгалтерського обліку в Китаї.

Китай найчисельніша (населення Китаю складає: 1,3 млрд чоловік ) й найпрацьовитіша країна, з економікою що бурхливо розвивається. Економіка Китаю базується в основному на промислових галузях і сільському господарстві. Крім легкої промисловості, якою Китай славився з незапам'ятних часів, зараз активно розвивається виробництво телевізійного устаткування, побутової електроніки й металургія. А відомі на увесь світ китайський зелений чай і рис - головні експортні товари.

У цей час малі й  середні фірми становлять 99 відсотків  всіх існуючих у Китаї підприємств. Тому всі китайці так чи інакше зайняті в малому бізнесі. Саме він  приносить у скарбницю левину частку податків.

За останні 20 років  реальне зростання китайського  ВВП в середньому становить 9,9%. Це підняло економіку Китаю з  маргінального рівня до одного з  найбільших рушіїв глобального зростання. Із 2000 по 2009 р. китайська економіка  зросла від 3,7% глобального ВВП (в номінальному доларовому вимірі) до 8,1%. ВВП на душу населення складає близько 5 000 доларів (для порівняння в Україні 2 500 доларів)

 

 

1. Історія бухгалтерського обліку та бухгалтерське законодавство в Китаї

Облік в Китаї не завжди розвивався однаковими темпами. Характерними для нього були етапи злету та падіння.

Перше згадування про  бухгалтерський облік в Китаї відноситься до XI століття. Починаючи із Цинь (221 - 207 до н.е.) і Хань (206 до н.е. -  8р. Н.е.) всі династії створювали бухгалтерські структури й призначали осіб, що відали звітністю, а також розробляли правові норми.

У період династії Цинь у законі «Саолюй»  було сказано, що при складанні звітності необхідно вказувати фактичні дані, уникати помилок. Там же розписувалася процедура зведення звітності й наводилися методи обліку втрат майна.

У ханському законоположенні «Шапцзи-люй» була визначена система подання звітності на перевірку в столицю, по якій передбачалося щорічне подання звітності кожною інстанцією знизу доверху. За порушення строків і недостовірності призначалося покарання.

 Династії Сунь (581-618) і Тан (618-907) також мали спеціальні системи ведення записів і рахунків, покарань за невірогідність парних звітів.

З настанням нового часу уряд Китайської Республіки в 1914 році опублікувало першу частину Закону про бухгалтерський облік. Потім пішли деякі спеціальні положення - в 1915 році «Правила ведення бухгалтерського обліку на залізницях», в 1921 році вони вийшли в новій редакції. Після 1927 року уряд опублікував «Правила бухгалтерського обліку», видані Міністерством фінансів, «Метод єдиної системи бухгалтерського обліку» і ряд інших актів.

В 1935 році був опублікований  Закон про бухгалтерський облік, а в 1947 році -  Закон про бухгалтерів.

 

Ця законотворча активність у Китаї показувала зростаючу значимість бухгалтерського обліку й відображала загальне відношення у світі  до його правової регламентації.

Виділяють п’ять періодів розвитку та становлення бухгалтерського  обліку в Китаї.

Перший період (1949 - 1957)	Становлення та розвиток соціалістичного обліку	Після створення Китайської народної республіки бухгалтерська  служба була впорядкована та реорганізована. На основі вивчення бухгалтерського  обліку в СССР і узагальнення знань його ведення в Китаї, була створена єдина система бухгалтерського обліку, що містила в собі порядок складання первинних документів, реєстрацію господарських  операцій і їхнє відображення на рахунках за допомогою способу подвійного запису, складання звітності.
Другий період (1958 - 1960)	Занепад бухгалтерського обліку в період так званого  „великого стрибка”	У Китаї з'явився напрямок, що мав на меті ліквідацію старого обліку й впровадження "нового". На практиці це відобразилося у втраті системного підходу до методики й організації обліку, його спрощенні, відмові від складання облікових регістрів (бухгалтерських книг  тощо), у намірі складання бухгалтерського  балансу підприємства за даними  первинної документації.
Третій період (1961 - 1965)	Впорядкування та вдосконалення  бухгалтерського обліку	До цього періоду належить публікація таких важливих нормативних документів, як "Правила ведення бухгалтерського обліку державних підприємств" і багато інших. У результаті прикладених зусиль у країні був переборений хаос і відтворена система бухгалтерського обліку.
Четвертий період (1966 - 1975)	„  Культурна революція”	Спосіб подвійного запису по дебету і кредиту рахунків називався капіталістичним, значно скоротилися наукові дослідження в сфері обліку. Тільки в трьох вищих навчальних закладах країни тривала підготовка за фахом "Бухгалтерський облік", а у всіх інші вона була скасована. Загальний правовий нігілізм торкнувся бухгалтерського обліку. Цей час відзначений лише черговими "Правилами бухгалтерського обліку на державних підприємствах", розробленими Міністерством фінансів в 1973 р.
П’ятий період (після 1976)	Впорядкування та прискорення  розвитку бухгалтерського обліку	Після подолання застою почалося посилення ролі обліку в керуванні виробництвом. При цих умовах розгорнулися роботи з удосконалювання методики й організації бухгалтерського обліку в об'єднаннях і на підприємствах, підсилилася науково-дослідна робота, значно виросли кількість науковців у системі обліку.

 

Після утворення Китайської Народної Республіки в грудні 1949 року в рамках уряду була створена спеціальна структура, у веденні якої перебувала система бухгалтерського обліку держави.

В 1950 році була опублікована «Система бюджетної звітності одиниць народних правлінь кожного рівня», а в січні 1951 Державна адміністративна Рада КНР надала Міністерству фінансів право керування системою бухгалтерського обліку у всіх державних підприємствах. Із цього часу всі системи звітності розроблялися або затверджувалися цим міністерством і тільки після цього підлягали опублікуванню.

Перші роки нової влади були дуже продуктивними в частині правової регламентації бухгалтерського обліку й звітності.  Їхньою характерною рисою було відносно регулярне проведення конференцій,  за підсумками яких у законодавство вносилися корективи.                                                                                   

Першу конференцію по фінансовому керуванню й бухгалтерському  обліку Міністерство фінансів КНР скликало в листопаді 1951 року.  У ході обговорення були визначені об'єкти бухгалтерського обліку промислових підприємств і вироблені єдині форми звітності. Незабаром Міністерство фінансів розробило «Метод реєстрації бухгалтерських книг і заповнення звітної документації державних підприємств», «Тимчасовий метод голоного обліку (ревізії) майна державних підприємств» і «Метод ведення бухгалтерського обліку на державних промислових підприємствах»

У жовтні 1952 року Міністерство фінансів КНР скликало другу конференцію, а в період з 1961 по 1965 рік були проведені ще дві, за підсумками яких удосконалювалася єдина система бухгалтерського обліку.

У другій половині 60-х років наступив період «культурної революції». Загальний правовий нігілізм торкнувся й бухгалтерського обліку. Цей час відзначений лише черговими «Правилами бухгалтерського обліку на державних підприємствах», розробленими Міністерством фінансів в 1973 році.

Незабаром робота над створенням правових основ бухгалтерського обліку була продовжена й уже в 1978 - 1981 роки Державна Рада КНР опублікував «Правила виконання обов'язків співробітниками бухгалтерії» і «Тимчасове норма про бухгалтерські кадри»,  Міністерство фінансів КНР розробило «Систему бухгалтерського обліку на будівельних, спільних і інших підприємствах».

Ведення бухгалтерського обліку в  сучасному Китаї побудовано на двох основних масивах:

- правові акти спеціального характеру, що містять окремі вимоги по веденню бухгалтерського обліку й звітності;

- безпосередні базові джерела  правового регулювання.

До першої групи, наприклад,  відноситься Закон КНР від 4 вересня 1992 року «Про управління стягнення податків», у якому міститься спеціальний розділ  «Контроль за веденням бухгалтерської звітності й іншої господарської документації». У ньому, визначено, що інформація про систему й способи  ведення бухгалтерської звітності платника податків, направляється в податкові органи для звітності.                                                                                                                                                                                                                                                              

До другої групи належать спеціальні норми, що визначають правила ведення бухгалтерського обліку й пов'язані з ними питання. До їхнього числа відноситься закон, наприклад, що вступив у чинність із 1 січня 1994 року «Про сертифікацію професійних бухгалтерів».

Названі нормативні акти, що становлять правову основу сучасного законодавства Китаю про бухгалтерський облік і регламентують наступні напрямки:

- концепція й основні  цілі бухгалтерського обліку;

- об'єкт бухгалтерського  обліку;

- основні принципи  бухгалтерського обліку;

- система керування  роботою по організації бухгалтерського  обліку;

- якість бухгалтерських  розрахунків;

- бухгалтерський контроль;

- сфера компетенції  головного бухгалтера:

- відношення до бухгалтерського  персоналу й керівника підприємства.

Правова регламентація  бухгалтерського обліку Китаю має  глибокі історичні коріння. Численні акти 50-х років являли собою спробу створення єдиної системи бухгалтерського  обліку нової держави. Багато хто  з них так і не знайшли практичного застосування. Проте саме вони заклали основу сучасного законодавства про бухгалтерський облік Китаю, що у цілому відповідає міжнародним стандартам.

 

2. Бухгалтерські професії

Головний вчитель Давнього Китаю Конфуцій почав свій життєвий шлях бухгалтером товарного складу. Його ідеї і сьогодні вважаються важливими. Вони містять основні етичні норм поведінки людини, як в особистому житті, так і на роботі. В нашому випадку іде мова про те, що і як повинен робити бухгалтер.

Основу його праці  становить етика, яка зводиться  до таких понять:

1. Вірність роботодавцю
2. Повага до батьків
3. Справедливість – це робота бухгалтера
4. Чесність – невід’ємна  риса бухгалтера 

Коли китайські  статистики підрахували всі існуючі  професії, з'ясувалося, що у країні їх 1838. І одна із самих престижних - бухгалтер. Незважаючи на те що на рахівників великий попит, дипломованих фахівців не вистачає. Згідно зі звітом Світового банку про облік та аудит в Китаї, від грудня 2009 року, Китайський інститут сертифікованих приватних бухгалтерів має в своєму складі 150 000 членів, з них 88 000 практикуючі аудитори.

Дослідники ринку  робочої сили говорять, що в найближчі десять років професійні бухгалтери будуть на піку популярності в роботодавців.

І це незважаючи на те, що професія досить високооплачувана. Середній річний дохід дипломованого бухгалтера, що працює в столиці Китаю - Пекіні, становить приблизно 125 тисяч юанів у рік (близько 90 тисяч гривень), тобто більше 7 тисяч гривень на місяць. У той же час у країні є зарплати всього в 400 юанів (280 грн) на місяць і навіть менше.

Чому ж Китаю не вистачає бухгалтерів? Справа в тому, що на гарні зарплати можуть розраховувати тільки жителі великих міст. Але через їхню перенаселеність китайські громадяни із провінції не мають можливості переїхати в мегаполіси. А в глибинці вигідніше займатися вирощуванням рису, чим складанням проводок.

Ще одна складність: китайський бухгалтер повинен досконало володіти іноземною мовою. Справа в тому, що звітність у Китаї складається дуже часто англійською мовою, особливо якщо у фірми є іноземні постачальники. Це необхідно тому, що традиційне китайське написання тексту – не з ліва на право, а зверху вниз. А так як комп'ютерні облікові програми настроєні на європейське написання, то в китайських бухгалтерів, що не володіють іноземною мовою, виникають серйозні проблеми.

І все-таки часто  буває, що молоді люди, відучившись чотири роки й отримавши диплом про бухгалтерську освіту, відправляються шукати удачі в більші міста. Вони сподіваються знайти там більш високооплачувану роботу й залишитися жити. Якщо їх приймуть на роботу, то перший час можна пожити в роботодавця. У кожної поважаючій себе фірмі звичайно є спеціальні кімнати, де залишаються на ніч приїжджі співробітники. Саме тому директори фірм із великим небажанням беруть до себе «немісцевих» бухгалтерів - навіщо витрачатися на облаштованість їхнього житла.

Найвідоміші університет Китаю Пекінський університет(12 факультетів, 93 бакалаврські програми), університет Цінхуа, університет Фудаль,.

Місцевий ринок аудиторських послуг монополізований представниками „Великої четвірки” - KPMG, Deloitte, Ernst & Young и Pricewaterhouse Coopers. Із більш ніж 5600 китайських аудиторських компаній тільки 70 мають право надавати професіональні послуги китайським компаніям.