Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Января 2012 в 22:33, контрольная работа
Мета державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - прийняття системи норм і заходів, направлених на захист національного товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринку. До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні належать: забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці; створення найбільш сприятливих умов для залучення національної економіки в систему світового поділу праці; наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Мито являє собою вид державних грошових зборів, стягнутих з імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового прибутку, майна, цінностей та інших предметів, що пропускаються через митний кордон країни під контролем митних служб, а також із різних міжнародних поштових операцій.
Відповідно до різних
За об’єктом оподаткування
1) імпортне;
2) експортне;
3) сезонне.
Імпортне мито є
- до товарів, що походять з країн, що розвиваються, в межах товарних груп 1—24 застосовуються преференційні ставки мита;
- до товарів, що походять з країн (економічних союзів), які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів, що походять з країн, що розвиваються, в межах товарних груп 25—97 застосовуються пільгові ставки мита;
-
до решти товарів
Сезонне мито встановлюється для оперативного регулювання ввезення і вивезення окремих товарів на строк до 4 місяців залежно від сезону.
За способом нарахування мито поділяється на:
1) адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості товару;
2) специфічне — нараховується
у встановленому грошовому
3) комбіноване — поєднує обидва названих види мита.
З метою захисту економічних інтересів держави до товарів, що ввозяться, можуть тимчасово застосовуватися такі види мита:
- спеціальне (особливе) — встановлюється у кожному конкретному випадку як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію в таких кількостях або на таких умовах, що завдають шкоди вітчизняному виробнику, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції або у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України;
- антидемпінгове — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів за цінами, значно нижчими ніж їх нормальна вартість у країні вивезення, якщо такий імпорт створює загрозу або завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів або організації їх виробництва в Україні. Ставка (розмір) антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об’єкта демпінгу на момент експорту і заявленою ціною при його імпорті на митну територію України;
- компенсаційне — застосовується у випадках
ввезення на митну територію України товарів,
при виробництві або експорті яких прямо
чи побічно використовується субсидія,
якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняному
виробнику подібних товарів. Ставка компенсаційного
мита не може перевищувати розміру субсидій.
2.
Методи державного
регулювання
Існують різні погляди на класифікацію методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основними методами регулювання ЗЕД називають: економічні, адміністративні та правові методи.
Економічні методи поділяються на методи у галузі імпорту та методи у галузі експорту. У галузі імпорту – митні тарифи, численні податки і збори з товарів, що ввозяться, та імпортні депозити. У галузі експорту – пільгові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від сплати податків і надання фінансової допомоги.
За способом дії економічні методи поділяються на методи прямої і непрямої дії. До методів прямої дії, належать:
- державні видатки;
- безпосередній контроль за економічними процесами (регулювання експорту і імпорту);
- законодавчі постанови.
Адміністративні методи впливають безпосередньо на зовнішньоекономічні відносини. До них належать:
- ембарго (повна заборона зовнішньоекономічних операцій);
- ліцензування;
- квотування (кількісне лімітування ввезення або вивезення);
- специфічні вимоги до товару, упакування і маркування;
- зобов’язання щодо самозбереження поставок експортерам.
Правові
методи ґрунтуються на використанні
положень законодавчих актів України,
що регулюють зовнішньоекономічну
діяльність: Законів України "Про
зовнішньоекономічну
Доцільною
є класифікація методів регулювання
зовнішньоекономічної діяльності на методи
тарифного і нетарифного
Тарифне регулювання зовнішньоторговельної
діяльності - головний інструмент торговельної
політики, що впливає вартісні показники
імпортованого чи експортованого товару,
шляхом обкладення його відповідним митом.
Окрім тарифного регулювання існує нетарифне
регулювання, що об’єднує решту методів,
не пов'язаних з тарифним регулюванням.
Задача
1.
Прибуток
української корпорації, що підлягає
оподаткуванню, становить 211 тис.грн. Частина
цього прибутку у розмірі 31 тис.грн.,
отримано дочірньою компанією
Розв’язання:
Німеччина = 31 * 0,45 = 13,95 тис.грн.
Україна = 31 * 0,25 = 7,75 тис.грн.
Е.п.с. = (13,95 + 7,75 + (211 – 31) * 0,25) / 211 = 66,7 / 211 = 0,32
2.
Розраховуємо ефективну
Німеччина = 31 * 0,45 = 13,95 тис.грн.
Україна = (31 – 13,95) * 0,25 = 4,26 тис.грн.
Е.п.с. = (13,95 + 4,26 + 45) / 211 = 63,21 / 211 = 0,3
3. Розраховуємо ефективну податкову ставку, якщо використовується система податкового кредиту:
Німеччина = 31 * 0,45 = 13,95 тис.грн.
Україна = 0
Е.п.с.
= (13,95 + 45) / 211 = 58,95 / 211 = 0,28
Задача
2
На ринку існує 9 фірм. За даними наведеними у таблиці 1, необхідно визначити:
Таблиця 1
Обсяг випуску, експорту та імпорту продукції фірмами
Фірми | Обсяги випуску млн.дол. | Обсяги експорту, млн.дол. | Обсяги імпорту млн.дол. |
А | 17 | 2 | 0 |
Б | 23 | 3 | 0 |
В | 16 | 0 | 1 |
Г | 22 | 3 | 2 |
Д | 10 | 0 | 4 |
Е | 19 | 2 | 3 |
Ж | 15 | 1 | 3 |
З | 13 | 3 | 0 |
К | 22 | 2 | 4 |
Розв’язання:
де В – обсяг випуску продукції;
Е – обсяг експорту;
І – обсяг імпорту
Qр
= (17 – 2) + (23 - 3) + (16 + 1) + (22 – 3 + 2) + (10 + 4) + (19
– 2 + 3) + (15 – 1 + 3) + (13 - 3) + (22 – 2 + 4) = 15 + 20 +
17 + 21 + 14 + 20 + 17 + 10 + 24 = 158 млн.дол.
КА = (17 – 2) / 158 * 100% = 9,49%
КБ = (23 - 3) / 158 * 100% = 12,66%
КВ = (16 + 1) / 158 * 100% = 10,76%
КГ = (22 – 3 + 2 ) / 158 * 100% = 13,29%
КД = (10 + 4) / 158 * 100% = 8,86%
КЕ = (19 – 2 + 3) / 158 * 100% = 12,66%
КЖ = (15 – 1 + 3) / 158 * 100% = 10,76%
КЗ = (13 – 3) / 158 * 100% = 6,33%
КК = (22 – 2 + 4) / 158 * 100% = 15,19%
Н = 9,492 + 12,662 + 10,762 + 13,292 + 8,862 + 12,662 + 10,762 + 6,332 + 15,192 = 1168,11 – середня концентрація галузі.
4. Визначаємо концентрацію фірм Б та Е до злиття:
Ндо зл. = 12,662 + 12,662 = 320,56
Нпісля зл. = (12,66 + 12,66) 2 = 641,1
Індекс після злиття збільшився на 641,1 - 320,56 = 320,54
Отже,
можна зробити висновок, що горизонтальне
злиття фірм Б та Е не можливе, оскільки
індекс після злиття зросте на 320,54 одиниць,
а при середній концентрації галузі горизонтальне
злиття дозволяється лише у випадку, якщо
індекс зросте до 100 одиниць.
Ситуаційна
задача 1
Вітчизняне підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність.
Таблиця 2
Характеристика підприємства та зовнішньоекономічної діяльності яку воно здійснює
№ п/п | Параметри, що характеризуються | Характеристика параметрів |
1 | Назва українського підприємства | ТОВ «Владам» |
2 | Місцезнаходження українського підприємства | Україна, м. Миколаїв, вул. Кагатна,1 |
3 | Назва підприємства-контрагента | Amefruits SL |
4 | Місцезнаходження підприємства-контрагента | Іспанія, м. Аліканте, вул. Пуенте-Альто, 10 |
5 | Базисні умови постачання | DEQ(Аліканте) |
6 | Вид зовнішньоекономічної діяльності | Експорт |
7 | Код згідно УКТ ЗЕД | 070310 |
8 | Розмір мита згідно УКТ ЗЕД | 0,2 євро/кг |
9 | Кількість/одиниця виміру товару | 50000 кг |
10 | Ціна/ одиниця виміру товару | 0,9 євро/ кг |
11 | Сума рахунок-фактури | 45000 євро |