Економічні аспекти глобальних проблем

Міністерство освіти та науки України

Луцький Державний Технічний Університет 
 

Кафедра теорії

економіки

та  менеджменту 
 
 

РЕФЕРАТ

на  тему:

ЕКОНОМІЧНІ  АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ 
 

Підготував:                   студент групи МО-12

                                      Сидун Олексій  

Перевірила:                         Решетило Н.В 
 

Луцьк

2001

План:

1. Вступ.
2. Класифікація глобальних проблем.
3. Сучасні форми вияву.
4. Можливості розв’язання.
5. Висновок.

 Великі економісти минулого неодноразово підкреслювали діалектичну єдність природного і соціального, природного і суспільного на всіх рівнях людських відносин. Людське суспільство внутрішньо пов’язане з природним середовищем через виробничу діяльність, яка залежить від форми соціальної організації й характеру виробничих відносин властивих певному суспільству.  Виникнення глобальних проблем пов’язане як з конкретною сферою життєдіяльності суспільства, так і з конкретним соціально-економічним середовищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності людей.

 На  виникнення подібних проблем вперше звернули увагу західні вчені  в 60-х роках ХХ ст. Наприклад, Р.Фолк, О.Тоффлер, Д.Медуз до глобальних проблем  відносять досить вузьке коло питань – перенаселення планети, порушення  екологічної рівноваги, виснаження ресурсів. Такі вчені, як В.Леонтьєв, Е.Пестель, Я.Тінберген, визначаючи наявність багатьох глобальних проблем, найголовнішою вважають економічну відсталість країн, що розвиваються. Г.Кан, Дж.Фелпс вважають, що перед людством стоїть близько 20 глобальних проблем, 9 з яких – найголовніші.

 У цілому глобалістика як самостійна галузь знань  про найзагальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації перебуває  в процесі становлення.

 Проблеми  взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо:

1. вони мають загальноосвітній характер, тобто стосуються інтересів усіх або значної групи держав;
2. нерозв’язання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил;
3. вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі колективних і скоординованих зусиль світового товариства.

Глобальність  – не географічне поняття. Вона означає, що подібні проблеми стосуються інтересів  усіх класів і верств населення, усіх країн і народів планети, впливають на всі сфери суспільного життя і відбиваються певною мірою на стані справ у всіх районах планети.

 За  такими ознаками глобальність поділяється на 3 сфери:

 До першої сфери належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства. Серед них: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океану, оволодіння космічним простором. Особливість переростання цих проблем у глобальні полягає у тому, що сьогодні, як ніколи раніше, споживання ресурсів, що відновлюються і що не відновлюються, досягло величезних масштабів і характеризується тенденцією до подальшого зростання. Відносна обмеженість природних ресурсів робить необхідним пошук радикальних рішень проблеми, що склалася, у світовому масштабі.

 До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин, а саме: відносин між державами різних економічних устроїв, подолання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні регіональні та міжнародні кризи тощо. На перший план серед них вийшла проблема регіональних конфліктів, у тому числі і в державах, що переходять до ринкових відносин. Важливою залишається на цьому фоні проблема відвертання загрози застосування ядерної зброї. У розв’язанні цієї проблеми заінтересовані не тільки держави, які мають ракетно-ядерний потенціал, а й народи усієї планети. Тільки спільними зусиллями можна відвернути загибель людської цивілізації.

 Третя сфера – розвиток людини, забезпечення її майбутнього. Вона охоплює передусім проблеми пристосування сучасної людини до умов природного і соціального середовища, що змінюються під впливом НТП, питання сучасної урбанізації, боротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями (серцево-судинними, онкологічними, СНІДом). Проблему людини і її майбутнього вчені розглядають як таку глобальну проблему, в якій концентруються і багаторазово підсилюються всі інші проблеми людського співжиття.

 Класифікація  глобальних проблем за сферами дії  не означає, що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами часом мають умовний характер, а окремі глобальні проблеми зумовлені процесами, що є результатом взаємодії, скажімо, не тільки природи і суспільства, а й взаємовідносин між державами.  Та до якої б сфери не належала та чи інша глобальна проблема, вона має свої форми суперечностей, диспропорцій та функціональної незбалансованості.

 Кожна глобальна проблема є об’єктивною за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господарського життя, науки, культури і політики визначають зростання взаємозв’язку окремих ланок світового господарства, взаємозалежності держав і тим самим станов-

лять  основу для можливості глобалізації окремих  проблем людської цивілізації. При наявності суперечності між  світовим економічним розвитком і соціальним прогресом людства виникають об’єктивні причини для перетворення можливості глобалізації на її реальність, тобто появи глобальних проблем. З розвитком НТР гостро постала проблема охорони навколишнього середовища, невідкладного розв’язання потребує проблема сировинних джерел та ін.

 Крім  того на прояв і загострення глобальних проблем впливають реальні конкретно-історичні  умови. Без врахування соціальних факторів, специфіки суспільного устрою окремих  держав неможливо до кінця з’ясувати суть і джерела цих проблем.

 Координація зусиль сторін, що беруть участь у розв’язанні  глобальних проблем, ґрунтується на визначенні посильного внеску кожної з країн та умов участі незалежно  від рівня економічного розвитку і соціального устрою її.

 Серед глобальних проблем, що стоять сьогодні перед людством, збереження миру – найгостріша проблема, яка потребує невідкладного розв’язання. Людська цивілізація дійшла до такого стану, коли локальні міжнаціональні конфлікти без вживання ефективних запобіжних заходів можуть перетворитись на глобальні й становити безпосередню загрозу життя на землі.

 Гонка озброєнь безпосередньо впливає  на величину національного багатства, на рівень життя населення. Утримання  сучасних збройних сил і забезпечення їхніх потреб завдають величезної шкоди світовій економіці, посилюють диспропорції в її структурі, загострюють інші глобальні проблеми. Відвертання коштів на гонку озброєнь стало таким суттєвим, що під його впливом деформується механізм суспільного відтворення.

 Гонка озброєнь – це також фактор забруднення навколишнього середовища, головними носіями якого виступають виробництво та випробування зброї масового ураження – ядерної, хімічної, бактеріологічної.

 Виникнення екологічної проблеми, як і виникнення інших глобальних проблем у сфері взаємовідносин суспільства з природою, пов’язане з прискоренням НТР, який створює можливості для посилення людського впливу на навколишній світ. Навіть позитивне перетворення природи в інтересах суспільства не може не мати  хай вторинних чи третинних, але негативних наслідків для навколишнього середовища. Прискоривши розвиток продуктивних сил і давши в руки людини нові засоби підкорення природи, НТР не тільки виявила нові взаємозв’язки між людиною і природою, а й зумовила нові конфлікти в ході здійснення цих взаємозв’язків.

 Питання, пов’язані зі станом природи виникають на різних рівнях: регіональному, коли йдеться про забруднення чи порушення природи на обмежених ділянках поверхні; національному, коли техногенний вплив зачіпає інтереси цілої держави; планетарному, оскільки діяльність людини втручається в глобальні природні процеси. Регіональне і національне нині набуває глобальних масштабів.

 На  сьогодні людство ще не має єдиної програми розв’язання екологічних проблем. Зусилля вчених і господарників зосереджені на розробці й запровадженні нових технологій (перехід на ресурсозберігаючі та безвідходні технології); вишукуванні коштів для фінансування заходів щодо охорони навколишнього середовища; розробці національних програм раціонального природокористування.

 Національні програми охорони природного навколишнього  середовища будуть ефективними лише тоді, коли відповідатимуть міжнародним  потребам. Організатором і координатором  цієї діяльності виступає ООН та її спеціалізовані організації, насамперед створена у 1972 році у системі ООН Програма з навколишнього середовища (ЮНЕП). За її ініціативою було розроблено і прийнято Декларацію з розвитку навколишнього середовища (1992 р.) – своєрідну міжнародну екологічну конституцію. Нині ЮНЕП домагається прийняття міжнародної конвенції про збереження глобальної біологічної розмаїтості.

 Як  і раніше, гостро стоїть проблема забезпечення людства сировиною і енергією. Суть проблеми полягає у відсутності на сучасному етапі нової, адекватної НТР, бази постачання суспільного виробництва енергією та сировиною; затримці в освоєнні альтернативних енергоносіїв; наявності диспропорцій у світовому енергобалансі; переважанні традиційних енергоносіїв, залежності енергозабезпечення багатьох країн від зовнішніх джерел тощо.

 Останнім часом набула глобальності проблема освоєння Світового океану. Світовий океан надає людству біоресурси та мінеральну сировину.

 Розвідані запаси нафти на континентальному шельфі становлять ¼ світових розвіданих запасів. На морські надра припадає близько 30% олова, що видобувається у світі, 100% брому, 20% важкої води.

 Проблема  економічного відставання  країн, що розвиваються, виявляється також у кризі заборгованості. Вона належить до групи глобальних проблем, пов’язаних із взаємовідносинами між державами. Рис глобальності їй надає те, що вона може бути подолана виключно глобальним справедливим врегулюванням в межах світового товариства, яке в свою чергу, гарантувало б стабільному і гармонійному розвитку світового господарства.

 Суттєві риси глобальних проблем, їхні ознаки, сфери і форми мають реальне втілення, їх можна дослідити за допомогою існуючих вже нині методів глобалістики.

 Особливого  значення набуває питання конверсії воєнного виробництва, демілітаризації економіки країн світу, мирного співробітництва між ними. У західних країнах відмова від гонки озброєнь сприятиме економічному зростанню, дасть змогу скоротити податки з населення. Усім країнам, що розвиваються, роззброєння принесе додаткові кошти для подолання економічної відсталості.

 Позитивний  вплив роззброєння на розв’язання глобальних проблем людства важко переоцінити. Відмова від гонки роззброєнь створила б сприятливі можливості для економічного розвитку всього світового товариства.

 Розв’язання глобальних проблем сучасності, забезпечення майбутнього людської цивілізації вимагають розробки і реалізації колективної програми економічної, воєнно-політичної безпеки людства. Фінансові засоби її здійснення пов’язані з процесом роззброєння, конверсією воєнного виробництва, а суб’єктами втілення її в життя є всі заінтересовані країни і народи світу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література:

• Корнійчук Л.Я. Історія економічних вчень. – К., 1999.
• Юхименко. Історія економічних вчень. – К., 2000.
• Блауг.М. Экономическая мысль в ретроспективе – 1994.
• Ярчук С.В. Історія економічних вчень. – К., 1994.