Кодекс етики франчайзингу України

Кодекс етики франчайзингу

КОДЕКС ЕТИКИ франчайзингу України  
Федерація Розвитку  Франчайзингу України (далі ФРФУ) створена в 2009 році. Ініціатором її створення була група компаній, яка зацікавлена в підтримці та розвитку малого та середнього бізнесу на Україні, інфраструктури та гостинності. Беручи до уваги пріоритети України щодо інтеграції в Європейський Союз, головною метою діяльності ФРФУ є налагодження відносин співпраці міжнародного бізнесу з представниками влади в Україні, підприємцями та підприємствами в україні, а саме створення сприятливих умов ведення бізнесу в галузі франчайзингу, гостинності та інфраструктури та залучення прямих іноземних інвесторів в українську економіку.

На сьогоднішній день ФРФУ є провідною організацією в галузі франчайзингу, гостинності  та інфраструктури в Україні. Предметом  її діяльності є досягнення таких  цілей: підвищення освіченості у  відношенні поняття франчайзинг серед членів ФРФУ та в урядових колах; розвиток регуляторної бази. Членами ФРФУ є фахівці в сфері юриспруденції, банківської справи, консалтингу, франчайзингу.

Кодекс етики  був розроблений як практичний збірник  найважливіших принципів взаємодії Франчайзера і Франчайзі в Україні, при цьому він не заперечує відповідних національних законів. Кодекс етики являє собою кінцевий продукт роботи, проведеної членами ФРФУ. Він відповідає положенням Європейського кодексу етики франчайзингу, прийнятого Європейською Федерацією Франчайзингу (далі — ЕФФ).

Вступаючи до Федерації, її члени, які оперують на ринку франчайзингу, гостинності та інфраструктури, дотримуються Кодекс етики франчайзингу і зобов’язуються не вносити змін до нього в односторонньому  порядку. У той же час національні потреби можуть зробити за необхідне внесення деяких інших статей або положень, за тієї умови, що вони не будуть суперечити Кодексу, і будуть прикріплені до нього окремим документом.

1. Терміни та термінологія (глосарій франчайзингу)

Франчайзинг —  це система просування на ринку товарів  і / або послуг та / або технологій, яка базується на тісному і  тривалому співробітництві між  юридично і фінансово незалежними одна від одної сторонами — франчайзером і франчайзі. У рамках цієї системи, Франчайзер передає Франчайзі право на здійснення бізнесу згідно з концепцією франчайзера.

Воно зобов’язує Франчайзі в обмін на пряме  і непряме фінансову винагороду використовувати торговельна назва франчайзером і / або товарний знак, та / або знак обслуговування, ноу-хау (*), методи здійснення бізнесу, методи роботи, технологію, а також всі види права на інтелектуальну власність. Такі відносини можливі за умови постійного надання комерційної та технічної підтримки в рамках терміну дії письмового договору франчайзингу.

Термін «ноу-хау» — інформація, знання, досвід, набутий  франчайзером і невідомі для інших  осіб. НОУ-ХАУ передаються франчайзі  з метою ефективного розвитку ім бізнесу, ведення господарської діяльності з використання прав, закріплених Договором франчайзингу. 
Термін «таємний» означає, що ноу-хау як ціле або у вигляді окремих компонентів, не відомо і не доступний широкій публіці.

Термін «піддається  ідентифікації» — означає, що ноу-хау має бути описано досить зрозумілий спосіб, щоб можна було переконатися, що воно відповідає критеріям секретності та важливості; опис ноу-хау може бути включено або в договір франчайзингу, або викладено в окремому документі, або ж зафіксоване в будь-якій іншій формі.

Система франчайзингу — включає в себе франчайзингової  мережі, торгове (комерційне) назва  франчайзером і / або товарний знак, та / або знак обслуговування, ноу-хау, методи здійснення бізнесу, методи роботи, технологію, а також всі види прав на інтелектуальну власність.

Франчайзингова  мережа — це мережа підприємств, які  працюють за системою франчайзингу, під  однією торговою маркою, включаючи  франчайзера.

Пірамідальна  система збуту — це система  здійснення бізнесу, в якій доходи учасника базуються, головним чином, на залучення нових учасників, а не на продажу продукції або послуг.

2. Головні принципи.

Франчайзер є  ініціатором франчайзингової системи, яка складається з нього самого і мережі його Франчайзі, причому  Франчайзер є гарантом всієї системи протягом періоду її існування.

Обов’язки франчайзера

Франчайзер:

• успішно розвиває свою бізнес-концепцію, володіючи до моменту заснування франчайзингової мережі, як мінімум одним пілотним підприємством, де впроваджена система франчайзингу;
• є власником або має юридичні права на використання свого комерційного назви, торгової марки або інших ідентифікаційних знаків фірми;
• забезпечує своєму Франчайзі початкове професійне навчання і надає наступну комерційну та / або технічну підтримку протягом усього терміну дії договору.

Обов’язки Франчайзі

Франчайзі:

• докладає максимум зусиль до розвитку і росту бізнесу, що є предметом франчайзингу, а також до підтримки загального іміджу та репутації франчайзингової мережі;
• надає франчайзеру достовірну оперативну інформацію з метою визначення ефективності здійснення свого бізнесу, а також фінансові звіти, необхідні для ефективного управління мережею; Франчайзі також зобов’язується надавати франчайзером і / або його агентам вільний доступ на територію свого підприємства, а також доступ до ділової документації;
• не розголошує третім сторонам переданого йому франчайзером ноу-хау ні протягом терміну дії договору, ні після його закінчення.

Обов’язок обох сторін:

Сторони зобов’язуються чесно і сумлінно здійснювати  бізнес. Франчайзер в письмовому вигляді повідомляє своїх Франчайзі про будь-які порушення умов договору і за можливості надає їм час на виправлення цих порушень.

3. Відбір франчайзі та розкриття інформації

3.1 Інформація  про систему франчайзингу, призначена  для потенційних франчайзі, повинна бути чітко сформульована і не містити двозначних пунктів, які б могли запровадити кандидатів в оману.

3.2. Всі відкриті  рекламні та інформаційні матеріали,  необхідні для залучення франчайзі,  у тому числі всі прямі або  непрямі посилання на результати підприємницької діяльності і цифрові показники доходів, яких можуть очікувати Франчайзі, повинні носити об’єктивний і достовірний характер.

3.3. Для того, щоб потенційні Франчайзі мали  можливість підписати будь-який  юридичний документ, Франчайзер до підписання юридичних документів вручає їм примірник Кодексу етики з чітко і достовірно викладеними інформаційними матеріалами про майбутніх франчайзингових відносинах.

3.4. Якщо Франчайзер  вимагає від кандидата під  Франчайзі підписання ще одного контракту, сторони при цьому дотримуються наступних принципів:

• У такому контракті вказується термін його дії і включається пункт про його розірвання;
• Франчайзер може включити в такий контракт пункти про недопущення конкуренції та / або збереження комерційної таємниці для захисту свого ноу-хау та корпоративного іміджу.

3.5. Франчайзер  повинен відбирати і приймати  нових Франчайзі лише після  розгляду заявок кандидатів у  Франчайзі за наявності у них  базових професійних навичок, освіти, особистих якостей і достатніх фінансових ресурсів для ефективного здійснення бізнесу, що є предметом франшизи.

4. Договір Франчайзингу

4.1 Договір франчайзингу  має бути сформульовано відповідно  до положень національних законодавства, законів Європейського Співтовариства, які не суперечать національному законодавству і Кодексу етики.

4.2 Договір повинен  відображати інтереси членів  франчайзингової мережі щодо  захисту інтелектуальної власності  франчайзера і підтримки загального  іміджу та репутації франчайзингової системи. Всі договору і контрактні зобов’язання, пов’язані з франчайзинговими відносинами, повинні бути оформлені в письмовому вигляді і переведені перекладачем на офіційну мову тієї країни, в якій Франчайзі буде вести свій бізнес. Після підписання всі договори передаються Франчайзі.

4.3. У договорі  франчайзингу чітко визначаються  обов’язки сторін, а також усі  інші істотні умови взаємовідносин  між сторонами.

4.4. Важливі умови, що вносяться в договір франчайзингу:

• Права, які передаються франчайзеру;
• Права, які передаються Франчайзі;
• Товари та / або послуги, що надаються франчайзером і франчайзі;
• Обов’язки франчайзера;
• Обов’язки Франчайзі;
• Порядок здійснення платежів Франчайзі франчайзеру;
• Термін дії договору франчайзингу. Термін дії повинен бути досить тривалим для того, щоб Франчайзі мав можливість окупити свої початкові капіталовкладення, пов’язані з покупкою франшизи;
• Юридична підстава для продовження терміну дії договору;
• Умови, при яких Франчайзі буде мати право продати або передати бізнес, що є предметом франшизи, а також можливі пріоритетні права франчайзера в цьому відношенні;
• Пункти про права Франчайзі на використання ідентифікаційних знаків франчайзера, його торгової марки, логотипу або інших знаків;
• Право франчайзера впроваджувати до франчайзингової систему нові або змінені методи роботи і технології;
• Пункт про умови розірвання договору;
• Пункт про негайне повернення після закінчення терміну дії договору франчайзингу всіх матеріальних і нематеріальних активів, що належать франчайзеру чи іншому законному власнику.

5. Кодекс етики та системи Майстер-франшизи

Кодекс етики  поширюється як на відносини між  франчайзером і франчайзі, так і  на відносини між правовласником Майстер-франшизи і Франчайзі. Також  він поширюється на відносини між франчайзером і правовласниками Майстер-франшизи.

Майстер франшиза — продаж виняткових прав на розвиток усієї системи франчайзингу з  можливістю продажу франшизи іншим  підприємцям і підприємствам  і отримувати від них плату (роялті) на закріпленій території. Як правило, майстер франшиза продається на країну.

6. Розширення і тлумачення

Розширення і  тлумачення Кодексу етики франчайзингу становлять невід’ємну його частину, якої мають дотримуватися всі  члени Федерації.

ДОПОВНЕННЯ

1. Застосування

Кодекс етики франчайзингу відображає єдині принципи взаємодії між франчайзером і Франчайзі. Даний Кодекс етики не є складовою частиною договору між франчайзером і франчайзі, якщо цього не вказує сам Франчайзер. Нічого в цьому Кодексі не повинно тлумачитися як обмеження права франчайзера на продаж.

2. Питання інтелектуальної власності

Члени Федерації  не імітують торгову марку, систему, комерційна назва, корпоративний імідж, девіз або інший ідентифікаційний знак іншого франчайзера будь-яким способом або в будь-якій формі, яка б могла потенційно ввести клієнтів в оману.

3. Розкриття інформації

Вимога щодо об’єктивного змісту рекламних матеріалів, призначених для залучення Франчайзі (Пункт 3.2), конкретно стосується загальнодоступних  матеріалів, а саме:

• Відомості про корпоративний статус франчайзером і / або власника Майстер-франшизи (в залежності від ситуації), про цілі компанії, її зареєстрованому адресу, корпоративному іміджі і достатнього робочого керівників франчайзером і / або власника Майстер-франшизи (в залежності від ситуації) в управлінні франчайзинговою мережею;
• Фінансова інформація франчайзером і / або власника Майстер-франшизи (в залежності від ситуації), що підлягає опублікуванню;
• Історія бізнесу франчайзера та / або власника Майстер-франшизи (в залежності від ситуації);
• Опис бізнесу, що є предметом франшизи;
• Оцінка сукупних витрат, пов’язаних з основою бізнесу, що є предметом франшизи;
• Загальний опис основних характеристик ноу-хау;
• Надання франчайзером і / або власником майстер-франшизи (в залежності від ситуації) технічної допомоги своїм Франчайзі;
• Назви та адреси компаній, які входять до франчайзингової мережі (зі спеціальним посиланням на існуючі франчайзингові фірми в Україні в особі Франчайзі);
• Кількість Франчайзі, чиї договору франчайзингу були розірвані протягом двох (2) останніх років із зазначенням причин їх розірвання;
• Інформація про всі ліцензіях, необхідних законом для здійснення бізнесу, якщо вони необхідні, і всі передумови видачі цих ліцензій;
• Ключові елементи договору франчайзингу, зокрема права і обов’язки обох сторін, термін дії договору, умови його продовження або розірвання і т.п.;
• Інформація про договір майстер-франчайзингу, за винятком фінансових домовленостей між франчайзером і Майстер-Франчайзі.