Контрольна робота з „Економічний аналіз”

                                                    Е – 07–05-Б₂МЕБ ( 2,9 з) 

                                                    Куліш Людмила Віталіївна 

                                                    Київ, вул.Малишка 11,кв.38 

                                                    Залікова № Е-05369 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота 

з дисципліни: „Економічний аналіз” 

ВАРІАНТ № 12 
 
 
 
 

     Кулік Алла Василівна 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2006

ВСТУП

     Аналіз (від греч. - analisis) буквально означає розчленування, розкладання об'єкту, що вивчається, на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові (уявні або реальні). Аналіз виступає в діалектичній, суперечливій єдності з поняттям "синтез" (від гречч. - sinthesis) з'єднання раніше розчленованих елементів об'єкту, що вивчаються єдиним цілим.

     Аналіз  – синтез як шлях, як зміст і форма  людського мислення комплексно вивчається в множинному вимірюванні і багатьма науками. Але аналіз економіки, аналіз господарської діяльності і, її кінцевих результатів (у всіх галузях і у всіх проявах) – область виключно економічного аналізу (у широкому та вузькопрофільному сенсі).

     Формування  ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на мікро  рівні – на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки (при будь-якій формі власності) складають основу ринкової економіки.

     Предметом економічного аналізу є доступна дослідникові реальність, прийнята в  сукупності предметів і явищ, що знаходяться в тих або інших зв'язках один з одним і постійному русі і розвитку. Ці зв'язки вельми різноманітні, вони знаходять свій прояв відносно частини до цілого і, навпаки, в рівності і нерівностях, в явній або неявною підпорядкованості, взаємо обумовленості і взаємозалежності.

     Взаємодія, що виражає зміну стану одного або перехід його в інше, є логико-методологічним і гносеологічним пізнанням природних, суспільних, економічних явищ.

     Під предметом економічного аналізу  розуміються господарські процеси  підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників, одержуючи віддзеркалення через систему економічної інформації. 

     Як  видно з визначення, економічний аналіз має справу з господарськими процесами підприємств, об'єднань, інших підрозділів і кінцевими виробничий-фінансовими результатами їх діяльності. Економіка підприємств вивчається при цьому не тільки в динаміці, але і в статиці.

     Далі  предметом економічного аналізу є господарські процеси і кінцеві результати, що складаються під впливом об'єктивних зовнішніх чинників.

     Значенням, змістом і предметом економічного аналізу визначаються і завдання, що стоять перед ним.

     До  найважливіших з них слід віднести:

1. підвищення науково-економічної  обґрунтованості бізнес-планів і нормативів (в процесі їх розробки);

2. об'єктивне і всебічне дослідження  виконання бізнес-планів і дотримання  нормативів (за даними обліку  і звітності);

3. визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (окремо і в сукупності);

4. контроль за здійсненням вимог  комерційного розрахунку (у його  повній і не завершеній формі);

5. виявлення і вимірювання внутрішніх  резервів (на всіх стадіях виробничого процесу);

6. випробування оптимальності управлінських  рішень (на всіх ступенях ієрархічних  сходів). 
 
 

    Аналіз  показників складу, структури і технічного рівняння основних фондів підприємства.

      При аналізі основних фондів насамперед треба визначити їхню середньорічну вартість і динаміку зміни за ряд років. При цьому слід зіставляти темпи їх зміни з динамікою зростання вартості продукції або обсягів виробництва в натуральному вираженні. Останній показник повинен мати більш високі темпи зростання порівняно з основними фондами. Однак економічні труднощі, які мають місце в нашій країні, можуть показати і зворотні тенденції.

      Основні фонди підприємства поділяють на виробничі й невиробничі основні  засоби. Перші включають основні  засоби основного виду діяльності (промисловості) та інших галузей народного господарства. Основні засоби основної діяльності складаються з будівель і споруд, устаткування, інструменту та інших основних фондів.

      Аналізуючи  склад основних виробничих фондів, їх слід поділити на активні й пасивні, визначивши частку кожної групи. Треба ретельно вивчити, як змінюється співвідношення цих груп упродовж останніх років. При цьому невпинне збільшення частки активних фондів у вигляді робочих і силових машин – нагальна мета кожного підприємства.

      У сучасних ринкових умовах дуже важливо звернути увагу на те, яка частка основних фондів здана або взята в оренду, яку земельну площу займає підприємство і наскільки доцільно її використовує.

      Інвестиційну  діяльність підприємства можна оцінити, вивчивши суми залишків незавершених капітальних вкладень і устаткування, які числяться на бухгалтерському балансі (форма № 1), можна також поцікавитись, за рахунок яких коштів вони здійснюються (форма № 3, розділ 4 річного звіту), нарешті, чи є у підприємства довгобуд, якої він давності тощо.

      Аналізуючи  стан основних фондів, насамперед на підставі даних розділу І активу бухгалтерського  балансу, розраховують коефіцієнт спрацювання (зносу) основних фондів і вивчають його динаміку за ряд років. Як допоміжні  можна застосовувати коефіцієнти вибуття, оновлення основних засобів, показники вікового складу устаткування. Повсюдне погіршення цих показників свідчить про серйозні проблеми з оновленням устаткування на підприємствах країни, відсутністю коштів для фінансування цих потреб. До того ж спрацьовані основні засоби зумовлюють застосування застарілих технологічних процесів, що спричиняє неконкурентоздатність продукції більшості підприємств.

      Розглядаючи рівень спрацювання основних засобів, мають на увазі насамперед їх фізичний знос. Проте не слід забувати ще й про моральне старіння фондів, яке набагато погіршує становище. 
 

Задача 1.

      За  даними бухгалтерського балансу  розрахувати і проаналізувати такі показники ділової активності підприємства:

• віддачу основних коштів і нематеріальних активів;
• оборотність банківських активів.

      Одержаний загальний обсяг реалізованої продукції  – 10895 тис. грн. 

   Віддача основних фондів визначається відношенням  виручки від реалізації продукції  до вартості основних засобів і нематеріальних активів. 10895/(3217,10+30,8)=3,35 

   Віддача основних фондів в звітному періоді  склала 3,35, тобто на 1 грн. основних фондів (основні засоби і нематеріальні  активи) доводиться 3,35 грн. виручки  від реалізованої продукції. 

   Оборотність банківських активів визначається відношенням виручки від реалізації продукції до суми готівки, незатребуваної виплати за продані товари, авансів, виданих постачальникам і підрядчикам, отриманих чеків, цінних паперів, неврахованих термінових позик і інших короткострокових фінансових вкладень. 
 

 
 

   Оборотність банківських активів в звітному періоді 20,66 (10895/ 527,4), тобто на 1 грн. банківських активів доводиться 20,66 грн. виручки від реалізованої продукції 
 

Задача № 2.

      Методом ланцюгових підстановок, інтегральним методом і методом різниць  розрахувати вплив на обсяг випуску  продукції у звітному періоді порівняно з плановим таких факторів:

• зміни структури робочої сили;
• зміни середньорічного виробітку продукції на одного робітника.

      Вихідні дані:

 

     Для розв’язання задачі визначимо формулу  залежності результативного показника (обсяг випуску продукції) від  зазначених в задачі факторів. 

     Річний  обсяг випуску продукції можна  розрахувати за формулою: 

     Т = П_пвп Ч_пвп, 

     де  Т – обсяг випуску продукції; П_пвп – середньорічний виробіток продукції промислово виробничим персоналом (ПВП); Ч_пвп – середньорічна чисельність ПВП. 

     П_пвп = П_р V_р 

     де  П_р – середньорічний виробіток продукції на одного робітника; V_р – структури робочої сили (питома вага робітників в середньорічній чисельності ПВП). 

     П_р = Т/Ч_р 

     де  Ч_р – середньорічна чисельність робітників. 

V_р = Ч_р/Ч_пвп 

     Скориставшись методом перетворення формул маємо  наступну залежність: 

Т = Ч_пвп V_р П_р 

     Таким чином, нами одержано рівняння моделі, за допомогою якого можна розрахувати вплив наступних факторів: чисельність ПВП (є одним з основних факторів які впливають на обсяг продукції – кількісний показник перша підстановка), структури робочої сили (показник структури – друга підстановка) та середньорічного виробітку продукції на одного робітника (якісний показник – третя підстановка).

     Для зручності розрахуємо необхідні  додаткові показники та ведемо умовні позначення і заповнимо узагальнюючу таблицю (табл. 1): 

Табл. 1