Контрольная работа по "Международной экономике"

Під факторингом розуміють купівлю фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасація. У такому випадку експортер поступається факторинговій компанії правом отримання платежів від імпортера за поставлені товари. Авансуючи рахунок експортера до настання терміну розрахунку, факторингова компанія кредитує його, при цьому аванс складає до 70-90% суми фактури залежно від кредитоспроможності клієнта, а решта 10-30% зараховуються на заблокований рахунок клієнта після вирахування проценту за кредитом і комісії за послуги.

Щодо форфейтингу, то це купівля на повний термін на встановлених умовах векселів і інших платіжних і боргових документів, коли в обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик несплати зобов’язань та разового збору за зобов’язання купити векселі експортера.

Під лізингом розуміють різновид орендних операцій, що являє собою довготермінову оренду машин, обладнання, споруд виробничого призначення. При розкритті особливостей лізингу слід охарактеризувати такі їх різновиди як фінансовий та оперативний.

Світовий ринок позичкових капіталів є комплексним і  багатофункціональним утворенням, він  охоплює різноманітні ринки і  складається з багатьох інститутів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Задача.

В умовах золотого стандарту  фіксований золотий вміст долара США складав 20,6 дол. за 1 унцію. Британський  фунт стерлінгів – 4,3 ф. ст. за 1 унцію. Яким буде обмінний курс долара на фунт стерлінгів?

Припустимо, що ви починаєте  здійснювати комерційні операції, маючи  в наявності 100 ф. ст. при обмінному  курсі 1 ф. ст. = 6 дол. Яку кількість  золота можна купити у Великобританії? Яку кількість золота можна купити у США, попередньо обмінявши фунти  на долари?

            Якщо золото потім перевозиться  у Великобританію, за скільки  фунтів його можна продати?  Як довго може зберігатися  початковий обмінний курс?

Опишіть ситуацію за умови, що обмінний курс складає 1 ф. ст. = 3 дол.

Розв’язання

Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в  грошових одиницях іншої країни, при  угоді купівлі-продажу. Така ціна може встановлюватися виходячи із співвідношення попиту і пропозиції на певну валюту в умовах вільного ринку або ж  бути суворо регламентованою рішенням уряду чи його головним фінансово-кредитним  органом, як правило, центральним (національним) банком.

Валютні курси розрізнюються  і залежно від того, здійснюється купівля чи продаж валюти.

1. Для розв’язання задачі потрібно долари США перевести в фунти стерлінгів:

1 унц. = 4,3 ф.ст. = 20,6$

1ф.ст. = 4,79$

1$  = 0,21ф.ст.

 

2. При обмінному курсі 1 ф. ст. = 6 дол.

За 100ф.ст.

1) у Великобританії купуємо: 100/4,3 =  23,26 унцій золота.

2) у США: обмінюємо ф.ст. на долари: 100ф.ст.*6 = 600$

купуємо: 600/20,6 = 29,13 унцій золота.

Якщо золото потім перевезти  у Великобританію,продаємо його: 29,23*4,3 = 125,69ф.ст.

Отже, прибуток від  цієї операції: 125,69 – 100 = 25,69ф.ст.

3. При обмінному курсі 1 ф. ст. = 3 дол.

За 100ф.ст.

1) у Великобританії купуємо: 100/4,3 =  23,26 унцій золота.

2) у США: обмінюємо ф.ст. на долари: 100ф.ст.*3 = 300$

купуємо: 300/20,6 = 14,56 унцій золота.

Якщо золото потім перевезти  у Великобританію,продаємо його: 14,46*4,3 = 62,18ф.ст.

Отже, маємо збитки: 100-62,18 = 37,82ф.ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Суб’єкти міжнародних економічних відносин та принципи їх взаємодії.

 

Суб’єкти міжнародних  економічних відносин – це учасники міжнародних економічних явищ і  процесів, які здатні самостійно та активно діяти з метою реалізації своїх економічних інтересів. Суб’єкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію:

1) за рівнем  розвитку стосунків:

 а) мікрорівень – підприємства, фірми, фермерські господарства, окремі особи;

 б) мезорівень – регіони, галузі економіки;

 в) макрорівень –  держави, групи держав, міжнародні  організації.

2) за правовим  статусом:

 а) фізичні особи – право- та дієздатні особи, які y міжнародних відносинах виступають як окремі індивідууми, тобто діють від власного імені й не представляють ніяких фірм (комерсанти-індивідуали, наймані працівники (трудові мігранти), туристи);

 б) юридичні особи – це організації, фірми, корпорації, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю й відповідають наступним ознакам: постійність існування, незалежно від окремих елементів, осіб, які входять до їхнього складу та можуть змінюватися; наявність власного майна, відокремленого від майна його учасників; наявність права купувати, володіти, користуватися й розпоряджатися об’єктами власності; наявність права від свого імені бути позивачем і відповідачем y суді та арбітражі; самостійна майнова відповідальність.

 Юридичні особи поділяються також за організаційно-правовим критерієм :

 – товариства з  необмеженою відповідальністю;

 – товариства з  обмеженою відповідальністю;

 – акціонерні товариства;

 – командитні товариства;

 – одноосібні підприємства.

 Держава – це особливий суб’єкт міжнародних економічних відносин. Відносини і зв’язки між державами знаходяться в основі створення цілісної світогосподарської системи. Більшість міжнародних організацій є міждержавними. Саме держави створюють поле діяльності для суб’єктів мезо- і макрорівня, укладаючи між собою договори про двостороннє та багатостороннє співробітництво.

 Залежно від ступеня  розвитку стосунків та тривалості  дії угод між суб’єктами світогосподарської взаємодії розрізняють рівні розвитку міжнародних економічних відносин:

1) міжнародні економічні контакти – це найпростіші, одиничні, випадкові економічні зв’язки, що мають епізодичний характер і регулюються переважно разовими угодами. Зв’язки даного рівня притаманні юридичним і фізичним особам;

2) міжнародна економічна взаємодія – це добре відпрацьовані, стійкі економічні зв’язки між суб’єктами міжнародних економічних відносин, які базуються на міжнародних економічних угодах і договорах, укладених на досить тривалий період часу;

3) міжнародне економічне співробітництво, тобто міцні й тривалі зв’язки кооперативного типу, які в своїй основі мають спільні, наперед вироблені та узгоджені наміри, закріплені в довгострокових економічних договорах і угодах.;

4) міжнародна економічна інтеграція – вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, який характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики, як y взаємних економічних відносинах, так і y відносинах з третіми країнами.

Чітких меж між цими формами провести неможливо, оскільки існує багато субформ, що знаходяться на перетині двох і більше форм, а тому їх можна віднести до тієї чи іншої форми із значною мірою умовності.

 

Сучасні принципи міжнародних  відносин закріплені в Статуті ООН  і покликані стабілізувати міжнародні відносини, обмежуючи їх певними  нормативними рамками. Вони не можуть бути скасовані державами в однобічному  порядку або за угодою. Вони визнані  всіма державами і на них грунтуються всі документи, що фіксують міжнародні угоди і домовленості.

До основних принципів  відносяться:

• Принцип суверенної рівності держав: кожна держава зобов'язана поважати суверенітет інших учасників міжнародних відносин, тобто їх право в межах власної території здійснювати державну владу без якого-небудь втручання з боку інших держав, а також самостійно проводити свою зовнішню політику;
• Принцип незастосування сили і загрози силоміць, який означає, що всі держави повинні стримуватися в їх міжнародних відносинах від загрози силоміць або її вживання проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будь-якої держави;
• Принцип непорушності державних кордонів, який зводиться до трьох елементів: визнання вже існуючих кордонів, відмова від яких-небудь територіальних претензій зараз і в майбутньому, відмова від будь-яких інших посягань на кордони;
• Принцип територіальної цілісності держави свідчить, що держави повинні утримуватися від будь-яких дій, направлених на порушення національної єдності і територіальної цілісності будь-якої іншої держави, територія держави не має бути об'єктом придбання іншим держави в результаті загрози силоміць або її вживання;
• Принцип самовизначення народів і націй декларує безумовну пошану права кожного народу вільно вибирати дороги і форми свого розвитку;
• Принцип співпраці свідчить, що держави зобов'язані здійснювати міжнародну співпрацю в дозволі міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, а також повинні підтримувати міжнародний світ і безпеку.

У Статуті ООН  зафіксовані також: Принцип невтручання  у внутрішні справи держави; принцип  мирного дозволу міжнародних  суперечок; Принцип загальної пошани прав людини; Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Буглай В.Б., Ливенцев Н.Н. Международные економические отношения. – М.: Финансы и статистика, 1996.
2. Киреев А.П. Международная экономика. – М.: Международные отношения, 1998.
3. Кругман П., Обстфельд М. Международная экономика: теория и политика. Пер.с английского. – М.: Юнити, 1997.
4. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей. – М.: Прогресс-Универс, 1992.
5. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економіка. Навчальний посібник. – К.: ВІПОЛ, 1996.
6. Международные экономические отношения / Под ред. С.Ф. Сутырина. – С. – Пб.: изд-во С.-Пб университета, 1996.
7. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: Навч.посібник. – Чернівці: Рута, 1996.
8. Хасбулатов Р.И. Мировая экономика. – М.: ИНСАН, 1994.
9. Циганкова Т.М. Сучасне світове господарство, основи ринкової економіки / За ред. В.М. Петюха. – К., 1995.