Лекция по "Экономике"

ЛЕКЦІЯ.7. ОБЛІК  ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

2.БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЕКСПОРТУ ТОВАРІВ (ПРОДУКЦІЇ) ЗА

УМОВИ ПРЯМОГО ВИХОДУ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК

3. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЕКСПОРТУ РОБІТ.ПОСЛУГ
4. ОБЛІК АВАНСІВ, ОДЕРЖАНИХ ВІД ІНОЗЕМНИХ ПОКУПЦІВ

І.ОСНОВНІ  ПОНЯТТЯ

Експорт - це один з видів міжнародної торгівлі. Всі країни намагаються

стимулювати    власного товаровиробника до експорту продукції, заохочуючи наданням:

• субсидій;
• податкових пільг;
• кредитів під незначні відсотки;
• юридичної, політичної та іншої підтримки.

Експорт - продаж продукції (робіт, послуг) іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання доходів від виробничої або інших форм господарської діяльності.

Експортна операція - комерційна діяльність, пов'язана з продажем та вивезенням за кордон товарів, робіт, послуг для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

В умовах зовнішньоекономічної діяльності здійснюються наступні види експортних операцій:

• експорт товарів в рахунок міжурядових угод;
• експорт товарів в межах державного контракту;
• експорт товарів на умовах державного або комерційного кредиту, або за рахунок 
  відстрочки платежу;
• експорт на умовах компенсаційної угоди;
• експорт на умовах бартерної угоди;
• експорт в рахунок надання допомоги.

Будь-яка юридична особа може здійснювати експорт  товарів (робіт, послуг) у разі виконання  певних вимог:

• здійснення  експортних  операцій  повинно  бути   передбачене  її  статутними 
  документами;
• контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій 
  формі     і     відповідати    всім    вимогам,    встановленим    Положенням     про    форму 
  зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (див. додаток С);
• при визначенні предмету експортного контракту повинні бути враховані такі 
  обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України.

В Україні  для здійснення експортної діяльності використовуються генеральні, разові та відкриті (індивідуальні) ліцензії (див. лекцію 1).

Індивідуальні ліцензії на експорт товарів Міністерство "економіки надає на підставі заявки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності

В основі облікової  вартості експортних товарів лежить їх фактична собівартість. Вона залежить від виду експортної операції.

Витрати на експорт товарів складаються з чотирьох основних елементів (рис. 7.2).

 

По експортних поставках відбувається сплата митного  збору, мита, а по окремим видам експорту сплачується акцизний збір (хоча цей перелік товарів незначний) і ПДВ (в більшості випадків ПДВ по експорту нараховується за "нульовою" ставкою). Методика нарахування зазначених зборів і податків аналогічна до імпортних поставок. Сплата мита і митного збору відбувається до/або в момент митного оформлення товарів, що вивозяться з України.

2.БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ З ЕКСПОРТУ ТОВАРІВ (ПРОДУКЦІЇ) ЗА УМОВИ ПРЯМОГО ВИХОДУ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК

В основі обліку експортних угод без участі посередника  лежить договір поставки. За його умовами українська сторона може отримувати гроші від іноземного покупця до/або після відвантаження експортної продукції.

Відповідно до митного  режиму "Експорт" суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, в залежності від предмету експорту, повинен подати до митниці  наступні документи:

• вантажну митну декларацію (див. лекцію 5);
• провізну відомість або САКМЕТ ТІК (складається на майно, що вивозиться, на 
  товари та майно вартістю до 100 дол. СІЛА, несу провідний багаж та інші товари, на які не
 

складається вантажна митна декларація);

• товаросупровідні      документи:     транспортні      накладні      (СМК, залізнична 
  накладна, авіа накладна, коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи);
• комерційні документи (рахунки-фактури, інвойси) (зразок 7.3);
• довідку про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать 
  резиденту України і знаходяться за її межами або довідку про відсутність за межами 
  України валютних цінностей (буде розглянуто в лекції 12);

- ліцензію    Міністерства   економіки    України    на   товари,   що    підлягають 
ліцензуванню;

• дозвіл Урядової комісії з експортного контролю;
• фітосанітарний сертифікат;
• ветеринарний сертифікат;
• дозвіл служби екологічного контролю на вивезення товарів;
• гарантійне  зобов'язання,  прийняте  на  облік  податковою адміністрацією (при 
  митному оформленні давальницької сировини);
• свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера 
  для   перевезення  вантажів   під   митними   печатками  та  пломбами   (для  українських 
  перевізників);
• інформаційний лист Держмитслужби з переліком висновків;

-' експертний  висновок територіального органу  Держстандарту України (оригінал);

• дозвіл Міністерства культури (при вивезенні культурних цінностей);
• облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (див, лекцію 1);

 

• експертний   висновок   Державного   гомологічного   центру   при   Міністерстві 
  фінансів   України   (на   вивезення   дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного 
  каміння);
• сертифікат якості Державної хлібної інспекції Мінагропрому  України  (при 
  відвантаженні зерна та продуктів його переробки);
• довідку,      видану   управлінням   сільського    господарства   та продовольства 
  обласної держадміністрації за встановленою  формою  (при вивезенні живої худоби, 
  шкіряної сировини);

разову    (індивідуальну)    ліцензію    на    право    здійснення    певних    видів зовнішньоекономічної діяльності;

• індивідуальну ліцензію на здійснення резидентами  майнових  інвестицій  за 
  межами України (видається Міністерством економіки України у разі майнових інвестицій 
  за кордон);
• погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та продукції, що їх містить, 
  експорт яких підлягає ліцензуванню;
• платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на 
  депозитні рахунки митних установ.

Організація бухгалтерського обліку експортних операцій визначається рядом факторів, передусім, участю або неучастю в експорті посередницьких організацій, порядком передачі права власності на товари, що експортуються, іноземному покупцю та формою розрахунків з ним.

Основними завданнями обліку експортних операцій є:

- формування достовірної інформації про реалізацію експортованих товарів;

• своєчасне  виявлення  та  правильне  визначення   фінансового  результату  від 
  експорту;
• формування   достовірної   інформації   про   стан   розрахунків   з   іноземними 
  покупцями та посередниками;

- формування достовірної інформації про курсові різниці.

Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському  обліку дохід від реалізації відображається по дебету рахунку 362 "Розрахунки з іноземними

 

покупцями" і кредиту рахунку 70 "Доходи від реалізації" з використанням відповідних субрахунків.

Після цієї операції можливе відображення витрат по експортній операції, а саме списання реалізованих на експорт товарів по дебету рахунку 90 "Собівартість реалізації" і кредиту рахунків 28 "Товари" або 26 "Готова продукція" за обліковою вартістю.

В процесі  реалізації експортної продукції у  підприємства виникають комерційні витрати, зокрема такі, як витрати  на підготовку товарів до відвантаження, і'х перевезення всередині країни та за кордоном, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування та зберігання вантажів в дорозі, оплату зборів за митне оформлення вантажів тощо. Такі витрати накопичуються на рахунку 93 "Витрати на збут" з подальшим перенесенням до складу фінансових результатів.

Реалізація  експортної продукції і експортних товарів відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов поставки. При визначенні контрактної вартості враховуються облікова вартість і базисні умови поставки. ПДВ і акцизний збір по експортних товарах в контрактні ціни не включаються. Додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції і експортних товарів є мито, митні збори і транспортні витрати залежно від базисних умов поставки "Інкотермс -1990".

Одночасно з  реалізацією в бухгалтерському обліку відображається списання первісної вартості реалізованих експортних товарів (собівартості

експортної продукції) і накладних витрат, пов'язаних з  цією операцією (мито, митний збір, транспортні витрати тощо).

Базою оподаткування ПДВ при експорті товарів (робіт, послуг) є договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними або регульованими цінами.

Об'єктом оподаткування  є операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і надання послуг (виконання робіт) за межами митної території України.

При експорті підприємствами-виробниками підакцизних  товарів (продукції) за іноземну валюту акцизний збір не сплачується за умови наявності підтвердженої митними органами вантажної митної декларації.

У разі реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту підприємствами, які придбали цей товар (продукцію) за цінами з акцизним збором, суми такого акцизного збору повертаються виходячи з митної вартості пропорційно до суми іноземної валюти, що фактично надійшла на рахунок підприємства, але не більше за суму акцизного збору, сплачену до бюджету виробником або постачальником підакцизного товару, якщо не закінчився річний строк з дня надходження відповідних сум податку до бюджету. Повернення проводиться фінансовими органами за висновками податкових органів після подання письмової заявки з підтверджуючими документами.

Якщо підприємство придбало товари для проведення експортної операції і реалізує їх за іноземну валюту, то ціна придбання цих товарів складається з купівельної вартості за вирахуванням ПДВ і акцизного збору.

Не дозволяється застосовувати нульову ставку при  експорті товарів (робіт, послуг), що мають пільги по податку на додану вартість на митній території України,

Облік розрахунків за ПДВ при експорті практично зводиться до обліку сум нарахованого податкового кредиту. Потім на підставі даних бухгалтерського обліку визначається сума експортного відшкодування, тобто сума ПДВ, сплачена грошовими коштами постачальнику у складі ціни товарно-матеріальних цінностей, які підприємство

 

використало при виготовленні експортної продукції  або безпосередньо експортувало. Підставою для використання пільг по сплаті ПДВ є три документи:

1. зовнішньоторговельний контракт (його копія);
2. виписка банку, що підтверджує фактичне надходження експортної виручки в 
   український банк;

3) вантажна митна декларація (її копія) з відміткою української митниці, що 
підтверджує вивезення.

Платник по датку,* що здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання такого розрахунку.

До зазначеного розрахунку слід додати такі документи:

1. митну декларацію, яка підтверджує факт вивезення товарів за межі митної 
   території України;
2. копії платіжних доручень, засвідчених банком, про перерахування платником 
   банку  коштів на користь  іншого платника податку  в  оплату  придбаних товарів  з 
   урахуванням податків, включених у ціну такого придбання;
3. ввізну митну декларацію, що підтверджує факт митного оформлення товарів при 
   вивезенні товарів, попередньо імпортованих таким платником податку.

Облік нарахування  сум податкового кредиту не залежить від цілей використання запасів, що придбаються, тобто здійснюється у загальному порядку. Одночасно з розрахунком експортного відшкодування, крім митних декларацій або актів, що підтверджують виконання робіт (послуг) на експорт, мають подаватися завірені банком копії платіжних доручень.

Відвантаження продукції в країни СНД проводиться  лише після попередньої оплати від іноземного партнера або гарантії іноземного банку про оплату.